Рішення № 137535674, 11.05.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2500/25

Провадження №2/930/245/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 року м.Немирів

Немирівський районий суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.,

за участі секретаря судового засідання Шелест Л.І.,

представника позивача - прокурора Гущіної Н.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом Керівника Тульчинської окружної прокуратури Андрія Шерстюка в інтересах держави в особі: Управління Державного агентства з розвитку меліорації та продовольчих програм у Вінницькій області, третя особа на стороні позивача: Брацлавська селищна рада, до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, -

В С Т А Н О В И В :

Керівник Тульчинської окружної прокуратури А.Шерстюк в інтересах держави в особі: Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів.

Позов обґрунтований тим, що головним державним інспектором відділу охорони ВБР складено протокол № 001331 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про те, що останній 21.12.2023 о 08 год 00 хв. грубо порушив правила рибальства, а саме: проводив вилов риби на річці Південний Буг поблизу с. Новоселівка Тульчинського району Вінницької області забороненим сітним знаряддям лову - сіткою з жилки у кількості дві штуки, виловивши рибу: карась - 48 екз., плітка - 2 екз., лящ - 1 екз. товстолоб - 5 екз, загальною вагою 21,5 кілограм, чим завдав збитки рибному господарству України на суму 100 504,00 грн., що є порушенням р. IV п. 1 п. 1. Правил любительського і спортивного рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України та ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ».

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 12.03.2024 у справі № 930/563/24, яка набрала законної сили 22.03.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав.

ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ним внаслідок порушення законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища в розмірі 100 504,00 грн. Однак, на даний час вищевказана шкода відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

Враховуючи, що Управлінням не вживались та не плануються вживатись заходи реагування в судовому порядку щодо стягнення з ОСОБА_1 заподіяної шкоди через відсутність коштів на сплату судового збору, прокурор звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів в розмірі 100 504,00 грн. на користь держави та судовий збір на користь Вінницької обласної прокуратури у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 22.10.2025 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 16.04.2026 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник Немирівської окружної прокуратури Гущіна Н.В. у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити з наведених у позові підстав.

Представник Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав.

Представник Брацлавської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечували щодо задоволення позову.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, заслухавши представника прокуратури та відповідача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.12.2023 відносно ОСОБА_1 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Луценком В.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення №001331, на підставі якого Немирівським районним судом Вінницької області 12.03.2024 винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.85 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу з конфіскацією знаряддя лову сітки з жилки в кількості 2 шт.(справа №930/563/24).

Як вбачається із зазначеної постанови суду, яка набрала законної сили 22.03.2024, на річці Південний Буг поблизу с. Новоселівка Тульчинського району Вінницької області 21.12.2023 о 08:00 год. ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби забороненим сітним знаряддям лову - сіткою з жилки 2 шт., виловивши рибу: карась 48 екз., плітка 2 екз., лящ 1 екз., загальною вагою 21,5 кг, завдавши збитків рибному господарству України на суму 100 504 грн.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України, зокрема, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно - правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із довідкою - розрахунком матеріальної шкоди, завданої рибному господарству України, здійсненим на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», розмір шкоди, спричиненої внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів на р.П.Буг в с.Новоселівка, становить 100 504 грн.

Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області ОСОБА_1 05.04.2024 за №1-16-17/451-24 направлено вимогу, якою запропоновано відшкодувати завдану шкоду в добровільному порядку.

Доказів про відшкодування шкоди на момент розгляду справи матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски тощо) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електротону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до п. 2 розділу II Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам - любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку - любителя за добу (далі - добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил».

Згідно з п. 1 п. 1 розділу IV вищевказаних Правил забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до статті 66 Конституції України - кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ст. 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 33 даного Закону передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Зазначені положення закону кореспондуються із ст. 13 Конституції України.

У п. 2.11 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 р. № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 за № 291/22823, передбачено, що органи Казначейства при обслуговуванні доходів та інших надходжень державного бюджету здійснюють операції за платежами, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами.

Завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Оскільки вищевказане правопорушення вчинено на території Брацлавської територіальної громади, шкода повинна бути відшкодована відповідачем шляхом сплати на спеціальний казначейський рахунок Брацлавської селищної ради.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадкам, визначених законом.

Статтею 56 ЦПК України встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 3, ч. 7 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

ЄСПЛ звертає увагу, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, §35).

Суд вважає за необхідне зауважити, що Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області не вжито заходів щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, що свідчить про неналежне здійснення ним захисту інтересів держави, у зв`язку із чим звернення прокурора до суду із вказаним вище позовом є правомірним.

Враховуючи, що відповідач порушив вимоги законодавства про охорону тваринного світу та в результаті незаконного вилову риби заподіяв збитки рибному господарству, що було встановлено в судовому засіданні, позов прокурора слід задовольнити.

Оскільки позов прокурора задоволено у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь Вінницької обласної прокуратури суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн.00 коп.

Керуючись Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 12, 16, 1166 ЦК України, ст. 13, 76-83, 89, 211, 141, 229, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів в розмірі 100 504,00 грн на користь держави за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Вінницькій області/смт Брацлав/24062100, код ЄДРПОУ: 04325928, номер рахунку: UA828999980333169331000002820, банк отримувача: Казначейство України, код бюджетної класифікації доходів: 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (IBAN UA568201720343110002000003988, банк: Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, код класифікації видатків бюджету: 2800, отримувач: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909909) 3028 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20.05.2026.

Суддя Т. Є. Войницька