Ухвала суду № 137530049 від 17.06.2026 , Кагарлицький районний суд Київської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 371/844/25

провадження № 1-кп/368/149/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ,

захисників обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,

розглянувши під час підготовчого засідання в залі суду м. Кагарлик Київської області клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені 26 січня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000110, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кіровокан Республіки Вірменія, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Харків, адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Миронівка Київської області, адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки міста Попасна Луганської області, адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки села Владиславка Миронівського району Київської області, адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця села Старий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця міста Одеса, адреса місця проживання: АДРЕСА_7 ,

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженки міста Одеса, адреса місця проживання: АДРЕСА_7 ,

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженки міста Харків, адреса місця проживання: АДРЕСА_8 ,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця села Попівка Миргородського району Полтавської області, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_9 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця міста Джанкой, АРК, адреса місця проживання: АДРЕСА_10 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області з 16.06.2026 р. перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2023 за №12023220000000110, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_28 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, підсудність якого змінена ухвалою Київського апеляційного суду від 11.06.2026 р.

У цьому кримінальному провадженні обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, строк дії запобіжного заходу - до 19 червня 2026 року. Обвинуваченій ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк два місяці - до 19 червня 2026 року.

Під час підготовчого засідання прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів.

Необхідність продовження строку дії запобіжних заходів прокурор мотивувала обґрунтованістю обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_28 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, а ОСОБА_13 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися та не зникли, неможливістю більш м`якими запобіжними заходами запобігти цим ризикам. Питання, яке піднімається обвинуваченими щодо намірів приймати участь у захисті батьківщини, брати до уваги не потрібно, оскільки наміри їхні залишаються без дії.

Захисник ОСОБА_26 під час підготовчого засідання просив відмовити у задоволені клопотання про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 та просив застосувати більш м`який запобіжний захід до обвинуваченого, обґрунтовуючи тим, що обвинувачений не переховувався, не перешкоджав досудовому розслідуванню, пройшов лікування від залежності, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Вважає, що на даний час ризики, які прокурор зазначила в клопотанні відпали, оскільки обвинувачений тримається під вартою майже два роки.

Обвинувачений ОСОБА_6 під час підготовчого засідання просив відмовити в клопотанні прокурора та застосувати більш м`який запобіжний захід, або ж зменшити розмір застави.

Захисник ОСОБА_18 під час підготовчого засідання просив відмовити у задоволені клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , просив застосувати більш м`який запобіжний захід до обвинуваченого. Клопотання обґрунтовував тим, що обвинувачений не переховувався від слідства, перешкод не чинив, має постійне місце проживання, за місцем проживання має сталі, міцні соціальні зв`язки, на його утриманні перебувають троє дітей. Окрім того, його батьки є похилого віку і є особами з інвалідністю, які потребують від нього допомоги. Вважає, що на даний час ризики, які прокурор зазначив в клопотанні відпали, а доказів про наявність нових не надав. У разі неможливості зміни запобіжного заходу, просив зменшити розмір заяви.

Обвинувачений ОСОБА_7 під час підготовчого засідання підтримав позицію свого захисника в повному обсязі, просив не продовжувати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, просив застосувати більш м`який запобіжний захід. У разі неможливості зміни запобіжного заходу, просив зменшити розмір застави, щоб батьки зібрали і змогли внести.

Захисник ОСОБА_21 під час підготовчого засідання просив відмовити в задоволенні клопотанні прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_28 , просив застосувати більш м`який запобіжний захід до обвинуваченого. Клопотання обґрунтовував тим, що обвинувачений має постійне місце проживання та роботу, міцні соціальні зв`язки, за місцем проживання та роботи добре характеризується. ОСОБА_28 не переховувався від досудового слідства, жодних перешкод досудовому розслідуванні не чинив. Обвинувачений раніше займався спортом, а під час війни був волонтером, про що має грамоту від військової частини. На даний час ризики, які прокурор зазначив в клопотанні відпали, а інших немає. У разі неможливості зміни запобіжного заходу просив зменшити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_28 підтримав думку захисника.

Захисник ОСОБА_24 під час підготовчого засідання по питанню продовження запобіжного заходу ОСОБА_17 у виді тримання під вартою покладається на погляд суду, оскільки його підзахисна на цей час вже відбуває покарання за іншим вироком.

Обвинувачена ОСОБА_17 під час підготовчого засідання підтримала думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_25 під час підготовчого засідання просив відмовити в задоволенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_13 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки клопотання прокурора написано до Миронівського районного суду Київської області, а тому відсутні підстави розгляду даного клопотання у цьому суді. Окрім того, дане клопотання не містить належного фактичного та правового обґрунтування, ґрунтується переважно на припущеннях та повторенні змісту обвинувачення, а тому не може бути підставою для подальшого обмеження конституційного права особи на свободу. У разі неможливості зміни запобіжного заходу просив зменшити розмір застави в розмірі, достатньому для забезпечення виконання покладеного на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_13 під час підготовчого засідання підтримав захисника в повному обсязі просив застосувати більш м`який запобіжний захід у разі неможливості зміни запобіжного заходу просив зменшити розмір застави.

Захисник ОСОБА_27 під час підготовчого засідання заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_12 дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та просить їй змінити на інший більш мякий запобіжний захід як особисте зобов`язання..

Обвинувачена ОСОБА_12 підтримала думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_20 під час підготовчого засідання вважає, що клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованим. Наявність ризиків є недоведеною, а тяжкість злочину може бути достатньо підставою для тримання під вартою лише на початку подання відповідних доводів. Вважає, що з перебігом досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зменшуються ризики, які стали підставою для взяття обвинуваченого під варту на початковій стадії розслідування. Одночасно вказав, що ОСОБА_9 має намір проходити військову службу в складі ЗСУ, однак наявність запобіжного заходу перешкоджає йому у цьому.

Обвинувачений ОСОБА_9 під час підготовчого засідання просив в клопотанні відмовити та застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, вислухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів доходить такого висновку.

У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться на розгляді кримінальне провадження № 12023220000000110 від 26.01.2023 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_28 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, підсудність якого була змінена ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 11.06.2026 р.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території Харківської області та інших областей України, діяла організована група, учасники якої займалися незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту та незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах.

Згідно з положеннями статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.

Статтями 8, 17 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» визначено види діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: культивування рослин, включених до Переліку, розроблення, виробництво, виготовлення, 2 зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до Переліку підлягають ліцензуванню та можуть здійснюватися лише юридичними особами, які мають відповідні ліцензії.

Згідно списку №1 таблиці № ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 із змінами, канабіс віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Відповідно таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 № 188 із змінами, канабіс масою від 500 до 2500 г, становить великі розміри наркотичного засобу.

Згідно списку №2 таблиці № І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 із змінами, PVP, 4-ММС, МДМА (3,4- метилендіоксиметамфетамін), ДМА (2,5-демитоксіамфетамін), Броламфетамін (ДОБ, DOB), (+-)-лізергід (ЛСД) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Відповідно таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 № 188 із змінами, PVP, 4-ММС, МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), ДМА (2,5- демитоксіамфетамін), Броламфетамін (ДОБ, DOB), масою від 1,5 до 15,0 г, становить великі розміри, а понад 15,0 г, особливо великі розміри психотропної речовини, а (+-)-лізергід (ЛСД) масою від 0,001 до 0,01 г, становить великі розміри, а понад 0,01 г особливо великі розміри психотропної речовини.

Згідно списку №2 таблиці № ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 із змінами, амфетамін віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Відповідно таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 № 188 із змінами, амфетамін, масою від 1,5 до 15,0 г, становить великі розміри, а понад 15,0 г, особливо великі розміри психотропної речовини.

Відповідно таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 № 188 із змінами, метадон (фенадон) масою від 1,6 до 20,0 г, становить великі розміри, а понад 20,0 г, особливо великі розміри наркотичного засобу.

В порушення вказаних вимог закону, у невстановлений під час досудового розслідування час та за невідомих обставин, невстановленою досудовим розслідуванням особою прийнято рішення щодо створення організованої групи з 3 метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів учасниками цієї організованої групи, а саме злочинів, пов`язаних з незаконним зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту та незаконним збутом особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, зокрема психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено: PVP, 4-ММС, МДМА (3,4- метилендіоксиметамфетамін), ДМА (2,5-демитоксіамфетамін), Броламфетамін (ДОБ, DOB), (+-)-лізергід (ЛСД), наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс та метадон, у великих та особливо великих розмірах.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, за невідомих обставин у вказаний проміжок часу, зазначеною особою визначено план вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Відповідно до вказаного плану злочинної діяльності, з метою унеможливлення її викриття з боку правоохоронних органів та забезпечення сталої незаконної діяльності на території різних регіонів України, передбачалось наступне:

- пропозиція щодо незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, а також підбір нових учасників організованої групи, мала здійснюватися через спеціально створену, у мобільному застосунку «Telegram», мережу чатів;

- кожен з учасників зазначеної організованої групи у своїй злочинній діяльності мав використовувати вигадані анкетні дані (нік-нейми), користуватись для спілкування мобільними застосунками на кшталт «Telegram», «Element» та постійно змінювати абонентські номери;

- незаконний збут та зберігання з метою подальшого незаконного збуту, а також передача наркотичних засобів та психотропних речовин між учасниками організованої групи мав здійснюватися шляхом використання так-званих сховків на відкритих ділянках місцевості, в яких одні учасники залишали приховані наркотичні засоби чи психотропні речовини, а інші їх отримували та в подальшому аналогічним чином збували в меншій кількості;

- грошові кошти, отримані в результаті вказаної злочинної діяльності мали зараховуватись на електронні гаманці чи банківські рахунки, відкриті на ім`я учасників організованої групи чи третіх осіб;

- організована група мала поділятись на окремі ієрархічні структурні частини, учасники яких не мали бути особисто знайомі між собою та мали діяти автономно у складі своїх структурних частин, чітко дотримуючись відведеної ролі у вчиненні злочинів, вчинюваних учасниками вказаної організованої групи (організатор-керівник всієї організованої групи, керівники (куратори) окремих структурних частин групи, адміністратори телеграм-каналу вони ж співорганізатори злочинної діяльності, регіональні оптові «кур`єри», які забезпечують надходження наркотичних засобів та психотропних речовин роздрібним «збувачам», а також безпосередньо роздрібні «збувачі»).

З метою виконання вказаного плану злочинної діяльності, зазначена невстановлена особа - організатор організованої групи, у невстановлений проміжок часу та за невідомих обставин створила у мобільному застосунку «Telegram» мережу телеграм-каналів з назвами: « ІНФОРМАЦІЯ_24 », « ІНФОРМАЦІЯ_13 », «ІНФОРМАЦІЯ_18», «ІНФОРМАЦІЯ_17», « ІНФОРМАЦІЯ_14 », « ІНФОРМАЦІЯ_15 », « ІНФОРМАЦІЯ_16 », які діяли на території Київської, Одеської, Харківської областей, а також інших регіонів України.

За таких обставин, у різний невстановлений проміжок часу, починаючи з січня 2023 року, за невідомих обставин до складу вказаної організованої групи долучились:

невстановлені особи, які у мобільних застосунках «Telegram» та «Element» користувалися нік-неймами: « ОСОБА_30 », (він же «ОСОБА_30»), який відповідав за роботу адміністраторів телеграм-каналів та оптових кур`єрів, а також «ОСОБА_31» (він же « ОСОБА_31 »), який відповідав за роботу роздрібних кур`єрів та передачу операторам телеграм-каналів даних щодо місць так-званих «закладок» з наркотичними засобами та психотропними речовинами, здійснених роздрібними кур`єрами;

невстановлені особи, які у мобільних застосунках «Telegram» та «Element» користувалися нік-неймами: « ОСОБА_32 » - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_17 », «ІНФОРМАЦІЯ_25» - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_18 », « ІНФОРМАЦІЯ_19 » - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_13 », « ІНФОРМАЦІЯ_20 » - підтримка клієнтів телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_13 », « ІНФОРМАЦІЯ_21 » ( ІНФОРМАЦІЯ_22 ) - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_23 », « ІНФОРМАЦІЯ_16 » - оператор телеграмканалу « ІНФОРМАЦІЯ_16 », інші невстановлені особи, а також ОСОБА_13 - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_13 », « ІНФОРМАЦІЯ_17 » та « ІНФОРМАЦІЯ_14 », які відповідали за безпосередній збут наркотичних засобі та психотропних речовин, тобто користуючись вказаними телеграм-каналами, займались спілкуванням з особами, які виявляли бажання придбати наркотики, повідомляли останнім способи оплати та отримання наркотичних засобів та психотропних речовин, після перевірки здійснення оплати, надавали покупцям дані щодо місця розташування сховків (закладок) з наркотиками;

ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_28 , ОСОБА_11 , особа, яка залучена до виконання спеціального завдання - ОСОБА_33 , а також коло інших невстановлених на даний час осіб, до обов`язків яких входило придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин у великих та особливо великих розмірах, шляхом залишення пакунків з наркотиками у так-званих сховках (кладах) у публічно доступних місцях на відкритих ділянках місцевості на території різних регіонів України, зокрема Київської, Одеської та Харківської областей;

особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також коло інших невстановлених на даний час осіб, до обов`язків яких входило придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, шляхом залишення пакунків з наркотиками, розфасованими на дози готові для вживання, у так-званих сховках (кладах) у публічно доступних місцях на відкритих ділянках місцевості на території м. Києва, Одеської та Харківської областей.

Таким чином, відповідно до функцій, які виконували учасники вказаної організованої групи, вони поділялись на відповідні ієрархічні ланки, а саме:

- організатора всієї організованої групи - особи, яка у мобільних застосунках «Telegram» та «Element» користувалися нік-неймами: « ОСОБА_34 » (« ОСОБА_35 »);

- співорганізаторів - осіб, які виконують організаційно-розпорядчу, керівну функцію до яких входили на даний час невстановлені особи, які у мобільних застосунках «Telegram» та «Element» користувалися нік-неймами: « ОСОБА_30 », (він же «ОСОБА_30»), який відповідав за роботу адміністраторів телеграм-каналів та оптових кур`єрів, «ОСОБА_31» (він же « ОСОБА_31 »), який відповідав за роботу роздрібних кур`єрів та передачу операторам телеграмканалів даних щодо місць так-званих «закладок» з наркотичними засобами та психотропними речовинами, здійснених роздрібними кур`єрами, а також адміністратори телеграм-каналів, які приймали замовлення від наркозалежних осіб на збут наркотичних засобів та психотропних речовин та після отримання оплати від них на банківські картки та криптогаманці організованої групи, передавали інформацію про місця схованок наркотичних засобів чи психотропних речовин у публічно доступних місцях (закладки) на території України, до кола яких входили невстановлені на даний час особи, які у мобільних застосунках «Telegram» та «Element» користувалися нік-неймами: « ОСОБА_36 » - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_17 », «ІНФОРМАЦІЯ_25» - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_18 », « ІНФОРМАЦІЯ_19 » - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_13 », « ІНФОРМАЦІЯ_20 » - підтримка клієнтів телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_13 », « ІНФОРМАЦІЯ_21 » ( ІНФОРМАЦІЯ_22 ) - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_23 », « ІНФОРМАЦІЯ_16 » - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_16 », інші невстановлені особи, а також ОСОБА_13 («ОСОБА_13») - оператор телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_13 », « ІНФОРМАЦІЯ_17 » та « ІНФОРМАЦІЯ_14 », які у своїй діяльності підпорядковувались невстановленим співорганізатору з нік-неймом «ОСОБА_30» та організатору з нік-неймом « ОСОБА_34 » («ОСОБА_34»), а також інші невстановлені на даний час особи, які підпорядковувались безпосередньо організатору всієї організованої групи;

- виконавців - оптових кур`єрів, до яких серед інших, на даний час невстановлених осіб, входили: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_28 та ОСОБА_11 , а також особа, яка залучена до виконання спеціального завдання - ОСОБА_33 , які у своїй діяльності підпорядковувались невстановленому співорганізатору з нік-неймом «ОСОБА_30»;

- виконавців - роздрібних збувачів, до яких серед інших на даний час невстановлених осіб, входили: особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які у своїй діяльності підпорядковувались невстановленому співорганізатору з нік-неймом «ОСОБА_31» (він же « ОСОБА_31 ») чи операторам вказаних телеграм-каналів.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення (ч. 3 ст. 331 КПК України). Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, колегія суддів враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, у змісті яких ідеться про те, що обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

У рішенні у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, а має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 - до 19 червня 2026 року.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , строків тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_17 строку дії обраного їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне його задовольнити, зважаючи на наступне.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року відносно ОСОБА_17 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово був продовжений.

Ухвалами Миронівського районного суду Київської області від 12.11.2025 р., 03.03.2026 р. та від 21.04.2026 р. року відносно ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 19 червня 2026 року.

При вирішенні клопотання прокурора, суд враховує відомості про те, що ОСОБА_17 вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 31 січня 2025 року визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та піддана покаранню у виді 6 років позбавлення волі, вирок набрав законної сили.

Зважаючи на факт засудження обвинуваченої ОСОБА_17 до покарання у виді позбавлення волі, позицію обвинуваченої та її захисника стосовно можливості продовження строку дії запобіжного заходу, необхідність її участі в судовому засіданні у цьому кримінальному провадженні, керуючись нормами ст. ст. 176, 177, 199, 315 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_17 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави (п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України), оскільки до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку її тримання під вартою неможливо провести розгляд кримінального провадження по суті.

Обґрунтованим є клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обраного йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою з огляду на таке.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово був продовжений, ухвалами Миронівського районного суду Київської області від 18.092025 року, від 12.11.2025 р., від 06.01.2026 р., від 03.03.2026 р. та визначено розмір застави 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці.

При розгляді клопотання колегією судів не встановлено обставин, які вказують на зникнення чи зменшення ризиків, існування яких підтверджено рішеннями слідчих суддів на стадії досудового розслідування та суду на стадії судового провадження при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Суд уважає доведеним факт наявності обґрунтованої підозри вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, та наявності ризиків передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливості переховування від суду, можливості вчинення інших кримінальних правопорушень, неможливість більш м`якими запобіжними заходами запобігти цим ризикам.

Також, на думку суду, обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, може бути перевірено лише за результатами судового розгляду кримінального провадження, але розгляд справи знаходиться на стадії підготовчого засідання.

Перелік доказів зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування є вагомим, більш детальну оцінку яким суд надасть в ході судового розгляду під час вивчення змісту цих доказів, однак на даній стадії судового провадження цього достатньо для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі наведеного, враховуючи складність цього кримінального провадження, керуючись нормами ст. ст. 176, 177, 199, 315 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність продовжити ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеної в судовому засіданні, оскільки до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку його тримання під вартою розгляд кримінального провадження по суті завершити неможливо.

Клопотання ОСОБА_6 та його захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки доказів існування будь-яких обставин, що виникли після ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу та його продовження, та які б спростовували наявність чи свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також спростовують суспільну небезпеку особи обвинуваченого, стороною захисту суду не надано, тому підстави для не застосування вказаного запобіжного заходу відсутні.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_28 строку дії обраного йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим з таких підстав.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_28 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово був продовжений, ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року до 16 листопада 2025 року, із визначенням можливості внесення застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зменшено розмір застави відмовлення в зміні запобіжного заходу.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області 28 жовтня 2025 року захиснику обвинуваченого ОСОБА_28 ОСОБА_21 було відмовлено у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу. Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року обвинуваченому ОСОБА_28 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години 10 січня 2026 року, визначено ОСОБА_28 заставу у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 06.01.2026 було ОСОБА_28 продовжено строк запобіжного заходу до 06.03.2026 у виді тримання під вартою на строк 60 днів та зменшено розмір застави 220 (двісті двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 732 160 (сімсот тридцять дві тисячі сто шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 03.03.2026 було ОСОБА_28 продовжено строк запобіжного заходу до 01.05.2026 у виді тримання під вартою на строк 60 днів ти визначено розмір застави 220 (двісті двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 732 160 (сімсот тридцять дві тисячі сто шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 21.04.2026 було ОСОБА_28 продовжено строк запобіжного заходу до 19.06.2026 у виді тримання під вартою на строк 60 днів ти визначено розмір застави 210 (двісті десять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 698 880 (шістсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці.

Судом не встановлено обставин, які вказують на зникнення чи зменшення ризиків, існування яких підтверджено рішеннями слідчих суддів на стадії досудового розслідування та суду на стадії підготовчого засідання при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.

За умов обґрунтованої підозри вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливості переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливості більш м`якими запобіжними заходами запобігти цим ризикам, продовження строку дії обраного запобіжного заходу є доцільним.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_28 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, може бути перевірено лише за результатами судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись нормами ст. ст. 176, 177, 199, 315 КПК України, враховуючи складність кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_28 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Приймаючи рішення про продовження ОСОБА_28 строку дії обраного під час досудового слідства запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд не погоджується із доводами захисника про зменшення розміру застави, визначеного ОСОБА_28 як альтернативного запобіжного заходу, оскільки до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку його тримання під вартою неможливо провести розгляд кримінального провадження по суті.

Клопотання ОСОБА_28 та його захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки під час судового засідання судом не встановлено обставин, які вказують на те, що такий запобіжний захід як домашній арешт зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 строку дії обраного йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить задовольнити з таких підстав.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням можливості внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який неодноразово був продовжений, ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 - до 16 листопада 2025 року.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року обвинуваченому ОСОБА_9 було продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години 10 січня 2026 року, визначити ОСОБА_9 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 07.01.2026 року ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу до 07.03.2026 у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години та зменшено розмір застави 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 03.03.2026 року ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу до 01.05.2026 у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години визначено розмір застави 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 21.04.2026 року ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу до 19.06.2026 у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години визначено розмір застави 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Під час підготовчого засідання судом не встановлено обставин, які вказують на зменшення (зникнення) ризиків, факт існування яких було встановлено слідчим суддею на стадії досудового розслідування та судом на стадії судового розгляду.

Суд дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливість більш м`якими запобіжними заходами запобігти цим ризикам.

З огляду на наведене, враховуючи складність кримінального провадження, керуючись нормами ст. ст. 176, 177, 199, 315 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність продовжити ОСОБА_9 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із можливістю залишня обвинуваченому мінімального розміру застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеної в судовому засіданні, оскільки до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку його тримання під вартою неможливо провести розгляд кримінального провадження по суті.

Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_13 строку дії обраного йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає таким, що наявні підстави для його задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово був продовжений, востаннє ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року - до 16 листопада 2025 року, із визначенням можливості внесення застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 11 листопада 2025 року обвинуваченому ОСОБА_13 зменшено заставу та визначено її у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень у національній грошовій одиниці. Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року обвинуваченому

ОСОБА_13 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години 10 січня 2026 року ,визначено ОСОБА_13 заставу у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень у національній грошовій одиниці.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 06.01.2026 року було ОСОБА_13 продовжено строк запобіжного заходу до 06.03.2026 у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години зменшено розмір застави 180 (сто вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 559 040 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч сорок) гривень у національній грошовій одиниці.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 03.03.2026 року було ОСОБА_13 продовжено строк запобіжного заходу до 01.05.2026 у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години визначено розмір застави 180 (сто вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 559 040 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч сорок) гривень у національній грошовій одиниці.

У судовому засіданні судом не встановлено обставин, які вказують на зникнення ризиків, існування яких було встановлено слідчим суддею на стадії досудового розслідування та судом під час вирішення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливості переховування від суду, можливості вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливість більш м`якими запобіжними заходами запобігти цим ризикам.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, може бути перевірено лише за результатами судового розгляду кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, а також на складність цього кримінального провадження, керуючись нормами ст. ст. 176, 177, 199, 315 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_13 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку його тримання під вартою неможливо провести розгляд кримінального провадження по суті, оскільки вказане кримінальне провадження почалося із підготовчого засідання, оскільки змінили підсудність кримінального провадження.

Клопотання ОСОБА_13 та його захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки під час підготовчого засідання судом не встановлено обставин, які вказують на те, що інший запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтованим, у даній справі є клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії обраного йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою з огляду на наступне.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово був продовжений, востаннє ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року до 16 листопада 2025 року із визначенням можливості внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години 10 січня 2026 року, визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень у національній грошовій одиниці.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 06.01.2026 року було ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу до 06.03.2026 у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години 06 березня 2026 року та зменшено розмір застави 130 (сто тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 432 640 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 03.03.2026 року було ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 години 01 травня 2026 року та застосовано заставу 130 (сто тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 432 640 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці.

Під час підготовчого засідання судом не встановлено обставин, які вказують на зникнення ризиків, факт існування яких встановлено слідчим суддею на стадії досудового розслідування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості переховування від суду, можливості вчинення інших кримінальних правопорушень, та не можливість більш м`якими запобіжними заходами запобігти цим ризикам. Інших ризиків судом не встановлено та прокурором не доведено в судовому засіданні.

З огляду на наявні ризики та складність цього кримінального провадження, керуючись нормами ст. ст. 176, 177, 199, 315 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, може бути перевірено лише за результатами судового розгляду кримінального провадження.

Клопотання ОСОБА_7 та його захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший запобіжний захід задоволенню не підлягає, оскільки під час підготовчого засідання судом не встановлено обставин, які вказують на те, що більш мякий запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_12 строку дії обраного їй на досудовому слідстві запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає наявними підстави для його задоволення з урахуванням уточнення заявлених прокурором вимог з таких мотивів.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року відносно ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишення місця проживання з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, який неодноразово був продовжений, востаннє ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 06 січня 2026 року до 06 березня 2026 року. Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 03 березня 2026 року до 01 травня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 199, 315 КПК України, суд вважає необхідним продовжити дію обраного обвинуваченій ОСОБА_12 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, із забороною в період часу з 24.00 години до 06.00 години без дозволу на те суду залишати місце проживання, та покладенням на неї обов`язків прибувати до суду за першою вимогою, завчасно та особисто повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Клопотання ОСОБА_12 та її захисника про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на інший запобіжний захід у виді особистого зобов`язання задоволенню не підлягає, оскільки під час підготовчого засідання судом не встановлено обставин, які вказують на те, що більш мякий запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, застосовуючи щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на них обов`язки, передбачені п.2, п.3, п.4 ч.5 ст.194 КПК України та роз`яснити наслідки їх невиконання.

Окрім того, з урахуванням осіб обвинувачених, обставин вміненого тому злочину, а також прибутковості незаконної діяльності із можливого збуту наркотичних засобів, колегія суддів вважає можливим визначити запропонований прокурором розмір застави, як альтернативи триманню під вартою, в межі, передбаченій п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки менший розмір застави не забезпечить належне виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

При цьому, не виключається, що заставодавцем можуть бути не лише члени сім`ї та близькі родичі підозрюваного, а й будь які інші фізичні чи юридичні особи, чиє фінансове становище дозволить внести визначений розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом у наявній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця під вартою, в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відтак, суд приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та домашній арешт має забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби на строк 60 днів до 24 години 15 серпня 2026 року:

1)заборонити ОСОБА_12 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_5 , в період часу з 24.00 години до 06.00 години без дозволу на те суду;

2)прибувати до суду за першою вимогою;

3)завчасно та особисто повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.