Рішення № 137534929, 18.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2026Справа № 917/1831/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіївський пряник" до ОСОБА_1 про стягнення 175 704,59 грн., без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 175 704,59 грн., з яких 84 280,64 грн. основної заборгованості, 3 879,22 грн. 3% річних, 23 491,44 грн. інфляційних втрат, 47 197,16 грн. пені та 16 856,13 грн. штрафу за Договором поставки № 102 від 08.05.2015 року на підставі статей 526, 527, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіївський пряник" 9 249,29 грн. основного боргу, 2 412,46 грн. інфляційних втрат, 1 849,86 грн. штрафу, 1 674,12 грн. пені, 425,72 грн. 3% річних та 238,47 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

09.06.2026 року відповідачем до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення від 08.06.2026 року, в якій остання просила стягнути з позивача витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 35 000,00 грн. у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі № 917/1831/23 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем під час розгляду даної справи на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону та враховуючи, що підлягає ухваленню додаткове рішення про судові витрати, суд вбачає за можливе здійснити розгляд заяви відповідача про розподіл судових витрат в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи).

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем надано суду Договір № 25012023 про надання правничої допомоги від 25.10.2023 року, укладеного між відповідачем та адвокатом Чубаровим Д.В., Тариф вартості послуг від 25.10.2023 року на суму 25 000,00 грн., який є Додатком № 1 до Договору № 25012023 про надання правничої допомоги від 25.10.2023 року, платіжну інструкцію № P24A1871581770D1371 від 26.10.2023 року на суму 10 000,00 грн., платіжну інструкцію № P24A2218660610D9168 від 18.01.2024 року на суму 10 000,00 грн., Акт приймання-передачі наданих посла № 08 від 08.06.2026 року на суму 10 000,00 грн., рахунок на оплату № 01 від 01.06.2026 року на суму 4 000,00 грн., рахунок на оплату № 11 від 11.02.2025 року на суму 2 000,00 грн., рахунок на оплату № 27 від 27.01.2026 року на суму 4 000,00 грн., платіжну інструкцію № 269667856 від 08.06.2026 року на суму 4 000,00 грн., платіжну інструкцію № 207776708 від 11.02.2025 року на суму 2 000,00 грн., платіжну інструкцію № 251364290 від 27.01.2026 року на суму 4 000,00 грн.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2021 року справа № 159/5837/19, згідно з якою витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання відповідачу професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні статті 123 Господарського процесуального кодексу України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, пункт 269).

При цьому, судом враховано, що згідно положень частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26.09.2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі № 910/3929/18.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).

Представництво ОСОБА_1 у Господарському суді міста Києва під час розгляду даної справи здійснювалось адвокатом Чубаровим Д.В., повноваження якого підтверджуються Ордером серії АА № 1399297 від 29.01.2024 року.

Окрім того, представництво ОСОБА_1 у Господарському суді міста Києва під час розгляду даної справи також здійснювалось адвокатом Куропатою О.В., повноваження якого підтверджуються Ордером серії АА № 1539580 від 17.02.2025 року.

Проаналізувавши надані відповідачем докази на підтвердження витрат, пов`язаних з правничою допомогою наданих адвокатом Куропатою О.В. суд дійшов висновку, що надані докази у своїй сукупності не підтверджують понесення відповідачем витрат на оплату послуг адвоката Куропати О.В. у заявленому розмірі в сумі 10 000,00 грн. в межах цієї справи.

Так, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідач посилається на укладення Договору про надання правничої допомоги № 18/12/2024 від 18.12.2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Куропатою О.В.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що копія Договору про надання правничої допомоги № 18/12/2024 від 18.12.2024 року відсутня в матеріалах справи, що позбавляє суд можливості дослідити його зміст та умови погодженні сторонами під час його укладення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наданими відповідачем доказами не підтверджується понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу наданих адвокатом Куропатою О.В., пов`язаних з розглядом цієї справи.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд у постанові від 08.07.2025 року у справі № 911/1021/24.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу наданих адвокатом Чубаровим Д.В. суд приходить до висновку, що з огляду на наданий адвокатом Чубаровим Д.В. обсяг послуг, суд вважає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 25 000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованими, а їх стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

Дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом Чубаровим Д.В. документів, їх значення для спору, суд дійшов висновку, що обґрунтованою та співмірною зі складністю справи та фактично наданими послугами є витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., а з урахуванням часткового задоволення розміру позовних вимог витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 18 222,99 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, у разі частково задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіївський пряник" (09801, Київська область, Білоцерківський район, місто Тетіїв, вулиця Цвіткова, будинок 69; ЄДРПОУ: 36178864) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 18 222 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять дві) грн. 99 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Після вступу додаткового рішення в законну силу видати наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, які визначені статтею 241 та розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна