Рішення № 137538939, 19.06.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/922/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до

Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Вилківської міської ради та просив суд визнати право власності на спадщину за позивачем.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача в позовній заяві вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . За життя спадкодавець постійно проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця залишилось майно яке складалось з частки у праві спільної власності на житловий будинок з господарськими будівлями і надвірними спорудами під АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за законом є син померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За заявою ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Єфіменко М.Д. було заведено спадкову справу №31/2026 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_4 . За життя спадкодавець постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця залишилось майно яке складалось з частки у праві спільної власності на житловий будинок з господарськими будівлями і надвірними спорудами під АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за законом є син померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За заявою ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Єфіменко М.Д. було заведено спадкову справу №32/2026 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном у частці в житловому будинку АДРЕСА_1 , який вона отримала у спадок після смерті чоловіка ОСОБА_3 , але не оформила на нього спадкові права.

Відповідно виписки з погосподарської книги за №9/10-06 від 03.02.2026 року, виданої Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, житловий будинок АДРЕСА_1 був зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 , а далі був перереєстрований на дружину ОСОБА_4 , яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Отже спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 була його дружина ОСОБА_4 , яка померла після прийняття спадщини і не встигла її оформити, право на прийняття належної її частки спадщини, переходить до її спадкоємців (спадкова трансмісія ст. 1276 ЦК України), яким є позивач ОСОБА_2 .

Згідно довідки, виданої Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» 27 січня 2026 року за №91, по даним реєстрації на паперових носіях КП КМР «БТІ» станом на 01.01.2013 року право власності на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано. Згідно перевірки інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутня.

Рішенням від 18 березня 2026 року за №196/02-14 приватного нотаріуса Єфіменко Марії Петрівни позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 з причин відсутності документів, що підтверджують право власності померлого на зазначене нерухоме майно та роз`яснено право звернення до судових органів для захисту спадкових прав.

Зважаючи на викладене, представник позивача просив:

визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності за законом на житловий будинок з будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 05.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по цивільній справі №502/922/26 та призначено підготовче судове засідання, про що повідомлені сторони.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 05.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу №502/922/26 до судового розгляду по суті, про що повідомлені сторони.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, відповідно до якої просив розглянути справу без його присутності та без присутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, повторно в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання або проведення розгляду справи за його відсутності суду не надав.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 11.03.1993 року Десантнеською сільською радою Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що було зроблено відповідний актовий запис №09 від 11.03.1993 року /а.с.7/.

Згідно повідомлення №363/01-16 від 28.05.2026 року приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , приватним нотаріусом 19.02.2026 року була заведена спадкова справа до майна померлого за №31/2026, однак свідоцтва про право на спадщину не видавались, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №84229091 від 19.02.2026 року та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84229679 від 19.02.2026 року. Також, згідно Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №84229116 від 19.02.2026 року інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_3 , 1931 року народження, як заповідача відсутня /а.с. 64-67/.

Згідно заяви за вх.. № 68 від 19.02.2026 року, поданої ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. встановлено, що заявник приймає спадщину, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.9/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 24.05.2001 року Десантнеською сільською радою Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що було зроблено відповідний актовий запис №14 від 24.05.2001 року /а.с.10/.

Згідно повідомлення №363/01-16 від 28.05.2026 року приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , приватним нотаріусом 19.02.2026 року була заведена спадкова справа до майна померлого за №32/2026, однак свідоцтва про право на спадщину не видавались, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №84229177 від 19.02.2026 року та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84230057 від 19.02.2026 року. Також, згідно Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №842229286 від 19.02.2026 року інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_4 , 1928 року народження, як заповідача відсутня /а.с. 50-59/.

Згідно заяви за вх.. № 69 від 19.02.2026 року, поданої ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. встановлено, що заявник приймає спадщину, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.9/.

Згідно Виписки з по господарської книги №9/10-06 від 03.02.2026 року наданої Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області встановлено, що згідно даних погосподарської книги №1 за 1986- 1990 роки (архів: фонд №14/p- 1215, опис №2) села Десантне Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області відкритий особовий рахунок № НОМЕР_4 та зареєстрований житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

згідно даних погосподарської книги №1 за 1991 - 1995 роки (архів: фонд АДРЕСА_2 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_5 та зареєстрований житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

згідно даних погосподарської книги №1 за 1996-2000 роки (архів: фонд №14/р- 1215, опис №2) села Десантне Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області відкритий особовий рахунок № НОМЕР_6 та зареєстрований житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

згідно даних погосподарської книги №1 за 2001-2005 роки (архів: фонд АДРЕСА_2 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_7 та зареєстрований житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 /а.с.16/.

Згідно Виписки з по господарської книги №17/10-06 від 03.02.2026 року наданої Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області встановлено, що згідно з записом погосподарської книги №1, особовий рахунок № НОМЕР_5 за 1991-1995 р.р. села Десантне Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області громадянам: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , належить на праві особистої власності житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .

Характеристика житлового будинку 1958 року побудови: - загальна площа - 64,3 м.кв. - житлова площа - 40,2 м.кв.

Станом на 14.04.1991 двір по АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору /а.с.16/.

Згідно технічного паспорту, виготовленого 23.12.2025 року ТОВ «Татарбунарське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» на житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що житловий будинок в цілому складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальною площею 64,3 кв.м. та житловою площею 40,2 кв.м.); літ. «Б» - літня кухня; літ. «В» - літня кухня/гараж; літ. «Г» - сарай; літ. «Д» - сарай; літ. «Е» - сарай; літ. «Ж» - сарай; літ. «З» - душ/вбиральня; №1-8 дворові споруди /а.с.18-24/.

Згідно довідки №91 від 27.01.2026 року наданої Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що по даним реєстрації на паперових носіях КП КМР «БТІ» станом на 01.01.2013 року, право власності на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано /а.с.25/.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №473779616 від 22.04.2026 року вбачаться, що права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відсутні /а.с.26/.

Згідно листа приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. за вих.. №196/02-14 від 18.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно після смерті батьків ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавців на нерухоме майно, у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями і надвірними спорудами /а.с.13-14/.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року, що діяла до 15.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 ЦК УРСР доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Української РСР «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Норма, що передбачала можливість членів сім`ї та інших осіб, які спільно ведуть трудове господарство, мати у власності, зокрема, жилі будинки і господарські споруди, також містилася у ст. 8 Закону СРСР «Про власність в СРСР» 1990 року.

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) вказує на те, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК України (1963 р.), що діяв на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті спадкодавців ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР, спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про належність ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 житлового будинку по АДРЕСА_1 , як голові колгоспного двору та в подальшому, факт прийняття спадщини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у вигляді вищезазначеного житлового будинку, після смерті чоловіка, а вже з моменту смерті спадкодавців, позивач по справі, вважається таким, що прийняв спадщину, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, а також шляхом подання заяви до нотаріальної контори.

Як зазначено в п. п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину та позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 123, 524, 527, 529, 549 ЦК УРСР, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 207, 259, 315 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальною площею 64,3 кв.м. та житловою площею 40,2 кв.м.); літ. «Б» - літня кухня; літ. «В» - літня кухня/гараж; літ. «Г» - сарай; літ. «Д» - сарай; літ. «Е» - сарай; літ. «Ж» - сарай; літ. «З» - душ/вбиральня; №1-8 дворові споруди, в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников