Рішення № 137529363, 08.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/27189/25

Провадження № 2/161/1078/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.,

при секретарі Корнійчук А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Луцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, -

В С Т А Н О В И В:

Департамент соціальної політики Луцької міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 29.04.2024 року подав до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (на підставі рішення Луцької міської ради від 18.12.2024 року перейменовано на Департамент соціальної політики Луцької міської ради) (далі Департамент), заяву про призначення йому допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Порядок призначення та виплати вказаної допомоги регулюються Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - Порядок № 332) в редакції на момент звернення та виплати допомоги (редакція від 28.03.2024 року), враховуючи гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначені Законом України від 20.10.2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII).

Частинами 1-4 ст.4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Вказує, що факт внутрішнього переміщення відповідача за адресою

фактичного проживання: АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від

29.04.2024 року № 764-5003263105.

На підставі поданої 29.04.2024 року заяви Департаментом було призначено та виплачено відповідачу допомогу в розмірі 2000 грн. щомісячно з 01.04.2024 року.

Пунктами 22-24 Порядку № 332, відповідно до Закону України «Про

верифікацію та моніторинг державних виплат» передбачено здійснення верифікації інформації, наданої уповноваженою особою. За результатами верифікації Мінфіну інформації щодо осіб Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики.

Зазначає, що після проведення верифікації Мінфіном від 20.08.2024 виявлено невідповідності перетинання кордону відповідачем, а саме: виїзд за кордон 19.10.2023 року у пункті пропуску Шегині та в`їзд на територію України 27.04.2024 року у пункті пропуску Рава-Руська.

Відтак, вказує, що відповідач перебував за кордоном більше як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, про що не повідомляв Департамент, тим самим порушив вимоги п.6, п.9 Порядку № 332, що у свою чергу призвело до надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з квітня по серпень 2024 року, які відповідачем отримані без достатньої правової підстави внаслідок його зловживання та які підлягають безумовному поверненню до державного бюджету.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 332 (у редакції від 01.09.2024), якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов`язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв`язку.

Відтак, відповідач був зобов`язаний поінформувати Департамент щодо перебування за кордоном більше як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги. Проте, жодних повідомлень від відповідача про зміни, що можуть вплинути на визначення права на отримання допомоги не надходило.

Таким чином, вважає, що відповідач, знаючи про обставини, які впливають на визначення права щодо отримання допомоги, не повідомив про це Департамент, що свідчить про його недобросовісність як набувача виплати та у відповідності з нормами ст.1215 ЦК України є підставою повернення безпідставно набутої соціальної допомоги.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 332 внутрішньо переміщеній особі, яка перебувала за кордоном і яка вперше звертається за призначенням допомоги, виплата призначається відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку.

Враховуючи зазначене, а також той факт, що ОСОБА_1 звернувся за наданням допомоги через 2 дні після повернення в Україну (дата в`їзду на територію України 27.04.2024 року, а заява подана ОСОБА_1 29.04.2024 року), йому було припинено виплату з вересня 2024 року та визначено обсяг надміру виплачених коштів за період з квітня по серпень 2024 року в сумі 10 000 грн.

Відтак, 17.09.2024 року та 26.12.2024 року на адресу відповідача були направлені повідомлення про повернення надміру виплачених коштів допомоги, однак станом на дату звернення з позовом до суду, відповідачем надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, в розмірі 10000 грн. в добровільному порядку позивачу не повернуті.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Луцької міської ради надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 10 000 грн. та 3028,00 грн. судового збору.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 січня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що заперечує проти даного позову та вважає його безпідставним. Вказує, що дійсно Департаментом соціальної політики Луцької міської ради ОСОБА_1 призначена допомога на проживання в розмірі 2 000,00 грн щомісячно, починаючи з 01.04.2024 року. Відповідно до відомостей, наданих Державною прикордонною службою України (наявні в матеріалах справи), ОСОБА_1 перебував за межами України в періоди: з 19.10.2023 по 27.04.2024; з 20.05.2024 по 14.06.2024; з 17.06.2024 по 28.06.2024 року, тобто відповідач перебував за межами України 27 календарних днів підряд протягом шестимісячного періоду отримання допомоги (з 01.04.2024 по 27.04.2024 року), а не понад 30 календарних днів підряд, як стверджує позивач в позові. Просить відмовити у задоволенні позову Департаменту.

13.03.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наведено доводи на спростування аргументів відзиву, а саме вказав, що твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки як вбачається з даних верифікації Мінфіну від 20.08.2024 року, обліковується та перевіряється весь період перебування за кордоном. У даному випадку, за кордоном відповідач перебував не 27 календарних днів підряд протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, а в період з 19.10.2023 по 27.04.2024, тобто це 191 день підряд. Відповідач не заперечує факт свого перебування за кордоном, що підтверджує його недобросовісність під час подання заяви про призначення допомоги. Зокрема, при зверненні до Департаменту відповідач приховав відомості про своє перебування за межами України та не повідомив про це уповноважений орган. Крім того Відповідач порушив порядок звернення до Департаменту з заявою про отримання допомоги. Відтак, просить позов задовольнити.

17.03.2026 року представник відповідача подав до суду заперечення, в якому заперечив щодо доводів, викладених у відповіді на відзив та зазначив, що розрахунок перебування відповідача за кордоном має здійснюватися починаючи з дати призначення допомоги 01.04.2024, оскільки передбачене Порядком №332 обмеження перебування особи за кордоном стосується шестимісячного періоду отримання допомоги, а не періодів до призначення. Відтак, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача до судового засідання подала суду заяву про слухання справи у її відсутності, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача до початку судового засідання також подав заяву про розгляд справи без його участі, просить відмовити у задоволенні позову.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч.1, 4 ст.4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього закону. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього закону, на момент їх виникнення.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ч.1 ст.5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Судом встановлено, що 29.04.2024 року відповідач ОСОБА_1 подав до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (на підставі рішення Луцької міської ради від 18.12.2024 року перейменовано на Департамент соціальної політики Луцької міської ради) заяву про призначення йому допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (а.с.10-12).

Відповідно до довідки від 29.04.2024 року № 764-5003263105 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання АДРЕСА_3 (а.с.13).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку (в редакції, яка була чинна на момент призначення допомоги), допомога виплачується щомісяця одному з членів сім`ї у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 грн; для інших осіб - 2000 грн. Допомога призначається на кожного члена сім`ї, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

На підставі поданої ОСОБА_1 29.04.2024 року заяви, Департаментом було прийнято рішення № 50764-49209020-2024-1 від 01.05.2024 року про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, відповідно до якого, відповідачу призначено допомогу з 01.04.2024 року в розмірі 2000 грн. щомісячно (а.с.15).

Згідно з п.6 Порядку (в редакції, яка була чинна на момент призначення допомоги), якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов`язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).

За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення про відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Судом встановлено, що даними верифікації Мінфіну від 20.08.2024 року виявлено невідповідності за кодом 430 «За даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більше ніж 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги» перетинання кордону відповідачем, а саме: виїзд за кордон 19.10.2023 у пункті пропуску «Шегині» та в`їзд на територію України 27.04.2024 у пункті пропуску «Рава-Руська» (а.с.16-17).

За результатами перевірки та на підставі даних інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу, спеціалістами Департаменту складено акт № 124 від 16.09.2024 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував за кордоном більше як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги (а.с.21).

Відтак, оскільки отримувач допомоги перебував за кордоном більше як 30 календарних днів підряд, рішенням про визначення обсягу надміру виплачених коштів № 82/17.09.24 від 17.09.2024 року ОСОБА_1 припинено виплату допомоги з вересня 2024 року та визначено обсяг надміру виплачених коштів за період з квітня 2024 року по серпень 2024 року допомоги на проживанняч внутрішньо переміщеним особам в сумі 10000 грн. (а.с. зворот 22).

Позивачем на адресу відповідача 17.09.2024 року та 26.12.2024 року були направлені повідомлення про повернення надміру виплачених коштів, однак, в добровільному порядку, відповідач вказану суму грошових коштів позивачу не повернув (а.с.23-24)

Позивач вказує, що станом на дату звернення до суду з даним позовом сума боргу по виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб становить 10000 грн.

Однак, суд не погоджується з доводами позивача про те, відповідач, враховуючи вимоги положення п.6 Порядку № 332 (в редакції чинній на момент призначення допомоги), не мав взагалі права на отримання вищезазначеної допомоги, відповідно, останньому було надміру виплачені кошти допомоги в розмірі 10000 грн. за період з квітня по серпень 2024 року, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що допомога на проживання внутрішньо переміщеної особи була призначена ОСОБА_1 з 01.04.2024 року в розмірі 2000 грн. на підставі поданої ним заяви від 29.04.2024 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач перебував за межами України у період з 19.10.2023 року по 27.04.2024 року, у зв`язку з чим не мав права на отримання допомоги внутрішньо переміщеним особам та зобов`язаний повернути надміру виплачені кошти за період з 01.04.2024 по серпень 2024 року.

Згідно відповіді на запит Департаменту з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 26.06.2025 року № 33.2-14/5613/2025 одержано витяг з бази даних щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_1 , а саме за період з 19.10.2023 року по 20.10.2024 року, останній здійснював перетинання кордону, а саме: виїзд за кордон 19.10.2023 року о 18.50 у пункті пропуску «Шегині» та в`їзд на територію України 27.04.2024 о 09.24 у пункті пропуску «Рава-Руська»; виїзд за кордон 20.05.2024 року о 21.27 у пункті пропуску «Рава-Руська» та в`їзд на територію України 14.06.2024 о 08.34 у пункті пропуску «Рава-Руська»; виїзд за кордон 17.06.2024 року о 10.21 у пункті пропуску «Рава-Руська» та в`їзд на територію України 28.06.2024 о 15.22 у пункті пропуску «Шегині»; виїзд за кордон 06.07.2024 року о 12.43 у пункті пропуску «Рава-Руська» та в`їзд на територію України 24.07.2024 о 09.58 у пункті пропуску «Рава-Руська»; виїзд за кордон 29.07.2024 року о 11.52 у пункті пропуску «Ягодин» та в`їзд на територію України 03.08.2024 о 05.19 у пункті пропуску «Рава-Руська»; виїзд за кордон 09.08.2024 року о 05.39 у пункті пропуску «Рава-Руська» та в`їзд на територію України 22.09.2024 о 13.42 у пункті пропуску «Устилуг»; виїзд за кордон 20.10.2024 року о 05.14 у пункті пропуску «Устилуг» та в`їзд на територію України 12.11.2024 о 23.26 у пункті пропуску «Устилуг» (а.с.18-19).

Враховуючи надані відомості з Державної прикордонної служби, відповідач у період з 19.10.2023 по 27.04.2024 перебував за межами України, після чого неодноразово здійснював виїзди та в`їзди на територію України, зокрема у період отримання допомоги як внутрішньо переміщена особа, а саме з 01.04.2024 року по 31.08.2024 року.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 332 (в редакції, яка була чинна на момент отримання допомоги відповідачем), нарахування та виплата допомоги припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що сукупний строк перебування ОСОБА_1 за межами України у межах шестимісячного періоду отримання допомоги, тобто з 01.04.2024 року по 31.08.2024 року становить 107 календарних днів (з 01.04.2024 - 27.04.2024 - 26 днів; 20.05.2024 - 14.06.2024 - 25 днів; 17.06.2024 - 28.06.2024 - 11 днів; 06.07.2024 24.07.2024 - 18 днів; 29.07.2024 03.08.2024 - 5 днів; 09.08.2024 - 31.08.2024 - 22 дні), що перевищує встановлений п. 6 Порядку № 322 строк перебування особи за кордоном сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, у зв`язку з чим, на думку суду, нарахування та виплата допомоги припинилась починаючи з липня 2024 року.

Разом з тим, суд вважає, що здійснені позивачем виплати допомоги за період з квітня 2024 року по червень 2024 року є правомірними, оскільки підстави припинення права на отримання допомоги, передбачені п.6 Порядку № 332, в зазначений період ще не настали, у зв`язку з чим ці виплати не можуть вважатися як надміру отримані кошти на тій підставі, що такі обставини виникли у подальшому.

Щодо доводів позивача про обов`язок відповідача повідомити про обставини, визначені пунктом 6 Порядку № 332, то на думку суду, сам по собі факт неповідомлення не є безумовною підставою для повернення вже отриманих сум допомоги, а може впливати лише на припинення її подальшої виплати у встановленому порядку.

Водночас, виплати допомоги за липень та серпень 2024 року здійснювалися після настання обставин, з якими пункт 6 Порядку № 332 пов`язує припинення права на отримання допомоги, у зв`язку з чим такі виплати є такими, що здійснені без належної правової підстави.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення надміру виплачених коштів допомоги за період з липня 2024 року по серпень 2024 року в розмірі 4000 грн., тоді як у решті вимог (за квітень червень 2024 року) слід відмовити.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Департаменту соціальної політики Луцької міської ради підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з липня по серпень 2024 року в розмірі 4000 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1211 грн. 20 коп. пропорційно частині задоволених вимог (40 %).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 256-268, 1212-1215 Цивільного кодексу України, Законом України від 20.10.2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь Департаменту соціальної політики Луцької міської ради надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в загальному розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. за період з липня 2024 року по серпень 2024 року.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Луцької міської ради понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Департамент соціальної політики Луцької міської ради місцезнаходження: м. Луцьк, пр. Волі, буд.4а, ЄДРПОУ 03191963;

Відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 11 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.