Рішення № 137529540, 18.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5254/26

Категорія 38

2/295/3508/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що 10.02.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» як кредитодавцем та ОСОБА_1 позичальником, укладено кредитний договір, за умовами якого товариством надано кредитні кошти в сумі 14 667,00 грн. на споживчі потреби із зобов`язанням позичальника повернути кредит, сплати проценти відповідно до положень договору.

У позові, а також у поданій в подальшому відповіді на відзив, сторона посилається на докази, які, на думку учасника, підтверджують укладення договору, та вказує на порушення відповідачем досягнутих між учасниками правовідносин домовленостей, виникнення станом на дату звернення до суду заборгованості в сумі 22 068,60 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 14 6678,00 грн, заборгованість за відсотками 7401,60 грн.

Сторона зауважує, що 12.10.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до боржників, у тому числі, відносно відповідача ОСОБА_1 .

Посилаючись на вимоги законодавства, що визначають загальні ознаки кредитних правовідносин, закріплюють принципи свободи договору та обов`язковості його виконання, а також звертаючись до ознак належного відступлення права вимоги до боржника, позивач просить стягнути відповідну суму заборгованості, вирішити питання про відшкодування судових витрат з оплати судового збору в сумі 2662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій сторона не визнає обставин укладення договору, заперечує надіслання на особисті засоби комунікації одноразового ідентифікатора в порядку застосування Закону України «Про електронну комерцію», заявляє про неналежність доказів на підтвердження отримання коштів відповідачем.

Учасник також зауважує на необхідності з`ясування відомостей про особливості кредитних правовідносин між учасниками, виходячи з дійсного змісту та достовірності документів, покладених в основу тверджень сторони позивача, звертає увагу на спірність заявлених до стягнення сум заборгованості.

Відповідач також посилається на відсутність доказів на підтвердження повної сплати грошових коштів на виконання зобов`язань за договором відступлення права вимоги, що, на думку сторони, спростовує твердження позивача про набуття права вимоги.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Вирішуючи питання грунтовності заявлених позовних вимог суд виходить з таких міркувань.

Так, матеріали справи містять договір про споживчий кредит, де згідно реквізитів учасниками вказано: кредитодавець ТОВ Фінансова Компанія «Кредіплюс» та позичальник ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2.1 договору кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти в сумі (загальному розмірі) 14 667,00 грн. на споживчі потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі.

Згідно п.2.1.1 договору сума кредиту надається позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку кредитодавця у наступному порядку: у розмірі 11000,25 грн. на поточний рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у банку, код банку 305299 ПАТ КБ «Приватбанк»; у розмірі 3666,75 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма», ідентифікаційний код 33592726, відкритий в АТ «Укрексімбанк, МФО 322313, з метою сплати позичальником страхових платежів, встановлених договором добровільного страхування № PR-174595 від 10.02.2020 року.

Відповідно до п.2.1.3 договору кредит повертається, а проценти сплачуються позичальником шляхом періодичних виплат 1 раз на 2 календарні тижні у національній валюті.

Пунктом 3.1.1 сторони визначили, що перебіг строку, на який надається кредит, розпочинається з моменту підписання договору і перерахування коштів кредитодавцем за реквізитами, вказаними в п.3.1 договору та складає 24 тижні. Строк правомірного використання кредитом закінчується відповідно до графіку платежів.

За змістом п.3.1.2 договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 180 % річних від суми кредиту, тип процентної ставки фіксована.

Матеріали справи містять графік платежів, паспорт споживчого кредиту з відтворенням відомостей, зокрема, про суму кредиту, строк кредитування, застосовану відсоткову ставку.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом надано окрему, а також взаємну оцінку доказам - договору кредиту з додатками як паспортом споживчого кредиту і графіком платежів з даними про проставлення підпису позичальником ОСОБА_1 , заявці на виду кредиту з підписом клієнта ОСОБА_1 , копії паспорту особи з проставленням напису «Копія вірна ОСОБА_1 », платіжному дорученню від 10.02.2020 року з підтвердженням відомостей про переказ коштів в сумі 11000,25 грн. на банківську картку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», витягу з реєстру оплат страхових платежів, що на достатньому рівні підтверджують обставини вільного волевиявлення осіб, скерованого на започаткування правовідносин, заснованих на договорі кредиту, вчинення у зв`язку з такими намірами дій, необхідних для взаємного інформування про умови договору, їх закріплення та погодження у визначений нормами чинного законодавства спосіб.

Відповідачем не висловлено тверджень щодо неналежності відповідної банківської картки, клопотання про призначення експертизи на з`ясування питань належності проставлених на документах підписів не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку про виникнення між ТОВ Фінансова Компанія «Кредіплюс» як первісним кредитором та відповідачем як позичальником кредитних правовідносин.

За змістом ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Судом встановлено, що 12.10.2020 року між ТОВ Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до боржників згідно реєстру.

На час вирішення спору судом не отримано відомостей про невідповідність даного правочину вимогам законодавства, матеріали справи містять платіжну інструкцію № 19969 від 16.10.2020 року на підтвердження переказу коштів в сумі 284 346,76 грн. на користь ТОВ Фінансова Компанія «Кредіплюс».

Судом досліджено витяг з реєстру боржників з відомостями про боржника ОСОБА_1 , інформацією про суму заборгованості по тілу кредиту 14667,00 грн, по відсотках 7401,60 грн.

Наведений розмір заборгованості суд визнає математично коректним і таким, що відповідає умовам договору та кореспондуючому із ними нормативному врегулюванню.

Кредитодавцем не порушено умови договору про строк кредитування як періоду нарахування відсотків протягом 24 тижнів (162 днів), дотримано показники відсоткової ставки 180 % річних.

Суд приходить до висновку, що, оскільки позичальник порушила взяті на себе зобов`язання з повернення отриманих сум кредиту, при цьому, право грошової вимоги, включаючи нараховані відсотки, правомірно набуто позивачем у справі, стороною відповідача не надано доказів на спростування проведених нарахувань, вимога про стягнення грошових вимог є обґрунтованою.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, акт наданих послуг від 09.03.2026 року.

Надаючи оцінку наведеним доказам, суд звертає увагу, що зазначена на виконання правничих послуг вартість робіт та її тривалість, є завищеною з огляду на складність справи та наслідки розгляду, виявляє непропорційність з врахуванням необхідного часу для захисту прав особи.

З огляду на викладене, суд, керуючись принципом доцільності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошову суму в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором від 10.02.2020 року в сумі 22 068,60 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 14 6678,00 грн, заборгованість за відсотками 7401,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов