Ухвала суду № 137535056, 08.06.2026, Барський районний суд Вінницької області

125/134/24

2/125/33/2024

УХВАЛА

про розгляд клопотання

08.06.2026 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Питель О.В.,

секретар судового засідання Войтюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у цивільній справі № 125/134/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування,

за участі: представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Починка О.І.,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Барського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування.

11.05.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» ? Починок Олександр Ігорович подав письмове клопотання про зупинення провадження. Клопотання мотивовано тим, що предметом позову у даній справі є витребування на користь ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером № 0520281400:01:001:0105, яка перебуває в оренді у ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на підставі договору оренди землі від 11.11.2013 № 472 та земельної ділянки з кадастровим номером № 0520281400:01:001:00106, яка перебуває в оренді у відповідача на підставі договору оренди землі від 11.11.2013 № 420. Відповідно до п. 8 договору № 472 та п. 8 договору № 420 дані правочини укладено строком на 20 (двадцять) років. Натомість, відповідно до позиції позивача, договір № 472 та договір № 420 укладено строком не на 20 років, а лише на п`ять, без укладення будь-яких додаткових угод до вказаних правочинів. Вважає, що між сторонами існує різне розуміння положень щодо обчислення строку дії договорів, у зв`язку з чим ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» звернулося до суду із позовною заявою про тлумачення умов договору № 472 та договору № 420. Зазначає, що сторонам необхідно визначитися з єдиним змістом та метою договору № 472 та договору № 420, надати суду єдиний можливий варіант трактування ключових положень правочину з урахуванням та застосуванням правових висновків викладених у постановах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 753/11000/14 та від 05.12.2022 року у справі № 753/8945/19. Просить, зупинити провадження у справі № 125/134/24 до набрання законної сили рішенням у справі 125/79/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» до ОСОБА_1 про тлумачення умов договору оренди землі від 11.11.2013 № 472 та тлумачення умов договору оренди землі від 11.11.2013 № 420.

25.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 ? Чубар Оксани Василівни, відповідно до якої вона просить відмовити у задоволенні клопотання представника позивача ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» ? Починка О.І. про зупинення провадження у справі, оскільки вважає, що предметом позовної заяви є те, що позивач не укладав та не підписував договорів оренди землі № 472 та № 420 від 11.11.2013 на строк 20 років, не погоджував дану істотну умову договорів та після спливу погодженого між сторонами п`ятирічного строку неодноразово вимагав повернути йому належну земельну ділянку. Крім того, ухвалою Барського районного суду Вінницької області у справі № 125/134/24 було призначено судово-технічну експертизу документів щодо договорів оренди землі. Відповідно до висновку експерта Київського НДІСЕ № 3013/24-21 від 16.09.2025 встановлено заміну першого та другого аркушів договорів, які не становлять одного цілого документу із третім аркушем договору, а також із іншими документами реєстраційної справи. Вважає, що клопотання про зупинення провадження є необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам ЦПК України, оскільки жодної об`єктивної неможливості розгляду даної справи не існує, а всі обставини, необхідні для її вирішення, можуть бути встановлені саме у межах цього провадження. Зазначає, що сама по собі наявність іншого судового провадження між тими самими або пов`язаними сторонами не є автоматичною та безумовною підставою для зупинення. У справі № 125/134/24 уже сформовано належну доказову базу для встановлення усіх юридично значущих обставин спору, а тому немає жодної процесуальної чи фактичної перешкоди для продовження її розгляду. Вказує, що у справі № 125/79/26 ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» просить здійснити тлумачення пункту 8 договорів, виходячи з власної позиції про те, що договір існує, є укладеним на 20 років, а спір стосується лише моменту початку обчислення цього строку ? з моменту їх підписання чи з моменту їх державної реєстрації. Натомість, у справі № 125/134/24 позивач заперечує значно глибшу та первинну обставину ? факт належного погодження і підписання договору у редакції зі строком оренди 20 років. Тобто, предмет доказування у справі № 125/134/24 не зводиться до того, як рахувати 20-річний строк. Вважає, що насамперед суд має встановити, чи взагалі було належне волевиявлення позивача на такий 20-річний строк. У зв`язку з чим, у заявленому клопотанні відсутній причинно-наслідковий зв`язок, який би створював об`єктивну неможливість розгляду справи № 125/134/24 без попереднього завершення справи № 125/79/26. Позов про тлумачення умов договору, ініційований ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», не є процесуальною передумовою для вирішення спору у справі № 125/134/24. Навпаки, за наявності спору щодо автентичності договірного тексту, погодження істотної умови про строк та належності волевиявлення позивача, спочатку має бути вирішено саме спір про правомірність користування земельною ділянкою і наявність належної правової підстави для такого користування. Крім того, зупинення провадження у справі, яка розглядається з 2024 року, за відсутності передбаченої законом об`єктивної неможливості її подальшого розгляду, суперечитиме завданню цивільного судочинства, порушуватиме право позивача на своєчасний судовий захист та фактично надаватиме відповідачу процесуальну перевагу шляхом затягування розгляду справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження.

У судовому засіданні представник позивача заперечувала щодо задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та просила відмовити у його задоволенні з підстав, що викладені у заяві.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши думку представника позивача, дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі лише у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Крім того, визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд, зокрема, враховує, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує: як пов`язана справа, яка розглядається, з іншою справою, що розглядається судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

При вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі суд має з`ясувати ключове питання про те, чи є можливість у межах розгляду цієї справи самостійно встановити обставини та зібрати необхідні докази для правильного вирішення спору по суті.

Пленум Верховного Суду України в абзаці 4 пункту 33 своєї постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2 зазначив, що, визначаючи наявність передбачених цивільним процесуальним законодавством підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Предметом спору у цій справі є вимога ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного користування, припинення оренди та скасування державної реєстрації права оренди щодо земельних ділянок. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник позивача зазначає, що позивач не надав волевиявлення на укладення договорів оренди землі № 472 та № 420 строком на 20 років, не підписував договори у тій редакції, на яку посилається ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», а тому вважає, що відповідач користується земельними ділянками без правової підстави.

Предметом позову у справі № 125/79/26 є тлумачення умов договору оренди землі через різне розуміння строку дії договорів оренди землі № 472 та № 420.

Відповідно до ст. 213 та ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору спрямоване на з`ясування змісту вже вчиненого правочину, коли між сторонами існує різне розуміння його змісту.

Суд вважає, що сама по собі взаємопов`язаність справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки, незалежно від результату розгляду справи № 125/79/26, суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 125/134/24.

Предмет спору у справі № 125/79/26 не входить до обставин, які пділягають встановленню у справі № 125/134/24, отже, позов щодо тлумачення умов договору, поданий ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», не є необхідною процесуальною умовою для розгляду та вирішення спору у справі № 125/134/24, тому суд вважає, що клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 252 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» Починка Олександра Ігоровича про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 12.06.2026.

Суддя