Ухвала суду № 137535362, 16.06.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 червня 2026 рокуСправа № 912/671/26

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Філіповій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/671/26 від 30.03.2026

за позовом: Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, код ЄДР 02910025, вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, в інтересах держави в особі:

позивача: Кіровоградської обласної ради, код ЄДР 22223982, площа Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022

до відповідача 1.: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК"), код ЄДР 42132581, вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006

відповідача 2.: Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" (далі - КНП "КОЛ КОР"), код ЄДР 01994942, проспект Університетський, 2/5, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 222 111,27 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - Ледовська Т.В., посвідчення №075370 від 01.03.2023;

від позивача - Іванова Л.А. (в порядку самопредставництва), виписка з ЄДР;

від відповідача 1. - адвокат Лисенко С.В., довіреність №01/07 від 12.01.2026;

від відповідача 2. - Сіняк Є.В. та Брижицька О.Л. (в порядку самопредставництва), виписка з ЄДР.

У судовому засіданні оголошено скорочену ухвалу.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради до ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК", КНП "КОЛ КОР" з вимогами:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 16.01.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №14-ТР/23 від 09.01.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" (код ЄДРПОУ 01994942) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581).

3. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 01.09.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №14-ТР/23 від 09.01.2023, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" (код ЄДРПОУ 01994942) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581) на користь загального фонду обласного бюджету в особі Кіровоградської обласної ради безпідставно сплачені кошти в сумі 1 222 111,27 гривень.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581) на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір в сумі 24 987,67 грн (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету 2800).

6. Про день і час розгляду справи повідомити Кропивницьку окружну прокуратуру та Кіровоградську обласну прокуратуру, яка забезпечуватиме участь у розгляді справи.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що підстави для укладення додаткової угоди №1 від 16.01.2023 у Сторін були відсутні, що свідчить про порушення вимог підпункту 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, а також умов Договору щодо наявності відповідних змін саме після укладання договору (п.п. 13.6.7 п. 13.6. Розділу 13).

Також прокурор зазначає, що підстави для укладення додаткової угоди №4 від 01.09.2023 у Сторін були відсутні, що свідчить про порушення вимог підпункту 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, а також умов Договору щодо належного документального підтвердження зміни ціни товару ( п. 13.2, п.п. 13.6.2.1, 13.6.2.2, 13.6.2.3 п. 13.6.2 Розділу 13).

Відповідач не надав належного документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни для укладання додаткових угод №1 та №4, якими безпідставно збільшено вартість електричної енергії на 23,8% від ціни, визначеної в Договорі, як наслідок, укладання таких додаткових угод є безпідставним, відповідно з порушенням вимог Особливостей №1178.

При тому, що без врахування оспорюваних додаткових угод, при ціні електричної енергії відповідно до первісного Договору Лікарня повинна була сплатити 16 886 469,05 грн, таким чином, за договором №14-ТР/23 від 09.01.2023 за період січень - грудень 2023 року включно Споживачем безпідставно сплачено 1 222 111,27 грн (18 108 580,32 16 886 469,05), які підлягають стягненню.

Грошові кошти в сумі 1 222 111,27 грн є такими, що були безпідставно одержані Відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому Відповідач-1 зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Ухвалою від 30.03.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/671/26, ухвалив справу №912/671/26 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 28.04.2026 - 11:00, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

10.04.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача 1. в межах строку, встановленого судом, надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 10.04.2026 з вимогою в задоволенні позову Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Кіровоградської обласної ради до Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про визнання недійсними додаткових угод та про стягнення коштів в сумі 1 222 111,27 грн., відмовити повністю.

13.04.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача 2. в межах строку, встановленого судом, надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 13.04.2026 з вимогою відмовити у позовних вимогах в повному обсязі керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради щодо визнання недійсними додаткових угод № 1 та № 4 до Договору №14-ТР/23 та стягнення з ТОВ "КОЕК" безпідставно сплачених коштів.

Також, 13.04.2026 до господарського суду від відповідача 2. надійшло клопотання №б/н від 13.04.2026 про залучення представників у справі з вимогами:

1) Долучити до матеріалів справи довіреності № 12 від 09.04.2026 та № 13 від 09.04.2026.

2) Визнати ОСОБА_1 та Брежицьку Оксану Леонідівну належними представниками КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" у справі № 912/671/26.

16.04.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 16.04.2026, відповідно до якої Кіровоградська обласна рада вважає себе неналежним позивачем у даному спорі і не може ні підтримати ні заперечити проти підтримання позовних вимог прокурора. На думку Кіровоградської обласної ради спір може бути вирішено по суті заявлених вимог в разі заміни прокурором особи позивача у спорі із залученням Кіровоградської обласної ради третьою особою на стороні належного позивача.

17.04.2026 до господарського суду від Кропивницької окружної прокуратури надійшла заява вихідний № №51-81-4694вих-26 від 17.04.2026 з вимогами:

1. Прийняти та врахувати вказані заперечення при розгляді справи 912/671/26.

2. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

17.04.2026 господарського суду від Кропивницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (в порядку ст. ст. 46, 166 ГПК України) вихідний № №51-81-4693вих-26 від 17.04.2026 з вимогою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

17.04.2026 господарського суду від Кропивницької окружної прокуратури в межах строку, встановленого судом, надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (в порядку ст. ст. 46, 166 ГПК України) вихідний № №51-81-4692вих-26 від 17.04.2026 з вимогою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

21.04.2026 до господарського суду від відповідача 1. надійшли заперечення (на відповідь на відзив) вихідний №б/н від 21.04.2026.

Протокольною ухвалою від 28.04.2026 на підставі ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.04.2026 о 14:30 год.

29.04.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від Кропивницької окружної прокуратури надійшла заява Вихідний № №51-81-5058вих-26 від 28.04.2026. з вимогами:

1. Прийняти та врахувати вказані пояснення при розгляді справи 912/671/26.

2. Прийняти та врахувати при розгляді справи 912/671/26 відповідь на відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та вважати її поданою в межах процесуального строку.

30.04.2026 до господарського суду від відповідача 2. надійшло клопотання №б/н від б/д про залучення представників у справі.

Ухвалою від 30.04.2026 господарський суд відповідь на відзив на позовну заяву (в порядку ст. ст. 46, 166 ГПК України) Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області вихідний № №51-81-4693вих-26 від 17.04.2026 залишив без розгляду, заперечення (на відповідь на відзив) ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" вихідний № б/н від 21.04.2026 залишив без розгляду.

Ухвалою від 30.04.2026 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.05.2026 о 14:30 год.

19.05.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" надійшла заява №б/н від 19.05.2026 про зупинення провадження у справі №912/671/26 з вимогою зупинити провадження у справі №912/671/26 до закінчення Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26).

21.05.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від Кропивницької окружної прокуратури надійшла заява №б/н від 21.05.2026 з вимогою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №912/671/26 до прийняття Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/20269(187/26).

Ухвалою від 21.05.2026 господарський суд у задоволенні заяви №б/н від 19.05.2026 ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" про зупинення провадження у справі №912/671/26 відмовив.

Також протокольною ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні до 16.06.2026 до 15:00.

15.06.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" надійшли додаткові пояснення у справі на судові дебати №б/н від 15.06.2026.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про залишення позову прокурора без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень ст. 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинно бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 07.11.2023 у справі №910/5188/22.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Саме лише посилання Прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (відповідний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень ст. 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі №912/1881/23 колегія суддів звертає увагу на те, що саме лише посилання Прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (відповідний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини засовувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Верховний Суд констатує, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах.

При цьому, з висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, слідує, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надає можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/82/19, від 19.01.2021 у справі №904/71/19, від 02.02.2021 у справі №904/75/19 між тими ж сторонами у ідентичних спорах, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаних висновків у даній справі, оскільки рішення суду першої інстанції не містить обґрунтованих висновків щодо дотримання Прокурором передбаченої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури.

Господарський суд зазначає, що підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором зазначено, що підстави для укладення додаткової угоди №1 від 16.01.2023 у Сторін були відсутні, що свідчить про порушення вимог підпункту 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, а також умов Договору щодо наявності відповідних змін саме після укладання договору (п.п. 13.6.7 п. 13.6. Розділу 13).

Підстави для укладення додаткової угоди №4 від 01.09.2023 у Сторін були відсутні, що свідчить про порушення вимог підпункту 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, а також умов Договору щодо належного документального підтвердження зміни ціни товару ( п. 13.2, п.п. 13.6.2.1, 13.6.2.2, 13.6.2.3 п. 13.6.2 Розділу 13).

Відповідач не надав належного документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни для укладання додаткових угод №1 та №4, якими безпідставно збільшено вартість електричної енергії на 23,8% від ціни, визначеної в Договорі, як наслідок, укладання таких додаткових угод є безпідставним, відповідно з порушенням вимог Особливостей №1178.

При тому, що без врахування оспорюваних додаткових угод, при ціні електричної енергії відповідно до первісного Договору Лікарня повинна була сплатити 16 886 469,05 грн, таким чином, за договором №14-ТР/23 від 09.01.2023 за період січень - грудень 2023 року включно Споживачем безпідставно сплачено 1 222 111,27 грн (18 108 580,32 16 886 469,05), які підлягають стягненню.

Грошові кошти в сумі 1 222 111,27 грн є такими, що були безпідставно одержані Відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому Відповідач-1 зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

В той час, необхідність захисту інтересів держави прокурор у даній справі аргументував тим, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Кіровоградська обласна рада (надалі Обласна рада), посадові особи якої не вживають заходів щодо захисту інтересів держави, порушених неправомірним використанням бюджетних коштів.

Відповідно до Статуту КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради №256-гр від 04.07.2025 - є комунальним унітарним некомерційним, неприбутковим, надкластерним, багатопрофільним лікарняним закладом охорони здоров`я, в якого наявні ресурси та технології, орієнтовані на забезпечення медичного обслуговування у найбільш складних та/або рідкісних випадках захворювань населення всього госпітального округу та який надає послуги за напрямками медичного обслуговування в стаціонарних, амбулаторних умовах в порядку і на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом (п.1.3).

Підприємство належить до об`єктів комунальної власності та користується майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, і міст області та закріплене за ним на праві оперативного управління, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремого майна, що здійснюється за згодою власника у встановленому порядку та в межах, установлених законодавством і власником майна або уповноваженим органом. Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (п.1.5, п.1.6).

Засновник підприємства Кіровоградська обласна рада (п.1.9).

Основною метою діяльності Підприємства є здійснення медичної практики та забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання йому медичних послуг екстреної медичної допомоги, спеціалізованої медичної допомоги (включає медичну реабілітаційну допомогу) в стаціонарних та амбулаторних умовах, паліативної допомоги в стаціонарних умовах в порядку та обсязі, встановлених законодавством, за спеціальностями відповідно до ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, впровадження та здійснення діяльності служб супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей, цивільних осіб, що отримали поранення та тілесні ушкодження в наслідок військових дій.

Відповідно до п. 5.1. Статуту, майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Відповідно до Статуту джерелами формування майна та коштів підприємства є зокрема бюджетні кошти (державного та місцевих бюджетів), державні субвенції, інші субвенції з обласного та державного бюджетів, у тому числі на реалізацію програм в галузі охорони здоров`я; кошти, отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (п. 5.7.2, п. 5.7.5).

Відповідно до інформації Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області за даними обліку органів Казначейства оплата за закупівлею UA-2022-12-19-003402-а відповідно до Договору № 14-ТР/23 від 09.01.2023 за рахунок коштів обласного бюджету, видатки по зазначеному договору проведені у сумі 18087229,04 грн.

Крім того, майно Лікарня перебуває в комунальній власності територіальної громади області в особі Кіровоградської обласної ради. Засновником та Власником закладу є територіальна громада області в особі Кіровоградської обласної ради. КНП "КОЛ КОР" є стороною договору та одержувачем бюджетних коштів. Вказана закупівля здійснювалась за бюджетні кошти.

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру Кропивницька окружна прокуратура 04.08.2025 за № 51-78-8750 вих-25 та 25.11.2025 за №51-78-13195вих-25 звернулася до Обласної ради з відповідними листами.

У вказаних листах прокурором описано встановлені факти порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей, допущені при укладенні додаткових угод №1, №4 до Договору № 14- ТР/23 від 09.01.2021 підзвітним та підконтрольним закладом, а також вказано на безпідставне витрачання бюджетних коштів. Крім того, перед обласною радою поставлено питання чи вживались ними заходи до усунення виявлених порушень та чи планується вжиття таких заходів у подальшому.

У відповідь Обласною радою листом від 12.08.2025 №01-35/2052-1 повідомлено прокурора, що відповідний позов не подавався та у разі подання Кропивницькою окружною прокуратурою відповідної позовної заяви, обласна рада підтримуватиме позовні вимоги.

Аналогічного змісту і лист Кіровоградської обласної ради від 02.12.2025 №01- 35/3125-1.

Зі змісту вказаних листів можливо зробити висновок, що Обласною радою знехтувано інформацією прокурора про допущені порушення та безпідставне витрачання бюджетних коштів, а також повне небажання самостійно звертатись до суду з метою стягнення безпідставно витрачених коштів.

На переконання прокурора, таким чином, заходи цивільно-правового характеру до відновлення інтересів держави та фактичного повернення сплачених коштів за непоставлений товар не вживалися, що свідчить про бездіяльність вповноваженого органу та не вжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.

Господарський суд дійшов висновку, що прокурором на час звернення з відповідним позовом не доведено наявність підстав для представництва інтересів держави у суді з огляду на таке.

За п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також заходів, пов`язаних із розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадської безпеки і порядку, інших заходів, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1.10 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" структурний підрозділ Кіровоградської обласної державної адміністрації з питань охорони здоров`я забезпечує управління діяльністю Підприємства, в межах визначених Кіровоградською обласною радою повноважень відповідно до чинного законодавства України.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет (https://www.kradmin.gov.ua/Rozpor/Ua/2023/1400.pdf) .

Відповідно до додатку 3 Розпорядження начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації №1016-р від 21 грудня 2022 року "Про обласний бюджет Кіровоградської області на 2023 рік" департамент охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації визначено головним розпорядником коштів обласного бюджету які забезпечують фінансування КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради".

Пунктом 10 Розпорядження начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації №1016-р від 21.12.2023 "Про обласний бюджет Кіровоградської області на 2023 рік" - "Головним розпорядникам коштів обласного бюджету забезпечити:

1) затвердження паспортів бюджетних програм протягом 45 днів з дня набрання чинності цим розпорядженням відповідно до частини восьмої статті 20 Бюджетного кодексу України;

2) здійснення управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень та оцінки ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі, відповідно до пункту 7 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України;

3) здійснення контролю за своєчасним поверненням у повному обсязі до обласного бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України;

4) взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету відповідно до частини сьомої статті 22 Бюджетного кодексу України;

5) під час складання та затвердження кошторисів, планів використання бюджетних коштів - в першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами;

6) у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладання договорів за кожними видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Згідно Положення про Департамент охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Департамент), затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 16.11.2021 №805-р, Департамент утворюється головою Кіровоградської обласної держаної адміністрації, входить до її складу і в межах Кіровоградської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого забезпечує реалізацію державної політики у галузі охорони здоров`я на території Кіровоградської області; управління закладами охорони здоров`я, які утримуються за рахунок коштів обласного бюджету, організація їх кадрового, матеріально-технічного і методичного забезпечення; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; здійснює повноваження, делеговані самоврядування; забезпечує галузеву політику (управління діяльністю) підприємств, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області у сфері охорони здоров`я; здійснює фінансування закладів охорони здоров`я, що утримуються за рахунок коштів обласного бюджету; контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних та трудових відносин; 42) здійснює як головний розпорядник коштів обласного бюджету управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; 42) на виконання делегованих обласною радою галузевих повноважень здійснює погодження фінансових планів комунальних некомерційних підприємств системи охорони здоров`я обласного підпорядкування, які перебувають в управлінні Кіровоградської обласної ради, та здійснює щокварталу аналіз виконання результативних показників їх фінансово-господарської діяльності, заслуховує (при необхідності) їх керівників.

За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24: "Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету. Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду".

Відтак, на переконання суду, належним позивачем у даному спорі є Департамент охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації як головний розпорядник бюджетних коштів.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд звертає увагу прокурора, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись ст. 42, 226, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 19.06.2026.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.