Рішення № 137530657, 15.06.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3889/25

Провадження № 2/559/244/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Альонова Мар`яна Борисівна, до Дубенської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Жанна Павлівна, ОСОБА_5 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом обов`язкової частки у спадщині,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивачів посилається на те, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 помер тато позивачів ОСОБА_6 . Спадкодавець на праві спільної сумісної власності володів разом із своєю матір`ю ОСОБА_7 частки квартири по АДРЕСА_1 . Після своєї смерті ОСОБА_6 заповіту не залишив. Після його смерті у нього залишилося четверо дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ОСОБА_9 . Співвласниця ОСОБА_7 свою частку квартири заповіла своїй дочці ОСОБА_5 . Так як на момент смерті ОСОБА_6 усі його спадкоємці були неповнолітні, вони мають намір успадкувати у рівних частинах його частину квартири на праві спільної сумісної власності. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно, тому вони змушені звернутися до суду із даним позовом.

Відповідач Дубенська міська рада правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків. 24.09.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 17.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник відповідача Дубенської міської ради в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка. Відзиву на позовну заяву не подав, заяв та клопотань по суті позовних вимог до суду не надходило.

Третя особа приватний нотаріус Дубенського районного округу Бадаліс Ж.П. згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити без її участі. Квартира належала власникам на праві спільної сумісної власності (частки не визначені) згідно копії свідоцтва про право власності. Оскільки інші особи (окрім вказаних у позові позивачів) з 1999 року свої спадкові права на належну померлому частку квартири не заявляли та не заявляють, неповнолітні (малолітні, зачаті при життя спадкодавця) на момент відкриття спадщини діти померлого є спадкоємцями його майна незалежно від будь-яких обставин справи, тому вважає, що пред`явлений позов обґрунтований.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, заяв та клопотань по суті позовних вимог від неї не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 25.01.1994 ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.24).

За час спільного життя у них народилися діти: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13-16).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , після укладення шлюбу ОСОБА_11 змінив прізвище на « ОСОБА_11 » (а.с.17).

ОСОБА_12 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с.18).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.23).

За життя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належала квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 04.06.1998. Державним комунальним малим підприємством «Архітектор» було видано технічний паспорт на вказану квартиру (а.с.25, 26-27).

Згідно заповіту від 26.03.2013, посвідченого приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Рівненської області Пришко О.О., ОСОБА_7 на випадок своє смерті все своє майно заповіла своїй донці ОСОБА_5 (а.с.28).

Згідно інформації, наданої приватним нотаріусом Дубенського районного округу Рівненської області Бадаліс Ж.П. спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилася. Оригінал свідоцтва про право власності на квартиру по АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає (в тих роках інформація зберігалася лише на паперових носіях). Свідоцтво про право власності після смерті співвласниці вказаної квартири ОСОБА_7 по спадковій справі №4/2023 відкритій приватним нотаріусом Хомич О.С. згідно відомостей зі Спадкового реєстру не видавались (а.с.97).

Приватним нотаріусом Дубинського районного нотаріального округу Рівненської області Бадаліс Ж.П. позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно і рекомендовано звернутись до суду (а.с.86).

IV. Норми права, які застосував суд.

Згідно ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

За ст. 368, 369 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом та спадкування за заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом (моментом) відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Відповідно ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно положень частини четвертої статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Отже, частина четверта статті 1268 ЦК України встановлює додаткові гарантії охорони спадкових прав малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб з обмеженою дієздатністю. Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину завжди, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном з дозволу органу опіки та піклування (частини друга-четверта статті 1273 ЦК України).

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до глави 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 передбачено, що «видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна».

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" також роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але відсутній оригінал правовстановлюючого документу або в силу об`єктивних причин спадкодавець не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в БТІ.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належала частка квартири за адресою АДРЕСА_2 . У 1999 році ОСОБА_6 помер, на момент смерті останнього його діти - позивачі у справі були неповнолітніми. Відповідно до норм ЦК УРСР (в редакції 1963 року), що діяв на час відкриття спадщини, та з урахуванням сталих правових висновків Верховного Суду, малолітні та неповнолітні діти мають особливий правовий статус у спадкових правовідносинах і вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо їхні законні представники у встановлений законом строк не подали заяву про відмову від спадщини. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази відмови законного представника неповнолітніх спадкоємців від спадщини після смерті ОСОБА_6 , суд приходить висновку, що останні прийняли спадщину у встановленому законом порядку, а неотримання ними свідоцтва про право на спадщину не позбавляє їх права на спадкове майно.

Враховуючи, що позивачі є єдиними спадкоємцями, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після померлого батька, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись: ст. 328, 392, 1268, 1296, ЦК України, ст.. 524, 525, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.10, 60, 212, 213, 263-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити: визнати право спільної сумісної власності на частку квартири у АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом за ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частка.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі

1) ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

3) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

4) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса АДРЕСА_5 .

Представниця позивачів: адвокат Альонова Мар`яна Борисівна, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса АДРЕСА_6 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідач: Дубенська міська рада, код ЄДРПОУ 05391063, адреса вул. Замкова, 4, м. Дубно Рівненської області.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1)Приватний нотаріус Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Ж.П., адреса вкл.. Винниченка. 10, м. Дубно Рівненської області;

2) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса АДРЕСА_2 .

Суддя О.Ю. Жуковська