Рішення № 137533625, 25.05.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6230/26

Провадження № 2-о/727/215/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді - Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань Бабин А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ),Чернівецька міська рада Управління комунальної власності (м. Чернівці, вул. Якоба Петровича, 18), про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви. Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа; заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чернівецька міська рада Управління комунальної власності.

Заяву обґрунтовує тим, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 26.10.1993 квартира за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім?ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зазначає, що 07.05.2014 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується випискою про актовий запис N? 576. Посилається на те, що 12.03.2026 вона звернулась до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради щодо внесення змін в свідоцтво про право власності, оскільки її ім?я вказано не вірно: замість ОСОБА_8 зазначено ОСОБА_9 . Однак, їй повідомили, що внести зміни в ім?я зазначене в свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_2 немає підстав.

Просить встановити факт належності їй, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - свідоцтва про право власності на житло від 26.10.1993 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Рух справи та позиція сторін

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.05.2026 року відкрито провадження по справі.

Заявник ОСОБА_1 направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 скерували до суду письмові заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Щодо задоволення заяви про встановлення факту належності документа не заперечують.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зважає на наступне.

Згідно статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

У відповідності до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПКУкраїни, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Разом з цим, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Тобто, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку слід за можливе встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Як вбачається з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні доказів, судом встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , де батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (російською мовою) (а.с.12, 10).

07.05.2014 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_11 та змінила прізвище на ОСОБА_12 , що підтверджується випискою про актовий запис №576 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 26.10.1993 квартира за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім?ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.5, 7-10).

12.03.2026 заявник звернулась до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради щодо внесення змін в свідоцтво про право власності,оскілки її ім?я вказано не вірно: замість ОСОБА_8 зазначено ОСОБА_9 . Листом від 10.04.2026 заявника було повідомлено, що згідно з матеріалами архівної приватизаційної справи на момент прийняття розпорядження органу приватизації житла від 26.10.1993 N? 4834 ім?я співвласника ОСОБА_5 зазначене, як ОСОБА_9 (а.с.6).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.

Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно ззакономтакі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Виходячи зі змісту п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5, (зі змінами від 25 травня 1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судом розглядаються справи про встановлення факів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім?я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім?ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті (у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали).

При цьому, суд може встановлювати факти належності документів, які не належать до тих, що посвідчують особу.

Згідно листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Оскільки на час розгляду справи втрачена можливість внесення змін або виправлень довказаного документа, заявник позбавлена можливості у позасудовому порядку встановити даний факт, оскільки вказані розбіжності не можуть бути усунуті іншим шляхом, ніж звернення до суду та перешкоджають заявнику в реалізації її права на розпорядження своїм майном.

Так, судом встановлено, що згідно з матеріалами архівної приватизаційної справи на момент прийняття розпорядження органу приватизації житла від 26.10.1993 N? 4834 ім?я співвласника ОСОБА_13 зазначене, як ОСОБА_9 .Окрім зазначеного, в копії свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 ім?я також зазначено, як ОСОБА_9 . Тобто при оформленні вищевказаного свідоцтва про прво власності було допущено описку в імені заявниці, а саме замість вірного « ОСОБА_8 », написано « ОСОБА_9 ».

Як пояснює заявниця, внести зміни в ім?я зазначене в свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_2 неможливо, оскільки на це немає підстав.

Таким чином, оскільки встановити юридичний факт належності заявниці ОСОБА_14 правовстановлюючого документу на вказане вище нерухоме майна, а саме свідоцтво про право власності, в інший спосіб неможливо в зв?язку з відсутністю підстав внесення змін в існуючий правовстановлюючий документ, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» за відсутністю будь-яких записів в електронних реєстрах, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви, що забезпечить їй можливість реалізувати всі права власника надані законом, в тому числі розпорядження належною їй власністю.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.98, при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК (чинної на час прийняття вказаної Постанови) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт, щодо встановлення якого заявник звернулася до суду, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні під час дослідження доказів, відтак заява підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, враховуючи обставини справи, беручи до уваги встановлені факти, що знаходять своє підтвердження в належних та допустимих письмових доказах, суд вважає, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючих документів підлягає задоволенню.

На підставі та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 293, 294,

315, 316, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) свідоцтва про право власності на житло від 26.10.1993 року на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 29.05.2026 року.

Суддя Слободян Г.М.