Ухвала суду № 137535481, 18.06.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 143/1080/25

провадження № 6/136/34/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Циганенко Ганни Ігорівни про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Циганенко Ганна Ігорівна про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви представник заявника зазначає, 27 лютого 2026 року Липовецьким районним судом Вінницької області у цивільній справі №143/1080/25 за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» заборгованості за Кредитним договором №2882146 від 07.11.2019 року у розмірі 45 254,00 грн, судового збору 2 422,40 грн та витрат на правничу допомогу 6 000,00 грн.

02 квітня 2026 року ОСОБА_3 добровільно виконала судове рішення та сплатила на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» 53 676,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №55389103 від 02.04.2026 року, із призначенням платежу: погашення кредитної заборгованості.

ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» не перевіривши виконання рішення, отримало виконавчий лист і подало його до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Циганенко Г.І.

02.06.2026 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №81138865 щодо стягнення з ОСОБА_2 45 254,00 грн, винесено постанову про стягнення основної винагороди, постанову про мінімальні витрати виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника у межах цього провадження.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належними чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

За таких обстави, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27 лютого 2026 року Липовецьким районним судом Вінницької області у цивільній справі №143/1080/25 за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийнято рішення, яким: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Кредитним договором № 2882146 від 07.11.2019 року 45 254,00 гривень, судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

02 квітня 2026 року, на виконання вказаного судового рішення, ОСОБА_3 сплатила на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Кредитним договором №2882146 від 07.11.2019 року 45 254,00 гривень, судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №55389103, від 02.04.2026 року на суму 53 676,40 грн., призначення платежу: погашення кредитної заборгованості від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт, документ № НОМЕР_1 , орган, що видав: 0512, дата видачі: 05.08.2024.

02.06.2026 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 81138865 з примусового виконання виконавчого листа №143/1080/25 виданого 10.04.2026 Липовецьким районним судом Вінницької області, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

«Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС»» заборгованості за Кредитним договором №2882146 від 07.11.2019 у розмірі 45254 (сорок п`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири)

грн.

02.06.2026 року приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди в рамках виконавчого провадження № 81138865.

02.06.2026 року приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 81138865.

02.06.2026 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 81138865.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Частиною 2 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Тобто, однієї із матеріальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про відсутність у боржника обов`язку повністю або частково виконати зобов`язання, у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, оскільки боржником до видачі виконавчого листа добровільно виконано рішення суду та сплачено суму судового збору, обов`язок боржника за виконавчим листом відсутній, та, як наслідок виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Отже, заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС»» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 353,432 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати виконавчий лист у справі №143/1080/25, виданий 10.04.2026 року Липовецьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» заборгованості за Кредитним договором №2882146 від 07.11.2019 року в розмірі 45 254,00 грн, судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО