Рішення № 137529971, 19.06.2026, Вишгородський районний суд Київської області

19.06.2026 Справа № 363/675/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Крюкової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 02.02.2026), представником позивача - адвокатом Усенком М.І. подано вищевказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 100657003 від 26.11.2023 в сумі 14511,75 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 26.11.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит №100657003, згідно з умовами якого відповідач отримав 12000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 100657003 від 26.11.2023). ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором. Пункт 7.1. Кредитного договору № 100657003 від 26.11.2023 визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Укладаючи Кредитний договір Відповідач та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зазначають, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та Відповідачем не був би укладений. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої Відповідачем в особистому кабінеті та визначеної у Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від Кредитодавця. З урахуванням пункту 3.2.6. Кредитного договору, 26.03.2024 між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т від 26.03.2024. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 100657003 від 26.11.2023, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем. Сума заборгованості Відповідача становить 14 511,75 грн., відповідно до Виписки з особового рахунку, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3300 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 11 211,75 грн. Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме, відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості

вих. №23453549/4603 від 29.12.2025.

Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.02.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 08.04.2026 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.

Також вказаною ухвалою суду, за клопотанням позивача та відповідно до статті 84 ЦПК України, витребувано у АТ «Ощадбанк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 12000 грн. в період з 26.11.2023 по 01.12.2023.

06.03.2026 до суду надійшла відповідь АТ «Ощадбанк», згідно з якою банк повідомив про неможливість виконання вимог ухвали суду без надання додаткової інформації, а саме ПІБ та РНОКПП особи, на ім`я якої емітовано вказану банківську платіжну картку, оскільки часткове зазначення номера картки унеможливлює ідентифікацію клієнта через наявність співпадінь та підтвердження факту зарахування коштів (а.с. 60).

18.03.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача подано клопотання про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 08.04.2026, з`явився відповідач, який не заперечував факту отримання ним кредиту у ТОВ «Мілоан», проте зазначив, що йому не відомо про зобов`язання перед позивачем, копії позовної заяви він не отримував.

З метою забезпечення права відповідача на захист, беручи до уваги його необізнаність із предметом спору, відсутністю у матеріалах справи доказів отримання ним копії ухвали про відкриття провадження у справі із встановленим строком на подання відзиву на позовну заяву, у судовому засіданні відповідачу було вручено копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У зв`язку із зазначеним, розгляд справи було відкладено на 09.06.2026 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.

08.04.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи медичних документів щодо стану його здоров`я.

03.06.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача - адвокатом Усенко М.І., подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги за позовом підтримують в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 09.06.2026, учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про день час та місце розгляду справи, не з`явилися, а відповідач, відповідно до статей 174, 178 ЦПК України, не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову та не повідомив поважних причин неявки до суду.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності сторін, суд враховує наявність клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, а також відсутність підстав, передбачених статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за№ 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що 26.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100657003 в електронній формі (а.с. 7-10).

Згідно з пунктом 1.1 Договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених договором, на строк, визначений пунктом 1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній пунктом 1.2 Договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах і в строки, визначені Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору сума кредиту становить 12 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.3 Договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 26.11.2023.

Пунктами 1.3.1, 1.3.2 Договору передбачено, що пільговий період складає 15 днів, тобто з дати видачі кредиту та до 11.12.2023, а поточний період складає 90 днів, який настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, та закінчується 10.03.2024, що є датою остаточного погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 1.4 Договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу 11.12.2023, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості - 10.03.2024.

Пунктом 1.5.1 Договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1 200,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з пунктом 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 2 970,00 грн та нараховуються за ставкою 1,65 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до пункту 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 37 800,00 грн та нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно з пунктом 1.6 Договору тип процентної ставки за договором - фіксована.

Відповідно до пункту 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням платіжної картки НОМЕР_1 .

Пунктом 3.3.2 Договору передбачено обов`язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені договором, у порядку, строки та терміни, передбачені пунктами 1.1-1.5 та пунктом 2.4 Договору.

Відповідно до пункту 6.1 Договору кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, створеному в інформаційно-комунікаційній системі Товариства.

За змістом пункту 6.2 Договору відповідь про прийняття пропозиції щодо укладення кредитного договору надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та підтверджується із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається позичальнику.

