Рішення № 137535984, 18.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/173/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/173/26

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 );

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ БЕТОН (73000, м. Херсон, вул. Ладичука, 150, код ЄДРПОУ 34555046);

про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів

за участю представників:

від позивача: Сікоза В.О.;

від відповідача: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ БЕТОН (далі також товариство) про визнання недійсним рішення загальних зборів (письмове рішення єдиного учасника) учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ БЕТОН, яким було змінено керівника товариства з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , про що 30.12.2025 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідні зміни.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на неналежне повідомлення всіх учасників Товариства про проведення загальних зборів.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

28.02.2026 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу, якою прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 02.03.2026.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду клопотання (вх№2752/26 від 26.01.2026) про витребування доказів в якому просить витребувати копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ БЕТОН оригінал якої знаходиться у відділі реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.02.2026 задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував від Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ БЕТОН.

27.02.2026 за вх№ 7107/26 господарський суд одержав від Херсонської міської ради копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ БЕТОН.

У підготовчому засіданні 02.03.2026, без участі представників сторін, судом постановлено протокольну ухвалу без оформлення окремого процесуального документа про відкладення підготовчого засідання на 16.03.2026 о 16:00 із викликом представників сторін у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 16.03.2026, за участю представника позивача, судом постановлено протокольну ухвалу без оформлення окремого процесуального документа про відкладення підготовчого засідання на 09.04.2026 о 12:30 із викликом представників сторін у підготовче засідання.

02.04.2026 за вх№ 11404/26 господарський суд одержав від позивача заяву про уточнення позовних вимог в якій останні просить визнати недійсним рішення №1 Єдиного засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ БЕТОН» від 25.12.2025 року.

У підготовчому засіданні 09.04.2026 за участі представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.05.2026 о 15:00.

У судовому засіданні 07.05.2026 за участі представника позивача, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою відклав судове засідання на 25.05.2026 о 15:00.

У судовому засіданні 25.05.2026 за участі представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою відклав судове засідання на 18.06.2026 о 12:00.

У судовому засіданні 18.06.2026 за участю представника позивача, суд на підставі ст. 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення.

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 був власником частки в статутному капіталі у розмірі 35%, який також до 30.12.2025 був керівником відповідача з нарахуванням йому заробітної плати.

На початку січня 2026 року позивачу стало відомо з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що з 30.12.2025 року у відповідача ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» було змінено керівника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 . Про дані зміни ОСОБА_1 , як учасника засновника та керівника відповідача, не було повідомлено про вказані зміни.

Вказане рішення посвідчено 26.12.2025 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н. М. та зареєстровано в реєстрі за № 584. Про рішення №1 Єдиного засновника (учасника) ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» від 25.12.2025 позивач не знав та повідомлений не був, оскільки ОСОБА_2 як директор Приватного підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» не наділена повноваженнями підписувати від імені вказаного підприємства рішення про звільнення директора ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН», а загальних зборів Приватного підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» з порядком денним щодо звільнення директора ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» не проводились.

Вказані порушення призвели до порушення особистих прав та інтересів позивача як засновника та керівника товариства, що полягає у неповідомлені про проведення загальних зборів та ненадання інформації щодо порядку денного цих зборів, з відсутністю можливості належним чином підготуватись і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні, у тому числі, під час підготовки та проведення Загальних зборів учасників товариства.

Обставини справи встановлені судом

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ БЕТОН» (скорочене найменування - ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН») є юридичною особою, що зареєстрована в установленому законом порядку з 2006 року за ідентифікаційним кодом 34555046, та діє на підставі статуту.

Станом на час виникнення спірних правовідносин (грудень 2025 року) учасниками ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» були:

- Приватне підприємство «ІНДУСТРІАЛЬНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код 32479681) частка в статутному капіталі якого становить 100% статутного капіталу. (далі - ПП «ІПК»).

Станом на час виникнення спірних правовідносин (грудень 2025 року) учасниками Приватного підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» були:

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - частка в статутному капіталі якого становить 35% статутного капіталу, який також, до 30.12.2025 був керівником відповідача з нарахуванням йому заробітної плати.

- Приватне підприємство «Херсон Прайм» (код 32479435), частка в статутному капіталі якого становить 65% статутного капіталу.

Як видно з матеріалів справи, 30.12.2025 року у ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» було змінено керівника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Про вказане рішення, як зазначає позивач йому стало відомоо на початку січня 2026 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Спір виник через те, що позивача як учасника ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» та ПП «ІНДУСТРІАЛЬНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ», частка якого у статутному капіталі складає 35%, не було належно та своєчасно повідомлено про скликання загальних зборів учасників відповідача ПП «ІПК» на підставі яких відбулась 30.12.2025 зміна керівника, у зв`язку з чим він не був обізнаний із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мав змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах, а тому його права як учасника ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» на участь в управлінні товариством та одержання інформації про Товариство.

Висновки суду

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, спір виник через те, що ОСОБА_1 як учасника та керівника ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН», частка якого у статутному капіталі становить 35%, не було належно та своєчасно повідомлено про скликання загальних зборів учасників відповідача на 25.12.2025, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не був обізнаний із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мав змоги належним чином підготуватись і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядались на зборах 25.12.2025.

Суд встановив, що станом на час виникнення спірних правовідносин (грудень 2025 року) учасниками ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» були:

- Приватне підприємство «ІНДУСТРІАЛЬНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код 32479681) частка в статутному капіталі якого становить 100% статутного капіталу (далі - ПП «ІПК»).

Станом на час виникнення спірних правовідносин (грудень 2025 року) учасниками Приватного підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» були:

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - частка в статутному капіталі якого становить 35% статутного капіталу, який також, до 30.12.2025 був керівником відповідача з нарахуванням йому заробітної плати.

- Приватне підприємство «Херсон Прайм» (код 32479435), частка в статутному капіталі якого становить 65% статутного капіталу.

25.12.2025 рішенням №1 єдиного засновника (учасника) ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» було звільнено керівника ОСОБА_1 та призначено керівником ОСОБА_2 .

Відповідно до умов п. 3.1. Статуту товариства вищим органом управління Підприємства є Загальні збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства або їх представників.

Відповідно до умов п. 4.1. Статуту товариства загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства.

Відповідно до п. 4.1. Статуту ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» вищим органом управління Товариства є Загальні збори учасників.

Згідно з п. 4.2 Статуту - до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства належить обрання одноосібного виконавчого органу Товариства (п.п. 4.2.7 п. 4.2. Статуту).

Відповідно до п. 4.2 Статуту - загальні збори учасників товариства можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Одноосібним виконавчим органом товариства, що здійснює поточне керівництво діяльністю товариства є «Директор», який призначається Загальними зборами учасників товариства (п. 7.1-7.4 Статуту).

Згідно з п. 5.2 Статуту загальні збори учасників скликаються Директором товариства шляхом повідомлення учасників товариства про загальні збори учасників не менше ніж за 15 днів до запланованої дати їх проведення або електронною поштою, або поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата , час місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включені питання про внесення змін до статуту товариства, про повідомлення долається проєкт запланованих змін.

Відповідно до п. 6.1 Статуту рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням.

Відповідно до ст. 96-1 Цивільного кодексу України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства.

Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Відповідно до положень ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Крім того, відповідно до ч. 1 та 6 ст. 3 Закону України Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб приватне підприємство є юридичною особою, що створена на основі приватної власності однієї чи кількох фізичних осіб або юридичної особи і діє відповідно до статуту. Порядок створення, діяльності та припинення підприємств визначається законом, а також установчими документами підприємства.

Відповідно до ч. 14 ст. 17 ЗУ Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб з дня введення в дію цього Закону дія Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" поширюється на дочірні підприємства, іноземні підприємства, підприємства об`єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, приватні підприємства у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами. Якщо у перехідний період власник (уповноважений орган управління об`єктами державної власності, уповноважений орган місцевого самоврядування) не прийняв рішення про припинення дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації, приватного підприємства відповідно до цього Закону, до регулювання діяльності таких підприємств після завершення перехідного періоду застосовуються положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, а статути таких підприємств у частині, що суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", є недійсними.

17.06.2018 набув чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус, зокрема товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ) (далі Закон №2275-VIII).

Статтею 31 Закону № 2275-VIII визначено скликання загальних зборів.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов`язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Статтею до ст. 32 Закону № 2275-VIII визначено порядок скликання загальних зборів учасників товариства.

Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті.

До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Суд зазначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі № 924/641/17.

Суд звертає увагу, що ПП "ІНДУСТРІАЛЬНА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ", як учасник ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» до виконавчого органу - директора товариства, у письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного загальних зборів на 25.12.2025 не зверталось.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази дотримання іншим учасником товариства порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників товариства, передбачені ст. 32 Закону № 2275-VIII, що свідчить про те, що загальні збори учасників товариства 25.12.2025 були скликанні з порушенням вимог Закону № 2275-VIII та Статуту ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН».

Суд також погоджується з доводами позивача, в частині того, що припинення повноважень виконавчого органу ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН», тобто директора, можливе за рішенням загальних зборів учасників товариства, при цьому учасники товариства не звільняються від недотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства та, відповідно, належного повідомлення всіх учасників товариства про проведення таких зборів.

В матеріалах справи відсутні та учасниками справи до суду не надано жодного належного у розумінні приписів статті 76 ГПК України доказу на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення загальних зборів, а також про порядок денний загальних зборів членів ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН», які відбулись 25.12.2025.

Не надано учасниками справи і самого повідомлення, яке відображало б відомості про дату, час, місце проведення загальних зборів, зміст порядку денного тощо.

Отже, зазначене свідчить про порушення відповідачем прав позивача, як члена товариства на участь у зборах, підготовку до розгляду питань порядку денного, які стосувались діяльності товариства та щодо своєчасного повідомлення про проведення зборів.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зазначені порушення є підставою для визнання рішення загальних зборів членів ТОВ «ТАВРІЯ БЕТОН» від 25.12.2025 (оформлене протоколом № 1) недійсним.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення №1 Єдиного засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ БЕТОН» (73000, м. Херсон, вул. Ладичука, 150, код ЄДРПОУ 34555046) від 25.12.2025.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ БЕТОН (73000, м. Херсон, вул. Ладичука, 150, код ЄДРПОУ 34555046) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 2 662,40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 19 червня 2026 р.

Суддя Т.Г. Деркач