Рішення № 137534940, 08.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2026Справа № 910/11080/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діо Спорт", третя особа - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Спортивний комплекс" про стягнення 2 915 438,00 грн., за участю прокурора - Льовкіної С.О., представників позивача-1, 2 - не з`явився, відповідача - Войчука В.А., третьої особи - Ігнатенко С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Дарницька окружна прокуратура міста Києва звернулася до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діо Спорт" про стягнення 2 915 438,00 грн. збитків на підставі статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статей 22, 23 Бюджетного кодексу України та статей 203, 215, 216, 236, 610, 611, 614, 623, 526, 857, 875, 877, 883, 884 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.10.2025 року, окрім того залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Спортивний комплекс".

У судовому засіданні 06.10.2025 року судом оголошено перерву у справі на 10.11.2025 року.

06.10.2025 року відповідачем до суду подано заяву про неможливість надання відзиву через відсутність в позовній заяві обґрунтованого розрахунку та відповідних додатків до позовної заяви.

17.10.2025 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити в повному обсязі.

24.10.2025 року прокурором до суду подано додаткові пояснення у справі та відповідь на відзив, в якій прокурор просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

30.10.2025 року відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просив в задоволені позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2025 року.

10.12.2025 року відповідачем до суду подано заяву про повернення на стадію підготовчого засідання, заяву про ненадання прокурором відповіді на питання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України та заяву про надання прокуратурою обґрунтованого розрахунку до позову.

У судовому засіданні 10.12.2025 року судом оголошено перерву у справі на 21.01.2026 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 року викликано представників сторін на 18.02.2026 року у зв`язку з тим, що судове засідання 21.01.2026 року не відбулось.

18.02.2026 року прокурором до суду подана заперечення на заяву відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та з інших питань.

18.02.2026 року відповідачем до суду подано заяву про зупинення розгляду справи до вирішення кримінальної судової справи.

У судовому засіданні 18.02.2026 року судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні заяв відповідача про повернення на стадію підготовчого засідання, про ненадання прокурором відповіді на питання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України, про надання прокуратурою обґрунтованого розрахунку до позову у зв`язку з їх необґрунтованістю та оголошено перерву на 16.03.2026 року.

16.03.2026 року відповідачем до суду подано заяву про залишення без розгляду поданого відповідачем клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення кримінальної судової справи, а також клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта № С2288/03-2026 від 13.03.2026 року зробленого на замовлення відповідача, які прийняті судом до розгляду.

У судовому засіданні 16.03.2026 року судом протокольною ухвалою прийнято клопотання відповідача про відкликання заяви про зупинення розгляду справи до вирішення кримінальної судової справи та залишено цю заяву без розгляду та оголошено перерву на 15.04.2026 року.

У судовому засіданні 15.04.2026 року судом протокольною визнав причини невчасного подання клопотання про долучення доказів поданого відповідачем 16.03.2026 року поважними, поновив строк на їх подання та прийняв до розгляду та оголошено перерву на 06.05.2026 року.

06.05.2026 року прокурором до суду подано клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення у справі повторної будівельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 06.05.2026 року судом оголошено перерву у справі на 08.06.2026 року.

08.06.2026 року відповідачем до суду подано додаткові пояснення у справі та клопотання про визнання висновку експерта № 58 від 24.08.2023 року недопустимим доказом у справі.

У судовому засіданні 08.06.2026 року судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволені клопотання прокурора про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення у справі повторної будівельно-технічної експертизи у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є вимога прокурора про стягнення з відповідача 2 915 438,00 грн. збитків заподіяних місцевому бюджету в результаті виконання Договорів по об`єкту "Капітальний ремонт стадіону з легкоатлетичними доріжками та спортивних майданчиків КП "Спортивний комплекс" на вулиці Тростянецька, 60 у Дарницькому районі" за № 0709 від 07.09.2020 року та за № 1609/21 від 16.09.2021 року "Про закупівлю підрядних робіт".

