Рішення № 137537040, 19.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 2/760/7099/26

В справі 759/26021/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

19 червня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення аліментів.

ІІ. Описова частина

30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

Свої вимоги Позивачка мотивує наступним.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року у справі №759/6234/22. Дитина проживає разом із Позивачкою та перебуває на її утриманні.

Зазначає, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року у справі №759/21930/23 з Відповідача на користь Позивачки стягнуто аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 5.000,00 грн щомісячно, починаючи з 08 листопада 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили та перебуває на примусовому виконанні.

Позивачка вказує, що донька є дитиною з інвалідністю (діагностовано портальну гіпертензію та синдром (хворобу) Каролі), стан її здоров`я погіршився, вона перебувала на стаціонарному лікуванні, потребує постійного нагляду, дотримання спеціальної дієти та лікування, що збільшує витрати на її утримання. Водночас матеріальне становище Позивачки погіршилося, оскільки у зв`язку з доглядом за хворою дитиною вона не має можливості повноцінно працювати. Натомість матеріальне становище Відповідача покращилося: він працює у ТОВ «РУШ» та отримав за 2 квартал 2025 року дохід у розмірі 155.516,37 грн, що, на думку Позивачки, свідчить про достатність його заробітку для стягнення аліментів у частці від доходу. З огляду на наведене раніше визначений твердий розмір аліментів є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

З урахуванням викладеного Позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року у справі №759/21930/23, з твердої грошової суми на частку від доходу та стягувати з Відповідача на її користь аліменти на утримання доньки у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також стягнути з Відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів направлено Відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання. Відзиву на позов Відповідач не подав.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року у справі №759/6234/22.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 29 січня 2015 року. Дитина проживає разом із Позивачкою та перебуває на її утриманні.

ОСОБА_4 є дитиною з інвалідністю у зв`язку з діагностованими портальною гіпертензією та синдромом (хворобою) Каролі, що підтверджується наявним у матеріалах справи посвідченням та медичними документами.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року у справі №759/21930/23 (провадження №2/759/764/24) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5.000,00 грн щомісячно, починаючи з 08 листопада 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 25 листопада 2024 року (залишене без змін судом апеляційної інстанції) та перебуває на примусовому виконанні.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Наведена норма надає одержувачу аліментів право на зміну способу їх стягнення з твердої грошової суми на частку від доходу, реалізація якого не ставиться у залежність від згоди платника аліментів. Право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, тобто у цьому випадку - Позивачці.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно зі ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини; батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) є правом Позивачки як одержувача аліментів, передбаченим ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, і підстав для обмеження такого права судом не встановлено. Відповідач будь-яких заперечень чи доказів протилежного не надав.

Крім того, наявні підстави для висновку про істотну зміну обставин у розумінні ст. 192 Сімейного кодексу України. Так, дитина є дитиною з інвалідністю, потребує дотримання спеціальної дієти та лікування, що об`єктивно збільшує витрати на її утримання. Водночас матеріальне становище платника аліментів покращилося: за наявними у справі відомостями дохід Відповідача за 2 квартал 2025 року склав 155.516,37 грн, що свідчить про наявність у нього стабільного та значного за розміром доходу. За таких умов раніше визначений твердий розмір аліментів у сумі 5.000,00 грн на місяць не забезпечує необхідного та достатнього рівня утримання дитини, тоді як стягнення аліментів у частці від доходу більшою мірою відповідає інтересам дитини та принципу рівності обов`язків батьків щодо її утримання.

Визначаючи розмір частки, суд враховує насамперед стан здоров`я та потреби дитини. Дитина є дитиною з інвалідністю, стан її здоров`я погіршився, вона потребує постійного нагляду, дотримання спеціальної дієти, систематичного лікування та додаткових витрат, що зумовлює підвищені порівняно зі звичайними потреби в її утриманні. Враховуючи стан здоров`я та особливі потреби дитини з інвалідністю, доведений значний розмір доходу Відповідача, відсутність у нього даних про інших дітей чи непрацездатних утриманців, а також рівність обов`язків обох батьків щодо утримання дитини, суд вважає необхідним та достатнім стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) Відповідача. Саме такий розмір аліментів відповідає інтересам дитини з інвалідністю, забезпечує її гармонійний розвиток з урахуванням стану здоров`я та особливих потреб і водночас не становить надмірного тягаря для платника аліментів з огляду на розмір його доходу.

Щодо вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивачки аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини доходу суд зазначає таке. Зазначена вимога за своїм змістом є вимогою про утримання одного з подружжя і має самостійну правову природу, відмінну від аліментів на дитину. Відповідно до ст. 88 Сімейного кодексу України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом усього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Разом з тим Позивачка не навела підстав цієї вимоги у позові та не надала доказів на її підтвердження, зокрема доказів того, що дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. За таких обставин ця вимога є недоведеною та задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, шляхом зміни способу стягнення аліментів на дитину з твердої грошової суми на частку від доходу із призначенням стягнення з Відповідача аліментів щомісячно у розмірі 1/3 від усіх видів його заробітку (доходу). У задоволенні вимоги про стягнення аліментів на утримання Позивачки суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Виходячи з цього, з Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1.211,20 грн.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 88, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 128, 137, 141, 178, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , встановлений рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року у справі №759/21930/23 (провадження №2/759/764/24), з твердої грошової суми на частку від доходу та стягувати, починаючи з 30 жовтня 2025 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання - відмовити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1.211,20 грн.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: