Рішення № 137532337, 19.06.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/9569/25

2/215/1412/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Данилевського М.А.,

за участю секретаря судового засідання Потніченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

15.12.2025 ТдВ «СК «ГАРДІАН» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в якій просило стягнути з відповідача 18 617,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 20 вересня 2023 року близько 21 год. 48 хв., в місті Кривому Розі по вулиці Чарівна біля буд. 5, Дніпропетровської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 .

Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «OPEL», державний номерний знак НОМЕР_2 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СК» ГАРДІАН» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-213806294.

Після дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду стану алкогольного сп`яніння.

Постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.11.2023 по справі про адміністративну відповідальність № 215/5737/23, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого, ст..124, ст..122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Власник автомобіля марки «OPEL», державний номерний знак НОМЕР_2 звернувся до ТДВ «СК» ГАРДІАН» з Повідомленням про настання події від 04.10.2023, та заявою про страхове відшкодування від 02.11.2023.

Дане повідомлення було розглянуто та подію від 04.10.2023 визнано страховим випадком у зв`язку з чим, на підставі:

-Протоколу №54788 огляду колісного транспортного засобу від 27.10.2023;

-Акту про врегулювання страхового випадку;

-Страхового акту № G-30047-1 від 14.11.2023.

ТДВ «СК» ГАРДІАН» здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобіля марки «OPEL», державний номерний знак НОМЕР_2 , в розмірі 18 617,00 грн., згідно платіжної інструкції № 192044 від 14.11.2023.

Оскільки ОСОБА_1 після скоєння ДТП, самовільно залишив місце пригоди, останній зобов`язаний сплатити на користь ТДВ «СК» ГАРДІАГ» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 18 617,00 грн., тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання представник позивача Сечко С.В. не з`явився, надав заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно отриманого повернутого поштового повідомлення, а також за допомогою оголошення про виклик відповідача, яке було опубліковано на сайті Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходили, відзив на позов до суду не надавав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, 19.06.2026 Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області постановлено ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи, оскільки існує сукупність умов, передбачених нормами ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи,ОСОБА_1 визнано винним за постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.11.2023 по справі №215/5737/21 за ст. 124 та ст..122-4 КУпАП, з подіями викладеними в постанові, 20.09.2023 о 21.48 год. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ 1102 н/з НОМЕР_1 біля будинку №5 по вул. Чарівна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області не стежив за дорожньою обстановкою під час руху заднім ходом не переконався що це буде безпечним в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль Opel Combo НОМЕР_2 , яким раніше керував ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3.б, 10.9 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Крім того, 20.09.2023 о 21.48 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ 1102 н/з НОМЕР_1 біля будинку №5 по вул. Чарівна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області та будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, чим своїми діями порушив вимоги п.2.10а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП, що також узгоджується з відповіддю НПУ.

Станом на 20.09.2023 ТЗ «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СК» ГАРДІАН», що підтверджується полісом № ЕР-213806294.

До матеріалів справи додано повідомлення від 04.10.2023 до ТДВ «СК «ГАРДІАН» про ДТП від ОСОБА_1 , який був водієм пошкодженого ТЗ «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 .

Крім того, додано заяву ОСОБА_2 від 02.11.2023 про відшкодування страхового відшкодування та акт про узгодження розміру страхового відшкодування, згідно якого ОСОБА_2 та ТДВ «СК «ГАРДІАН» дійшли згоди про розмір страхового відшкодування в сумі 18 617,00 грн.

Згідно страхового акту № G-130047-1 по справі № G-30047 та платіжного доручення №192044 від 14.11.2023, ТДВ «СК «ГАРДІАН» сплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 18 617,00 грн.

Висновки та мотиви суду.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що передбачено ч.1 ст. 2 ЦПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За вимогами ст.ст. 263, 264 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.4 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що встановлено у ст.3 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, що передбачено ст. 5 Закону.

Згідно ст. 6 зазначеного Закону, страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки, серед іншого, є діяльність пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», положення якого спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників, що передбачено ст. 3 вказаного Закону.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28, 31 вказаного Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це, серед іншого, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Випадки, коли страховик не відшкодовує шкоду, визначено ст. 32 Закону, а підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування визначені у ст. 37 Закону.

Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, але в межах суми страхового відшкодування та щодо страхового випадку, що мав місце в межах дії відповідного договору страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічні висновки викладено у постанові ВП ВС від 4 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц.

Регресом є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до особи, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим, виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить зі змісту ст.1191 ЦК України, згідно якої особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою. Під час регресу право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

Підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з постанови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.11.2023 по справі №215/5737/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, 20.09.2023 о 21.48 год. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ 1102 н/з НОМЕР_1 біля будинку №5 по вул. Чарівна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області не стежив за дорожньою обстановкою під час руху заднім ходом не переконався що це буде безпечним в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль Opel Combo НОМЕР_2 яким раніше керував ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3.б, 10.9 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Крім того, 20.09.2023 о 21.48 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ 1102 н/з НОМЕР_1 біля будинку №5 по вул. Чарівна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області та будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, чим своїми діями порушив вимоги п.2.10а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП.

Отже, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо встановлений порядок стягнення коштів, виплачених страховиком на відшкодування шкоди, заподіяної потерпілій у ДПТ особі, а саме: в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У п. 11 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", зазначено, що за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові. З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов`язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах. Регресну вимогу може бути пред`явлено протягом трьох років із дня виконання зобов`язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Як вбачається з доданої заяви від 02.11.2023 про відшкодування страхового відшкодування та акту про узгодження розміру страхового відшкодування, ОСОБА_2 та ТДВ «СК «ГАРДІАН» дійшли згоди про розмір страхового відшкодування в сумі 18 617,00 грн.

Згідно страхового акту № G-130047-1 по справі № G-30047 та платіжного доручення №192044 від 14.11.2023, ТДВ «СК «ГАРДІАН» сплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 18 617,00 грн.

Яквстановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_1 , який було застраховано згідно Полісу страхування №ЕР-213806294, у відповідності до умов якого ТДВ «СК «ГАРДІАН» взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку, за участю забезпеченого транспортного засобу, сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам, але враховуючи, що відповідач після скоєння ДТП, самовільно залишив місце пригоди, що підтверджується постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.11.2023 по справі №215/5737/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, тому витрати пов`язані з виплатою страхового відшкодування покладаються на ОСОБА_1 , як особу, яка винна у дорожньо-транспортній пригоді, та самовільно залишила місце пригоди.

Аналізуючи викладені норми права та враховуючи, що відповідача, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду було визнано судом винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, який після скоєння ДТП, самовільно залишив місце пригоди, спричинену шкоду в добровільному порядку не відшкодував, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача сплаченого страхового відшкодування в розмірі 18 617,00 грн.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі ст. ст. 11, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 18 617,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» судовий збір в розмірі 3028 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складено та підписано 19 червня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН», місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ 35417298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: