Рішення № 137536255, 02.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/4092/26

Провадження № 2/756/5345/26

УКРАЇНА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судових засідань - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення внесків на утримання спільного майна,

УСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення внесків на утримання спільного майна. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 , у якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5». Оскільки відповідачі не сплачували внески на утримання спільного майна за період з 01.01.2018 по 01.02.2026 утворилась заборгованість у розмірі 19084,77 грн, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, а також інфляційні нарахування у розмірі 2755,85 грн, 3% річних у розмірі 928,39 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06.04.2026 було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» про стягнення внесків на утримання спільного майна, у частині пред`явленого позову до ОСОБА_3 . Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення внесків на утримання спільного майна. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. При цьому, до позову долучено заяву представника позивача, у якій просить розглядати справу за відсутності сторони позивача, заперечень щодо заочного розгляду справи не висловив.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та дату судового засідання повідомлялися. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду відповідачі не надіслали, про причину неявки суд не повідомили, відзив та інші заяви з процесуальних питань від них до суду не надходили.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Співвласники зобов`язані, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ст. 15 Закону).

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Як убачається з матеріалів справи, у будинку за адресою: АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням загальних зборів ОСББ «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5», затвердженим протоколом №1/2023, зокрема, затверджено розмір щомісячного (починаючи з 01.10.2023) внеску співвласників житлових і нежитлових приміщень будинку на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 0,12 % від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до законодавства України на день здійснення оплати, за 1 кв.м. загальної площі приміщення співвласника. До 01 жовтня 2023 року розмір внеску становив 6,00 грн, після 01 жовтня 2023 року - 8,04 грн, з 01 січня 2024 року - 8,52 грн, з 01 квітня 2024 року - 9,60 грн.

Рішенням загальних зборів ОСББ «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5», затвердженим протоколом від 28.10.2025, зокрема, затверджено з метою забезпечення капітального оновлення та модернізації інженерних мереж нашого будинку для підвищення комфорту, безпеки й довговічності спільного майна, встановити щомісячний (починаючи з 01.11.2025) обов`язковий внесок до ремонтного фонду будинку у розмірі: 3,92 грн за 1 кв.м. загальної площі приміщення співвласника. Встановити, що співвласники зобов`язані сплачувати цей щомісячний внесок до кінця кожного поточного місяця.

Відповідно до інформації Київського міського бюро технічної інвентаризації від 21.06.2016, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (в рівних частинах).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як убачається із наданого позивачем на підтвердження позовних вимог розрахунку, заборгованість відповідачів зі сплати внесків за період з 01.01.2018 по 01.02.2026 становить 19 084,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідачів виник обов`язок зі сплати внесків за період з 01.01.2018 по 01.02.2026.

З урахуванням вищенаведеного, заборгованість по сплаті внесків підлягає стягненню з відповідачів, як співвласників квартири.

Поряд з цим, суд враховує, що останні в даному випадку несуть відповідальність пропорційно до їх часток у праві спільної часткової власності на квартиру, а не в солідарному порядку.

Доказів повної або часткової сплати вказаної заборгованості відповідачами суду не надано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог у частині заборгованості зі сплати внесків, стягнувши заборгованість у загальній сумі 12723,18 грн. з відповідачів пропорційно до їх часток у праві спільної часткової власності, тобто з кожного по 6361,59 грн. У решті заявлених позовних вимог, слід відмовити.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Згідно з розрахунків позивача сума 3 % річних складає 928,39 грн., інфляційних втрат - 2 755,85 грн.

Враховуючи, що відповідачами належним чином зобов`язання щодо оплати внесків не виконувалися, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову у цій частині, стягнувши 3 % річних у розмірі 618,92 грн., інфляційні втрати у розмірі 1837,24 грн. з відповідачів пропорційно до їх часток у праві спільної часткової власності, тобто з кожного по 309,46 грн. 3% річних та 918,62 грн. інфляційних втрат. У решті заявлених позовних вимог, слід відмовити.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 069 від 05.02.2026, укладений між ОСББ «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» та Адвокатським об`єднанням «Ю.Д.К», платіжну інструкцію №4214 від 25.02.2026.

Крім того, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності таких робіт та значимості таких дій у справі, беручи до уваги часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 3000,00 грн. з кожного з відповідачів по 1500,00 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., з кожного по 1500,00 грн. У решті вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 76- 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення внесків на утримання спільного майна - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: невідомо, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» (код ЄДРПОУ 40826893, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Прирічна, 5) заборгованість по сплаті внесків у розмірі 6361 (шість тисяч триста шістдесят одну) гривню 59 копійок, 3 % річних у розмірі 309 (триста дев`ять) гривень 46 копійок, інфляційні втрати у розмірі 918 (дев`ятсот вісімнадцять) гривень 62 копійки, витрати по сплаті судового збору у розмірі 887 ( вісімсот вісімдесят сім ) гривень 46 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» (код ЄДРПОУ 40826893, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Прирічна, 5) заборгованість по сплаті внесків у розмірі 6361 (шість тисяч триста шістдесят одну) гривню 59 копійок, 3 % річних у розмірі 309 (триста дев`ять) гривень 46 копійок, інфляційні втрати у розмірі 918 (дев`ятсот вісімнадцять) гривень 62 копійки, витрати по сплаті судового збору у розмірі 887 ( вісімсот вісімдесят сім ) гривень 46 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

У решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 02.06.2026.

Відомості про сторін:

1. Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» (код ЄДРПОУ 40826893, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Прирічна, 5);

2. Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: невідомо, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 );

3. Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Суддя М. М. Ткач