Ухвала суду № 137537694, 19.06.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1421/18

6/467/20/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі - заявник, ТОВ «Капіталресурс») звернулося до суду з заявою, в якій просить:

- замінити стягувача у виконавчому листі № 467/1421/18 від 22 липня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»;

- видати дублікат виконавчого листа № 467/1421/18 від 22 липня 2019 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Заява обґрунтованим тим, що Арбузинським районним судом задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та на виконання рішення видано виконавчий лист № 467/1421/18 від 22 липня 2019 року про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс».

Кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 59889714 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

26 вересня 2019 року державним виконавцем ВДВС вказане виконавче провадження було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувану.

Станом на дату укладення договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався.

У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності.

31 березня 2026 року на адресу ТОВ «Капіталресурс» надійшла відповідь, згідно якої оригінал виконавчого листа втрачено.

ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України.

Також заявник вказує, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено три роки, але у Перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» вказано про те, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені Закону України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили.

Водночас у заяві про заміну сторони виконавчого провадження представниця заявника просила розглядати заяву без участі представника заявника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи приписи ст. 211 та ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників судового розгляду за наявними у справі матеріалами, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду вказаної заяви.

Дослідив матеріали справи, судом встановлено наступне.

18 грудня 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24 травня 2005 року.

25 квітня 2019 року Арбузинським районним судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі № 467/1421/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вказаним рішенням позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б\н від 24 травня 2005 року у розмірі 45347 грн. 50 коп., яка складається із заборгованості: за кредитом у розмірі 16976 грн. 61 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 7323 грн. 60 коп. та пені у розмірі 21047 грн. 29 коп. Також стягнуто судовий збір в сумі 1762 грн.

На виконання вказаного рішення 22 липня 2019 року видано виконавчий лист.

Матеріалами справи підтверджується, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 59889714 з примусового виконання виконавчого листа № 467/1421/18, виданого 22 липня 2019 року Арбузинським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 45347 грн. 50 коп.

Постановою від 26 вересня 2019 року заступником начальника Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Шевченко В.М. вищевказаний виконавчий лист повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке законом можливо звернути стягнення.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами.

Згідно витягу реєстру боргових зобов`язань № 6 від 11 вересня 2025 року до договору № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року передано боргові зобов`язання щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс».

Після набуття права вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору факторингу, ТОВ «Капіталресурс» звернулось до АТ КБ «ПриватБанк» з запитом щодо надання оригіналів виконавчих документів.

В свою чергу, АТ КБ «ПриватБанк» повідомило ТОВ «Капіталресурс», що оригінали документів (які надійшли до банку в період до 05 жовтня 2025 року включно) знаходились на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05 жовтня 2025 року під час ракетного обстрілу з боку рф.

За такого передати вказані документи АТ КБ «ПриватБанк» не має можливості внаслідок форс-мажорних обставин.

На підтвердження вказаних обставин, АТ КБ «ПриватБанк» надано копію акту про пожежу від 06 жовтня 2025 року, згідно якого вбачається, що внаслідок пожежі було знищено майно АТ КБ «ПриватБанк», в тому числі архівні паперові документи.

Встанови вказані обставини, суд приходить до наступного висновку.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 5 ст. 442 ЦПК України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, з п.п 1, 2, ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Отже, після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження тощо.

Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16 (провадження №11-771ас18) та висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).

Згідно із вимогами п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за № 8 Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 та від 20 вересня 2022 року у справі 2-346/11.

Згідно з пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

У постанові від 15.03.2023 року № 260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) Верховним Судом сформовано висновок, що оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Судом встановлено, що рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості виконано не було та строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання на час розгляду вказаної заяви не закінчився, оскільки такий строк відповідно до п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» переривається та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, який наразі не скасовано.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, оригінал виконавчого листа було знищено внаслідок пожежі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ТОВ «Капіталресурс» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 442, 259-263 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.

Замінити стягувача - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923, адреса: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 28А) у виконавчому листі виданому 22 липня 2019 року Арбузинським районним судом Миколаївської області у справі № 467/1421/18 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Видати дублікат виконавчого листа у справі № 467/1421/18 (провадження № 2/467/78/19) про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 45347 (сорок п`ять тисяч триста сорок сім) грн. 50 коп., яка складається із заборгованості: за кредитом у розмірі 16976 грн. 61 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 7323 грн. 60 коп. та пені у розмірі 21047 грн. 29 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ірина Явіца