Ухвала суду № 137536415, 06.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24035/26-к

пр. 1-кс-27140/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , власника майна ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження № 42021112030000305 від 24.11.2021,

ВСТАНОВИВ :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021112030000305 від 24.11.2021 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України та за фактами вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше липня 2022 року ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив організувати злочинну групу, з метою вчинення корисливих злочинів проти власності. З метою досягнення злочинного результату, ОСОБА_7 запропонував увійти до організованої групи ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам, із якими мав довірливі відносини, які свідомо нехтували загальноприйнятими нормами моралі та принципами, усталеними в суспільстві, за своїми морально-вольовими якостями були схильні до незаконного заволодіння чужим майном, були охочими збагатитися злочинним шляхом та погодились на участь у злочинній групі.

При цьому ОСОБА_7 розробив і довів до відома учасників організованої групи детальний план протиправної діяльності, яким визначив конкретні ролі та функції кожного співучасника, направлені на успішне виконання цього плану, спрямованого на систематичне вчинення злочинів, пов`язаних із заволодінням чужим майном шляхом обману (шахрайство).

ОСОБА_7 , обіймаючи посаду інженера - землевпорядника ПП «КАДАСТР» (ЄДРПОУ 32903999), основним видом господарської діяльності якого є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, діючи спільно із директором ПП «КАДАСТР» ОСОБА_15 , розробив злочинний план незаконного заволодіння об`єктами нерухомого майна - земельними ділянками, розташованими на території Київської області. Так, маючи доступ до Національної кадастрової системи, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_15 отримували із зазначеної Системи інформацію про земельні ділянки, відомості про належність яких не були внесені до неї, через неналежне документальне оформлення власниками після їх отримання внаслідок паювання земель, переданих у колективну власність.

В подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, підібравши конкретну земельну ділянку як предмет вчинення злочину, залучав учасників організованої групи ( ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особи) які, діючи за заздалегідь розробленим злочинним планом, використовуючи отримані від ОСОБА_7 завідомо підроблені Державні акти про прав власності на землю, удавали себе власниками зазначених земельних ділянок, з метою їх відчуження на користь інших осіб.

При цьому ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин отримував у володіння підроблені Державні акти про прав власності на землю, в яких містилися недостовірні відомості про належність конкретної земельної ділянки одному із учасників організованої групи, з метою його подальшого використання при відчуженні учасниками організованої групи земельної ділянки на користь інших осіб.

В свою чергу ОСОБА_15 , обіймаючи посаду директора ПП «КАДАСТР» (ЄДРПОУ 32903999) та будучи уповноваженою на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), реалізовуючи злочинний умисел учасників організованої групи, усвідомлюючи що відповідно до частини третьої статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією, нехтуючи зазначеною правовою нормою, розуміючи що учасник організованої групи, зазначений в наданому ОСОБА_7 підробленому Державному акті на право власності на землю, не є власником конкретної земельної ділянки та не уповноважений звертатись із заявою про розробку зазначеної документації, здійснювала її розробку та вносила відомості про це до Державного земельного кадастру, з метою подальшої реєстрації зазначених відомостей державним кадастровим реєстратором та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру в порядку ч. 9 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр».

Згодом ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що відомості про належність конкретної земельної ділянки внесені до Державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер, залучав до вчинення злочину учасника організованої групи - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 , з метою вчинення останнім передбачених Законом України «Про нотаріат» повноважень щодо посвідчення правочинів, прав та фактів, що мають юридичне значення. ОСОБА_9 , будучи приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу (свідоцтво про право заняття нотаріальною діяльністю № 4775), діючи із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом шахрайського заволодіння чужим нерухомим майном в особливо великих розмірах, зловживаючи наданими йому як приватному нотаріусу повноваженнями, передбаченими ч. 1 ст. 3 та п. 1 ч. 1 ст. 34, ст. 55 Закону України «Про нотаріат», вчиняв дії щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу земельних ділянок та реєстрацію речових прав на нерухоме майно, усвідомлюючи що об`єкти нерухомого майна насправді не належать особі, яка здійснює їх відчуження на користь інших осіб, в тому числі, при необхідності, здійснюючи нотаріальне посвідчення правочинів в порушення вимог ст. ст. 43, 45 Закону України «Про нотаріат», ст. 1, ст. 2 глави 3 ст. 1 глави 6 ст. 4 глави 9 розділу 1 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, а саме за відсутності особи, що є стороною правочину.

Після пошуку осіб, зацікавлених у набутті конкретної земельної ділянки, відомості про належність якої учаснику організованої групи містилися в Державному земельному кадастрі та наявному в ОСОБА_7 підробленому Державному акті на право власності на землю, останній забезпечував прибуття учасників організованої групи до приміщення нотаріальної контори, за адресою АДРЕСА_1 , де здійснювалося укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки між учасником організованої групи та її набувачем. Правочин посвідчувався приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 та здійснювалась реєстрація речового права на нерухоме майно, в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому, у виключних випадках, з метою конспірації та недопущення викриття протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу набутих злочинним шляхом земельних ділянок здійснювався іншими приватними нотаріусами, які не були обізнані із злочинним умислом учасників організованої групи та вчиняли посвідчення правочинів та реєстрацію речових прав на нерухоме майно в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат».

Кошти, отримані внаслідок відчуження набутих внаслідок вчинення кримінальних правопорушень земельних ділянок, ОСОБА_7 розподіляв між учасниками організованої групи у визначених ним частинах.

Створена ОСОБА_7 на тривалий період часу організована група характеризувалась стабільністю і згуртованістю свого складу, тривалістю злочинної діяльності, розробкою і узгодженням планів і методів вчинення злочинів, наявністю загальних правил поведінки, домовленістю та готовністю до постійного вчинення злочинів всіма членами організованої групи, розподілом грошових коштів отриманих від злочинної діяльності між всіма її учасниками.

Ієрархічна побудова організованої групи базувалась на лідерських якостях ОСОБА_7 . Дисципліна в організованій групі забезпечувалась стійкими правилами поведінки, розподілом функцій між учасниками, а також за рахунок свідомого і невідкладного виконання вказівок ОСОБА_7 , як її організатора та керівника.

Організована злочинна група характеризувалась корисливою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів щодо отримання майнової вигоди шляхом шахрайства, тотожністю способу вчинення злочинів, своєю стійкістю, чіткою розробкою планів вчинення злочинів, детальною підготовкою до вчинення злочинів, розподілом ролей між співучасниками, а в кінцевому результаті раніше обумовленим розподілом незаконного доходу.

Всі члени організованої групи були обізнані щодо протиправних цілей угрупування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети вчинення злочинів у межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі.

Кримінальні правопорушення вчинялись з прямим умислом, тобто учасники організованої групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали суспільне небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви та мету власного збагачення за рахунок чужого майна.

Добровільно зорганізувавшись таким чином у стійке об`єднання, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, учасники організованої групи спільно розробили план злочинної діяльності, яким визначили функції та ролі кожного, за яким їх дії були направлені на виконання цього плану, відомого та схваленого всіма його учасниками, та досягнення єдиного злочинного результату.

В залежності від наявності особистих якостей учасників організованої групи, керівником організованої групи детально розподілені функції та ролі кожного з її членів під час вчинення злочинів.

Для досягнення злочинної мети членами організованої групи заздалегідь був розроблений план злочинної діяльності, згідно якого розподілялись ролі кожного учасника.

Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи у складі організованої групи, вчинили низку незаконних заволодінь чужим майном (шахрайств), а саме:

1. у період часу із 04.07.2022 до 12.12.2022 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи земельною ділянкою з кадастровим номером 3224287200:02:002:0880, площею 4,4662 Га, розташованою на території Торчицької сільської ради Білоцерківського району Київської області, вартістю 350 994 гривні;

2. у період часу із 11.07.2022 до 12.12.2022 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи земельною ділянкою з кадастровим номером 3224287200:01:002:0025, площею 4,7521 Га, розташованою на території Торчицької сільської ради Білоцерківського району Київської області, вартістю 344 123 гривні;

3. у період часу із 11.07.2022 до 13.12.2022 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи земельною ділянкою з кадастровим номером 3224287000:01:001:0047, площею 2,9742 Га, розташованою на території Сухоярської сільської ради Білоцерківського району Київської області, вартістю 302 806 гривень;

4. у період часу із 22.02.2023 до 31.03.2023 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи майном, належним ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - земельною ділянкою з кадастровим номером 3220283000:09:068:0034, площею 7,8802 Га, розташованою на території Лехнівського старостинського округу (колишня Лехнівська сільська рада) Броварського району (колишній Баришівський район) Київської області, вартістю 968 965 гривень;

5. у період часу із 11.07.2023 до 06.10.2023 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи майном, належним ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - земельною ділянкою із кадастровим номером 3224281600:01:002:0001, площею 5,9646 Га, розташованою на території Василиської сільської ради Білоцерківського району Київської області, вартістю 762 500 гривень та майном, належним ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - земельною ділянкою із кадастровим номером 3224281600:01:002:0002, площею 5,94 Га, розташованою на території Василиської сільської ради Білоцерківського району Київської області, вартістю 762 500 гривень;

6. у період часу із 18.12.2024 до 21.03.2025 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи земельною ділянкою із кадастровим номером 3221484000:07:010:0001, площею 7,8416 Га, розташованою на території Крушинської сільської ради Фастівського району Київської області, вартістю 2 541 172 гривень;

7. у період часу із 18.12.2024 до 21.03.2025 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи майном, належним ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - земельною ділянкою із кадастровим номером 3221484000:07:010:0009, площею 7,4852 Га, розташованою на території Крушинської сільської ради Фастівського району Київської області, вартістю 2 439 659 гривень;

8. у період часу із 07.01.2025 до 14.03.2025 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи майном, належним ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - земельною ділянкою із кадастровим номером 3221484000:06:021:0027, площею 7,1193 Га, розташованою на території Крушинської сільської ради Фастівського району Київської області, вартістю 2 201 195 гривень.

30.04.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, постановленою 07.04.2026 у справі № 757/19141/26-к проведено обшук за адресою АДРЕСА_2 - за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Під час обшуку виявлені та вилучені:

1. предмет зовні схожий на пістолет з надписом «Форт-12 р 9 мм Р.А вироблено ув Україні ВІ165483» в магазині якого знаходиться 9 предметів зовні схожі на набої з маркуванням «FORD 9 мм Р.А.»;

2. мобільний телефон з емблемою фірми «Apple» в якому знаходиться SIM-карта оператора «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_1 ;

3. блокнот з чорновими записами, частина витягу з реєстру речових прав з чорновими записами;

4. флеш накопичувач «GOODRAM» ЄМКІСТЮ 8 Gb, на якому наявна інформація з надписом «Таємно».

Враховуючи те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у період часу з 2022 по 2025 рік, набув у власність земельні ділянки, які є предметом злочинної діяльності учасників організованої групи у вказаному кримінальному провадженні, які розслідуються у вказаному кримінальному провадженні, зазначені вилучені за місцем його проживання чорнові записи, мобільний телефон, флеш накопичувач, предмет зовні схожий на пістолет, зберегли на собі сліди вчинення злочинів, що розслідуються у провадженні та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою слідчого від 30.04.2026 наведене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021112030000305.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 вимоги визначені у клопотанні підтримали, просили задовольнити.

Власник майна ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на його необґрунтованість і відсутність передбачених законом підстав для арешту вилученого майна. Зазначили, що вилучене майно не є предметом чи знаряддям кримінального правопорушення, не набуте злочинним шляхом та не має жодного відношення до кримінального провадження, а тому не відповідає критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України. Поряд з цим, власником майна надано підтвердження надання дозволу на зберігання та носіння зброї, яку вилучено в ході проведення обшуку.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.

При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов`язковою.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину та наявність обґрунтованої підозри, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб (п. 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на слідчого та/або прокурора.

Так, постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 від 30.04.2026 майно, на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021112030000305.

Дана постанова про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатніх обґрунтувань, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає вказане вище майно, відсутні будь-які докази того що вилучене майно містять дані щодо обставин кримінального правопорушення.

При цьому, відсутні докази того, що вилучене майно має відношення до розслідуваного кримінального провадження та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Дана постанова про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатніх обґрунтувань, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає вказане вище майно, відсутні будь-які докази того що вилучене майно містять дані щодо обставин кримінального правопорушення.

При цьому, відсутні докази того, що вилучене майно має відношення до розслідуваного кримінального провадження та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Так, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність з боку прокурора у необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки майно, на арешті якого наполягає прокурор, не мають відношення до розслідуваного кримінального провадження, відсутні докази того що майно набуте кримінально протиправним шляхом, а відтак відсутні підстави вважати, що існує правова підстава для арешту майна третіх осіб, тому клопотання підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 392, 532, 535 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження № 42021112030000305 від 24.11.2021 - залишити без задоволення.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1