Згідно з пунктом 6.7 Договору позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних позичальника.

Відповідно до пункту 7.1 Договору цей Договір з додатками №1, №2, №3 та Правилами набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, - з моменту отримання кредиту, відповідно до способу надання кредиту, визначеного пунктом 2.1 Договору.

Договір про споживчий кредит № 100657003 підписаний відповідачем 26.11.2023 о 17:19 одноразовим ідентифікатором «450564».

Довідкою ТОВ «Мілоан» підтверджується, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено Договір про споживчий кредит №100657003 від 26.11.2023, був ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору вчинено позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «450564», який 26.11.2023 о 17:19:07 був направлений на номер телефону НОМЕР_3

(а.с. 14 на зв.).

Також у матеріалах справи наявна анкета-заява на кредит №100657003 від 26.11.2023, у якій зазначено дані відповідача, суму кредиту 12 000,00 грн, строк кредиту, дату повернення кредиту, розмір процентів та комісії, а також реквізити платіжної картки позичальника НОМЕР_1 (а.с. 15).

На підтвердження виконання первісним кредитором зобов`язання щодо надання кредитних коштів позивачем подано платіжне доручення №77322183 від 26.11.2023, за яким платником є ТОВ «Мілоан», отримувачем - ОСОБА_1 , сума платежу - 12 000,00 грн, призначення платежу - кошти згідно з договором № 100657003 (а.с. 16).

Незважаючи на те, що відповідь АТ «Ощадбанк» не містить підтвердження факту зарахування кредитних коштів, оскільки банк повідомив про неможливість ідентифікації клієнта за частково зазначеним номером платіжної картки без додаткових даних, не спростовує факту укладення кредитного договору та надання кредиту, оскільки такий факт підтверджується сукупністю інших доказів, а саме кредитним договором, анкетою-заявою, довідкою про ідентифікацію, платіжним дорученням, а також поясненнями відповідача у судовому засіданні 08.04.2026, у якому він не заперечував факту отримання кредиту у ТОВ «Мілоан».

Отже, суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Договору про споживчий кредит № 100657003 від 26.11.2023, погодження відповідачем істотних умов договору, підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримання відповідачем кредитних коштів.

З наданої позивачем виписки з особового рахунку (а.с. 17 на зв.) та відомості про щоденні нарахування і погашення за кредитним договором № 100657003 від 26.11.2023 (а.с. 16 на зв - 17), убачається, що станом на 05.05.2026 заборгованість відповідача складає

14 511,75 грн, з яких: 3 300,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

11 211,75 грн - прострочена заборгованість за процентами; 0,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ ФК «Кредит-Капітал» прийняло права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с. 18-28).

З витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т від 26.03.2024, убачається, що у реєстрі зазначений відповідач ОСОБА_1 як боржник за Договором про споживчий кредит № 100657003 від 26.11.2023, загальна заборгованість за яким становить 14 511,75 грн, з яких 3 300,00 грн - залишок за тілом кредиту, 11 211,75 грн - залишок за процентами (а.с. 28).

Платіжною інструкцією №407 від 26.03.2024 підтверджується перерахування ТОВ ФК «Кредит-Капітал» на користь ТОВ «Мілоан» грошових коштів у розмірі 1 665 964,71 грн як плати за відступлення права вимоги згідно з Договором відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т від 26.03.2024 (а.с. 27 на зв.).

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 100657003 від 26.11.2023.

У матеріалах справи міститься адресована відповідачу претензія про погашення кредитної заборгованості вих. № 23453549/4603 від 29.12.2025, проте доказів її направлення та отримання відповідачем не додано, та заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За приписами статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, кредитний договір № 100657003 від 26.11.2023, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, є таким, що укладений у належній письмовій формі та породжує для сторін права й обов`язки, визначені його умовами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доводи відповідача про те, що йому не було відомо про зобов`язання перед позивачем, не спростовують факту переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача та не є підставою для звільнення відповідача від виконання грошового зобов`язання. При цьому, відповідач, отримавши у судовому засіданні позовну заяву з додатками, не надав відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості, не спростував розрахунку позивача, а також не надав доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку повернути кредит та сплатити проценти.

А додані відповідачем медичні документи щодо стану його здоров`я та наявності захворювань не спростовують факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача та існування заборгованості. Водночас, такі документи суд враховує під час вирішення питання про розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 100657003 від 26.11.2023 у розмірі 14 511,75 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування відповідачем заявлених позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., а також на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., суд дійшов такого.

Так, відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивач, подавши до суду позов, сплатив судовий збір у розмірі

2 422,40 грн. (а.с. 6).

Так, позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено у повному обсязі, але згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп.

З наданих відповідачем документів убачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами (а.с. 66).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі №703/686/15-ц, з відповідача, який є особою з інвалідністю ІІ групи та відповідно до закону звільнений від сплати судового збору, судовий збір не стягується навіть у разі ухвалення рішення не на його користь.

За таких обставин, попри задоволення позову, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає. При цьому, з урахуванням положень частини шостої статті 141 ЦПК України, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, підлягає компенсації позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, звільнення відповідача від сплати судового збору не є безумовною підставою для звільнення його від відшкодування інших судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, які розподіляються судом за правилами статей 137, 141 ЦПК України з урахуванням критеріїв реальності, необхідності, розумності та пропорційності.

Так, згідно із пунктами 1-3 частини другої, частини восьмої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача, адвокатом Усенком М.І., на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката надано копії: Договору №0107 від 01.07.2025 про надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «Апологет», Ордеру від 01.07.2025, виданий на підставі вказаного Договору та свідоцтва про про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 30 на зв, 31 на зв - 32); Акту №Д/14893 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 05.01.2026 (а.с. 32 на зв.); детального опису наданих послуг до Акту №Д/14893 за Договором про надання правової(правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, відповідно до якого надано правові та юридичні послуги а саме: усна консультація (30 хв.), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.), погодження правової позиції (30 хв.), складання позовної заяви, подача заяви до суду (3 год. 30 хв.) (а. с. 33 на зв.).

Так, відповідно до пп. 2.3. п. 2 Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 Кредитну справу складає 8000 грн без ПДВ.

Згідно Детального опису наданих послуг вбачається, що на послуги адвоката витрачено 6 год. 30 хв.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15ц, провадження №14-382цс19, вирішення питання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у пунктах 21-22 постанови вказала таке: «21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). 22. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, на час розгляду даної цивільної справи, з боку відповідача не надходило на адресу суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Водночас, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2020 у справі №760/11145/18, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Враховуючи вищезазначене, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн на думку суду не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеним.

Оцінюючи подані документи, якими позивач (представник) обґрунтовують фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу є завищеними та не співмірними зі складністю справи, витраченим часом адвоката та наданих з боку останнього послуг.

Враховуючи, що: дана справа належить до категорії малозначних справ про стягнення заборгованості за типовим кредитним договором; розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки не є складною за предметом доказування та не потребувала значного обсягу правового аналіз; позовна заява має типовий характер для цієї категорії спорів та містить стандартне обґрунтування щодо укладення електронного кредитного договору, виникнення заборгованості та переходу права вимоги; представник позивача у судові засідання не з`являвся, подавав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а обсяг фактично виконаної адвокатом роботи обмежувався підготовкою та поданням позовної заяви з додатками; ціна позову становить 14 511,75 грн, тоді як заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу становлять 8 000,00 грн, тобто є значними порівняно із ціною позову; подані відповідачем медичні документи, з яких вбачається наявність у відповідача істотних проблем зі здоров`ям та потреба у сторонньому догляді, дійшов висновку, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, необхідності та пропорційності до предмета спору, складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, ціни позову та конкретних обставин справи. А тому, суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу частково - у розмірі 2 000,00 грн, що є співмірним із характером виконаної адвокатом роботи, ціною позову, складністю справи та принципами розумності і справедливості.

Керуючись статтями 3, 4, 6, 11, 15, 16, 202-207, 509, 512, 514, 516, 517, 525-527, 530, 599, 610, 611, 612, 615, 625-629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 133, 134, 141, 174, 258, 259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №100657003 від 26.11.2023 у розмірі 14 511,75 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 гривень, а всього стягнути - 16 511 (шістнадцять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 75 копійок.

Судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» при поданні позовної заяви, компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач