Рішення № 137530165, 09.06.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/475/26

Провадження № 2/379/518/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Невгада О.В.,

за участю секретаря: Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тараща Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області про встановлення права власності на спадковий житловий будинок,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка проживала до дня смерті в будинку по АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на будинок АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за законом. Брат позивачки - син померлої спадкодавці, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будь які інші спадкоємці за законом, за правом представлення після брата - відсутні. Дана обставина встановлена рішенням Таращанського районного суду Київської області ЄУН №379/277/24 від 07.04.2024 року. Батько ж позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В установлений законодавством строк позивач подала відповідну заяву про прийняття спадкового майна. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючого документу на будинок, та запропоновано звернутися до суду.

Відтак, позивач просить суд визнати за нею право власності на спадковий житловий будинок.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 справу передано для розгляду судді Невгаду О.В.

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

08.04.2026 ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 25.05. 2026 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 . Витребувано у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Л.В. копію спадкової справи № 122/2022 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Витребувані докази надійшли до суду 05.06.2026.

Позивач та її представник судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача, через канцелярію суду подала заяву, в якій просила справу слухати без їх участі. Позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області в судове засідання свого представника не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надали заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі та не заперечують щодо задоволення позову.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 липня 1989 року, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьком в свідоцтві зазначений ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_2 (а.с.10).

Копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого 12 вересня 2019 року встановлено, що ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , прийнявши прізвище чоловіка « ОСОБА_7 » (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 04.08.2021 року (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син спадкодавиці ОСОБА_8 та брат позивачки ОСОБА_1 (а.с.11), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 11.02.2020 року (а.с.14). Інші спадкоємці за законом , за правом представлення після брата відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер колишній чоловік спадкодавці ОСОБА_2 (шлюб розірвано на підставі заочного рішення Таращанського районного суду Київської області по справі №379/880/14-ц) та батько позивачки ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 06.09.2018 року (а.с.12,13).

Дані обставини підтверджуються рішенням Таращанського районного суду Київської області від 07.05.2024 року ЄУН №379/277/24 (а.с. 20-22).

Позивачем виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який зареєстрований в реєстрі за №ТІ01:5197-2887-7560-9825, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Будинок має загальну площу 74,70 кв.м., в тому числі житлову 39,70 кв.м., а допоміжна 35,00 м2, будинок був побудований у 1989 році (а.с.16-18).

Згідно довідки керівника КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» № 1422 від 02.08.2022 державна реєстрація права власності на будинок АДРЕСА_1 , не проводилася (а.с.19).

Відповідно до довідки (виписки із погосподарської книги на 2021-2025 роки с. Кирдани) номер ОПО00_0244_1 в погосподарській книзі №3 за адресою: АДРЕСА_1 відкритий на ОСОБА_2 . Власник будинку ОСОБА_2 , частка 1/1. Рік побудови 1989 (а.с. 19 на зв.).

02.07.2022 року приватним нотаріусом заведена спадкова справа за №122/22 після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.85-94 матеріали спадкової справи).

02.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Білоцерківського району Київської області Овраменко Л.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 , що належало покійній матері ОСОБА_2 (а.с.86 матеріали спадкової справи).

Однак, 05.07.2022 року приватним нотаріусом Білоцерківського району Київської області Овраменко Л.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №186/02-14/122/2022, якою відмовлено позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва права на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю в неї оригіналу правовстановлюючого документа на вище вказаний житловий будинок (а.с.23).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст. 1217 ЦК Україна передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до приписів статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Частиною першою статті 1221 ЦК України регламентовано, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Як кореспондує ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статті 1261-1265 ЦК України визначають коло осіб, що входять до першої, другої, третьої, четвертої та п`ятої черг спадкоємців за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ч. 1 ст. 1262 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частини 1, 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Положеннями ч. 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до підпунктів 4.14, 4.16, 4.17, 4.18, 4.21 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відмова нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини та його право в такому випадку підлягає судовому захисту.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом у погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як кореспондують частини перші ст. 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на обрання способу захисту своїх прав та законних інтересів (нотаріальний чи судовий) належить виключно особі і не може бути обмежене з формальних міркувань.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що позивачка, як спадкоємець за законом своєчасно, відповідно до ст. 1266 ЦК України, подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий житловий будинок в зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нього.

Обставини, які б вказували, що ОСОБА_2 при житті набула або володіла житловим будинком неправомірно, або, що на нього, окрім позивачки, в порядку спадкування, чи з інших підстав, претендують інші особи, судом не встановлено.

Дані обставини підтверджуються рішенням Таращанського районного суду Київської області від 07.05.2024 року ЄУН №379/277/24.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб яка станом на день звернення із позовом становить (16640,00 грн.).

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 18.03.2026 про відкриття провадження у даній справі задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову та постановлено відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

09.06.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 відповідно до якого вона просить сплату судового збору залишити за позивачкою, а тому, враховуючи що позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір за розгляд позовної заяви у цій справі у розмірі 1878,24 грн. слід стягнути з позивачки на користь держави.

Керуючись статтями 76-81, 89, 200, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області про встановлення права власності на спадковий житловий будинок задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадковий житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1878,24 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ:04054955, місцезнаходження: вул. Героїв Чорнобиля, буд.1, м. Тараща, Білоцерківського району, Київської області, індекс 09501.

Повний текст рішення суду складено та підписано 18.06.2026 року.

Суддя О. В. Невгад