Рішення № 137539151, 19.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3119/26

Провадження № 2/522/6020/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 03.03.2026 року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 26 735,58 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що 23.08.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту 500820807 відповідно до умов якого АТ «Альфа-Юанк» надав позичальнику кредит у сумі 23 196,50 грн. строком на 24 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 23%. Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав. Станом на 23.02.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості становить 26 735,58 гривень.

22.02.2021 року між АТ «АЛЬФА БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».

В подальшому 23.02.2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» ТА ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».

23.02.2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» ТА ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01-23-02/21, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

Відповідно до виписки з додатку до Договору факторингу № 01-23-02/21, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 26 735,58 грн., з яких:

- 20 841,09 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 5 439,35 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Матеріали позову суддя отримала 04.03.2026 року.

Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру,відповідь № 2425435 від 05.03.2026 року, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований з 19.06.1992 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 10.03.2026 року по справі відкрито провадження у спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 15.04.2026 року.

У зв`язку з відсутність відзиву судове засідання відкладено на 27.05.2026 року.

У судове засідання 27.05.2026 року та 19.06.2026 сторони не прибули, в матеріалах справи міститься клопотання представника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про розгляд справи за відсутності представника, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив та заяв по суті справи суду не надав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 19.06.2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.08.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту 500820807 відповідно до умов якого АТ «Альфа-Юанк» надав позичальнику кредит у сумі 23 196,50 грн. строком на 24 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 23%. Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав. Станом на 23.02.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості становить 26 735,58 гривень.

Також надано Паспорт споживчого кредиту, який також підписаний відповідачем особисто.

На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами відповідачем, банком до позовної заяви долучено виписку по рахунку за кредитною карткою ОСОБА_1 за період з 23.08.2019 року по 22.02.2021 року, з якої вбачається, що 23.08.2019 року відповідачу було надано кредит у розмірі 23 196,50 грн. (а.с. 24-25)

Тобто взяті на себе зобов`язання за кредитним договором первісний кредитор виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом у ОСОБА_1 станом на 22.02.2021 року існує заборгованість за кредитом № 500820807 у розмірі 27 435,58 грн, яка складається з: 20 841,09 грн. заборгованості за кредитом; 5 439,35 грн. заборгованості з відсотків.

23.02.2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу №01-23-02/21 , відповідно до умов якого ТОВ «ФК ФОРТ» передало ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» прийняло належні ТОВ «ФК ФОРТ» права вимоги до боржників, вказаними у Додатку 1-1, в тому числі і до відповідача.

Відповідно до виписки з додатку до Договору факторингу № 01-23-02/21, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 26 735,58 грн., з яких:

- 20 841,09 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 5 439,35 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із позову вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконував, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 26 735,58 грн.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів для спростування наявної заборгованості.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати на правову допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Проте такі вимоги і докази суду надані.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги від 03.07.2024 року, акт № 4 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 02.06.2025 року, копія платіжної інструкції №2721 від 10.06.2025 про оплату за надану правову допомогу.

Тому суд, на підставі поданих позивачем доказів та враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також відсутність заяви про зменшення витрат на правничу допомогу зі сторони відповідача, приходить до висновку, що витрати ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 9200 грн.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що за подання даного позову позивач поніс витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ЄДРПОУ 40340222, 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2) заборгованість по кредитному договору № 500820807 від 23.08.2019 року станом на 22.02.2021 року у розмірі 26 735 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 58 копійки, з яких:

- 20 841,09 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 5 439,35 грн.- сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ЄДРПОУ 40340222, 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9 200 (дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ЄДРПОУ 40340222, 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2) судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 19.06.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.