Рішення № 137526998, 18.06.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2034/26

Єдиний унікальний № 742/2488/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

05.05.2026 р. представник ТОВ ФК «Кредит-Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення за договором про споживчий кредит №7493735 від 09.10.2019 р., заборгованості в розмірі 14 250 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» посилалось на те, що 09.10.2019 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит №7493735. Відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, строком на 15 днів, тобто до 24.10.2019 р., а останя зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлений термін. Товариство свої зобов`язання виконало та надало грошові кошти, тоді як відповідач не виконала умови кредитного договору.

У подальшому, за договором відступлення прав вимоги №45-МЛ, укладеним 17.01.2020 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», до останнього перейшло право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №7493735 від 09.10.2019 р.

За вищенаведених обставин, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вище зазначеним договором в сумі 14 250 грн. та судові витрати.

Відповідач відзиву на позов не подала.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи повідомленою про розгляд справи шляхом надіслання матеріалів позовної заяви рекомендованим листом з повідомленням про вручення на останню відому зареєстровану адресу місця її проживання та в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не з`явилася, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.05.2026 р. витребувано інформацію з Прилуцького відділу ДРАЦС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо наявності актового запису про смерть відповідача. Згідно з відповіддю ДРАЦС № 10075 від 18.05.2026 року, відомостей про смерть вказаної особи не виявлено.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.05.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від неї відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

09.10.2019 р. ОСОБА_1 на сайті miloan.ua заповнила Анкету-заяву на кредит №7493735 та пройшла перевірку, після чого їй погоджено видачу кредиту /а.с. 11 зв./.

09.10.2019 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №7493735, за умовами якого останій надано кредит на суму 5 000,00 грн. строком на 15 днів, тобто до 24.10.2019 р., зі стандартною процентною ставкою 1,5 % в день /а.с.9-10/.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора Z75454, який відправлений 09.10.2019 р. на вказаний в анкеті номер мобільного телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с. 11 зв./.

Факт зарахування 09.10.2019 р. на банківську карту № НОМЕР_1 грошових коштів, у сумі 5 000,00 грн., підтверджується платіжним дорученням №1966548 від ТОВ «Мілоан», призначення платежу: кошти згідно договору 7493735 /а.с.11/.

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №7493735 від 09.10.2019 р. заборгованість відповідача станом на 14.04.2026 становить 14 250 грн., з яких 5 000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 600 грн. прострочена заборгованість за комісіями; 6 150 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 2 500 грн. заборгованість по штрафам /а.с.12/.

Згідно інформації наданої АТ «Ощадбанк» від 18.06.2026 р. вбачається зарахування 5 000,00 грн. 09.10.2019 р. на рахунок ОСОБА_1 , банківська платіжна карта № НОМЕР_1 /а.с.35-38/.

17.01.2020 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 45-МЛ, згідно умов яких ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за договором про споживчий кредит №7493735 від 09.10.2019 р., що підтверджується витягом з реєстру боржників від 17.01.2020 р. /а.с.12-17 зв./.

01.04.2026 р. ТОВ «ФК «Кредит Капітал» направляло на адресу ОСОБА_1 письмову претензію про необхідність погашення заборгованості у загальному розмірі 14 250 грн. /а.с.17/.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В силу ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У Розділі 6 укладеного між сторонами договору №7493735 вказано, що цей Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника та підписаний ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом статей 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця на нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки за межами цього строку діє інший вид правовідносин - прострочення виконання зобов`язання, де застосуванню підлягають положення ст.625 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.3 Кредитного договору № 7493735 від 09.10.2019 р. строк кредитування становить 15 днів, а датою повернення кредиту визначено 24.10.2019 р.

Згідно з умовами договору продовження строку користування кредитом не є автоматичним та можливе лише за наявності відповідної пропозиції кредитодавця і вчинення позичальником дій, спрямованих на погодження такої пролонгації, зокрема сплати передбаченої договором комісії.

Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що після укладення договору сторони досягли згоди щодо продовження строку кредитування, що позивачем було акцептовано пропозицію про пролонгацію кредиту, а також доказів сплати комісії за продовження строку користування кредитом чи вчинення інших дій, які відповідно до умов договору свідчили б про його пролонгацію.

За таких обставин суд дійшов висновку, що строк користування кредитом закінчився 24.10.2019 р., а підстави вважати його продовженим відсутні.

Відтак нарахування процентів за користування кредитом після закінчення встановленого договором строку кредитування не ґрунтується на належних доказах погодженого сторонами продовження строку дії кредитного договору.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування кредитом у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом. Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії, тобто до 24.10.2019 р.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період поза межами кредитного договору, відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 15 днів, починаючи з 09.10.2019 р. по 24.10.2019 р., розмір яких складає 1 125 грн (5 000 грн*1,5%*15 днів), що узгоджується із графіком розрахунків до вказаного кредитного договору /а.с.10/.

Суд наголошує, що підпис позичальника під договором, який містить лише бланкетне посилання на електронний документ на сторонньому веб-сайті, не є доказом укладення угоди про нарахування відсотків поза строком кредитування у письмовій формі.

Вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії за надання кредиту в розмірі 600 грн. за обслуговування є безпідставними, оскільки в кредитному договорі ТОВ «Мілоан» не зазначило та не надало докази наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Сама по собі процедура адміністрування кредиту є обов`язком кредитора і не є окремою послугою, що підлягає додатковій оплаті споживачем.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит №7493735 від 09.10.2019 р. на загальну суму 8 625 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5 000 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків 1 125 грн., заборгованості по штрафам 2 500 грн., в іншій частині позову слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (60%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 597,44 грн.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акт №Д/21214 наданих послуг про надання правничої допомоги від 14.04.2026 р., детальний опис наданих послуг /а.с.19/.

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, тому суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №7493735 від 09.10.2019 р. у розмірі 8 625 (вісім тисяч шістсот двадцять п`ять) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 1 597(одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) грн. 44 коп., та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал», м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: В.Г. Павлов