Рішення № 137537334, 18.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/9863/26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 р. м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Укр кредит фінанс» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість договором №1197-2140 від 29.04.2023 в розмірі 30 214,80? грн. та судові витрати.

Позов мотивований тим, що 29.04.2023 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір №1197-2140. Відповідно до умов договору відповідачу позивачем надається кредит в розмірі 9 600 грн. Відповідач, у свою чергу, зобов`язується повернути вказані кошти та сплатити відсотки і комісію.

Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань по договору та не погашає заборгованість за договором, яка станом на 06.02.2026 становить 30 214,80? грн., яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту 3 080 грн; суми простроченої заборгованості за нарахованими відсотками 27 134,80 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. Задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Укр кредит фінанс» про витребування доказів. (а.с.89)

Позивач направив відповідачу позовну заяву з додатками, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. (а.с.10)

Відповідачу ОСОБА_1 надіслано ухвалу про відкриття провадження на адресу його зареєстрованого місця проживання. Конверт з відправленням №R067163770587 повернувся до суду, що вважається належним повідомленням особи про розгляд справи. (а.с.95-96)

На час постановлення рішення суду відповідач ані відзив на позов, ані клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подала.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.04.2026 ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 підписали договір про відкриття кредитної лінії №№1197-2140. Відповідно до умов договору, розмір кредитного ліміту становить 9 600 грн., строк кредитування - 300 календарних днів (п.4.8). В договорі сторони також погодили розмір відсотків і комісії за надання кредиту та порядок їх нарахування. В п.4.6 сторони погодили, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. В розділі 13 зазначено наступний номер особистого електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 . (а.с.14-19)

З квитанції Liqpay вбачається, що у ній зазначено: ІД транзакції, її суму та час, призначення платежу, назву платника та його реквізити, а також номер картки одержувача - НОМЕР_2 *14. Інших відомостей, які б дозволяли однозначно ідентифікувати одержувача коштів, саме ОСОБА_1 дана квитанція не містить. (а.с.31)

Як вбачається з довідки про перерахування суми кредиту №1197-2140 від 29.04.2023, у ній зазначено дату перерахування коштів та номер рахунку - НОМЕР_1 . (а.с.32)

Згідно з листом АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260512/54850 від 19.05.2026, на ім`я ОСОБА_1 не емітувалася картка № НОМЕР_1 . Надати відомості про особу, на ім`я якої було емітовано картку № НОМЕР_1 не є можливим з огляду на недостатню кількість інформації для пошуку (відсутній повній номер рахунку). (а.с.97)

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ст.ст.626, 628 ЦК України).

Відповідно до норм частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, платіжний інструмент це персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції; Держателем такого платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно положень ст. 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд звертає увагу, що в кредитному договорі №1197-2140 від 29.04.2023 номером платіжного засобу позичальника, на який буде перераховано кошти у сумі 9 600 грн., зазначено НОМЕР_1 .

Водночас, судом з відповіді АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260512/54850 від 19.05.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 не емітувалася картка № НОМЕР_1 , тобто не належить відповідачу і, відповідно, відповідач на цю картку не отримував кошти за вказаним кредитним договором.

Долучені позивачем до позовної заяви, в обгрунтування позовних вимог, копія квитанції (а.с.31) та довідки про перерахування суми кредиту, яка, взагалі, являється внутрішнім документом ТОВ "Укр кредит фінанс"(а.с.32), суд до уваги не бере, оскільки вони свідчать лише про факт перерахування коштів на картку № НОМЕР_1 , а не про те, що ці кошти було перераховано саме відповідачу ОСОБА_1 .

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії.

При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 629/5364/13-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 205/5292/15-ц.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що відповідач не отримував кошти за кредитним договором №1197-2140 від 29.04.2023 і докази зворотного в матеріалах справи відсутні, вказаний договір є неукладеним.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, згідно зі ст. 207, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 628, 629, 638, 1046, 1051, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.19,76,77,81, 141, 256 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, б. Лесі Українки, 26, оф.407;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя