Ухвала суду № 137529385, 09.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6933/26

Провадження № 4-с/161/35/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністертсва юстиції України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на дії/бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністертсва юстиції України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у державних виконавців Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебували виконавчі провадження № 54637447 від 06.09.2017 р., № 66286462 від 28.07.2021 р., № 54744937 від 20.09.2017 р., № 70069843 від 14.10.2022 р. В межах цих виконавчих проваджень старшим державним виконавцем було накладено арешти на кошти ОСОБА_1 .

На підставі постанов державних виконавців Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчих проваджень проваджень № 66286462 від 28.07.2021 р., № 54744937 від 20.09.2017 р., № 70069843 від 14.10.2022 р., банківськими установами, а саме: АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Ощадбанк» було накладено ряд арештів на кошти, що знаходяться на рахунках боржника.

Вказує, що на момент звернення з цією заявою в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 .

На виконанні у Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), а в подальшому у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебували виконавчі провадженні за виконавчими листами № 161/9078/16-ц від 04.07.2017 р. та № 161/53/16-ц від 18.07.2017 р.

Зазначає, що заборгованість за виконавчим листом № 161/53/16-ц відсутня, що підтверджується Довідкою про відсутність заборгованості № 383 від 23.06.2023 р.

У 2024 році ОСОБА_1 вже зверталась з скаргою на дії державного виконавця щодо відмови у скасуванні арештів на майно, які було накладено в межах виконавчих проваджень по примусовому виконанню виконавчого листа у справі № 161/53/16-ц.

Ухвалою Луцького місьркайонного суду від 28.10.2024 року у справі № 161/53/16-ц скаргу ОСОБА_1 задоволено,визнано незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арештів, накладених на майно ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № 54637447 та № 66286462 та суд обов`язав Відділ вчинити дії щодо зняття (скасування) арештів з нерухомого майна ОСОБА_1 , що були накладені у виконавчих провадженнях № 54637447 та № 66286462.

За виконавчим листом № 161/9078/16-ц 06.09.2017 р. державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Гончар О.Ю. було відкрито виконавче провадження № 54637447 від 06.09.2017 р. В межах цього виконавчого провадження було винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника.

25.06.2020 року виконавчий лист повернуто стягувачу, на підставі п.9 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

У жовтні 2022 року виконавчий лист № 161/9078/16-ц був повторно пред`явлений до виконання та відкрито виконавче провадження № 70069843. У зв`язку з фактичним виконанням рішення, у 2023 році виконавче провадження за цим виконавчим листом було закінчено за заявою стягувача АТ КБ Приватбанк за відсутності боргу та сплати витрат виконавчого провадження. Також, як наслідок, було скасовано арешт на майно та кошти боржника.

Відтак, зазначає, що виконавчий лист № 161/9078/16-ц є виконаний, однак, у Єдиному реєстрі боржників, наявна інформація про ОСОБА_1 щодо виконавчого провадження № 54637447, яке було відкрито за вищезазначеним виконавчим листом.

Таким чином, вважає, що у Відділі Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відсутні відкриті виконавчі провадження та відсутні невиконані зобов`язання за виконавчими листами № 161/9078/16-ц та № 161/53/16-ц. Виконавче провадження за виконавчим листом № 161/9078/16-ц завершено у зв`язку з фактичним виконанням рішення, заборгованість за виконавчим листом № 161/53/16-ц також відсутня, що встановлено Ухвалою Луцькою міськрайонного суду Волинської області від 28.10.2025 р., а тому відсутні підстави для подальшого арешту коштів та рахунків ОСОБА_1 .

Разом з тим, у зв`язку з відсутністю боргових зобов`язань ОСОБА_1 перед будь-яким із стягувачів, що підтверджується відсутністю відкритих виконавчих проваджень та фактичним виконанням вже наявних рішень, наявні підстави для виключення даних про ОСОБА_1 із Єдиного реєстру боржників.

Вказує, що 19 лютого 2026 року вона звернулась із заявою до Відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арештів з майна, однак 25 березня 2025 року нею було отримано відповідь старшого державного виконавця Недумової А.О. № 31367 від 19.03.2026 р., про відсутність підстав для скасування арештів на кошти та рекомендовано звернутися до суду.

На підставі наведеного, просить суд, зобов`язати Відділ Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт із грошових коштів, що знаходяться на рахунках, відкритих в: - АТ «Універсал Банк»: IBAN: № НОМЕР_1 , IBAN:№ НОМЕР_2 , IBAN:№ НОМЕР_3 ; IBAN:№ НОМЕР_4 , IBAN:№ НОМЕР_5 ; -АТ «Ощадбанк», IBAN:№ НОМЕР_6 ;-АТ КБ «ПриватБанк», IBAN:№ НОМЕР_7 , на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ); зобов`язати Відділ Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешти з банківських рахунків, які були чи можуть бути відкриті у банківських установах: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Акціонерне товариство "Універсал Банк", Акціонерне товариство "ОКСI банк", Акціонерне товариство ТАСкомбанк", Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", Акціонерне товариство "ВСТ БАНК", Акціонерне товариство "ПроКредит Банк", Акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Львів", Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», Акціонерне товариство "ОТП БАНК", Акціонерне товариство "Ідея Банк", Акціонерне товариство "АГРОПРОСПЕРІС БАНК", Акціонерне товариство "УКРСИББАНК", Акціонерне товариство "БАНК АВАНГАРД", Акціонерне товариство "СЕНС БАНК", Акціонерне товариство «Банк Альянс», Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний», Акціонерне товариство ОТП БАНК, Акціонерне товариство "Ідея Банк", Акціонерне товариство "АГРОПРОСПЕРІС БАНК", Акціонерне товариство УКРСИББАНК", Акціонерне товариство "БАНК АВАНГАРД", Акціонерне товариство "СЕНС БАНК", Акціонерне товариство «Банк Альянс», Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний», Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК", Акціонерне товариство "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", Акціонерне товариство "ІНГ Банк Україна", ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК", Акціонерне товариство Банк 3/4", Акціонерне товариство "СКАЙ БАНК", Акціонерне товариство "Державний експортно імпортний банк України", Акціонерне товариство "ПОЛТАВА-БАНК", Акціонерне товариство "ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК", Акціонерне товариство "БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ", Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК"; зобов`язати Відділ Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру боржників дані про ОСОБА_1 , як про боржника.

01 квітня 2026 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрито провадження в даній справі

До судового засідання представник скаржника подала заяву про розгляд скарги у її відсутності. Вимоги скарги підтримує в повному обсязі.

Представник суб`єкта оскарження в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.

Таким чином, у відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін по наявних матеріалах справи.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Недумовою А.О. № 70069843 від 25.10.2022 року та постановою старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гончар О.Ю. № 54744937 від 11.06.2020 року накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 161/9078/16-ц від 04.07.2017 року (а.с. 24,26).

Постановою головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Блажівської М.А. № 66286462 від 28.07.2021 року та постановою старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Недумовою А.О. № 66286462 від 18.08.2023 року накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа № 161/53/16-ц від 18.07.2017 року (а.с.25,27).

Відповідно до заяви про закриття виконавчого провадження АТ КБ «Приватбанк» від 15.05.2023 року № Е.VO.0.0.0.0/1-б/н, на виконанні в Першому відділі ВДВС у м. Луцьку знаходився на виконанні виконавчий лист № 161/9078/16-ц від 04.07.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ КБ «Приватбанк», на пісдтаві п. 8 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», АТ КБ «Приватбанк» просив закрити виконавче провадження у зв`язку з повним погашенням заборгованості за кредитом та судових витрат (а.с.7).

Згідно довідки від 23.06.2023 року № 383 ТОВ «ОТП Факторинг», станом на 23.06.2023 року, заборгованість за кредитним договором № ML-АОЗ/053/2008 від 20.03.2008 року перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відсутня.

Ухвалою Луцького місьркайонного суду від 28.10.2024 року у справі № 161/53/16-ц скаргу ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арештів, накладених на майно ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № 54637447 та № 66286462 та суд обов`язав Відділ вчинити дії щодо зняття (скасування) арештів з нерухомого майна ОСОБА_1 , що були накладені у виконавчих провадженнях № 54637447 та № 66286462 (а.с.8-12).

Судом встановлено, що 19 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арештів з майна.

Однак, листом Відділу від 19.03.2026 року № 31367 ОСОБА_1 було відмовлено у зняття арешту з грошових коштів, що знаходяться на рахунках боржника, оскільки підстави для зняття арешту відсутні (а.с. 14).

Із інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що виконавчі провадження № 584637447 від 07.09.2017 року, № 54744937 від 20.09.2017 року, № 66286462 від 28.07.2021 року, № 70069843 від 14.10.2022 року відносно боржника ОСОБА_1 , станом на 27.03.2026 року - завершені (а.с.13).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 50 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Частиною 3 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Із відповіді державного виконавця Недумової А.О. від 19.03.2026 року № 31367, судом встановлено, що виконавчі провадження № 54637447, № 54744937 та № 66286462 були завершені на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 та п. 2 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», однак, зі скарги ОСОБА_1 вбачається, що боржник звернулася до виконавчої служби із заявою про зняття арештів з її грошових коштів, у зв`язку з повним погашенням заборгованості перед стягувачами. При цьому, відмовляючи у знятті арешту, державний виконавець не оспорював факт відсутності вказаної заборгованості (а.с. 14).

Разом з тим, ЗУ «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що виконавчі провадження № 54637447, № 66286462, № 54744937 та № 70069843 щодо ОСОБА_1 завершені та майнових претензій з боку стягувачів до боржника, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно стягнення виконавчого збору, суд дійшов висновку про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на грошові кошти боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Внаслідок такої бездіяльності органу державної виконавчої служби, порушене право скаржника підлягає захисту шляхом зобов`язання державного виконавця зняти арешти з грошових коштів ОСОБА_1 , які накладені згідно постанов про арешт коштів боржника № 70069843 від 25.10.2022 року, № 66286462 від 28.07.2021 року, № 54744937 від 11.06.2020 року та № 54637447 від 18.08.2023 року.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що державний виконавець в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не вчинив усіх дій, визначених даним законом.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість скарги та про необхідність її задоволення в частині визнання протиправною бездіяльності Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністертсва юстиції України та зняття арештів з грошових коштів боржника згідно постанов про арешт коштів боржника № 70069843 від 25.10.2022 року, № 66286462 від 28.07.2021 року, № 54744937 від 11.06.2020 року та № 54637447 від 18.08.2023 року.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ВДВС у м. Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з банківських рахунків, які були чи можуть бути відкриті у банківських установах, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу VIII Інструкції.

Таким чином, вищенаведені норми свідчать, що заходи примусового виконання, у тому числі накладення арешту на грошові кошти боржника та його подальше зняття, можуть застосовуватися виключно щодо конкретно визначених рахунків та грошових коштів, які наявні у боржника та на які накладено арешт згідно постанов органу ВДВС.

Відтак, вимога ОСОБА_1 про зобов`язання органу державної виконавчої служби зняти арешт з банківських рахунків, які були відкриті або можуть бути відкриті у майбутньому у банківських установах, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги скаржника зобов`язати ВДВС у м. Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру боржників дані про ОСОБА_1 як про боржника, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 7 ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Відтак, зобов`язання органу державної виконавчої служби виключити відомості з Єдиного реєстру боржників можливе виключно як наслідок вчинення передбачених законом виконавчих дій зокрема винесення постанови про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, або встановлення відсутності заборгованості у випадках, визначених законом.

При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до органу ДВС із заявою про виключення відомостей відносно неї з Єдиного реєстру боржників, а також відсутні відомості про прийняття державним виконавцем рішення про відмову у задоволенні такої заяви.

Таким чином, враховуючи наведене, в матеріалах даної справи відсутні дані, які б свідчили про наявність порушення прав скаржника або про протиправну бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо невиключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Крім того, відповідно до ст. 451 ЦПК України та загальних положень Закону України «Про виконавче провадження», прийняття відповідних рішень та винесення процесуальних документів державним виконавцем є виключно його дискреційними повноваженнями, у проведення яких суд втручатись не вправі.

Враховуючи наведене, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, за своєю правовою природою виключення відповідних відомостей з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів є дискреційними та відносяться до виключної компетенції органів виконавчої служби.

Таким чином, оскільки виключення відомостей про боржника з Єдиного державного реєстру боржників є дискреційними повноваженнями органу державної виконавчої служби, та відсутністю в матеріалах справи доказів звернення ОСОБА_1 із заявою до органу ДВС про виключення відомостей відносно неї з Єдиного реєстру боржників, порушення її прав або про протиправну бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо невиключення відомостей про неї, суд приходить до висновку, що дана вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги.

На підставі ст.ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/2, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українищодо не зняття арешту з грошових коштів ОСОБА_1 , які накладені постановами ВП № 70069843 від 25.10.2022 року, ВП № 66286462 від 28.07.2021 року, ВП № 54744937 від 11.06.2020 року та ВП № 54637447 від 18.08.2023 року.

Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українизняти арешти з грошових коштів ОСОБА_1 , які накладені постановами ВП № 70069843 від 25.10.2022 року, ВП № 66286462 від 28.07.2021 року, ВП № 54744937 від 11.06.2020 року та ВП № 54637447 від 18.08.2023 року.

В решті вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасники справи:

Скаржник ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Суб`єкт оскарження Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, службова адреса: м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-А, код ЄДРПОУ 35041461;

Повний текст ухвали складено 11 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Пахолюк А.М.