Рішення № 137533475, 19.06.2026, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/291/26

ЄУН 714/393/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Костишин Н.Я.,

за участі секретаря судового засідання Ротар М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Герца цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи тим, що 14.11.2019 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 258569, відповідно до умов якого Відповідачці було надано грошові кошти в розмірі 7 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування позикою. Відповідно до умов кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на сайті www.credit7.ua. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідачка не виконала належним чином умови кредитного договору. Станом на дату подання позову заборгованість відповідачки перед позивачем становить 27 047,76 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 6 965 грн.; заборгованість за процентами 15 253,80 грн.; заборгованість за штрафом 4 828,96 грн. 16.11.2020 р. ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № ККЛУ-16112020. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 258569 від 14.11.2019 р. Просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 258569 від 14.11.2019 р. в загальному розмірі 27 047,76 грн. на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомила і не просила суд відкласти розгляд справи, відзиву на позов не подалав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Встановлено, що 14.11.2019 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 258569, про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом.

Відповідно до п.1.1. договору Товариство надає Клієнту грошові кошти в розмірі 7 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором (п.1.2. Договору).

Сторони погодили наступну проценту ставку за користування позикою: акційна процентна ставка становить 1,90 процентів від суми позики за кожен день користування позикою (693,50 процентів річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору; стандартна процентна ставка складає 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 процентів річних) (п.1.3., 1.3.1, 1.3.2. Договору).

Сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватимуться згідно Графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.4.4., 4.5. Договору, у випадку прострочення повернення суми позики за користування позикою Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству неустойку у вигляді штрафу у розмірі 1.1 % від суми позики, що становить 77 грн. за кожен день прострочення. Штрафні санкції за Договором нараховуються з першого дня порушення Клієнтом умов Договору. Сума нарахованих штрафних санкцій за Договором не може перевищувати 50% від суми загальної вартості позики (кредиту , що складається із загального розміру виданої позики (кредиту) та загальних витрат за цим Договором, та становить 5 495 грн.

Додано Додаток № 1 до Договору № 258569 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 14.11.2019 р. Графік платежів, який підписаний з боку відповідачки електронним підписом.

19.12.2019 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір 308101 до Договору № 258569 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 14.11.2019 р., який також підписаний з боку відповідачки електронним підписом.

В Додатковому договорі сторони встановили нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів не пізніше 14.12.2019 р. (п.1.2. Додаткового договору).

Даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію.

З даної Довідки про ідентифікацію підтверджують, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 258569 від 14.11.2019 р. ідентифікований ТОВ «Лінеура Україна». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): Одноразовий ідентифікатор В823; час відправки ідентифікатору позичальнику 21.10.2019 р.; номер телефону, на яку було відправлено ідентифікатор 380989713326, документ, що підписано кодом кредитний договір.

Отже, товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника, що підтверджується листом ТОВ «ФУ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 08.01.2026 р., між яким та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено угоду про переказ грошових коштів № ВП-230119-2 від 23.01.2019 р. Відповідно до вказаного договору, здійснено за дорученням ТОВ «Лінеура Україна» переказ коштів нам картку клієнта: 14.11.2019 на суму 7 000 грн., маска картки НОМЕР_2 , код авторизації unknow, номер транзакції в системі WayForPay Credit7-258569-4.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягни згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 Закону України «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про електрону комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Сторони узгодили розміри кредиту, грошову одиницю, в якій надано кошти, строки та умови користування ними, у договорі передбачено умови та строки нарахування відсотків, що свідчить про ознайомлення позичальника зі всіма істотними умовами договору та про наявність волі відповідачки для укладення договору надання грошових коштів у позику в електронній формі, на погоджених умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачки на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між відповідачкою та кредитором не було б укладено.

Отже, судом встановлено факт укладання відповідачкою вищевказаного Договору про споживчий кредит в електронній формі та підписанням Договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, підписання Договору № 258569 від 14.11.2019 р. свідчить про те, що відповідачці всі умови даного договору цілком зрозумілі і вона вважає їх справедливими по відношенню до себе.

Вказаний договір був прочитаний та підписаний сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Позичальник зобов`язаний, відповідно до ст.1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

16.11.2020 р. ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № ККЛУ-16112020. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 258569 від 14.11.2019 р., про що свідчить Витяг з Реєстру боржників.

Додано Акт приймання-передачі Реєстру Божників від 16.11.2020 р. та платіжну інструкцію від 18.11.2020 р., де ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Лінеура Капітал» 502 890 грн., плата за переуступку права вимоги згідно п.7.1 договору факторингу № ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 р.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Позивач, як новий кредитор звертаючись до суду з даним позовом, надав розрахунок заборгованості, де заборгованість відповідачки становить 27 047,76 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 6 965 грн.; заборгованість за процентами 15 253,80 грн.; заборгованість за штрафом 4 828,96 грн., вказану суму просив стягнути позивач на його користь.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 675-VIII, розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону № 675-VIII продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Як зазначено вище, видача кредитних коштів первісним кредитором відповідачу підтверджується листом ТОВ «ФУ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 08.01.2026 р., між яким та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено угоду про переказ грошових коштів № ВП-230119-2 від 23.01.2019 р. Відповідно до вказаного договору, здійснено за дорученням ТОВ «Лінеура Україна» переказ коштів нам картку клієнта: 14.11.2019 на суму 7 000 грн., маска картки НОМЕР_2 , код авторизації unknow, номер транзакції в системі WayForPay Credit7-258569-4.

Тому, з урахуванням наданих стороною позивача доказів, суд приходить до висновку, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою було укладено договір в електронній формі та останньою отримано кредитні кошти в розмірі 7 000 грн.

Так, у спірних правовідносинах на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідачку - спростувати розмір існуючої заборгованості.

З урахуванням наведеного та доказів, які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що відповідачкою було укладено кредитний договір, отримано кошти в сумі 7 000 грн., з яких 6 965 грн. (35 грн. було сплачено відповідачкою) не були повернуті в строк, визначений умовами кредитного договору, тому позивач правомірно вимагає їх повернення в судовому порядку, тому вимоги позивача в частині стягнення тіла кредиту в сумі 6 965 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Так, вказану заборгованість відповідачка має у зв`язком із неповерненням обумовленої суми у встановлений договором строк в повному обсязі.

В свою чергу, з боку відповідачки не надано до суду у відповідності до вимог ст.81 ЦПК України доказів в спростування доводів позивача щодо наявної заборгованості.

Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 15 253,80 грн., то з цього приводу суд доходить наступних висновків.

Сторони погодили наступну проценту ставку за користування позикою: акційна процентна ставка становить 1,90 процентів від суми позики за кожен день користування позикою (693,50 процентів річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору; стандартна процентна ставка складає 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 процентів річних) (п.1.3., 1.3.1, 1.3.2. Договору).

Сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватимуться згідно Графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (п.3.1. Договору).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору (Графік платежів) визначена загальна вартість кредиту у розмірі 10 990 грн., з яких проценти за користування кредитом складають 3 990 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Суд звертає увагу, що між первісним кредитором та відповідачкою було укладено Договір, умовами якого передбачено та встановлено відсотки за користування кредитними коштами, з чим погодилася відповідачка підписуючи вказаний договір (з усіма його умовами).

Доказів того, що кредитний договір № 258569 від 14.11.2019 р. був пролонгований, позивачем не надано.

Додатковий договір 308101 від 19.12.2019 р. (п.1.2), сторони погодили та встановили нову дату повернення позики та сплати нарахованих процентів не пізніше 14.12.2019 р.

Вказана дата повернення позики та сплати нарахованих процентів (не пізніше 14.12.2019 р.) зазначена і в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до Договору № 258569.

В цьому Графіку платежів сторони погодили, що дата повернення позики та сплати нарахованих процентів: не пізніше 14.12.2019 р.; сума позики 7 000 грн.; сума нарахованих процентів 3 990 грн.; разом до сплати 10 990 грн.

Тобто, Додатковий договір 308101 від 19.12.2019 р., не містить відомостей продовження строку кредитування договору № 258569 та відповідно іншої дати повернення позики та сплати процентів.

Тому, обґрунтованим та правильним розмір відсотків 3 990 грн., які були узгодженні сторонами.

Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за штрафом в сумі 4 828,96 грн., то суд приходить до наступного.

Відповідно до п.4.4., 4.5. Договору, у випадку прострочення повернення суми позики за користування позикою Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству неустойку у вигляді штрафу у розмірі 1.1 % від суми позики, що становить 77 грн. за кожен день прострочення. Штрафні санкції за Договором нараховуються з першого дня порушення Клієнтом умов Договору. Сума нарахованих штрафних санкцій за Договором не може перевищувати 50% від суми загальної вартості позики (кредиту), що складається із загального розміру виданої позики (кредиту) та загальних витрат за цим Договором, та становить 5 495 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Так, з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що штраф в сумі 4 828,96 грн. був нарахований за 18.12.2019 р., 19.12.2029 р. та за період з 23.01.2020 р. по 17.03.2020 р., тобто, нарахований до 24 лютого 2022 р.

Тому обґрунтованим є штраф в сумі 4 828,96 грн.

Відповідачкою було здійснено оплату по процентах за користування кредитом, а саме 790 грн. та 3 865 грн., загалом 4 655 грн.

Тому, даючи оцінку наданим доказам, суд доходить висновку, що на користь позивача належить стягнути з відповідачки заборгованість за Договором № 258569 від 14.11.2019 р. у загальному розмірі 11 128,96 грн. (тіло кредиту 6 965 грн. + 3 990 грн. заборгованість за процентами + 4 828,96 грн. заборгованість за штрафом 4 655 грн. оплаченого відповідачкою боргу).

Щодо судового збору та витрати на правову допомогу слід вказати таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на висновок щодо часткового задоволення позову, в результаті чого розмір задоволених позовних вимог складає 41,15 %, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 1 095,58 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2 662,40*41,15 %).

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом взято до уваги, що позивачем понесено 8 000 грн. витрат на правничу допомогу. Оскільки, за результатами розгляду справи розмір задоволених позовних вимог складає 41,15 %, в наявності підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3 292 грн. витрат на правничу допомогу, враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог, що становить 79,30% на користь позивача (8 000*41,15 %).

На підставі викладеного керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором № 258569 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 14.11.2019 р. у загальному розмірі 11 128,96 грн., витрати понесені на правничу допомогу в сумі 3 292 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 095,58 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ( юридична адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236 );

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Головуючий суддя