Ухвала суду № 137535038, 19.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.06.2026Справа № 910/3544/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

ОСОБА_2

до Фонду державного майна України

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство «Рихальське»

про визнання незаконними та скасування наказів в частині включення до переліку об`єктів приватизації,

Представники:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України (відповідача-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (відповідача-2) про:

- визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України від 10.02.2025 № 209 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами) в частині включення до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське»;

- визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 20.02.2025 № 57 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське» в частині включення до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське».

15 квітня 2026 року суд відкрив провадження у справі № 910/3544/26, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство «Рихальське».

13 травня 2026 року суд (суддя Трофименко Т.Ю.) задовольнила клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та об`єднала в одне провадження справу № 910/3765/26 за позовом ОСОБА_2 із справою № 910/3544/26 за позовом ОСОБА_1 до тих самих відповідачів про аналогічний предмет спору. Об`єднаній справі присвоєно номер № 910/3544/26.

За твердженням позивачів, у порушення вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», до переліку об`єктів приватизації включені 107 земельних ділянок загальною площею 2940,223 га, зокрема, земельні ділянки, загальною площею 2836,0251 га - земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та об`єкти соціальної інфраструктури (водонапірна башта та водні мережі). Крім того у складі цілісного майнового комплексу приватному інвестору відчужується право користування земельними ділянками державної власності, на яких розміщені будівлі єдиного майнового комплексу, і які згідно із ст. 25 Земельного кодексу України підлягають приватизації працівниками державного підприємства, до яких належить позивачі.

Позивачі вважають, що оскаржувані накази про приватизацію прийняті за відсутності об`єктивних даних про активи державного підприємства «Рихальське», з порушенням процедури передачі об`єктів та ігнорування прав трудового колективу.

ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненський та Житомирській областях від 20.02.2025 № 57 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське» в частині включення єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське» до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частини четверта та одинадцята статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та їх співмірності;

- наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову;

- заборони забезпечення позову таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність заявлених заходів забезпечення позову із позовними вимогами передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Визначені позивачем заходи забезпечення позову є тотожним вимогам позову, тому суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, згідно із статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже суд, як орган державної влади в Україні, що здійснює функцію судочинства, зобов`язаний діяти виключно у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Суд не наділений повноваженнями зупиняти дію наказів державних органів приватизації.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набрала законної сили 19.06.2026.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун