Єдиний державний реєстр судових рішень
КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 387/1746/25
Провадження № 1-кп/391/42/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2026 р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
їх захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні (в режимі відео конференції) в залі суду в селищі Компаніївка обвинувальний акт по кримінальному провадженню у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст.317 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.209, ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
в с т а н о в и в:
На розгляді Компаніївського районного суду Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження.
Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.11.2025 р. обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, який було продовжено ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2026, відповідно до якої строк тримання під вартою обвинувачених спливає 22.06.2026.
За результатами перегляду судового рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 колегією суддів Кропивницького апеляційного суду 04.06.2026 не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та зазначено, що обвинувачені, хоча раніше й не судимі, однак обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, в складі організованої групи, санкція одного з яких передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому згідно з практикою Європейського суду з прав людини, існує можливість ухилення від кримінальної відповідальності.
Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , оскільки строк тримання під вартою спливає, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню знаходиться на стадії судового розгляду, й до ухвалення рішення по суті необхідно дослідити чимало доказів, допитати свідків, обвинувачених, тощо, що неможливо здійснити до закінчення дії попередньої ухвали про продовження застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених.
На думку прокурора, існують ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризики, що обвинувачені, не перебуваючи під вартою: можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продовжують обвинувачуватися у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, а обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, й злочин, передбачений ч.3 ст. 307 КК України є особливо тяжким, оскільки санкцією статті передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ступінь та характер суспільної небезпеки діяння вказує на те, що під загрозою покарання, яке не передбачає альтернативи, окрім як позбавлення волі, тому обвинувачені можуть переховуватись від суду. Інкримінування обвинуваченим вчинення злочину в складі організованої групи підвищує ступінь суспільної небезпечності особи. Обставин, які б вказували на зменшення чи відсутність ризику переховування обвинувачених від суду, не встановлено.
Крім того, на даний час свідки, показання яких мають важливе значення для вирішення справи ще не допитані. На думку сторони обвинувачення, обвинувачені, з метою уникнення відповідальності, можуть здійснити вплив на свідків.
Наявність обгрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень, вчинених у складі організованої групи, свідчить на думку прокурора, про можливість повторного вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими.
Вищенаведене, на думку прокурора, свідчить про неможливість запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування до обвинувачених інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, й саме такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.
На підставі викладеного, прокурор просив продовжити термін запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 строком на 60 днів.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки ризики є недоведеними, й не підтверджуються жодними доказами. До того ж прокурором не обгрунтовано, чому до обвинуваченого не можна застосувати більш м`який запобіжний захід. Також зазначала, що обвинувачений ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу гарантує виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Крім того, звертала увагу, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, тому потребує поводження, як з раніше не судимою особою. На підставі викладеного, просила застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, вважав його необгрунтованим, ризики недоведеними, їх наявність - припущенням прокурора, тому просив відмовити в задоволенні клопотання, застосувати відносно обвинуваченого або більш м`який запобіжний захід, або визначити заставу, оскільки обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, не має наміру переховуватись від суду, оскільки вважає необхідним доводити свою невинуватість відповідно до Закону. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_11 заперечувала проти клопотання, зазначаючи щодо його необгрунтованості, оскільки в ньому не наведено достатніх аргументів для обрання ОСОБА_8 виключного запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж, прокурором, на думку захисника, не наведено нових доводів щодо обгрунтування такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Оскільки обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, зобов`язується виконувати свої процесуальні обов`язки, просила застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід в вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 строк дії застосування запобіжного заходу було продовжено до 22.06.2026. Рішення суду першої інстанції стосовно продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04.06.2026 залишено без змін.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування кожного обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень (злочинів), які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до умисних тяжких та умисного особливо тяжкого злочину (відповідно до рішення «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства). Злочини (згідно обвинувального акту), передбачені ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ст. 317 КК України вчинені обвинуваченими в складі організованої групи.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, оскільки вважає, що обвинувачені, не перебуваючи під вартою, усвідомлюючи тяжкість покарання (до 12 років позбавлення волі), можуть: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Суд враховує ризики, раніше враховані судом під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, підстави, за яких судом було застосовано до обвинувачених запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, не змінились, ризики не зменшились.
На підставі викладеного, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованих судом під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків, оскільки, на думку суду, обвинувачені, не перебуваючи під вартою, усвідомлюючи тяжкість покарання, можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням осіб обвинувачених, які раніше не судимі, мають міцні соціальні зв`язки, разом з тим обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, в складі організованої групи, що вказує на наявність можливості ухилення від кримінальної відповідальності, а також, враховуючи те, що судове провадження на даний час знаходиться на начальній стадії судового провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
Зміну обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд за наведених вище підстав вважає недоцільним.
Суд вважає, що ризики наразі є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`які, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.
Також при вирішенні питання щодо продовження строків тримання під вартою суд вважає, що в даному випадку продовження строків тримання під вартою обвинуваченим є виправданим, оскільки існують істинні потреби публічного інтересу які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують вимогу поваги до особистої свободи (рішення ЄС з прав людини Прокопенко проти України, Лабітта проти Італії).
Тобто, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обгрунтованим, тому таким, що підлягає задоволенню.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, з чим суд погоджується при розгляді даного клопотання, оскільки обвинувачені звинувачуються у вчиненні, в тому числі, кримінального правопорушення (злочину) за ч.3 ст. 307 КК України, тобто у скоєнні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 199, 331, 350, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 16.08.2026 року включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст.317 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 16.08.2026 року включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.209, ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 16.08.2026 року включно.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №14 для виконання, з врученням під розпис обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , також копію вручити прокурору, захисникам.
Апеляційна скарга на ухвалу про продовження дії запобіжного заходу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.
Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 19.06.2026 р. о 10 год. 45 хвилин в приміщенні Компаніївського районного суду Кіровоградської області.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Судове рішення № 137532667, Компаніївський районний суд Кіровоградської області було прийнято 18.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 387/1746/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: