Ухвала суду № 137534390, 18.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

18.06.2026 Справа № 904/3612/26

За позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м. Київ

До: ОСОБА_1 , с. Іверське, Солонянський район, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фермерське господарство "Сімагроплюс", с. Іверське, Дніпровський район, Дніпропетровська область

Про: стягнення 492 071,30грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості за кредитним договором №42415521-КД-4 від 12.12.2023 у загальному розмірі 492 071,30 грн., з яких: - 432 913,68грн. заборгованості за тілом кредиту; - 59 157,62 грн. заборгованості за процентами та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що між Акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" та Фермерським господарством "Сімагроплюс" укладено кредитний договір №42415521-КД-4 від 12.12.2023, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 618 600,00 грн на придбання основних засобів. Кінцевий термін повернення кредиту 01.11.2028 включно. Невідновлювальна кредитна лінія (далі "кредит") надається Банком для здійснення Позичальником платежів, на цілі, що наведені в п.А.2 цього Договору, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Продавця: ТОВ ТЕХНОТОРГ, ЄДРПОУ/ІПН НОМЕР_1 за наступними реквізитами: IBAN - НОМЕР_2 . (п.1.1. кредитного договору). Кредитні кошти у розмірі 618 600,00 грн. перераховані Банком на рахунок Продавця, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_3 та платіжною інструкцією №155149317 від 15.12.2023р.

12.12.2023 між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №42415521-ДП-4/1 від 12.12.2023р. предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань позичальника ФГ СІМАГРОПЛЮС зобов`язань за кредитним договором № 42415521-КД-4 від 12.12.2023р. укладений між Кредитором та Позичальником, також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісійних винагород та інших умов, які є чинними на момент укладання цього Договору або можуть бути укладені після його укладання.

Відповідно до п.1.2. договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов`язання в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Натомість позичальник (Фермерське господарство "Сімагроплюс") порушив зобов`язання за кредитним договором, припинив сплачувати платежі за договором внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахункам. Вимога-повідомлення про наявність простроченої заборгованості від 01.04.2026 залишена відповідачем та третьою особою без задоволення.

Наведене і стало причиною звернення з позовом до суду.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

І. Накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ):

- земельна ділянка, кадастровий номер: 1225055100:03:001:0141, площею 0,0233 (га), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452704312250;

- будівля контори (об`єкт житлової нерухомості: Ні), загальна площа 390,6 (кв.м), опис: Б-будівля контори; В-архів; Г-гараж; Д-шлакоблочний гараж; У-дощата вбиральня, адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 569608312250;

- 1/2 частка нежитлової будівлі, загальна площа 921,4 (кв.м), опис: А-1 - нежитлова будівля, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 1224856200:02:004:0074, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 113316212248;

- земельна ділянка, кадастровый номер: 1225083000:02:002:0049, площею 0,6 (га) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3195102112250;

- земельна ділянка, кадастровый номер: 1225083000:02:002:0048 площею 0,25 (га) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3195108012250;

- житловий будинок, загальною площею 99,9 (кв.м) (з них житлова 59 кв.м.), адреса: АДРЕСА_4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3195192912020.

ІІ. Накладення арешту на рухоме майно, що належить відповідачу - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), транспортні засоби та сільськогосподарську техніку:

-марка ГАЗ, модель 3309, об`єм двигуна 4250, рік випуску 1995, № шасі НОМЕР_5 ; -марка OPEL, модель VIVARO, об`єм двигуна 1870, рік випуску 2005, № куз. НОМЕР_6 ;

-марка ГАЗ, модель 33021, об`єм двигуна 2400, рік випуску 1997, № куз. НОМЕР_7 ;

-марка ВАЗ, модель 21061, об`єм двигуна 1500, рік випуску 1986, № куз. НОМЕР_8 ;

-причіп, марка 2ПТС-4, 1973 р.в., номерний знак НОМЕР_9 ;

-причіп, марка 2 ПТС-4, 2018 р.в., номерний знак НОМЕР_10 ;

-трактор колісний, марка ЮМЗ 8073, 1999 р.в., номерний знак НОМЕР_11 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Позивач зазначає, що існує очевидна небезпека щодо відчуження спірного рухомого та нерухомого майна іншим особам та заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до інформаційної довідки № 5005841631203 від 15.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповіді Головного сервісного центру МВС № 31/1265АЗ?8358?2026 від 14.04.2026 (282494), відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Вих-10/7586 від 20.04.2026 за ОСОБА_1 зареєстровано вище перелічене нерухоме та рухоме майно.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову полягає в тому, що виконання грошових зобов`язань ФГ "Сімагроплюс" за договором №42415521- КД-4 від 12.12.2023 забезпечено тільки фінансовою порукою ОСОБА_1 , заходів виконання зобов`язань, врегулювання спору після настання строку виконання зобов`язань за договором та отримання претензії банка, солідарні боржники не вчиняють, а тому ризик неможливості виконання рішення суду через відсутність у власності відповідача майна станом на час виконання рішення є вищим, отже арешт майна виступить гарантією того, що поручитель не відчужить належне йому майно під час судового процесу.

Банк звертає увагу суду, що ОСОБА_1 вже перереєстрував безоплатно частину свого нерухомого майна за договорами дарування на близьких осіб:

- будівля зерноскладу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , безоплатно подарована ОСОБА_2 (дружина) на підставі договору дарування нерухомого майна №2584 від 05.09.2025;

- земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер1225083000:01:001:0047, розташовану на території Новопокровської селищної ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області, безоплатно подарована ОСОБА_2 (дружина) на підставі договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення №2663 від 10.09.2025;

- земельна ділянка площею 5,6600 га, кадастровий номер 1225083000:01:018:0166, розташовану на території Новопокровської селищної ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області, безоплатно подарована ОСОБА_2 (дружина) на підставі договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення №2662 від 10.09.2025.

Вищенаведене підтверджується договорами дарування, які додаються до заяви.

Позивач вважає, що у такий спосіб буде забезпечено виконання рішення суду. Накладення арешту в межах ціни позову на нерухоме та рухоме майно, що належать відповідачу, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.20р. у справі № 753/22860/17).

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.24р. у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.23р. у справі №905/448/22).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення коштів за кредитним договором №42415521-КД-4 від 12.12.2023 у розмірі 492 071,30грн.

Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.20р. у справі № 490/6312/19, від 21.12.20р. у справі № 487/5726/19.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.22р. у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на нерухоме майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.20р. у справі № 381/4019/18.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.21р. у справі №910/4669/21).

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.22р. у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.20р. у справі №910/9400/20, від 21.12.20р. у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

За умови неможливості станом на цей час встановити достатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на його рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 492 071,30грн., відсутності будь-яких даних про вартість нерухомого майна, на яку заявник просить суд накласти арешт; з метою дотримання принципу співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами, господарський суд дійшов до висновку про доцільність накладення арешту на все рухоме, нерухоме майно відповідача у межах суми позовних вимог, яку позивач буде намагатися стягнути з відповідача в подальшому.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно задовольнити частково.

2.Накласти арешт на рухоме та не рухоме майно, що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 ) в межах суми позову в розмірі 492 071,30грн.

Стягувачем за даною ухвалою є: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" ідентифікаційний код 14360570; вул. Грушевського,1Д, м. Київ, 01001)

Боржником за даною ухвалою є: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний НОМЕР_4 ; АДРЕСА_6 )

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою законної сили 18.06.2026.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки - до 18.06.2029.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Оскарження ухвали в частині забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Васильєв О.Ю.