Прокурор зазначає, що у даному випадку завищення обсягів робіт за Договорами було виявлене лише в ході проведених судових експертиз, що підтверджує, що відповідач порушив свої зобов`язання перед замовником та бюджетом міста Києва.

Таким чином, прокурор вважає, що протиправність поведінки відповідача підтверджує, що він виконав роботи в обсязі, меншому за заявлений, подав недостовірні документи для отримання оплати, порушив умови Договорів та вимоги законодавства щодо ефективного використання бюджетних коштів.

На думку прокурора вищевказане свідчить про неправомірність отримання відповідачем сплачених йому коштів та є достатньою підставою для їх стягнення в судовому порядку на підставі статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статей 22, 23 Бюджетного кодексу України та статей 203, 215, 216, 236, 610, 611, 614, 623, 526, 857, 875, 877, 883, 884 Цивільного кодексу України.

При цьому, прокурор посилається на висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12023100020001434 за № 58 від 24.08.2023 року за результатами якого експерт робить висновок, що з урахуванням умов, наведених у дослідницькій частини цього висновку експерта, обсяги, якість та вартість фактично виконаних робіт і матеріалів по об`єкту "Капітальний ремонт стадіону з легкоатлетичними доріжками та спортивних майданчиків на вулиці Тростянецькій, 60 у Дарницькому районі", відповідно Договору № 0709 від 07.09.2020 року та Договору № 1609/21 від 16.09.2021 року "Про закупівлю підрядних робіт" КП ВО КМДА "Спортивний комплекс", підрядник ТОВ "Діо Спорт" - частково не відповідають проектній та складеній первинній звітній документації з будівництва (Актам КБ-2в). За результатами проведених розрахунків експерт установив, що розмір завищення обсягів виконаних робіт складає 1 074 565,00 грн. з ПДВ, розмір завищення вартості матеріалів складає 1 840 873,000 грн. з ПДВ, що разом складає 2 915 438,00 грн. з ПДВ. Вартість виконаних робіт, якість яких не відповідає діючим в Україні будівельно-технічним нормам та стандартам, складає 158 693,31 грн. з ПДВ. Розмір робіт, обсяги яких підтвердити чи спростувати експерту не представляється можливим, складають 2 348 649, 42 грн. з ПДВ. Окрім того, прокурор також посилається на висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження № 12023100020001434 за № 4 від 28.08.2023 року за результатами якого, судовим експертом документально підтверджується перевищення витрат під час виконання Договорів по об`єкту "Капітальний ремонт стадіону з легкоатлетичними доріжками та спортивних майданчиків на вулиці Тростянецькій, 60 у Дарницькому районі" № 0709 від 07.09.2020 року та № 1609/21 від 16.09.2021 року "Про закупівлю підрядних робіт", укладених між КП ВО КМДА "Спортивний комплекс" з підрядником ТОВ "Діо Спорт" з урахуванням висновку експерта № 58 від 24.08.2023 року. Сума втрачених активів (матеріальної шкоди (збитків) місцевого бюджету територіальної громади міста Києва в результаті виконання Договорів по об`єкту "Капітальний ремонт стадіону з легкоатлетичними доріжками та спортивних майданчиків на вулиці Тростянецькій, 60 у Дарницькому районі" № 0709 від 07.09.2020 року та № 1609/21 від 16.09.2021 року "Про закупівлю підрядних робіт" становить 2 915 438,00 грн. з ПДВ.

Також прокурор посилається на листування з Департаментом молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київською міською радою, оскільки з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави за вказаним фактом Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва на адресу Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скеровувались листи № 46-7710ВИХ-23 від 22.12.2023 року та № 46-3016ВИХ-25 від 27.05.2025 року, а також на адресу третьої особи скеровано лист № 3017ВИХ-25 від 27.05.2025 року та до Київської міської ради лист № 46-4781ВИХ-24 від 19.08.2025 року.

Згідно листа Департаменту молоді та спорту № 078-1902 від 05.06.2025 року та листа третьої особи № 078/37-132 від 02.06.2025 року заходи щодо стягнення збитків за Договорами відповідно до матеріалів експертиз, проведених в рамках кримінального провадження, зокрема цивільно-правового характеру, не вживались.

Згідно відповіді Департаменту молоді та спорту Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 078-2862 від 21.08.2025 року, який було надано на лист окружної прокуратури до Київської міської ради (№ 46-4781вих-24 від 19.08.2025 року) на виконання доручення Київської міської державної адміністрації та з якого вбачається, що Департаментом не планується ініціювання цивільного позову до відповідача про стягнення збитків, проте готовий сприяти Дарницькій окружній прокуратурі міста Києва у вжитті заходів представницького характеру відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом надання необхідної інформації.

Судом встановлено, що 07.09.2020 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Спортивний комплекс" (третя особа, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діо Спорт" (відповідач, підрядник) укладено Договір підряду № 0709 (Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого підрядник згідно технічного завдання замовника (Додаток № 1) зобов`язується на свій страх і ризик виконати роботи передбачені пунктом 1.2 Договору, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного Договору та проектною документацією. Найменування робіт: "Капітальний ремонт стадіону з легкоатлетичними доріжками та спортивних майданчиків КП "Спортивний комплекс" на вулиці Тростянецька, 60 у Дарницькому районі ДСТУ БД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015-45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)" (роботи).

Відповідно до пункту 1.2 Договору обсяги робіт по закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків відповідно до програми фінансування, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками.

Згідно з пунктом 2.1 Договору строки виконання робіт з дати підписання Договору по 31.12.2020 року згідно календарного графіку виконання робіт (Додаток № 2), погодженого замовником.

Пунктом 3.1 Договору погоджено, що підрядник зобов`язаний виконати роботи за технічним завданням замовника відповідно умов цього Договору з дотриманням Державних будівельних норм та стандартів, із застосуванням виробів та матеріалів, якість яких підтверджується відповідними сертифікатами та паспортами, з дотриманням безпечних умов праці та виконанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

У відповідності до пункту 3.2 Договору підрядник гарантує якість закінчених робіт протягом гарантійного строку в 5 років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 року "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" та розділу "Гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва) та порядок усунення виявлених недоліків (дефектів)" цієї Постанови.

Згідно з пунктом 3.3 Договору у разі невідповідності якості виконаних робіт вимогам замовника, підрядник зобов`язується усунути дефекти за власні кошти.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що вартість робіт по договору визначається пропозицією переможця торгів щодо ціни закупівлі, і є Договірною ціною по даному Договору. Договірна ціна (Додаток № 3) є твердою, підтверджується кошторисними розрахунками виконаними в програмному комплексі АВК 5 згідно "Правил визначення вартості будівництва" ДСТУ БД.1.1-1:2013 (Додаток № 4) та становить 32 500 000,00 грн. в т.ч ПДВ 5 416 666,67 грн.

Відповідно до пункту 5.1 Договору розрахунки між сторонами проводяться на підставі підписаних ними актів здачі приймання виконаних робіт за типовою формою КБ-2в в та довідки за формою КБ-3 з повним пакетом виконавчої документації.

Згідно з пунктом 5.2 Договору замовник здійснює оплату робіт протягом 10-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт при наявності відповідного фінансування.

Пунктом 6.4 Договору погоджено, що після закінчення робіт або їх частини підрядник передає замовнику фактично виконані роботи та акти виконаних робіт (ф. КБ-2в та ф. КБ-3), підписаний інженером з технічного нагляду замовника, який є підставою для розрахунку за виконану роботу. В комплекті з актом виконаних робіт підрядник надає замовнику виконавчу документацію, а саме: акти прихованих робіт, журнал загальних робіт, товарні накладні на використані матеріали, виконавчу документацію, паспорти на обладнання та матеріали, а також іншу документацію згідно вимог діючих будівельних норм, стандартів та інших нормативно-правових актів в галузі будівництва. Без повного комплекту документів, акти виконаних робіт (ф. КБ-2в та ф. КБ-3) будуть вважатися не прийнятими до розгляду замовником.

У відповідності до пункту 8.2 Договору підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт.

Згідно з пунктом 8.12 Договору закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов.

Пунктом 12.1 Договору визначено, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 13.1 Договору усі зміни, доповнення та додатки до цього Договору оформляються сторонами в письмовій формі і вступають в силу з моменту їх підписання та скріплення печатками сторін та є його невід`ємною складовою.

Згідно з пунктом 14.1 та 14.2 Договору до цього Договору додаються: Додаток № 1 - Технічне завдання, Додаток № 2 - Календарний графік виконання робіт, Додаток № 3 - Договірна ціна, Додаток № 4 - Кошторисний розрахунок вартості будівництва. Додатки є невід`ємною частиною цього Договору.

29.12.2020 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про наступне: "Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Всі інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них зобов`язання.".

30.04.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про наступне: "Викласти 4.1 Договору у новій редакції: Загальна вартість робіт становить 32 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 5 416 666,67 грн. Порядок виникнення зобов`язань по Договору: Бюджетні зобов`язання та платежі з бюджетного рахунку залежить від реального фінансування. Бюджетні зобов`язання за договором беруться відповідно до встановлених бюджетних асигнувань та в межах затвердженого кошторису. 4.1.1. 22 280 945,74 грн., в тому числі ПДВ 20% грн. виконано за рахунок бюджетних коштів станом на 01.01.2021 року. 4.1.2. 10 219 054,26 грн., в тому числі ПДВ 20% 1 703 175,71 грн. за рахунок доведених бюджетних коштів на 2021 рік. Інші умови Договору, які не висвітлені в даній додатковій угоді залишаються без змін.".

23.12.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 5 до Договору про наступне: "Керуючись пунктами 4.1, 5.1 Договору на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та інших актів виконаних робіт, у зв`язку з повним виконанням умов Договору підрядником, сторони дійшли згоди зменшити суму Договору на 6 636 582,12 грн., в т.ч. ПДВ 1 106 097,02 грн. та згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України припинити дію Договору.".

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору між сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме: акт № 1 за листопад 2020 року від 03.11.2020 року, акт № 2 за листопад 2020 року від 18.11.2020 року, акт № 21 від 17.11.2020 року, акт № 3 за листопад 2020 року від 25.11.2020 року, акт № 4 за грудень 2020 року від 02.12.2020 року, акт № 5 за грудень 2020 року від 16.12.2020 року, акт № 6 за грудень 2020 року від 16.12.2020 року, акт № 7 за грудень 2020 року від 28.12.2020 року, акт № 8 за квітень 2021 року від 20.04.2021 року, акт № 9 за травень 2021 року від 12.05.2021 року, акт № 10 за жовтень 2021 року від 18.10.2021 року на загальну суму 25 863 417,90 грн., вищевказані акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників сторін, окрім того матеріали справи не містять доказів мотивованої відмови сторін від підписання таких актів або ж заперечень щодо відомостей внесених в них, або зауважень про наявні недоліки.

На виконання умов Договору замовником здійснено оплату на рахунок підрядника у загальній сумі 25 863 417,90 грн.

Таким чином, Договір укладено, виконано та оплачено у повному обсязі за кошти місцевого бюджету, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами по справі.

16.09.2021 року між третьою особою (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір № 1609/21 на закупівлю підрядних робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт стадіону з легкоатлетичними доріжками та спортивних майданчиків КП "Спортивний комплекс" на вулиці Тростянецька, 60 у Дарницькому районі ДСТУ БД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)" (Договір-2), відповідно до умов пунктів 1.1-1.5 якого підрядник зобов`язується, за завданням замовника виконати та здати йому в установлений Договором строк, закінчені роботи (об`єкт капітального ремонту), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також, затверджену в установленому порядку, проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт капітального ремонту) та оплатити їх. Предметом Договору є роботи, пов`язані з капітальним ремонтом об`єкту: "Капітальний ремонт стадіону з легкоатлетичними доріжками та спортивних майданчиків КП "Спортивний комплекс" на вулиці Тростянецька, 60 у Дарницькому районі ДСТУ БД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)" (роботи). Склад та обсяги робіт визначаються локальним кошторисом будівельних робіт за робочим проектом № 16/01-21-РП з експертним висновком (позитивним) ТОВ "Перша будівельна експертиза" № 210614-6/А від 02.07.2021 року та підлягають виконанню підрядником. Обсяги робіт по закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків відповідно до програми фінансування, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками. Джерелом фінансування робіт є бюджетні кошти.

Відповідно до пункту 4.1 Договору-2 вартість робіт по Договору визначається договірною ціною по даному Договору. Договірна ціна (Додаток № 2) є твердою, підтверджується кошторисними розрахунками виконаними в програмному комплексі АВК 5 згідно "Правил визначення вартості будівництва" ДСТУ БД.1.1-1:2013 (Додаток № 3) та становить 15 727 900,64 грн., в т.ч. ПДВ 2 621 316,77 грн.

23.12.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору-2, відповідно до якої сторони погодились зменшити вартість договору на 11 930 385,72 та припинити дію Договору-2. Таким чином, загальна вартість Договору-2 склала 3 797 514,92 грн.

На виконання умов Договору-2 між сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2021 року від 10.11.21 року, № 2 за листопад 2021 року від 26.11.2021 року та № 3 за грудень 2021 року від 14.12.2021 року на загальну суму 3 797 514, 92 грн., вищевказані акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників сторін, окрім того матеріали справи не містять доказів мотивованої відмови сторін від підписання таких актів або ж заперечень щодо відомостей внесених в них, або зауважень про наявні недоліки.

На виконання умов Договору-2 замовником здійснено оплату на рахунок підрядника у загальній сумі 3 797 514, 92 грн.

Таким чином, Договір-2 укладено, виконано та оплачено у повному обсязі за кошти місцевого бюджету, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами по справі.

За результатами виконання вищевказаних Договорі третьою особою сплачено на рахунок відповідача загальну суму у розмірі 29 660 932,82 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені частиною 3 статі 23 Закону України Про прокуратуру. Метою представництва прокурором інтересів держави є захист законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення. Підставами представництва є нездійснення захисту законних інтересів держави або здійснення його неналежним чином органом державної чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутність такого органу. Наявність цих обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Пред`являючи позов в інтересах держави в особі позивачів, прокурор посилається на те, що протиправне витрачання з бюджету коштів підриває матеріальну основу органів влади та місцевого самоврядування, а також держави України в цілому.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність підстав для представництва прокурором законних інтересів держави в особі Київської міської ради та Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (бездіяльність позивачів), дотримання прокурором умов попереднього, до звернення до суду, повідомлення органу місцевого самоврядування про намір звернутися із відповідним позовом, відповідність поданого прокурором позову визначеній законом меті - захист законних інтересів держави внаслідок порушення відповідачем умов Договору щодо якості виконаних будівельних робіт;

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах достатніх фактичних та правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Київської міської ради та Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Положеннями частин 1 та 2 статті 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Підставою виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача збитків (надлишково сплачених коштів) у розмірі 2 915 438,00 грн. за вищевказаними Договорами.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у понесених ним витратах, втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (наявність збитків); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка (дії, бездіяльність), яка полягає у порушенні імперативних норм права або санкціонованих законом умов договору (порушення зобов`язання), внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під збитками слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого у вартісному вираженні.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком протиправної поведінки заподіювача. При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв`язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок.

Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у вигляді відшкодування збитків.

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 11.01.2022 року у справі № 904/1448/20 та постанові Касаційного господарського суду від 06.06.2023 року у справі № 911/682/21 дійшов висновків, що вирішуючи питання щодо стягнення збитків суд повинен встановити відповідний та повний склад правопорушень. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки; протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Також Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 року у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: допустимість, достовірність та імовірність.

Положеннями статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Згідно з частиною 3 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Згідно зі статтею 884 Цивільного кодексу України передбачено, гарантії якості у договорі будівельного підряду, а саме Підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

Суд зазначає, що прокурором не надано доказів того, що замовник заявляв підряднику про наявні відступи від умов вищевказаних Договорів або недоліків робіт щодо їх якості або кількості. Навпаки з актів приймання виконаних будівельних робіт до Договір вбачається, що вони підписані сторонами без будь-яких зауважень щодо їх кількості, якості та вартості, а також погоджені (завізовані) інженером технічного нагляду про те, що обсяги робіт виконано згідно проектно-кошторисної документації. Таким чином, третя особа прийняла роботи без зауважень.

Більш того, як вбачається після підписання відповідних актів третьою особою гарантійне питання стосовно будівельних робіт також не заявлялося, в матеріалах справи відсутні докази звернення третьою особою до відповідача в рамка гарантійного строку.

Також, прокурором не надано суду належних доказів, зокрема, вироку у кримінальній справі, в підтвердження того, що посадові особи відповідача внесли до актів приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві дані чи доказів, що вказані акти є сфальсифікованими. Навпаки, про відсутність будь-яких відкритих кримінальних проваджень щодо посадових осіб відповідача зазначено представником відповідача під час розгляду справи по суті та не спростовано прокурором.

У матеріалах справи також відсутні належні та допустимі докази того, що виконані відповідачем роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт до Договорів були здійснені з порушенням щодо обсягів, якості чи вартості, а також того, що вказані робити не відповідали проектній та складеній первинній звітній документації з будівництва чи не відповідали умовам Договору.

Отже, факту того, що третя особа прийняла роботи та не заявила жодних зауважень у встановленому Договорам та чинним законодавством порядку не спростовано. До позову не додано жодного доказу, що третя особа повідомляла відповідача про виявлені недоліки чи порушення щодо обсягів, якості чи вартості, а також того, що вказані робити не відповідали проектній та складеній первинній звітній документації з будівництва, як це встановлено умовами Договорів та статтями 853, 882 Цивільного кодексу України.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що третя особа зверталася до відповідача з вимогою щодо відшукування завданих збитків. Навпаки, про відсутність будь-яких завданих третій особі збитків діями відповідача зазначено представником третьої особи під час розгляду справи по суті та не спростовано прокурором. Більш того, відповідач також повідомив, що до нього претензії щодо кількості та якості виконаних робіт від замовника не надходили.

Суд зауважує, що матеріально-правовою підставою позову прокурора у зв`язку із замовленими в рамках кримінального провадження № 12023100020001434 висновками експерта за № 58 від 24.08.2023 року та за № 4 від 28.08.2023 року заявлено збитки внаслідок завищення обсягу виконаних робіт. Втім, як вже зазначалося вище, Договори між сторонами не розривався, що надавало б право третій особі (замовнику) право на відшкодування збитків за статтею 852 Цивільного кодексу України, та недійсним не визнавались. Завищення вартості виконаних робіт не відповідає поняттю збитків, визначеному Цивільним кодексом України. Суд звертає увагу прокурора, що в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України в даному випадку, збитками є вартість відновлювальних робіт, які третя особа зробить або мусить зробити на об`єкті. Проте, такі роботи третьою особою не здійснювалися, про що зазначено представником третьою під час розгляду справи по суті.

Викладене вище, свідчіть про відсутність факту понесення третьою особою збитків у розмірі 2 915 438,00 грн., оскільки по-перше, третьою особою не вживалися заходи у відповідності до спірних Договорів та глави 61 Цивільного кодексу України по-друге, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що третьою особою самостійно здійснювалися роботи для усунення відповідних недоліків у зв`язку з відновлювальними роботами.

В свою чергу відсутність протиправної поведінки відповідача та не доведення факту заподіяння збитків у розмірі 2 915 438,00 грн. останнім свідчить про відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками як однієї з необхідних умов господарського правопорушення.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, прокурором не доведено, а судом не встановлено наявності усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме порушення відповідачем умов Договорів, наявності завданих збитків з боку відповідача, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, а також вини відповідача.

За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення позову, тому в позові прокурора про стягнення з відповідача 2 915 438,00 грн. збитків слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) від 10.02.2010 року у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на прокурора.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.06.2026.

Суддя С.О. Чебикіна