Ухвала суду № 137536475, 19.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"19" червня 2026 р. Справа № 924/635/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьктранс", м. Хмельницький

про стягнення 93 054 674грн. недоплаченої вартості частки колишнього учасника товариства, 6 014 956грн. інфляційних втрат, 1 843 247грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з ТОВ "Хмельницьктранс" недоплаченої вартості частки колишнього учасника у розмірі 93 054 674грн., 6 014 956грн. інфляційних втрат, 1 843 247грн. 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену позовну заяву передано для розгляду судді Мусі М.Є.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру.

Тобто позивачем за звернення із даним позовом до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 210 954,54грн. ( 100 912 877,80*1,5%*0,8).

Разом з тим встановлено, що позивач вказані позовні вимоги судовим збором не оплатив, в прохальній частині позову просить зменшити розмір судового збору. В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що його дохід в 2024 році від зайняття підприємницькою діяльністю становив 562 275грн., а розмір судового збору який підлягає сплаті, перевищує 5% розміру річного доходу позивача.

Розглянувши вказану заяву, судом взято до уваги таке.

Так, згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу

З огляду на наведене, зменшення розміру судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. При цьому статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вирішуючи заяву позивача про зменшення розміру судового збору за подання цього позову до суду, суд звертається до правової позиції викладеної в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2024 № 917/1920/21, щодо доказів, якими можуть / могло бути підтверджено наявність майнового стану сторони, з якої вбачається, що: "Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші)».

Такої ж правової позиції щодо доказів висловлено й в низці інших ухвалах Верховного Суду, зокрема, від 26.04.2024 у справі № 910/5346/23, від 18.07.2024 у справі № 924/681/22.

Отже, аналіз положень Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 ГПК України та дотриманням статей 73, 76- 79 ГПК України.

Позивач обґрунтовуючи заяву про зменшення розміру судового збору вказує, що його дохід в 2024 році від зайняття підприємницькою діяльністю становив 562 275грн., а розмір судового збору який підлягає сплаті, перевищує 5% розміру річного доходу позивача.

Натомість судом береться до уваги, що у позові ОСОБА_2 зазначила про отримання нею 06.10.2025 від ТОВ "Хмельницьктранс" вартості її частки майна у товаристві в розмірі 15 016 685грн.

Відповідно, суд дійшов висновку про ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у нього коштів та/або неможливості сплати судового збору за наведених доводів, а клопотання заявлено без підтверджуючих документів в обґрунтування відповідних тверджень щодо неможливості сплати судового збору.

Суд зауважує, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного заява ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору задоволенню не підлягає.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України") право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк у 7 днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків.

Ухвала набрала законної сили 19.06.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 2 примірника: 1 - до справи, 2 - позивачу з повідомленням про вручення ( АДРЕСА_1 ).

Представнику позивача та відповідачу ухвалу направлено до Електронних кабінетів.