Ухвала суду № 137527678, 18.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/815/26

Провадження № 2-п/204/28/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

27 травня 2026 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 травня 2026 року по цивільній справі № 204/815/26 (а. с. 84-85).

В обґрунтування заяви зазначає, що у провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом АТ «КБ «Приватбанк» до нього про стягнення заборгованості, у якій 05 травня 2026 року ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено. Вказує, що він з даним рішенням не погоджується та прохає суд його переглянути, зокрема з тих підстав, що він не мав можливості належним чином брати участь у розгляді справи, надавати свої пояснення та заперечення по ній, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи по зору безстроково, перебуває у складаному матеріальному становищі та отримує пенсію по інвалідності. Стверджує, що у зв`язку зі станом здоров`я та матеріальним становищем, він не мав можливості належним чином захистити свої права у суді. При цьому зазначає, що не ухиляється від виконання зобов`язань та готовий розглянути можливість погашення заборгованості частинами у розмірі 1 500 гривень на місяць. Тому прохає суд скасувати заочне рішення, а справу призначити до нового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі (а. с. 94).

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, місце та чар розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 193), причини своєї неявки суду не повідомив.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

При цьому, приписами ч. ч. 2-4 ст. 284 ЦПК України визначено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Разом з цим, суд зазначає, що приписами ч. 1 ст. 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджали явці в судове засідання. Дані обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідач повинен також вказати докази, що можуть вплинути на зміст прийнятого заочного рішення. До них варто віднести такі докази, які мають значення для справи, і можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного винесеному цілком або частково, або зміні рішення.

Наявність підстав для перегляду рішення необхідна в їх сукупності. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 травня 2026 року Чечелівським районним судом міста Дніпра у справі № 204/815/26 ухвалено рішення, яким позовні вимог АТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 квітня 2024 року, яка утворилася станом на 14 січня 2026 року, у сумі 49 999 гривень 47 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 42 765 гривень 47 копійок та заборгованості з відсотків за користування кредитом у сумі 7 234 гривні. Вирішено питання розподілу судових витрат.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 05 лютого 2026 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 60), а 19 березня 2026 року ухвалою суду здійснено перехід до розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін та призначено судове засідання на 13 годину 20 хвилин 15 квітня 2026 року (а. с. 66).

Про дату, місце та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином (а. с. 69, 70).

15 квітня 2026 року розгляд справи не здійснювався у зв`язку з неявкою учасників судового процесу, розгляд справи призначено на 05 травня 2026 року на 13 годину 00 хвилин (а. с. 73).

Про дату, місце та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином (а. с. 74, 75).

Таким чином відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи не скористався, доказів поважності причин неявки до суду не надав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими та такими, що спростовані матеріалами справи.

Разом з цим, суд зазначає, що для скасування заочного рішення по справі окрім встановлення того, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, необхідне одночасне надання доказів, на які він посилається, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Натомість, відповідачем не надано ані жодних обґрунтувань, ані жодних належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження відсутності у нього заборгованості перед позивачем, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим вирішення даної справи могло бути іншим, а лише зазначено, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі та отримує пенсію по інвалідності, при цьому не ухиляється від виконання зобов`язань та готовий розглянути можливість погашення заборгованості частинами у розмірі 1 500 гривень на місяць.

Таким чином, у поданій заяві відповідач взагалі не посилається на «нові», невраховані судом докази, які б визначали необхідність перегляду заочного рішення, а вказані ним доводи по своїй суті є суб`єктивними та зводяться до переоцінки висновків суду за результатами вирішення спору, що може бути предметом апеляційного перегляду, але жодним чином не підставою для скасування заочного рішення.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року «Устименко проти України» вказав на те, що «…право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Повноваження судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, але не для здійснення нового судового розгляду…».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 травня 2026 року по цивільній справі № 204/815/26, у зв`язку з чим вказану заяву слід залишити без задоволення відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, що не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 260-261, 280-288, 353 ЦПК України -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Приваліхіна