Ухвала суду № 137532441, 17.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21566/25

Провадження № 2/344/2036/26

У Х В А Л А

17 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Хоптій М.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ватутін Іван Петрович, до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та визначення часток у спільних грошових зобов`язань,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває з 04.12.2025р. наведена справа.

10.06.2026 року позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 було подано повторно заяву про забезпечення позову у даній цивільній справі, зокрема просила заборонити ОСОБА_2 експлуатації (керування) транспортного засобу Lincoln Nautilus, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та використання транспортного засобу під час виконання посадових обов`язків в робочих цілях на посаді регіональний менеджер (куратор відділень) РП АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на час вирішення спору.

В обґрунтування заяви зазначила, що спірний автомобіль є предметом поділу майна подружжя як за первісним, так і за зустрічним позовами. Відповідач використовує його в робочих цілях та отримує від свого роботодавця компенсацію за бензин, що призводить до його зносу і втрати ринкової вартості. Натомість позивач змушена орендувати інший автомобіль для власного використання у підприємницькій діяльності, що посвідчується договором від 29.04.2026р.. Одним із способів забезпечення позову є заборона вчиняти дії щодо предмета спору.

16.06.2026р. відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , інтереси якого представляє ОСОБА_3 , подав заперечення на дану заяву. Вказав, що попередньо подано аналогічну заяву з цих же самих підстав, яка задоволена судом частково23.03.2026р. (окрім заборони права користування даним авто), дана ухвала була предметом оскарження в апеляційному порядку і залишена без змін. Гіпотетичні припущення про загрозу знищення автомобіля через його використання не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою забезпечення позову. Усунення відповідача від експлуатації даним ТЗ порушує наявне право на нього, а вимогами первісного позову є стягнення саме компенсації за даний автомобіль, який постійно перебуває в користуванні ОСОБА_2 , з відхиленням на переконання позивача від рівності часток до 70% його вартості. Дійсно маючи даний автомобіль єдиним, відповідач його використовує в т.ч. і для поїздки на роботу. Отже не доведено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення шляхом забезпечення позову в такий спосіб.

Розгляд заяви про забезпечення здійснювався з викликом сторін.

Позивач та представник позивача вимоги заяви в судовому засіданні підтримали, просили задовольнити заяву. Додатково зазначили,що позивач роботодавцю відповідача згоду на використання автомобіля відповідачем не надавала.

Відповідач вимоги заяви заперечив, додатково вказав, що позивач даним автомобілем і не користувалась, а такий був завжди в користуванні відповідача, який використовує даний ТЗ для поїздок на роботу (працює в Приватбанку). Окрім того, відповідач на даний час використовує даний ТЗ для дружини, яка має народжувати і позбавлення права користування таким, створює непропорційний спосіб захисту у даній цивільній справі, а настирлива вимога позивача охарактиризовується як часткове вирішення спору до постановлення рішення.

Заслухавши пояснення, дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, на що посилається позивач.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

При цьому за змістом статті 149 ЦПК України підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до матеріалів справи предметом первісного та зустрічного позову є поділ майна подружжя, в т.ч. позивач за первісним позовом просила (04.06.2026р. позивач ОСОБА_1 збільшила вимоги первісного позову, однак такі не прийняті судом у судовому засіданні 04.06.2026р., так як такі не були отримані стороною відповідача, а також виявлена невідповідність оплати судового збору станом на день подання, вирішення такого буде на наступному судовому засіданні), визнати за нею 70% частки на автомобіль, який є спільною сумісною власністю, та стягнення відповідної компенсації за нього (експертиза вартості авто не призначалась судом, стороною позивача не надавалась, позивачем вказано приблизну ринкову вартість такого автомобіля). Натомість, даний автомобіль за зустрічним позовом, позивач ОСОБА_2 просить визнати особистою власністю, а отже предметом спору є даний автомобіль.

Ухвалою суду від 23.03.2026р. у даній справі було частково забезпечено позов за заявою ОСОБА_1 шляхом заборони ОСОБА_2 , в будь-який спосіб відчужувати автомобіль марки Lincoln Nautilus, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , до моменту вирішення справи, тобто набрання судовим рішення законної сили.

Ухвала суду від 23.03.2026р. у даній справі була оскаржена до апеляційного суду позивачем ОСОБА_1 та залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.04.2026р.

Повторна заява ОСОБА_1 про забезпечення позову від 10.06.2026р. мотивована тими же обставинами, як і в попередній заяві про забезпечення позову щодо даного ТЗ, а також новою вимогою «забороною експлуатації даного ТЗ відповідачем та використання такого транспортного засобу під час виконання посадових обов`язків в робочих цілях на посаді регіональний менеджер (куратор відділень) РП АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Доказів, що даний ТЗ відповідач використовує за угодою з роботодавцем сторона заявника (позивача) не надала, як і не довела, що до часу виникнення спору чи після розгляду такого з грудня 2025 року судом, ОСОБА_1 використовувала даний автомобіль, натомість сторона відповідача довела, що спірне авто постійно перебувало у користування відповідача і його використання не повязується з безпосередньою експлуатацією по місцю праці, а використовується в самостійних потребах.

Суд наголошує, що після відкриття провадження у даній справі, роз`яснювалось можливість мирного позасудового врегулювання спору, однак позивач ОСОБА_1 на першому судовому засіданні категорично заперечила можливість такого врегулювання, а питання вирішення судом почерговості користування автомобілем (в т.ч. під час розгляду справи), як стверджував адвокат позивача - ОСОБА_4 , при відсутності будь якого спілкування між сторонами та вираженого наявного конфлікту сторін, не є поняттям забезпечення позову та може бути досягнуто виключно в позасудовому порядку.

За таких умов, враховуючи необхідність під час вжиття заходів забезпечення позову суду дотримуватись вимог щодо розумності, обґрунтованості та співмірності виду забезпечення позову, зазначеного у заяві, із заявленими вимогами щодо предмета спору та збалансованості інтересів учасників справи, слід дійти висновку, що вимога про забезпечення позову задоволенню не підлягає, як необґрунтована.

Керуючись статтями 151-153, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 експлуатації (керування) транспортного засобу Lincoln Nautilus, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та використання транспортного засобу під час виконання посадових обов`язків в робочих цілях на посаді регіональний менеджер (куратор відділень) РП АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 червня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА