Рішення № 137537504, 16.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4051/26

Провадження № 2/761/8158/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду в спрощеному позовному провадження в заочному порядку цивільну справу за позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача 52910,68 грн заборгованості за договором №500/3409558-СК від 22.03.2017 р., 693,09 грн заборгованості за договором №7815054191 від 10.11.2020 р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22.03.2017 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву №500/3409558-СК, за якою відповідачу встановлена сума кредитного ліміту - 37400,00 грн, строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією, процентна ставка - 48%.

Відповідач ухиляється від виконання зобов`язання, станом на 02.09.2025 має заборгованість за заявою -договором №500/3409558-СК від 22.03.2017 р., (кредитна заборгованість) в розмірі 52910,68 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 28394,68 грн.; заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) - 24516,00 грн.

Крім цього, 10.11.2020 р. між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7815054191, за яким сума кредиту - 34949,00 грн, строк кредитування - 36 міс., річні проценти - 0,01 % від суми боргу, щомісячні проценти - 2,99 %.

20.09.2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» було укладено Договір факторингу № 200921, відповідно до умов якого до АТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №7815054191 від 10.11.2020 р.

Відповідач ухиляється від виконання зобов`язання, станом на 02.09.2025 має заборгованість за договором №7815054191 від 10.11.2020 р. (щомісячним процентам) в розмірі 693,06 грн.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 13.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

У судове засіданні представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, але про дату і час розгляду справи по суті повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень до суду, одночасно з направленням його учасникам справи, не направив.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.03.2017 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву №500/3409558-СК, за якою відповідачу встановлена сума кредитного ліміту, строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією, процентна ставка - 48%.

Анкета-заява містить вичерпну інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.

На підтвердження укладення договору та користування відповідачем коштами позивач також надав виписку про рух коштів по рахунку відповідача за спірний період.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

В матеріалах справи міститься виписка по рахунку відповідача, яка є належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором.

В заяві №500/3409558-СК від 22.03.2017 р. зазначено, що відповідач перед підписанням цієї заяви ознайомився з публічною пропозицією разом із додатками.

В матеріалах справи міститься Типова форма публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка була чинною станом на час підписання заяви.

Встановлено, що банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, тоді як боржник свої зобов`язання порушив, кредитні кошти відповідачем не повернуто.

Крім цього, 10.11.2020 р. між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7815054191, за яким сума кредиту - 34949,00 грн, строк кредитування - 36 міс., річні проценти - 0,01 % від суми боргу, щомісячні проценти - 2,99 %.

На підтвердження укладення договору та користування відповідачем коштами позивач також надав виписку про рух коштів по рахунку відповідача за спірний період.

20.09.2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» було укладено Договір факторингу № 200921, відповідно до умов якого до АТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №7815054191 від 10.11.2020 р.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

У зв`язку з невиконання відповідачем вимог договору, у останнього утворилась заборгованість за заявою -договором №500/3409558-СК від 22.03.2017 р. станом на 02.09.2025 в розмірі 52910,68 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 28394,68 грн.; заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) - 24516,00 грн., та за договором №7815054191 від 10.11.2020 р. (щомісячним процентам) в розмірі 693,06 грн.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Кредитні договори №500/3409558-СК від 22.03.2017 р., №7815054191 від 10.11.2020 р., договір факторингу відповідачем не оспорені, в установленому законом порядку недійсними їх не визнано, а тому в силу положень ст. 204 ЦК України їх умови підлягають до виконання.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 52910,68 грн заборгованості за договором №500/3409558-СК від 22.03.2017 р. та 693,09 грн заборгованості за договором №7815054191 від 10.11.2020 р.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265 ЦПК України, ст.ст. 610, 625, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Таскомбанк» (адреса: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) 52910,68 грн заборгованості за договором №500/3409558-СК від 22.03.2017 р. та 693,09 грн заборгованості за договором №7815054191 від 10.11.2020 р. станом на 02.09.2025 р., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а всього 56266,17 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Осаулов А.А.