Ухвала суду № 137536302, 19.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

19 червня 2026 року м. ХарківСправа № 644/8204/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

без виклику (участі) представників учасників справи

розглянувши клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, клопотання про призначення теплотехнічної експертизи, заяву про поворот виконання рішення суду, які додані до відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 14834/26 від 18.06.2026)

у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 128 282,58 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 1 лютого 2016 року до 30 квітня 2021 року включно, 11 706,97 грн. інфляційних витрат та 1 038,07 грн. три проценти річних, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2021 року позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом, у якому просив стягнути зі відповідача 128 282,58 грн. боргу за спожиту теплову енергію за період з 1 лютого 2016 року до 30 квітня 2021 року включно, 11 706,97 грн. інфляційних витрат та 1 038,07 грн. три проценти річних.

19 вересня 2024 року Київський районний суд м. Полтави ухвалив рішення, яким задовольнив позов частково: стягнув зі відповідача на користь позивача 114 056,40 грн. боргу за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

13 березня 2025 року Полтавський апеляційний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 вересня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року скасовано; закрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію; роз`яснено позивачеві, що справу належить розглядати за правилами господарського судочинства, а також його право звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.04.2026 поновлено Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» строк на подання заяви про передання справи для продовження розгляду до суду першої інстанції належної юрисдикції; задоволено заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про передання справи для продовження розгляду до суду першої інстанції належної юрисдикції; передано справу № 644/8204/21 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 справу № 644/8204/21 передано для розгляду судді Новіковій Н. А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (вх. № 1700/26 від 15.05.2026) залишено без руху; встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області документ, що підтверджує наявність банківського рахунку позивача; роз`яснено позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

25.05.2026 (вх. № 12669/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про усунення недоліків, якою усунено недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 20.05.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (вх. № 1700/26 від 15.05.2026), відкрито провадження у справі № 644/8204/21; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України; встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами його надсилання (надання) відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України; встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив разом із доказами їх надсилання (надання) позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України; роз`яснено учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, відповідачем - заперечень на відповідь на відзив протягом строків, встановлених цією ухвалою, розгляд справи може бути здійснений за наявними у справі матеріалами після спливу зазначених строків та в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України; повідомлено учасникам справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС або в паперовому вигляді через канцелярію суду чи на офіційну поштову адресу суду.

18.06.2026 (вх. № 14834/26) на адресу господарського суду Харківської області надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в повному обсязі.

При цьому до відзиву на позовну заяву відповідачем додано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, клопотання про призначення теплотехнічної експертизи, заяву про поворот виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження суд виходить з наступного.

В обґрунтування підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження відповідач посилається на те, що справа вже розглядалась судами цивільної юрисдикції, має значний обсяг матеріалів справи, необхідність надання додаткових пояснень сторонами у суді та поставлення питань одна одній під час дослідження доказів, з огляду на подання представником відповідача клопотання про призначення експертизи у справі, необхідності вирішення питання про поворот виконання рішення суду, відтак існують підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає про те, що в силу частин 1-3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частин 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Виходячи зі змісту вказаних норм, а також статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якою врегульовано порядок вирішення питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, малозначні справи розглядаються виключно за правилами спрощеного позовного провадження, і в цьому випадку перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження є неможливим.

З огляду на ціну позову, визначену позивачем при зверненні до суду, остання становить - стягнення 128 282,58 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 1 лютого 2016 року до 30 квітня 2021 року включно, 11 706,97 грн. інфляційних витрат та 1 038,07 грн. три проценти річних - та відповідно до положень ст. 12 ГПК України відноситься виключно до малозначних справ, оскільки не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, приписи частин 2-6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають можливість здійснення заміни порядку розгляду справи, стосуються інших справ (не малозначних) тих, які суд вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України із врахуванням критеріїв, визначених частиною 3 цієї статті.

Відповідно до частин 1-3 статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви тощо. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частини 1, 3, 6 статті 162 ГПК України).

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема, обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (частини 1, 3, 4 статті 165 ГПК України).

За приписами частини 1 статті 166 Господарського процесуального кодексу України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

За змістом частини 1 статті 167 Господарського процесуального кодексу України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користуватися правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Як свідчать матеріали справи, фактично спір стосується звичайних правовідносин, а тому відсутня підстава для розгляду справи в загальному провадженні і що вже було враховано судом (у т. ч. предмет доказування, кількість учасників справи, обсяг і характер доказів та інші критерії, які викладені у частині 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України) при вирішенні питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому посилання відповідача на те, що справа вже розглядалась судами цивільної юрисдикції, має значний обсяг матеріалів справи та подання клопотання про призначення експертизи у справі, необхідності вирішення питання про поворот виконання рішення суду без надання належних відповідних документальних доказів складності справи та категорії спору не є само по собі свідченням складності справи, а посилання на відсутність акту обстеження системи теплоспоживання об`єкта не свідчить про неможливість вирішення спору на підставі наявних у справі доказів, а відтак з наведених обґрунтувань відповідача не вбачається підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а отже суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Беручи до уваги, що ціна позову по даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів у справі, які не становлять особливої складності та винятково важливого значення, кількість учасників справи, категорію спору, судову практику застосування відповідного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що дана справа має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак про наявність правових підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Суд зауважує додатково, що відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, відтак кожен з учасників справи, в тому числі й відповідач, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін може користуватися своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, та не позбавлений процесуального права викладати свої аргументи, пояснення, міркування, заперечення у письмових заявах по суті.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення теплотехнічної експертизи суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частиною 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України встановлені дві умови, які у своїй сукупності обумовлюють призначення експертизи судом:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 98 та ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України мета призначення експертизи співвідноситься із предметом висновку експерта та полягає саме у з`ясуванні/дослідженні обставин, що мають значення для справи, єдиною можливістю забезпечення чого є застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Таким чином, відсутність потреби в застосуванні спеціальних знань або можливість встановлення відповідних обставин у іншій спосіб рівною мірою усувають обов`язок для призначення експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України висновок експерту є одним із засобів доказування (видом доказів), оцінка яких ст.86 цього Кодексу віднесена до компетенції суду. Положення ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України вимагають зазначення в ухвалі про призначення експертизи, серед іншого, підстав її проведення.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Оцінюючи обґрунтованість та доцільність запропонованих питань для призначення експертизи відповідачем, суд вважає, що такі не спрямовані на з`ясування обставин, що мають значення для справи та вирішення спору по суті.

Так, суд зауважує, що предмет доказування за змістом ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначається сутністю вимог і заперечень учасників справи та іншими обставинами, які мають значення для вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, предметом спору по даній справі є стягнення зі відповідача на користь позивача 128 282,58 грн. боргу за спожиту теплову енергію за період з 1 лютого 2016 року до 30 квітня 2021 року включно, 11 706,97 грн. інфляційних витрат та 1 038,07 грн. три проценти річних.

При цьому, як свідчить подане клопотання відповідача про призначення експертизи, останній мотивує його тим, що відсутність реального обстеження позивачем нежитлових приміщень, що перебували у користуванні відповідача, а також з огляду на проведення розрахунків всупереч нормам законодавства, є необхідність в призначенні у справі теплотехнічної експертизи, на вирішення якої необхідно поставити питання: Чи є одним й тим же самим витрати (фактичне споживання) теплової енергії у нежитлових приміщеннях 1-го поверху №125-1-:-125-6, 125-6а, 125-7, 125-8, 125 12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вулиця Бекетова, будинок 10 з наявними радіаторами (опалювальні елементи) та без них? Чи можливо встановити час демонтажу радіаторів опалення у нежитлових приміщеннях 1-го поверху №125-1-:-125-6, 125-6а, 125-7, 125-8, 125-12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вулиця Бекетова, будинок 10? Якщо так, то коли саме вони були демонтовані? Чи проходять у нежитлових приміщеннях 1-го поверху №125-1-:-125-6, 125-6а, 125-7, 125-8, 125-12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вулиця Бекетова, будинок 10, транзитні трубопроводи теплопостачання? Яке теплове навантаження на опалення у нежитлових приміщеннях 1-го поверху №125-1-:-125-6, 125-6а, 125-7, 125-8, 125-12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вулиця Бекетова, будинок 10? За рахунок якої системи теплопостачання (внутрішньобудинкової чи автономної - індивідуальне опалення) забезпечується тепловою енергією нежитлові приміщення 1-го поверху №125-1-:-125-6, 125-6а, 125-7, 125-8, 125-12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вулиця Бекетова, будинок 10, та у яких забезпечується нормативна температура повітря?

Суд зазначає, що основними завданнями теплотехнічної експертизи є: визначення характеристик та параметрів об`єктів, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням (споживанням) теплової енергії; визначення відповідності теплотехнічного обладнання систем теплопостачання, опалення, вентиляції та кондиціонування вимогам, які встановлені в технічних умовах, нормах, стандартах та правилах; визначення технічного стану теплотехнічного обладнання, теплосилових установок, трубопроводів опалення з опалювальними приладами, теплообмінниками та запірно-регулювальною арматурою; встановлення причин і наслідків аварій та відмов теплотехнічного обладнання теплоенергетичних установок, які призвели до порушення режимів теплопостачання споживачів; встановлення причин і наслідків аварій та відмов досліджуваного устаткування, під час роботи якого відбуваються теплові процеси з відхиленням параметрів цього процесу від штатного; встановлення режимів роботи теплових установок та механізму перебігу теплових процесів при технічній експлуатації теплотехнічного обладнання та складових елементів систем теплопостачання; встановлення фактичних обставин виникнення та перебігу теплових процесів у теплотехнічному обладнанні, устаткуванні, машинах та механізмах та/або їх складових; встановлення обсягу використання теплоти та/або палива на опалення, вентиляцію, водопостачання, технологічні, виробничі потреби.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу).

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, що виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях та лише для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Суд наголошує, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (такі висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі №916/2740/19, від 06.09.2022 у справі №924/898/21, від 02.11.2022 у справі №915/442/21).

Беручи до уваги предмет спору у даній справі, підстави позову та обставин справи, а також з огляду на запропоновані відповідачем питання суд дійшов висновку про те, що для з`ясування обставин справи, які мають значення для розгляду даної справи та постановленні судового рішення не потрібно спеціальних знань у сфері іншій ніж право, оскільки подане клопотання відповідача не пов`язане з предметом доказування у даній справі, не спрямоване на з`ясування обставин, що мають значення для справи та вирішення спору по суті, відповідачем не доведено наявності сукупності умов, передбачених статтею 99 ГПК України, які можуть бути підставою для призначення експертизи, адже спір у даній справі стосується наявності чи відсутності обов`язку відповідача сплатити позивачу заборгованість за спожиту теплову енергію, інфляційні витрати та три проценти річних (що не потребує спеціальних знань), а не виник з приводу демонтажу радіаторів опалення у нежитлових приміщеннях (системи забезпечення тепловою енергією нежитлових приміщень внутрішньобудинкової чи автономної - індивідуального опалення, з наявними радіаторами (опалювальні елементи) чи без них), відтак суд в силу вимог процесуального закону в змозі самостійно надати оцінку всім документальним доказам, які містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для вирішення спору, і постановити на цій основі законне та обґрунтоване судове рішення по суті спору сторін, отже суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи, в зв`язку із чим в задоволенні клопотання відмовляє.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду господарський суд виходить з наступного.

В обґрунтування заяви про поворот виконання рішення суду відповідач посилається на те, що 31 серпня 2021 року позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом, у якому просив стягнути зі відповідача 128 282,58 грн. боргу за спожиту теплову енергію за період з 1 лютого 2016 року до 30 квітня 2021 року включно, 11 706,97 грн. інфляційних витрат та 1 038,07 грн. три проценти річних.

19 вересня 2024 року Київський районний суд м. Полтави ухвалив рішення, яким задовольнив позов частково: стягнув зі відповідача на користь позивача 114 056,40 грн. боргу за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

13 березня 2025 року Полтавський апеляційний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

24.03.2025 року з метою добровільного виконання ОСОБА_1 рішення судів, його представником адвокатом Махно А.В. було направлено лист до КП «ХТМ» з проханням надати реквізити для сплати заборгованості за послуги теплопостачання. У відповідь на вказаний лист 10.04.2025 року КП «ХТМ» було надано реквізити для добровільного виконання рішення судів.

16 квітня 2025 року ОСОБА_1 було добровільно виконано рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024 року по справі № 644/8204/21 та перераховано кошти за реквізитами, наданими КП «Харківські теплові мережі», чим погашено заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 березня 2017 року по 30 квітня 2021 року, з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у розмірі 114 056 грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1835 гривень 74 коп., а всього 115 892 грн. 14 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №1.118911253.1 від 16 квітня 2025 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 вересня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року скасовано; закрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію; роз`яснено позивачеві, що справу належить розглядати за правилами господарського судочинства, а також його право звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.04.2026 поновлено Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» строк на подання заяви про передання справи для продовження розгляду до суду першої інстанції належної юрисдикції; задоволено заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про передання справи для продовження розгляду до суду першої інстанції належної юрисдикції; передано справу № 644/8204/21 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

16.03.2026 року представником відповідача адвокатом Махно А.В. було направлено позивачу КП «ХТМ» вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 114 056 грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1835 грн. 74 коп., а всього 115 892 грн. 14 коп., які перераховані КП «ХТМ» на виконання рішення Київського районного суду м . Полтави від 19.09.2024 року по справі N 644/8204/21. У відповіді КП «ХТМ» від 19.03.2026 року було вказано, що КП «ХТМ» вважає передчасним повернення коштів.

Суд зазначає про те, що загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви з процесуальних питань визначені у статті 170 ГПК України.

Так, за умовами статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Водночас із поданої заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду вбачається, що заява містить чотири аркуша, водночас третій аркуш заяви відповідачем до господарського суду не подано (що підтверджується актом господарського суду), відтак із поданої заяви не вбачається зміст питання, яке має бути розглянуте судом та прохання заявника.

Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Крім того, із змісту ст. 333 ГПК України вбачається, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання. При цьому якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої вказаної статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина дев`ята наведеної статті).

Із заяви відповідача про поворот виконання рішення суду вбачається, що ОСОБА_1 було добровільно виконано рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024 по справі № 644/8204/21, відтак в силу приписів процесуального закону заява про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтави повинно вирішуватись судом, який розглядав справу саме як суд першої інстанції.

Таким чином господарський суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки подана з порушенням імперативних приписів процесуального закону.

Враховуючи, що заяву про поворот виконання рішення суду було подано представником відповідача через Електронний кабінет із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, повернення відповідної заяви та доданих до неї документів в паперовій формі заявнику не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 99, 232, 234, 235, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке додано до відзиву на позовну заяву (вх. № 14834/26 від 18.06.2026).

2. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення теплотехнічної експертизи, яке додано до відзиву на позовну заяву (вх. № 14834/26 від 18.06.2026).

3. Повернути заяву ОСОБА_1 , яка додана до відзиву на позовну заяву (вх. № 14834/26 від 18.06.2026), про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024 по справі № 644/8204/21 без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині повернення без розгляду заяви про поворот виконання рішення суду до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України.

В частині відмови в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про призначення експертизи ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 19.06.2026.

СуддяН.А. Новікова