Ухвала суду № 137534239 від 19.06.2026 , Господарський суд Вінницької області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"19" червня 2026 р. Cправа № 902/77/22(902/529/26)

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" (вул. 50-річчя Жовтня, буд. 18А, с. Строїнці, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23340; код ЄДРПОУ 40553790)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Строїнецький сад" (вул. Аграрна, 18 А, с.Строїнці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23340; код ЄДРПОУ 43465681)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання недійсними правочину, зняття з обліку, витребування у відповідача та передачу на користь позивача з поновленням державної реєстрації транспортних засобів

в межах справи № 902/77/22

за заявою: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" (вул. 50-річчя Жовтня, буд. 18А, с.Строїнці, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23340; код ЄДРПОУ 40553790)

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/77/22 за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області про банкрутство ТОВ "Еко Ніка".

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Зокрема, ухвалою суду від 09.02.2026 року, серед іншого, продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Еко Ніка" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Петровської Н.А. у справі № 902/77/22 - до 25.08.2026 року. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.08.2026 року.

Разом з тим, в межах вказаної справи про банкрутство розглядається справа №902/77/22(902/529/26) за позовом ТОВ "Еко Ніка" № 02-21/84 від 17.04.2026 року (вх. № 585/26) до ТОВ "Строїнецький сад" про визнання недійсним правочину, зняття з обліку, витребування у відповідача та передачу на користь позивача з поновленням державної реєстрації транспортних засобів.

Так, ухвалою суду від 05.05.2026 року відкрито провадження у справі №902/77/22(902/529/26) за позовом ТОВ "Еко Ніка" № 02-21/84 від 17.04.2026 року (вх. № 585/26) до ТОВ "Строїнецький сад" про визнання недійсним правочину, зняття з обліку, витребування у відповідача та передачу на користь позивача з поновленням державної реєстрації транспортних засобів, в межах справи № 902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка". Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 05.08.2026 року.

Ухвалою від 18.05.2026 року задоволено заяву ОСОБА_2 б/н від 12.05.2026 року (вх. № 01-30/4839/26) про вступ у справу як третьої особи. Залучено ОСОБА_2 до участі у справі № 902/77/22(902/529/26) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

18.06.2026 року до суду від ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" надійшла заява № 16/06-26-1 від 17.06.2026 року (вх. № 01-30/6191/26) про забезпечення позову у справі № 902/77/22(902/529/26).

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі № 902/77/22(902/529/26), встановив наступне.

Так заява мотивована, зокрема, тим, що предметом спору у справі № 902/77/22(902/529/26) є визнання недійсними договору купівлі-продажу спеціальної сільськогосподарської техніки, укладеного між ТОВ "Еко Ніка" та ТОВ "Строїнецькі сади", а також витребування сільськогосподарської техніки з чужого незаконного володіння ТОВ "Строїнецький сад" на користь ТОВ "Еко Ніка".

Вказане майно, у разі задоволення позову, підлягатиме поверненню до ліквідаційної маси ТОВ "Еко Ніка" та може бути використане для задоволення вимог кредиторів боржника, у тому числі вимог ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 16.04.2026 року було відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора про забезпечення позову з мотивів її передчасності та відсутності доказів реальних дій щодо відчуження майна з боку Відповідача.

Ця заява не є повторним зверненням з тотожних підстав, оскільки подається іншим учасником справи - третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, після її залучення до участі у справі ухвалою суду від 18.05.2026, а також з урахуванням нових обставин, які виникли після постановлення ухвали від 16.04.2026.

З матеріалів справи вбачається наступне:

15.07.2020 року між ТОВ "Еко Ніка" (код ЄДРПОУ 40553790) (Продавець) в особі директора Товариства ОСОБА_3 та ТОВ "Строїнецький Сад" (код ЄДРПОУ 43465681) (Покупець) укладено договір купівлі-продажу спеціальної сільськогосподарської техніки №15-07/2020-1.

15.07.2020 року складено Акт №1 передачі-приймання спеціальної сільськогосподарської техніки (товару) до Договору № 15-07/2020-1 від 15.07.2020 року купівлі-продажу спеціальної сільськогосподарської техніки за яким від ТОВ "Еко Ніка" до ТОВ "Строїнецький сад" передано 23 одиниці спеціальної сільськогосподарської техніки.

На звернення кредитора, 29.05.2026 ліквідатором направлено запит до ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області про надання інформації про те чи зареєстровано станом на зараз вказану сільськогосподарську техніку за ТОВ "Строїнецький сад".

08.06.2026 ліквідатором отримано лист ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області з підтвердженням того, що станом на 08.06.2026 зазначена у запиті техніка зареєстрована за ТОВ "Строїнецький сад".

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, постанова від 03.03.2023 у справі № 905/448/22), можливість власника в будь-який момент відчужити майно, що перебуває у його власності, є беззаперечною. Вимога суду щодо надання додаткових доказів вчинення реальних дій з відчуження (тобто доведення очевидного права власника розпоряджатися майном) є застосуванням завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Невжиття заходів забезпечення позову у формі арешту майна та заборони реєстраційних дій створює ризик того, що у разі зміни власника під час розгляду справи, Позивач втратить можливість ефективно захистити свої права в межах одного провадження. Це призведе до необхідності пред"явлення нових позовів, залучення нових осіб та оскарження наступних правочинів, що прямо суперечить завданню господарського судочинства щодо ефективного та своєчасного захисту порушених прав.

Забезпечення позову в даному випадку є засобом підтримання status quo та гарантією того, що майно, яке має бути повернуте до ліквідаційної маси боржника для задоволення вимог кредиторів, не буде втрачене як предмет спору до завершення судового розгляду.

Додатковою обставиною, яка підтверджує реальність ризику зміни правового статусу майна, є наявність судової справи №902/1223/25.

У справі №902/1223/25 розглядається спір про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Строїнецький сад", акта приймання-передачі частки в статутному капіталі та скасування реєстраційної дії щодо зміни складу учасників товариства.

Мова йшла про частку у статутному капіталі ТОВ "Строїнецький сад" з номінальною вартістю 340 000,00 грн, що складає 34% статутного капіталу товариства.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.04.2026 року у справі №902/1223/25 позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсними договору дарування частки в статутному капіталі, акта приймання-передачі частки в статутному капіталі та скасування реєстраційної дії - задоволено повністю.

Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі №902/1223/25 відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Наявність такого спору свідчить про нестабільність корпоративного контролю щодо ТОВ "Строїнецький сад", а також про те, що корпоративні права щодо цього товариства вже були предметом відчуження, оскарження та судового розгляду.

З відкритих даних Судової влади України вбачається наявність справи №127/4658/26, у якій третьою особою зазначено ТОВ "Строїнецький сад".

Предметом справи №127/4658/26 є поділ спільного майна подружжя, а до участі у справі залучено, зокрема, ТОВ "Строїнецький сад".

Наявність паралельної цивільної справи №127/4658/26 у Вінницькому міському суді про поділ спільного майна подружжя між тим же позивачем та відповідачем додатково підтверджує: наявність особистого конфлікту між пов`язаними особами; можливість використання корпоративних активів як об`єкта перерозподілу; ризик накладення арештів у межах іншого провадження.

Така ситуація об`єктивно підвищує ймовірність вчинення дій, спрямованих на зміну правового статусу майна товариства до вирішення спору по суті.

У сукупності зі справою №902/1223/25 ця обставина підтверджує, що існує реальний ризик подальшого відчуження або перереєстрації спірної сільськогосподарської техніки (транспортних засобів), що унеможливить або істотно ускладнить виконання майбутнього рішення суду у даній справі. Враховуючи мобільний характер техніки та простоту її перереєстрації, невжиття заходів забезпечення створює безпосередню загрозу втрати предмета спору.

У разі вибуття спірного майна із власності Відповідача до ухвалення рішення у справі № 902/77/22(902/529/26) предмет спору фактично може бути втрачений, а майно може перейти до нових набувачів. Це призведе до необхідності пред`явлення нових позовів, залучення нових осіб, оскарження нових правочинів або результатів виконавчих дій, що не відповідатиме завданню господарського судочинства щодо ефективного та своєчасного захисту порушених прав.

При цьому, засідання у справі № 902/77/22(902/529/26) призначено лише на 05.08.2026, тобто між датою відкриття провадження та фактичним розглядом справи існує значний проміжок часу, протягом якого правовий стан спірного майна може бути змінено. Наведене підтверджує, що до моменту розгляду справи по суті спірне майно може бути арештоване або реалізоване.

Позов у справі № 902/77/22(902/529/26) подано в інтересах боржника та його кредиторів і спрямовано на повернення майна до ліквідаційної маси. Ухвалою від 18.05.2026 суд уже встановив, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 як кредитора, оскільки у випадку задоволення позову майно може бути повернуте до ліквідаційної маси ТОВ "Еко Ніка".

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову прямо впливає не лише на інтереси позивача, а й на права кредиторів у справі про банкрутство, оскільки втрата спірного майна або зміна його правового режиму зменшить реальні перспективи погашення кредиторських вимог.

Саме тому збереження спірного майна у незмінному правовому стані до вирішення спору по суті є необхідним для забезпечення ефективного захисту прав усіх кредиторів боржника, зокрема ОСОБА_2 .

Обраний захід забезпечення - накладення арешту та заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо них - є співмірним із заявленими позовними вимогами, безпосередньо пов`язаний із предметом спору та спрямований виключно на збереження існуючого майнового стану до вирішення спору по суті. Застосування такого заходу не порушує балансу інтересів сторін, оскільки не позбавляє відповідача права користування майном, а лише тимчасово обмежує можливість його відчуження.

З огляду на викладене, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення, що відповідає підставам, передбаченим статтями 136-137 Господарського процесуального кодексу України.

Заявлені заходи забезпечення позову є співмірними із предметом спору та безпосередньо пов`язані з позовними вимогами.

Позовні вимоги у справі № 902/77/22(902/529/26) спрямовані на витребування конкретних транспортних засобів. Відповідно, арешт саме цих об`єктів, заборона вчинення реєстраційних дій щодо них та заборона їх реалізації є адекватними та необхідними заходами для збереження предмета спору.

Заявлені заходи не є тотожними задоволенню позовних вимог, оскільки заявник не просить передати майно ТОВ "Еко Ніка", не просить скасувати право власності Відповідача, не просить змінити власника майна та не просить вирішити спір по суті. Метою заяви є виключно тимчасове збереження існуючого правового стану спірного майна до ухвалення судового рішення.

Накладення арешту та заборона реєстраційних дій не позбавляють ТОВ "Строїнецький Сад" можливості фактично користуватися майном, однак унеможливлюють його відчуження, обтяження або реалізацію до вирішення спору по суті. Натомість невжиття таких заходів може призвести до істотно більш негативних наслідків - втрати предмета спору, появи нових набувачів, ускладнення або неможливості виконання майбутнього рішення суду та зменшення ліквідаційної маси ТОВ "Еко Ніка".

Заявник просить накласти арешт та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо 23 одиниці сільськогосподарської техніки, що є предметом спору.

Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд :

накласти арешт на сільськогосподарську техніку, яка є предметом спору у справі №902/77/22(902/529/26) та станом на дату подання цієї заяви зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю "Строїнецький сад" (код ЄДРПОУ 43465681), а саме:

- комбайн зернозбиральний СК-5МЄ-1, 2004 року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 ;

- трактор колісний К-701, 1985 року випуску, заводський № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 , шасі № НОМЕР_6 ;

- екскаватор колісний БОРЕКС-2201, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 , шасі № НОМЕР_9 ;

- трактор колісний ЮМЗ-6АКЛ, 1993 року випуску, заводський № НОМЕР_10 , двигун № НОМЕР_11 , шасі № НОМЕР_12 ;

- трактор колісний ХТЗ-17221, 2005 року випуску, заводський № НОМЕР_13 , двигун № НОМЕР_14 , шасі № НОМЕР_15 ;

- трактор гусеничний Т-170М, 1992 року випуску, заводський № НОМЕР_16 , двигун № НОМЕР_17 ;

- трактор колісний К-700А, 1996 року випуску, заводський № НОМЕР_18 , двигун № НОМЕР_19 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-921.3, 2010 року випуску, заводський № НОМЕР_20 , двигун № НОМЕР_21 , шасі № НОМЕР_22 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-921.3, 2010 року випуску, заводський № НОМЕР_23 , двигун № НОМЕР_24 , шасі № НОМЕР_25 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-892, 2012 року випуску, заводський № НОМЕР_26 , двигун № НОМЕР_27 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-892, 2012 року випуску, заводський № НОМЕР_28 , двигун № НОМЕР_29 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-892, 2008 року випуску, заводський № НОМЕР_30 , двигун № НОМЕР_31 , шасі № НОМЕР_32 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-892, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_33 , двигун № НОМЕР_34 , шасі № НОМЕР_35 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-892, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_36 , двигун № НОМЕР_37 , шасі № НОМЕР_38 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-892, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_39 , двигун № НОМЕР_40 , шасі № НОМЕР_41 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-892, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_42 , двигун № НОМЕР_43 , шасі № НОМЕР_44 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-892, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_45 , двигун № НОМЕР_46 , шасі № НОМЕР_47 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, 2006 року випуску, заводський № НОМЕР_48 , двигун № НОМЕР_49 , шасі № НОМЕР_50 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, 2005 року випуску, заводський № НОМЕР_51 , двигун № НОМЕР_52 , шасі № НОМЕР_53 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, 2006 року випуску, заводський № НОМЕР_54 , двигун № НОМЕР_55 , шасі № НОМЕР_56 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, 2006 року випуску, заводський № НОМЕР_57 , двигун № НОМЕР_58 , шасі № НОМЕР_59 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, 2009 року випуску, заводський № НОМЕР_60 , двигун № НОМЕР_61 ;

- трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, 2006 року випуску, заводський № НОМЕР_62 , двигун № НОМЕР_63 , шасі № НОМЕР_64 ;

заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Строїнецький сад" (код ЄДРПОУ 43465681), його посадовим особам, представникам та будь-яким іншим особам, які діють від його імені або в його інтересах, відчужувати, продавати, дарувати, міняти, передавати у власність, передавати у користування, оренду, заставу, вносити до статутного капіталу, передавати як внесок, вклад, а також іншим чином розпоряджатися сільськогосподарською технікою, зареєстрованою за ТОВ "Строїнецький сад" та переліченою у пункті 2 прохальної частини цієї заяви;

заборонити Головному управлінню Держпродспоживслужби у Вінницькій області та його територіальним підрозділам (а також будь-яким іншим органам чи суб`єктам, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію зазначеної техніки) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зазначених транспортних засобів, зокрема їх реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку, внесення змін до реєстраційних даних;

копію ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

На підтвердження обставин, викладених у заяві, Заявником додані відповідні докази.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 1, п. 2, п. 4 ч. 1, ч. 4, ч. 11 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За змістом ч. 5, ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.06.2025 року у справі № 925/120/25, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2025 року у справі № 902/1056/24(902/52/25), забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2025 року у справі № 907/523/25, заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто така заборона має стосуватися виключно предмета спору.

Щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, то Верховний Суд у постанові від 11.06.2025 у справі № 907/82/25 вказав, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціальної сільськогосподарської техніки, зняття із обліку та витребування у ТОВ "Строїнецький сад" і передання на користь ТОВ "Еко Ніка" з поновленням державної реєстрації за Товариством транспортних засобів щодо яких третя особа просить суд вжити зазначені вище заходи забезпечення позову.

При цьому, як зазначає заявник в провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1223/25, де розглядається спір про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Строїнецький сад" з номінальною вартістю 340000,00 грн, що складає 34% статутного капіталу такого товариства, акта приймання-передачі частки в статутному капіталі та скасування реєстраційної дії щодо зміни складу учасників товариства.

Також, у Вінницькому міському суді перебуває справа №127/4658/26, предметом спору у якій є поділ спільного майна подружжя, а до участі у справі залучено третьою особою ТОВ "Строїнецькі сади".

Наявність цивільної справи №127/4658/26 про поділ спільного майна подружжя між тим же позивачем та відповідачем додатково підтверджує: наявність особистого конфлікту між пов`язаними особами; можливість використання корпоративних активів як об`єкта перерозподілу; ризик накладення арештів у межах іншого провадження.

Наведене підтверджує, що існує реальний ризик подальшого відчуження або перереєстрації спірної сільськогосподарської техніки (транспортних засобів), що унеможливить або істотно ускладнить виконання майбутнього рішення суду у даній справі. Враховуючи мобільний характер техніки та простоту її перереєстрації, невжиття заходів забезпечення створює безпосередню загрозу втрати предмета спору.

При цьому, у поданій заяві, третя особа акцентує увагу суду, зокрема, на тому, що у разі вибуття спірного майна із власності Відповідача до ухвалення рішення у справі № 902/77/22(902/529/26), предмет спору фактично може бути втрачений, а майно може перейти до нових набувачів. Це призведе до необхідності пред`явлення нових позовів, залучення нових осіб, оскарження нових правочинів або результатів виконавчих дій, що не відповідатиме завданню господарського судочинства щодо ефективного та своєчасного захисту порушених прав.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що положення ч. 1 ст. 319 ЦК України надають власникові майна право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у тому числі здійснювати його відчуження на користь третіх осіб.

Тобто, до вирішення спору по суті у цій справі, наявні сприятливі обставини, коли Відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, у зв`язку з чим, таке майно може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння Відповідача на момент виконання рішення суду у разі задоволення позову по справі № 902/77/22(902/529/26) .

При цьому, суд звертає увагу на те, що можливість Відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, а тому вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

За таких обставин, Заявником у заяві наведено достатньо переконливі та мотивовані підстави, які свідчать про реальну імовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Крім цього, заходи забезпечення позову, про які просить Заявник, є цілком співмірними із предметом позовних вимог у цій справі, адже у випадку можливого вчинення під час розгляду судової справи суб`єктами державної реєстрації реєстраційних дій відносно зміни власника спірного майна, ТОВ "Еко Ніка" як Позивач втратить можливість ефективно захистити або поновити свої порушені права в межах одного судового провадження за відповідним позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів та можливе виконання судового рішення про задоволення відповідного позову.

В контексті оцінки балансу інтересів сторін у цьому питанні наведені у даній заяві обставини дають підстави дійти висновку про перевагу інтересів Позивача над інтересами Відповідача, адже саме його інтереси у разі невжиття відповідних заходів та задоволення позову потерпатимуть більше, оскільки, їх відновлення буде більш ускладненим, ніж відновлення інтересів Відповідача у разі вжиття таких заходів та відмови у задоволенні позову.

При цьому, вжиття запропонованих заходів забезпечення позову не є тотожним задоволенню позовних вимог, оскільки, до завершення розгляду відповідного судового спору відповідне спірне майно продовжуватиме перебувати у власності Відповідача.

Натомість, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справі або ефективний захист та поновлення порушених прав Позивача, за захистом якого він звернутися до суду.

Слід зазначити, що спірне майно, у разі задоволення позову у цій справі, підлягатиме поверненню до ліквідаційної маси ТОВ "Еко Ніка" та може бути використане для задоволення вимог кредиторів боржника, у тому числі вимог ОСОБА_2 , яка є кредитором у справі про банкрутство Позивача.

Відтак, можливе прийняття рішення суду про задоволення відповідного позову у цій справі, також впливає на права та інтереси третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ..

Також, зазначені вище заходи забезпечення позову є адекватним предмету позову у цій справі, оскільки, спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів будь-яких осіб щодо спірного майна, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову ТОВ " Еко Ніка " без нових звернень останнього до суду.

Разом з тим, суд зазначає, що накладення арешту на майно, встановлення Відповідачу заборони відчуження нерухомого майна, як і встановлення заборони Головному управлінню Держпродспоживслужби у Вінницькій області та його територіальним підрозділам (а також будь-яким іншим органам чи суб`єктам, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію зазначеної техніки) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зазначених транспортних засобів, зокрема їх реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку, внесення змін до реєстраційних даних щодо майна, яке є предметом спору, не призведе до будь-яких збитків для Відповідача (як власника майна), оскільки, він не втрачає можливості подальшого використання такого майна у власній господарській діяльності на час розгляду спору.

Крім того, такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавлять Відповідача прав та законних інтересів власника майна (права володіння та користування).

На підставі викладеного, оцінивши доводи Заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 № 16/06-26-1 від 17.06.2026 року (вх. № 01-30/6191/26) про забезпечення позову у справі № 902/77/22(902/529/26) у повному обсязі, з мотивів наведених вище.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 2, 7 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 136, 137, 140, 144, 232-236, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоводити заяву ОСОБА_2 № 16/06-26-1 від 17.06.2026 року (вх. № 01-30/6191/26) про забезпечення позову у справі № 902/77/22(902/529/26), повністю.

2. Накласти арешт на сільськогосподарську техніку, яка є предметом спору у справі №902/77/22(902/529/26) та станом на дату подання цієї заяви зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю "Строїнецький сад" (код ЄДРПОУ 43465681), а саме: