Постанова № 137529446, 18.06.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2768/24

Провадження № 3/163/362/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

з участю секретаря Кузьміної А.В.,

представника Волинської митниці Крижановської О.В.,

захисника Крючкова В.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0478/20500/24 про притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ "РОУДГЕБ" (код ЄДРПОУ 43994030), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 як директор ТОВ «РОУДГЕБ», під час митного оформлення товарів «транспортні засоби...» вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 1 045 192 (один мільйон сорок п`ять тисяч сто дев`яносто дві) гривні 81 копійка, шляхом подання митному органу 23 (двадцяти трьох) сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0451715, № PL/MF/AS 0451701, № PL/MF/AS 0451847, № PL/MF/AS 0451892, № PL/MF/AS 0451975, № PL/MF/AS 0452043, № PL/MF/AS 0452074, № PL/MF/AS 0452080, № PL/MF/AS 0452153, № PL/MF/AS 0452236, № PL/MF/AS 0452497, № PL/MF/AS 0452535, № PL/MF/AS 0452601, № PL/MF/AS 0452524, № PL/MF/AS 0452625, № PL/MF/AS 0452658, № PL/MF/AS 0452647, № PL/MF/AS 0452691, № PL/MF/AS 0452724, № PL/MF/AS 0452669, № PL/MF/AS 0452713, № PL/MF/AS 0452746, № PL/MF/AS 0452735, які містили неправдиві відомості щодо країни походження товару та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в 23 (двадцяти трьох) митних деклараціях типу ІМ40ДЕ №22UA205150011264U0 від 02.11.2022, №22UA205150011267U8 від 02.11.2022, №22UA205150011626U0 від 11.11.2022, №22UA205150011635U5 від 14.11.2022, №22UA205150011991U8 від 21.11.2022, №22UA205150012273U0 від 29.11.2022, №22UA205150012338U4 від 01.12.2022, №22UA205150012563U7 від 06.12.2022, №22UA205150012726U0 від 12.12.2022, №22UA205150013155U5 від 21.12.2022, №23UA205150000292U2 від 12.01.2023, №23UA205150000311U4 від 13.01.2023, №23UA205150000350U3 від 16.01.2023, №23UA205150000357U7 від 16.01.2023, №23UA205150000518U2 від 20.01.2023, №23UA205150000521U3 від 20.01.2023, №23UA205150000539U0 від 20.01.2023, №23UA205150000576U1 від 23.01.2023, №23UA205150000598U9 від 23.01.2023, №23UA205150000617U0 від 23.01.2023, №23UA205150000621U0 від 23.01.2023, №23UA205150000583U9 від 23.01.2023, №23UA205150000590U6 від 23.01.2023, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, свої інтереси доручив представляти в судовому засіданні захиснику.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Крючков В.О., в судовому засіданні вказав, що відповідь іноземного митного органу не містить інформації про те, що сертифікати з перевезення товару не видавалися, є підробленими чи не містяться в реєстрі митного органу. Зазначено, що сертифікати не було легалізовано уповноваженими органами. Легалізація надання юридичного статусу документу, в даному випадку документ передбачає надання преференції. Обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 485 МК України полягає в поданні документів, які містять неправдиві відомості, однак це не підтверджується жодними матеріалами справи та спростовується змістом самої відповіді. У постанові апеляційного суду від 07 квітня 2025 було вказано про необхідність допиту контрагентів та встановлення достовірності документів, однак цього не було здійснено митними органами. Просив закрити провадження у справі за відсутності складу, а у разі, якщо суд встановить наявність в його діях складу правопорушення звільнити ОСОБА_1 від відповідальності у зв`язку з минанням строків притягнення до відповідальності.

Представниця Волинської митниці під час розгляду протоколу вказала, що відповідь уповноваженого іноземного митного органу не правильно трактується стороною захисту, адже на сертифікаті є підпис та печатка митного іноземного органу, за результатом перевірки таких сертифікатів митний орган Польщі спростував достовірність таких документів, вказавши, що ним не було легалізовано ці сертифікати і, відповідно, не надано юридичний статус документам, вказала, що митним органом подавалися запити до контрагентів, для допиту викликався ОСОБА_1 , однак жодних відповідей не отримано. Незважаючи на вказане, вина ОСОБА_1 цілком доводиться зібраними у справі доказами. Просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України, стягнути судовий збір.

Заслухавши пояснення захисника Крючкова В.О. та представника митниці, дослідивши письмові докази у справі, суддя дійшла наступного висновку.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «РОУДГЕБ» (код ЄДРПОУ 43994030) товару «транспортні засоби…» і випуск його у вільний обіг підтверджується копіями доданих митних декларацій.

Декларування товару здійснював ОСОБА_1 , який на дату декларування товару одночасно був керівником фірми отримувача товару ТОВ «РОУДГЕБ», що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД та витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок».

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі вищевказаних сертифікатів з перевезення товару EUR.1, у яких органом їх видачі зазначено митницю в Лодзі Республіки Польща.

На вчинений Держмитслужбою запит Регіональна податкова адміністрація у м. Лодзь Республіки Польща листом від 10.07.2024 №1001-IOC.4331.98.2024.5.ЕА повідомила, що перевірка вказаних сертифікатів завершилася з негативним результатом. Cертифікати з перевезення EUR.1 не були легалізовані уповноваженими органами.

З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці № 15/15-03/8397 від 12.08.2024 констатувала, що указані сертифікати не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

У додатку до цієї доповідної записки визначено суму митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ, а саме всього 1 045 192,81 грн, у тому числі: ввізне мито 870 994,01 грн, ПДВ 174 198,80 грн.

Аналогічна сума недоборів митних платежів відображена у акті, складеному за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ "РОУДГЕБ" вимог законодавства від 11 вересня 2024 року №32/24/7.3-19/43994030, яким встановлено порушення підприємством вимог Протоколу І Угоди, Доповнення І до Регіональної конвенції, МК України та ПК України.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є, зокрема Сертифікат з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

У Протоколі І Угоди про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікатах з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, який їх видав, указано митницю в Лодзі Республіки Польща та скріплено печаткою цього органу, таким чином документ проходить легалізацію.

Проте Регіональна податкова адміністрація у м. Лодзь Республіки Польща листом від 10.07.2024 №1001-IOC.4331.98.2024.5.ЕА спростувала легалізацію указаних сертифікатів.

Відтак, доводи сторони захисту про те, що той факт, що сертифікати не було легалізовано не свідчить про їх підробку чи те, що там зазначено неправдиві відомості, суд розцінює як неправильне тлумачення захисником відповіді міжнародного митного органу.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Республіки Польща у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого польського митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань на необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «РОУДГЕБ» і випуск у вільний обіг товару за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Для притягнення до відповідальності за ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 товариство ТОВ «РОУДГЕБ».

Про такий висновок свідчить систематичність та сума недоплачених митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару, у даному випадку ТОВ «РОУДГЕБ».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використанні указаних сертифікатів для продавця товару по справі не вбачається і стороною захисту не доведено.

Від дня складання протоколу про порушення митних правил (08.11.2024) та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифікатів з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являв, жодних заходів для цього не вчиняв, хоча для цього мав реальну можливість та більш як достатньо часу.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товару, ОСОБА_1 та його захисник ні митному органу, ні суду не надали.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, легалізація яких не підтверджена.

У свою чергу, обрану і висловлену стороною захисту позицію щодо недоведеності винуватості у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 , неналежності та недопустимості зібраних по справі доказів, суд розцінює не інакше як голослівною, формальною, не підтвердженою жодним прямим чи непрямим доказом та спрямованою виключно на уникнення юридичної відповідальності останнього.

Таким чином, оцінивши дослідженні по справі докази у їх сукупному та логічному взаємозв`язку, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про повну доведеність поза будь-яким розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 як керівника ТОВ «РОУДГЕБ» у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил.

Вирішуючи клопотання захисту про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності у зв`язку з минанням строків накладення адміністративного стягнення суд дійшов до такого.

Відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща від 10.07.2024 №1001-IOC.4331.98.2024.5.ЕА надійшла до Держмитслужби України 11.07.2024.

Відтак, датою виявлення правопорушення є 11.07.2024.

Протокол про порушення митних правил №0478/20500/24 складений 08.11.2024.

На розгляд судді Любомльського районного суду Волинської області Шеремети С.А. матеріали справи надійшли 04.12.2024, за результатами їх розгляду суддею винесено постанову від 12.12.2024 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

За апеляційною скаргою захисника Кльоца А.М. 07.04.2025 постановою Волиньського апеляційного суду було скасовано постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 12.12.2024 та направлено матеріали справи на додаткову перевірку Волинській митниці, які були отримані митним органом 24.04.2025, згідно відмітки у супровідному листі від 17.04.2025 №163/2768/24/3488/2025.

16 травня 2025 року після додаткової перевірки матеріали справи надійшли на розгляд судді Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.

Постановою судді від 20.05.2025 матеріали справи повторно направлено на додаткову перевірку митному органу та отримані ним 29.05.2026, згідно відмітки на супровідному листі від 22.05.2025 №163/2768/24/4634/2025.

06 червня 2025 року після проведеної перевірки матеріали повернулися на розгляд суду.

Постановою Любомльського районного суду від 02.10.2025 матеріали даної справи про порушення митних правил були надіслані територіальному управлінню БЕБ у Волинській області для приєднання до кримінального провадження №42024030000000033 від 30.05.2024 за ознаками ч.3 ст.358, ч.1 ст.212 КК України по фактах виявлення порушень законодавства України під час ввезення із-за кордону транспортних засобів та їх розмитнення, у тому числі в адресу ТОВ «РОУДГЕБ».

31 грудня 2025 року матеріали кримінального провадження №42024030000000033 приєднано до кримінального провадження № 72023020000000013 від 24.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.3 ст.358, ч.2 ст.201-4, ч.5 ст.205-1 КК України.

Постановою детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області від 02.02.2026 кримінальне провадження № 72023020000000013 від 24.02.2023 закрите в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з встановленою відсутністю складу кримінального правопорушення. Матеріали справи про порушення митних правил 06.02.2026 повернуто Любомльському районному суду Волинської області для продовження вирішення питання щодо накладення адміністративних стягнень та притягнення до адміністративної відповідальності у порядку, визначеному КУпАП та МК України.

Згідно із ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Відповідно до ч.3 ст.467 МК України у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня отримання митним органом або судом матеріалів про таке порушення, переданих відповідно до частини другої статті 496 цього Кодексу, але не пізніше ніж через п`ять років з дня вчинення правопорушення.

Частиною 2 статті 496 МК України передбачено, що у разі закриття кримінального провадження за наявності в діях особи ознак порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності. Постанова у такій справі виноситься у строк, передбачений частиною третьою статті 467 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.458 МК України адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Аналіз руху справи свідчить, що від дня виявлення правопорушення (11.07.2024) до дня надходження справи до суду (06.02.2026) минуло понад два роки.

Проте із зазначеного строку підлягає виключенню термін, упродовж якого матеріали справи перебували в органу досудового розслідування, та період перебування справи на розгляді суду.

Про підставність виключення цього строку свідчить системний аналіз вище наведених положень статей 467, 496, 458 МК України.

У зв`язку із цим фактичним терміном для обрахунку передбаченого ч.1 ст.467 МК України строку є період з 11.07.2024 по 04.12.2024, з 24.04.2025 по 16.05.2025 та з 29.05.2025 по 06.06.2025, разом 5 місяців 25 днів.

Таким чином, враховуючи направлення Волинською митницею матеріалів справи на розгляд суду в межах визначеного ч.1 ст.467 МК України шестимісячного строку для накладення адміністративного стягнення з дня виявлення правопорушення та подальшу хронологію руху справи, строк для накладення адміністративного стягнення на дату розгляду справи судом не сплив.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до порушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, суддя

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1 045 192 (один мільйон сорок п`ять тисяч сто дев`яносто дві) гривні 81 копійка.

Штраф в розмірі 1 045 192 (один мільйон сорок п`ять тисяч сто дев`яносто дві) гривні 81 копійка підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області А.Л. Гайдук