Ухвала суду № 137538818, 19.06.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

19 червня 2026 року

Єдиний унікальний № 501/2854/26

Провадження № 1-кс/501/471/26

У Х В А Л А

17 червня 2026 року, м. Чорноморськ

Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

перекладача ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 12026162160000519 від 15 червня 2026 року за підозрою:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Картал, Турецька Республіка, громадянина Турецької Республіки, не працює, не одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ха адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначити розмір застави у 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий вказує, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий також зазначає, що неможливо обрати більш м`який запобіжний захід.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, надав пояснення на його обґрунтування.

Підозрюваний, його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого частково. Посилалися на відсутність підстав для застосування виключного запобіжного заходу. Зазначили, що ризики не доведені. Вказували, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Дослідивши надані матеріали, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя встановив, що слідчим відділенням Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеський області здійснюється досудове розслідування № 12026162160000519 від 15 червня 2026 року, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

15 червня 2026 року о 10:50 год ОСОБА_6 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

16 червня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 України, за вчинення цього злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Тож, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_6 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14 червня 2026 року близько 21:00 години, громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_6 проходив поблизу приватного будинку АДРЕСА_3 , де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна із приміщення будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в період дії запровадженого в Україні воєнного стану, у вказаний день, час, місці та за вказаних обставин, через паркан проник до території вищевказаного домоволодіння, де мешкають ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх доньки.

Після чого, через незачинені вхідні двері ОСОБА_6 проник до приміщення зазначеного будинку, де, перебуваючи у приміщенні прихожої кімнати, вчинив ряд дій, спрямованих на таємне викрадення речей з будинку, а саме дістав з сумки синього кольору фірми «BESSIE» мобільний телефон марки «Ipone 14Pro», вартістю 30000 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_9 .

Надалі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 продовжив оглядати сумку синього кольору фірми «BESSIE» з метою виявлення інших цінний речей, які можна було б викрасти з ціллю незаконного особистого збагачення.

В цей час неправомірні дії ОСОБА_6 були помічені господарем домоволодіння ОСОБА_8 , який шляхом висунення вимоги зупинитись намагався перешкодити довести вчинення правопорушником злочину до кінця.

Ігноруючи вказану вимогу, усвідомлюючи, що його злочинні дії викриті, з метою втечі з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 накинувся на ОСОБА_8 та завдав останньому декілька ударів кулаком руки в область голови.

Свій злочинний умисел ОСОБА_6 не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений потерпілим ОСОБА_8 та не мав можливості розпорядитись викраденим на свій розсуд.

Разом з тим, у ході досудового розслідування встановлено, що застосування насильства з боку ОСОБА_6 не було спрямоване на заволодіння майном, його вилучення чи утримання вже викраденого майна.

Насильство було застосоване після викриття його злочинних дій виключно з метою уникнення затримання та забезпечення можливості залишити місце вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, ОСОБА_6 не вчинив дій, спрямованих на відкрите заволодіння майном, не висував вимог щодо передачі майна, не намагався утримати майно шляхом застосування насильства та не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений власником домоволодіння.

Таким чином, зібраними доказами не підтверджується наявність у діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, оскільки відсутній обов`язковий елемент об`єктивної сторони грабежу - відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства з метою заволодіння або утримання викраденого майна.

Водночас встановлено, що дії ОСОБА_6 були спрямовані саме на таємне викрадення чужого майна шляхом проникнення до житла в умовах воєнного стану, однак, злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі. При цьому, після викриття ОСОБА_6 в житлі потерпілого, ОСОБА_6 не продовжив умисел на викрадення майна, його дії не переросли у відкрите його викрадення. Натомість, ОСОБА_6 , не маючи при собі будь-якого чужого майна (не встигши його фактично викрасти), намагався залишити місце злочину, але був зупинений потерпілим.

Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, вчинену в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість підозри підтверджується дослідженими слідчим суддею доказами, зокрема: протоколом огляду місця події; протоколами допитів потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; протоколами допиту свідків; протоколами огляду предмета - відеозаписів з камер спостереження.

Слідчим суддею також встановлено наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить тяжкість покарання (позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років), яке загрожує підозрюваному у разі визнанні його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. При цьому, суд виходить з того, що суворість покарання є суттєвим, але не самодостатнім фактором при оцінюванні ризику переховування, а тому враховує інші обставини, які свідчать про існування даного ризику. Так, з досліджених доказів вбачається, що підозрюваний після його викриття намагався втекти з місця події.

Наявність вказаного ризику підтверджується наданими слідчому судді доказами, зокрема, вказаними вище.

З наведених вище підстав слідчий суддя відхиляє доводи підозрюваного, захисника про відсутність ризиків.

В той же час, суд не погоджується з наявністю інших ризиків, на які посилається прокурор. Так, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення), слідчий та прокурор не вказали конкретних обставин на обґрунтування цих ризиків та не надали відповідних доказів.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що зазначені вище обставини є також обставинами, які передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме - особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави (окрім як альтернативного запобіжного заходу).

При ухваленні рішення, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України бере до уваги, що: надані стороною обвинувачення докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими, а покарання, яке загрожує підозрюваному є тяжким; відсутність у підозрюваного скарг на стан свого здоров`я; відсутність у підозрюваного дружини, дітей; відсутність доходу та заощаджень; відсутність цінного рухомого майна, нерухомого майна; вартість майна, у таємному викраденні якого підозрюється ОСОБА_6 , становить 30 000,00 грн.

Слідчий просить визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час розгляду клопотання становить 266 240,00 грн.

Запропонований слідчим розмір застави не виходить за межі розміру застави, визначеного законодавством щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину. Однак слідчий суддя вважає заставу у такому розмірі завідомо непомірною для підозрюваного через його майновий стан.

Тому, враховуючи відсутність у підозрюваного доходу, заощаджень, цінного рухомого та нерухомого майна, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачених статтею 177 КПК України, обставини можливого кримінального правопорушення, сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840,00 грн, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При цьому, у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку із внесенням застави, на нього необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням викладеного вище, клопотання слідчого необхідно задовольнити частково.

Щодо клопотання захисника та підозрюваного про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то на переконання слідчого судді такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та обставин зазначених вище, тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 181, 183, 194, 196, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 серпня 2026 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який станом на 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн), а саме 99 840,00 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача: 820172, сутність платежу застава за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду в цьому кримінальному провадженні, а також виконувати в строк до 12 серпня 2026 року включно обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- здати на зберігання до ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення застави, діє до його припинення.

Роз`яснити заставодавцю та підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органів досудового розслідування чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання її копії, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а для особи, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копії ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Слідчий суддя