Рішення № 137530882, 19.06.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 695/1845/26

Провадження № 2/692/745/26

19.06.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Драбів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 21.10.2024 було укладено Кредитний договір (оферти) № 21.04.2024-100000026, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00грн., строком на 140 днів. ОСОБА_1 21.10.2024 електронним цифровим підписом підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтвердила укладення кредитного договору та отримала на свій рахунок кошти у розмірі 3000грн.

Позичальником під час укладення кредитного договору № 21.10.2024-100000026, пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Дата повернення кредиту: 09.03.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом. Комісія пов`язана з наданням кредиту: 600,00 грн. Неустойка: 30,00грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання окремого зобов`язання не залежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання. Перерахування коштів здійснюється на рахунок з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача: 5168-74XX-XXXX-7588.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 9300грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000,00грн., по процентах в розмірі 4200,00грн., по комісії за надання кредиту: 600,00грн., та неустойки в розмірі 1500,00грн.

Зазначив попередній розрахунок судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2662,40грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі орієнтовно 6000 грн. та вказав, що докази понесення судових витрат надасть протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, оскільки за домовленістю сторін оплата правничої допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом.

Тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість 9300,00грн., судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 29 травня 2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, з заявами та клопотаннями відповідач до суду не зверталась, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), підписаної одноразовим ідентифікатором Е124, дана пропозиція є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України. Дата набрання чинності пропозицією (офертою): 21.10.2024, дата і час укладання 21.10.2024 00:29.

Згідно п. 2.1 Пропозиції електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно п. 3.1 Пропозиції кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених Договором а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 3.3 Пропозиції та відповідних підпунктів дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк на який надається кредит, дата повернення виплати кредиту, проценти за користування кредитом, графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Згідно п. 4.1 Пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності, поворотності, спосіб надання котів: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-7588.

Згідно п. 6.1 Пропозиції заявник зобов`язується використати кредити на зазначені у договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту, сплата процентів, у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором - негайно з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги про нарахування таких санкцій.

Згідно Заявки кредитного договору № 21.10.2024-100000026 (кредитної лінії), укладеної 21.10.2024, підписаної одноразовим ідентифікатором Е124, електронний договір, частиною якого є дана заявка, укладається у порядку у порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію». Позичальник: ОСОБА_1 , реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів: 5168-74XX-XXXX-7588. Відповідно до умов кредитного договору № 21.10.2024-100000026 від 21.10.2024 кредит надається на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту: 21.10.2024, сума кредиту: 3000,00грн., строк на який надається кредит: 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту: 09.03.2025. Пролонгація строку кредитування/строку договору передбачена. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 600 грн. Денна процентна ставка: 0,87%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом: 7910,15%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача: 6668 грн. 14 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 3668,14грн., неустойка: 30,00грн., розмір відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України: 365% річних.

Пунктом 12 Заявки є Графік платежів, розділений на 10 періодів. Графік містить відомості про загальний розмір чергового платежу, розмір платежу з процентів у складі чергового кредиту, розмір платежу з комісії за надання у складів чергового платежу, розмір платежу з комісії за обслуговування у складі платежу розмір платежу з суми кредиту у складі чергового платежу, дати початку і закінчення чергового періоду користування кредитом. Дата чергового платежу: з 03.11.2024 по 09.03.2025.

Аналогічні положення вказані у відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 21.10.2024-100000026 від 21.10.2024 (кредитної лінії), підписаної позичальником ОСОБА_1 електронним підписом Е124.

Згідно інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , воно містить відомості про контактні телефони позичальника ОСОБА_1 та її персональні дані і контакти третіх осіб. Повідомлення підписане одноразовим ідентифікатором Е124.

Згідно повідомлення-Інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача ПІБ позичальника: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону позичальника: НОМЕР_2 .

Згідно договору про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» (торговець) та ТОВ Універсальні платіжні рішення» (платіжна установа), платіжна установа приймає на себе зобов`язання надати торговцю послуги з переказу готівки без відкриття рахунків.

Згідно повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1604 від 16.04.2026, адресованого ТОВ «Споживчий центр», ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомляє про успішно перераховані кошти на платіжну картку клієнта: 21.10.2024 00:29:59 на суму 3000,00грн., номер картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua 543553897, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 21.10.2024-100000026.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 21.10.2024-100000026 від 21.10.2024, станом на 07.04.2026, позичальник: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , сума наданого кредиту: 3000,00грн., нараховано комісії: 600,00грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 21.10.2024 по 09.03.2024, штрафи нараховано за період з 04.11.2024 по 23.12.2024. Заборгованість по кредитному договору складає: 3000,00грн. - основний борг, 4200,00грн. залишок процентів, 600,00грн. залишок комісії, 1500,00грн. залишок штрафів, разом 9300,00грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вказаним Кредитним договором позичальник зобов`язалась повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування і комісію.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

ОСОБА_1 усунулась від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками.

Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3000,00грн. та сумою заборгованості за відсотками: 4200,00грн., а всього на суму 7200,00грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 600,00 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 7 заявки та відповіді (акцепту) кредитного договору № 21.10.2024-100000026 від 21.10.2024 передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 600,00грн.

Згідно норм ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

Згідно ч. 5 ст. 12 вказаного Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено номативно-правовими актами.

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

У Договорі № 21.10.2024-100000026 від 21.10.2024 зазначено, що комісія нараховується за надання кредиту як плата за надання кредиту, що суперечить вищевикладеним вимогам закону, які забороняють встановлювати будь-яку зустрічну оплату з боку позичальника за надання кредиту.

Тому вимога про стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 600,00грн. до задоволення не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення неустойки на суму 1500,00грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Враховуючи викладене, той факт, що кредитний договір укладено 21.10.2024, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за неустойкою в сумі 1500,00грн., тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2662,40грн., а тому належить стягнути з відповідача на користь позивача, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2061,21грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд не вирішує питання стягнення витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, оскільки докази таких витрат у матеріалах справи відсутні і позивач зобов`язався їх надати протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 551, 610, 626, 628, 629, 634, 638, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 77-78, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 21.10.2024-100000026 від 21.10.2024 у розмірі 7200,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) судові витрати в розмірі 2061,21грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Л.О. Левченко