Постанова № 137529331, 16.06.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/456/26

Провадження №3/155/167/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Сметана В.М. при секретарі судових засідань Воронюк Н.В., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Галушки В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

УСТАНОВИВ:

До Горохівського районного суду Волинської області з відділення поліції №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді об`єднано в одне провадження справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620824 від 21 березня 2026 року вбачається, що 21 березня 2026 року о 20 годині 15 хвилин в місті Берестечко, по вулиці Січових Стрільців, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом TOYOTA PRADO, державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не обрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення із транспортним засобом, який здійснював поворот ліворуч.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620831 від 21 березня 2026 року вбачається, що 21 березня 2026 року о 20 годині 15 хвилин в місті Берестечко, по вулиці Січових Стрільців, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом TOYOTA PRADO, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці, із застосуванням приладу DRAGER ARSM 0871, проба позитивна 0.83 %о, тест №50.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП, а також п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 свою вину не визнала. Вказувала, що дійсно того вечора керувала автомобілем та перед нею рухався автомобіль Сітроєн. Після проїзду перехрестя вона увімкнула покажчик лівого повороту та почала маневр обгону автомобіля, який рухався попереду. Однак, вказаний автомобіль різко почав повертати ліворуч, в результаті чого відбулося зіткнення з її автомобілем. Заначила, що у автомобіля Сітроєн перед маневром ліворуч не був увімкнений покажчик повороту. Також вказувала, що того вечора не вживала алкогольних напоїв, лише безалкогольне пиво. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння місці ДТП не була згідна, наполягала на проведення огляду в медичному закладі. в результаті чого їй працівниками поліції було надане направлення та запропоновано самостійно поїхати до медичного закладу. Після оформлення адміністративних матеріалів поїхала до Горохівської лікарні, де здала кров на вміст алкоголю. Зазначала, що працівники поліції не пропонували їй проїхати до медичного закладу, а лише після її неодноразових вимог пройти огляд в медичному закладі, виписали направлення та повідомили, що вона самостійно може пройти такий огляд.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме, не забезпечили огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки остання не була згідна з результатом огляду на місці ДТП а тому в силу ст. 266 КУпАП, даний огляд є недійсним. Вказував, що працівниками поліції було надано ОСОБА_1 направлення до медичного закладу на огляд щодо стану алкогольного сп`яніння, з яким вона самостійно надала кров для проведення токсикологічного дослідження, за результатами якого у крові ОСОБА_1 не виявлено етанолу. Також зазначав, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки остання не порушувала ПДР, саме дії іншого водія призвели до ДТП, оскільки останній перед маневром ліворуч не увімкнув покажчик повороту та не переконався в безпеці такого маневру. Крім того, працівниками поліції допущено ряд порушення при складанні протоколу за ст. 124 КУпАП, а саме у фабулі не заначено дані про другого учасника ДТП, марки автомобіля та наявності потерпілих. Просив, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні, пояснив, що він того вечора рухався вул. Січових Стрільців в м. Берестечко, після проїзду перехрестя мав намір припаркуватись ліворуч, перед поворотом подивився в дзеркало заднього виду, в якому бачив автомобіль, який був позаду на відстані від нього, увімкнув завчасно покажчик повороту та почав робити поворот ліворуч, після чого відчув удар в передню частину свого автомобіля. Вказував, що в автомобіль Toyotaрухався на високій швидкості, покажчик повороту не був увімкнений.

Свідок ОСОБА_3 , який є працівником поліції, що здійснював складання адміністративних матеріалів за фактом ДТП та порушення ПДР щодо керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, суду повідомив, що вони з колегою перебували неподалік місця ДТП, відразу прибули на місце події. Після опитування свідків, учасників ДТП, перегляду відеозаписів з відеокамер спостереження, дійшли до висновку про наявність в діях водія автомобіля Toyotaпорушення п. 12.1 ПДР та притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП. Крім того, суду пояснив, що в ході складання адміністративних матеріал, обом водіям було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що вони погодились. За результатами вказаного огляду було встановлено, що водій ОСОБА_2 не перебував в стані алкогольного сп`яніння, тест негативний 0 проміле. Водій ОСОБА_4 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, тести позитивний. Остання повідомила що вживала пиво. Також на запитання суду повідомив, що він не пам`ятає чи роз`яснив ОСОБА_1 , що в разі незгоди з результатом огляду, вона має право пройти такий огляд в медичному закладі. В подальшому остання наполягала на заборі крові для встановлення ступеня алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ним було складене направлення на огляд в медичному закладі та вручено ОСОБА_1 для самостійного проходження. На запитання суду, чому такий огляд не був забезпечений працівниками поліції та в їх присутності, пояснити не зміг, вказував що не пригадує, можливо у них був інший виклик.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, потерпілого, свідка дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 62 Конституції України, визначено, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності із ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення було надано докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620831 від 21 березня 2026 року, письмові поясненням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21 березня 2026 року, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння 0,83%о, роздруківкою приладу DRAGER ARSM-0871, в якій зазначено результат тесту 0,83%о, а також DVD-R дисками на яких наявні відеозаписи події, яка мала місце 21 березня 2026 року.

Поліцейськими за наявності підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, було проведено огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу DRAGER.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ та порушує презумпцію невинуватості особи.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735.

Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державни адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наявністю ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я в присутності поліцейського, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Згідно дослідженого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що працівник поліції, провівши огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу Драгер, не з`ясував її позицію щодо результатів такого огляду та не надав можливість висловити згоду або незгоду з отриманим показником, роз`яснень щодо її права, у разі не згоди з результатом тесту огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, пройти даний огляд в медичному закладі на відео фіксації не зафіксовано, а одразу повідомив, що відносно неї буде складено протокол за ст. 130 КУпАП.

За відсутності з`ясування позиції водія щодо результату огляду працівник поліції передчасно розпочав оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, чим фактично позбавив ОСОБА_1 права заявити незгоду з результатами огляду та реалізувати право на проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров`я. Такі дії свідчать про порушення встановленого порядку проведення огляду та істотне обмеження процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З дослідженого відеозапису подій, які мали місце 21 березня 2026 року водій ОСОБА_1 в ході спілкування з поліцейськими неодноразово своїми поясненнями висловлювала незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак працівники поліції жодного разу їй не запропонували пройти такий огляд в медичному закладі.

Крім того, на неодноразові вимоги ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, працівники поліції все ж надали останній направлення на медичний огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, однак не забезпечили проведення такого огляду в медичному закладі в присутності поліцейського, а в порушенні вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП повідомили, що ОСОБА_1 може пройти такий огляд самостійно.

Частино 5 статті 266 КУпАП, передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може покликатися суд при ухваленні судового рішення.

Наведене, у своїй сукупності, дає підстави стверджувати, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - не доведена.

Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, доказам судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд також визнає неналежним доказом результати токсилогічного дослідження №641, проведеного в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради, при токсилогічному дослідженні крові ОСОБА_1 , яка була відібрана в 21 березня 2026 року о 23 годині 50 хвилин, етанол в концентрації не виявлено, 0,0%о., оскільки таке дослідження також було проведене з прошенням вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП, а саме без присутності поліцейського та понад дві години після виявлення підстав для його здійснення.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що співробітниками поліції порушені - вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, в частині процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, об`єктивних, належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі не зібрано, у зв`язку з чим суддя дійшов висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, тому відповідно провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, керуючись принципом презумпції невинуватості, згідно якого, крім іншого, усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягується до відповідальності, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З метою недопущення в майбутньому зазначених порушень та недоліків при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, суддя вважає за необхідним, про зазначені порушення і недоліки повідомити начальника відділення поліції №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області для відповідного реагування.

Щодо адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, суд зазначає, наступне:

В судовому засіданні 09 червня 2026 року свідок ОСОБА_2 який керував транспортним засобом Citroen Berlingo, пояснив, що під`їжджаючи до перехрестя, зупинився, увімкнув завчасно лівий покажчик повороту для здійснення повороту ліворуч. Під час зупинки на перехресті в дзеркалі заднього виду побачив що рухається автомобіль, можлива відстань 100 метрів. При здійсненні маневру ліворуч, автомобіль Toyota здійснював обгін його автомобіля на перехресті та здійснив зіткнення.

Статтею 124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона порушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб`єкт правопорушення загальний.

Таким чином, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, що характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що було звернуто увагу в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху та відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. Вимоги цього пункту означають, що знання Правил є обов`язковим для кожного учасника дорожнього руху, чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху, будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП, заподіянню шкоди майну, здоров`ю та життю людей.

За змістом пунктів 1.4 та 1.5 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п.2.3.б, п.12.2 Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Згідно вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620824 від 21 березня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , схемою місця ДТП від 21 березня 2026 року, фототаблицями, , а також DVD-R дисками на яких наявні відеозаписи події, яка мала місце 21 березня 2026 року.

Як вбачається з досліджених судом відеозаписів з камер спостереження, на яких було зафіксовано момент ДТП, яке мало місце 21 березня 2026 року в м. Берестечко по вул. Січових Стрільців, автомобіль Toyota рухався зі швидкістю, яка явно не відповідала дорожній обстановці, а тому саме в діях водія автомобіля Toyota ОСОБА_1 наявний причинно-наслідковий зв`язок з ДТП.

Інші доводи захисника щодо допущених порушень працівниками поліції під час складання адміністративних матеріалів за ст. 124 КУпАП суд відхиляє, оскільки вони не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачається.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Згідно з ст.40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 124, 247, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Про причини та умови, що призвели до закриття провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, повідомити начальника відділення поліції №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

Про вжитті заходи повідомити протягом місяця Горохівський районний суд Волинської області

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

(Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Волинській обл. 21081300; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001, банк отримувача коштів: казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО):899998; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ч.1 ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу понад п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови понад п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу 1700,00 (одну тисячу сімсот) гривень.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Горохівський районний суд Волинської області.

Повний текст постанови виготовлений 18 червня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана