Рішення № 137530117, 17.06.2026, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя

в суді І інстанції Потапенко А.В.

Єдиний унікальний № 374/120/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Потапенка А.В.,

за участі:

секретаря - Папенко О.О.,

позивача - ОСОБА_1 (не з`явився),

представника позивача - ОСОБА_2 (не з`явився),

представника відповідача - (не з`явився),

представника третьої особи - ОСОБА_3 (не з`явилась),

третьої особи - ОСОБА_4 (не з`явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ржищівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , про скасування арешту майна та про визнання права власності на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вказана вище позовна заява.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що ОСОБА_1 належить дві земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 , а саме:

-земельна ділянка площею 0,10 га, кадастровий номер 3211300000:69:029:0300, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

-земельна ділянка площею 0,0253 га, кадастровий номер 3211300000:69:029:0301, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

На вказані земельні ділянки було помилково накладено арешт, дата реєстрації 10.01.2012, підстава реєстрації: Ухвала про забезпечення позову, справа № 2-161/11, 30.12.2011, Ржищівський міський суд, реєстратор: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, 09230, Київська обл., Обухівський р., м. Ржищів, вул. Леніна, 48.

З`ясувавши причини накладення арешту, встановлено, що вказані вище справи стосувалися прийняття спадщини, у тому числі щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Отже, земельні ділянки позивача та земельна ділянка померлого ОСОБА_5 розташовані за однією адресою: АДРЕСА_1 , через що арешт було помилково накладено також на земельну ділянку позивача. При цьому, зі змісту наданих Ржищівським міським судом Київської області рішень зрозуміло, що позивач не має до вказаних судових справ жодного відношення не був їх учасником.

Таким чином, арешт на земельні ділянки позивача був накладений помилково підлягає скасуванню. За вказаних обставин, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту майна, до того ж накладеного помилково, порушує права власника на мирне володіння своїм майном.

У позовній заяві позивач просив скасувати арешт: дата реєстрації 10.01.2012, підстава реєстрації: Ухвала про забезпечення позову, справа № 2-161711, 30.12.2011, Ржищівський міський суд, реєстратор: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, 09230, Київська обл., Обухівський район, м. Ржищів, вул. Леніна, 48, що був накладений на земельні ділянки ОСОБА_1 площею 0,10 та, кадастровий номер 3211300000:69:029:0300, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,0253 га, кадастровий номер 3211300000:69:029:0301, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельні ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 3211300000:69:029:0300, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,0253 га, кадастровий номер 3211300000:69:029:0301, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Учасники справи у судове засідання не з`явились.

Представник позивача подав заяву від 17.06.2026 про розгляд справи без участі позивача та представника, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без участі представника Ржищівської міської ради Київської області, відзив на позов не подавав.

Представник Ржищівської державної нотаріальної контори Отькало С.В. 21.04.2026 подала заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримувала.

Третя особа ОСОБА_4 20.05.2026 подала заяву про розгляд справи без її участі, щодо скасування арешту нерухомого майна ОСОБА_1 не заперечувала.

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: площею 0,10 га, кадастровий номер 3211300000:69:029:0300, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; та площею 0,0253 га, кадастровий номер 3211300000:69:029:0301, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державними актами (а.с.10-15). Вказані державні акти зареєстровані в Державному земельному кадастрі, що підтверджується інформацією ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку.

Згідно з інформацією з Державного реєстру на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що на накладено арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 : дата реєстрації 10.01.2012, підстава реєстрації: ухвала про забезпечення позову, справа № 2-161711, 30.12.2011, Ржищівський міський суд, реєстратор: Ржищівська міська державна нотаріальна контора (а.с.48). Зазначене також підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та копією ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 30.12.2011 (а.с.79, 80).

Норми права, застосовані судом.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п., 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, зокрема, заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а інші обтяження.

Обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Обтяження речових прав па нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. З цього слідує, що обтяження, які підлягають державній реєстрації, вважаються .припиненими з моменту державної реєстрації їх припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Законом до обтяжень віднесені: заборона відчуження, арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а також інші обтяження.

Згідно зі статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших, осіб.

За правилом частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право та мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорропг і Льоннрот проти проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10,2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, "Еast/Wеst Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід, оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право па мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право, власності, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу,-якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між. метою, що ставиться для досягнення, та засобами, .які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар».

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі частинами 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оцінка суду аргументів сторін, доказів.

Згідно з ч.ч 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Як зазначено в пункті 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що це правило за аналогією закону має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно (зокрема тоді, коли з документа вбачається право власності особи, але не випливає однозначно, що майно є саме нерухомістю), але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.

Судом встановлено, що арешт на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був накладений на підставі ухвали суду від 30.12.2011 про забезпечення позову і щодо нерухомого майна, яке належить ОСОБА_4 . Земельні ділянки, що належать позивачу, розташовані за тією ж самою адресою, за якою накладено арешт на нерухоме майно іншого власника - ОСОБА_4 . Отже, арешт на земельні ділянки позивача накладено помилково.

Наявність накладеного обтяження порушує права позивача на належне користування, володіння та розпорядження майном, що дає підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Керуючись ст.ст. 182, 316, 317, 321, 328, 386, 392 ЦК України, ст. 2, 4, 5, 12, 81, 82, 213, 214, 228-239, 241-246, 259, 263 - 265, 267, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельні ділянки площею 0,10 га, кадастровий номер 3211300000:69:029:0300, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,0253 га, кадастровий номер 3211300000:69:029:0301, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати арешт: дата реєстрації 10.01.2012, підстава реєстрації: Ухвала про забезпечення позову, справа № 2-161711, 30.12.2011, Ржищівський міський суд, реєстратор: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, що був накладений на земельні ділянки ОСОБА_1 площею 0,10 та, кадастровий номер 3211300000:69:029:0300, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,0253 га, кадастровий номер 3211300000:69:029:0301, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін:

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Ржищівська міська рада Обухівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358218, Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, 22;

Ржищівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 26130025, адреса: Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, 48;

- ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя А.В. Потапенко