Рішення № 137536382, 19.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1133/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ТАТА ГРУП", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське АТП", м. Ізюм Харківської області про стягнення 180 607,92 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП ТАТА ГРУП" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське АТП" (надалі - відповідач) про стягнення 180607,92грн., з яких: 96090,00грн. основного боргу, 16051,92грн. пені, 11831,43грн. трьох відсотків річних, 56634,57грн. індексу інфляції.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, отриманого за договором купівлі-продажу товарів №14 від 16.05.2016.

Ухвалою від 20.04.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки відповідач станом на 20.04.2026 не мав зареєстрованого електронного кабінету, ухвала про відкриття провадження у даній справі була направлена судом за адресою його місцезнаходження (місця проживання), яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 64300, Харківська обл., м.Ізюм, вул.Спортивна, буд.3. Однак дана ухвала була повернута до суду з довідкою поштової установи від 25.04.2026 про відсутність одержувача за вказаною адресою.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 25.04.2026, а тому він мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 11.05.2026 (з урахуванням вихідних днів). Однак відповідач своє право на подання відзиву не реалізував.

У зв`язку з цим слід зазначити, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

16 травня 2016 року між позивачем, як Продавцем, та відповідачем, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу товарів №14 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору п.1.1 предметом цього договору є автозапчастини до транспортних засобів.

Найменування, кількість, ціна на товари та інші характеристики товарів, що продаються за цим Договором, визначаються у бухгалтерських документах (видаткових накладних) на передачу певної партії товару, які є невід`ємною його частиною (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору моментом переходу права власності на Товар від Продавця до Покупця вважається дата підписання Сторонами Акта прийому-передачі Товару або видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 96090,00грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними:

- Видаткова накладна №1685 від 08.02.2022 року на суму 69 840,00 гривень.

- Видаткова накладна №1686 від 08.02.2022 року на суму 6 172,00 гривень.

- Видаткова накладна №1687 від 08.02.2022 року на суму 1 354,00 гривень.

- Видаткова накладна №1684 від 08.02.2022 року на суму 84,00 гривень.

- Видаткова накладна №1701 від 08.02.2022 року на суму 9 853,00 гривень.

- Видаткова накладна №1703 від 08.02.2022 року на суму 2 223,00 гривень.

- Видаткова накладна №1809 від 08.02.2022 року на суму 3 684,00 гривень.

- Видаткова накладна №1821 від 10.02.2022 року на суму 2 880,00 гривень.

За умовами п.п.3.2, 3.3 Договору Оплата Товару здійснюється Покупцем у національній валюті України (гривні), у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця що визначений у цьому договорі.

Покупець зобов`язаний перерахувати грошові кошти Продавцю протягом 14 календарних днів з дня передачі товару.

Однак відповідач отриманий за вищевказаними видатковими накладними товар не оплатив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 96090,00грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 96090,00грн. основного боргу, 16051,92грн. пені, 11831,43грн. трьох відсотків річних, 56634,57грн. індексу інфляції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар за Договором на загальну суму 96090,00грн., який мав бути оплачений останнім протягом 14 календарних днів з дня передачі кожної партії товару за відповідною видатковою накладною.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати отриманого за Договором товару.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим суд вважає позовні вимоги про стягнення 60090,00грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов`язань по оплаті за фактично переданий у власність Товар за цим Договором Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 16051,92грн. пені за період з 23.02.2022 по 23.08.2022, а також 11831,43грн. трьох відсотків річних та 56634,57грн. індексу інфляції, нарахованих за період з 23.02.2022 по 31.03.2026.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн.

Так, статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується Договором про надання правничих (юридичних) послуг (послуг адвоката) від 30.03.2026, укладеним між позивачем та адвокатом Омеляном О.О., попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №2342 від 18.07.2011, ордером серії АЕ №1489666 від 31.03.2026.

Відповідно до п.4.2 Договору про надання правничих (юридичних) послуг (послуг адвоката) від 30.03.2026: усього гонорар адвокату складає: 15000,00грн.

Слід зауважити, що позивачем не надано доказів оплати вищевказаних послуг, однак у нього існує обов`язок щодо їх оплати в порядку, визначеному розділом 4 Договору про надання правничих (юридичних) послуг (послуг адвоката) від 30.03.2026.

У зв`язку з цим суд зазначає, що пунктом 1 абзацу 2 частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що:

- сплачена

- або підлягає сплаті стороною.

Отже, для вирішення питання щодо розподілу судових витрат судом може бути враховано не лише фактично сплачену вартість професійної правничої допомоги адвоката, а й вартість, що підлягає сплаті стороною згідно умов відповідного договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає заявлений розмір вартості витрат на правничу допомогу співмірним до обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) та витраченого адвокатом часу, оскільки згідно з доданого до позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат вбачається, що адвокатом були надані послуги на загальну суму 15000,00грн., що були пов`язані з розглядом даної справи та полягали в наступному: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, вивчення і правовий аналіз матеріалів справи (2 год.) - 5000,00грн.; підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Харківської області про стягнення коштів (5 год.) - 10000,00грн.

Частинами 5 та 6 статті 126 ГПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте у даному випадку відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, на відповідача слід покласти витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське АТП" (64300, Харківська обл., м.Ізюм, вул.Спортивна, буд.3, код 34978521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ТАТА ГРУП" (49000, м.Дніпро, вул.Караваєва, буд.39, код 40257391) 96090,00грн. основного боргу, 16051,92грн. пені, 11831,43грн. трьох відсотків річних, 56634,57грн. індексу інфляції, 2662,40грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "19" червня 2026 р.

СуддяМ.В. Калантай