Рішення № 137538274, 19.06.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/321/26

Провадж.№ 2/481/364/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

заочне

19.06.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., з участю секретаря Кузьміної Н.П., представника позивача Павлова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павло Юрій Володимирович, до ОСОБА_2 та Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку,

Установив:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Павлов Ю.В., звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з цивільним позовом до відповідачів ОСОБА_2 та Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, згідно з яким просив ухвалити судове рішення про визнання права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 4824510100:25:036:0021, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.07.1997 року позивач являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці розміром 1000 кв.м, яка належить

продавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІ-МК №

022126, виданого 12.05.1997 р. Новобузькою міською Радою народних депутатів,

зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №

3280. Крім житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, за

договором купівлі-продажу земельної ділянки від 08.07.1997 р., ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0.05 га для ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.1 га, на якій розташований житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, придбаними ОСОБА_1 за договором купівлі продажу житлового будинку від 08.07.1997 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не укладався. ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 оригінал державного акта на право приватної власності на землю ІІ-МК № 022126 від 12.05.1997 р.

У п. 6 договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.07.1997 р. зазначено, що сторонам роз`яснено ст. ст. 87 Карного, 22, 30 Земельного кодексів України. У ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., чинного на момент укладення договору від 08.07.1997 р., зазначено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цим об`єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. Право власності або право постійного користування у даному випадку посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог ст. 23 цього Кодексу. Відповідно до ст. 23 цього Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. На момент укладення договору від 08.07.1997 р. і до втрати чинності Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. (01.01.2002 р.) дію ст. 23 цього Кодексу було зупинено щодо власників земельних ділянок, визначених ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 15-92 згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 15- 12. У п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» окрім інших, зазначено про власників земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка).

23.04.2002 Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації, було видано реєстраційне посвідчення, яким посвідчено, що домобудівництво, розташоване в АДРЕСА_1 , ціле, зареєстроване за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.07.1997 р. № 623 та записано в реєстрову книгу № 16 за реєстровим № 3596. Обставина реєстрації права власності ОСОБА_1 на житловий будинок 23.04.2002 р. та обставина зупинення дії ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. унеможливили отримання ОСОБА_1 державного акта про право власності на присадибну земельну ділянку площею 0,1 га до 01.01.2002 р. До вирішення питань, пов`язаних з оформленням прав на майно, отриманого від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 повернувся у 2024 р.

31.07.2024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Новобузької міської ради зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу, що знаходиться у АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право: 56106485.

26.12.2024 р. виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

До складу технічної документації із землеустрою входить пояснювальна записка, в якій, зокрема, зазначено, що землевласником земельної ділянки є ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-МК № 022126, зареєстрованого 12.05.1997 р. за реєстраційним № 3280. Під час проведення кадастрової зйомки було виявлено, що на земельній ділянці розташовані капітальні та тимчасові забудови, які є приватною власністю ОСОБА_1 згідно витягу з Державного реєстру речових прав, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2981241248020, номер відомостей про речове право 56106485, дата державної реєстрації 31.07.2024 р.

17.03.2025 дану земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер 4824510100:25:036:0021. В Державному земельному кадастрі власником земельної ділянки значиться ОСОБА_2 на підставі державного акта від 12.05.1997 р. II- МК № 022126.

27.08.2025 ОСОБА_1 подав до Новобузької міської ради запит в якому просив повідомити чи визнає Новобузька міська рада його право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибну земельну ділянку) площею 0,1 га, кадастровий номер 4824510100:25:036:0021, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та чи можливо зареєструвати право власності на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і які документи державному реєстратору необхідно надати для цього.

По суті запиту ОСОБА_1 від 27.08.2025 р., в листі від 10.09.2025 р. № Б-727.03- 06, Новобузька міська рада повідомила, що у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 документа, яким посвідчено його право на земельну ділянку, та його реєстрації, Новобузька міська рада не визнає його прав на таку земельну ділянку.

05.01.2026 ОСОБА_1 подав до Центру надання адміністративних послуг Казанківської селищної ради заяву про проведення реєстраційних дій, а саме: реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4824510100:25:036:0021, до якої були додані державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ІІ-МК № 022126 від 12.05.1997 р., договір купівлі-продажу житлового будинку від 08.07.1997 р. За результатами розгляду цієї заяви і доданих до неї документів, з урахуванням відомостей з Державного земельного кадастру № 100813558 від 05.01.2026 р., державним реєстратором прав на нерухоме майно Нікуліною А.О. було прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не оформив право власності на присадибну земельну ділянку на підставі ст. ст. 23, 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., станом на теперішній час у нього відсутній правовстановлюючий документ на підставі якого можливо проведення державної реєстрації прав власності на таку земельну ділянку. Формально власником цієї земельної ділянки залишається ОСОБА_2 .

За ухвалою суду від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовну заяву підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив її задовольнити. При цьому він не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поштові повідомлення були направлені за зареєстрованим місцем проживання. Клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на адресу суду не надходило.

Представник відповідача Новобузька міська рада Баштанського району Миколаївської області в судове засідання на виклик суду не з`явився, направив заяву про розгляд справи без їх участі. Клопотань про відкладення розгляду справи та заперечень на адресу суду не надходило.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідачів, судом 17.06.2026 року постановлено ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до договору купівлі продажу жилого будинку від 08.07.1997 р., зареєстрованому в реєстрі за № 623 ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 житловий будинок з прилеглими до

нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться у

АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці розміром 1000 кв.м, яка належить

продавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІ-МК №

022126, виданого 12.05.1997 р. Новобузькою міською Радою народних депутатів,

зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №

3280 ( а.с.03)

Однак, предметом вказаного договору слугував лише будинок, питання про передачу (дарування чи продаж) у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку при укладанні цього договору не вирішувалося.

Вищезазначене домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 0,1 га з цільовим призначенням для обслуговування вказаного житлового будинку, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-МК № 022126 від 12.05.1997 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Новобузької міської ради Миколаївської області № 128 від 25.04.1997 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 3280 від 12.05.1997 року ( а.с.05).

23.04.2002 Новобузькою філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації, видано реєстраційне посвідчення, яким посвідчено, що домобудівництво, розташоване в АДРЕСА_1 , ціле, зареєстроване за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.07.1997 р. № 623 та записано в реєстрову книгу № 16 за реєстровим № 3596 (а.с.4)

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідні приписи містяться також і у ч. 1 ст. 377 ЦК України.

Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року № 7 з наступними змінами та доповненнями, вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. N 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Частина перша статті 120 ЗК України (в чинній редакції) також визначає, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, з часу набуття ОСОБА_1 права власності на зазначене вище нерухоме майно - суб`єктивне право ОСОБА_2 , який володів на праві власності земельною ділянкою площею 0,1 га для обслуговування житлового будинку, вважається припиненим.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 0,1 га для обслуговування житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 , грунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню .

Керуючись ст. ст.258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

Ухвалив :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павло Юрій Володимирович, до ОСОБА_2 та Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Новобузька міська рада Миколаївської області, адреса місцезнаходження: 55600, Миколаївська область, Баштанський район, м. Новий Буг, площа Свободи, 42, код ЄДРПОУ 04056598.

Повний текст рішення виготовлений 19.06.2026

Суддя