Ухвала суду № 137531013, 18.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

ЄУ №712/7691/26

Провадження №6/712/278/26

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулося до суду з заявою, в якій просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні №68599053 з примусового виконання виконавчого напису №39122 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором, а саме замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика».

У обґрунтування заяви зазначає, що 22.05.2021 приватним нотаріусом Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис №39122 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.

10.02.2022 приватним виконавцем Чупис Тетяною Петрівною відкрито виконавче провадження №6899053 з примусового виконання виконавчого напису №39122 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.

16.10.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу №161025-01-ОФ, відповідно до умов якого заявнику відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором у сумі 21 234,56 грн., яка складається з: 7 770,56 грн. заборгованість по тілу кредиту, 13 464,00 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Заяву призначено до розгляду на 18 червня 2026 року.

Представник заявника до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в заяві просив справу розглянути без участі представника.

Заінтересовані особи до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення рекомендованих поштових повідомлень.

Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового засідання технічним засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Під час розгляду заяви судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» зверталося до суду з указаною заявою.

Так, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2026 року у справі №712/4951/26 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

З указаної ухвали вбачається, що заявник звертався із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні №68599053 з примусового виконання виконавчого напису №39122 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором, яка є аналогічною вимогам цієї заяви.

Ухвала від 20 травня 2026 року у справі №712/4951/26 набрала законної сили 20 травня 2026 року.

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях право доступу до суду не є абсолютним.

Так, згідно із п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

08 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №947/31700/20, провадження №61-175св23 (ЄДРСРУ № 116149865) досліджував питання щодо закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №761/7978/15-ц зазначено, що необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (2004 року) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України).

За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову це річ, щодо якої виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 вказано, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі №428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі №295/983/21.

Як вбачається із заяви, заявник просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні №68599053 з примусового виконання виконавчого напису №39122.

Згідно ухвали від 20 травня 2026 року у справі №712/4951/26 предметом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження виконавче провадження №68599053 з примусового виконання виконавчого напису №39122.

Відповідно до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Частиною 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Таким чином, встановивши, що заявник вже звертався до суду з аналогічною вимогою, із аналогічним складом учасників справи, заявлені вимоги, предмет і підстави заяви у справі №712/4951/26 є аналогічними вимогам, предмету і підставам цієї заяви, постановлена 20 травня 2026 року ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/4951/26 є чинною, а отже наявні підстави для закриття провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», оскільки на даний час є судове рішення, що набрало законної сили за тими самими вимогами

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», закрити.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: О.С. Стеценко