Ухвала суду № 137526586, 16.06.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/10068/26

Провадження № 1-кп/592/1325/26

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМИ

УХВАЛА

про закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду

16 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62026240020000682, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Дубов`язівка Конотопського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 ;

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

установив:

Рух кримінального провадження. Процесуальні рішення.

12.06.2026 згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 визначено головуючим з розгляду судової справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 62026240020000682, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою суду від 16.06.2026 призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.06.2026 справа № 592/10068/26, провадження № 1-кс/592/4478/26 відмовлено в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 у розгляді кримінального провадження № 62026240020000682, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відмовлено в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід прокурора ОСОБА_4 .

Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що справа підсудна Ковпаківському районному суду м Суми, обставин для зупинення кримінального провадження чи закриття немає, обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається, тому просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, кримінальне провадження здійснювати суддею одноособово.

Обвинувачений, захисник заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, вважали за необхідне повернути прокурору обвинувальний акт, яке обґрунтоване тим, що обвинувальний акт, складений відносно ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України за кількома правовими підставами: 1 провадження велось з порушенням правил підслідності; 2. порушення правил територіальної підсудності; 3. відсутність у матеріалах провадження документів про прийняття присяги та про законне зарахування на військову службу; 4 відсутність печатки на підписі прокурора; 5. суперечливий виклад фактичних обставин; 6. порушення при складенні реєстру досудового розслідування; 7.в підозрі і обвинувальному акті різні особи СЕЛЕЗЕНЬ і Селезень; 8. однобічність та неповнота досудового розслідування; 9. документи складено з порушенням ДСТУ 4163:2020 10. у прокурора відсутні повноваження на затвердження обвинувального акту; 11. порушено право на захист ОСОБА_6 через передачу документів захисником дружині ОСОБА_7 ; 12. незаконність мобілізації. 13. незаконності проведеного обшуку.

Також захисником було заявлено клопотання про направлення кримінального провадження за належною територіальною підсудністю відповідно до ст. 32, 34 КПК України.

Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та направлення справи до Сумського апеляційного суду для визначення територіальної підсудності за Житомирським районним судом Житомирської області. Пояснив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.291 КПК України, а доводи сторони захисту можливо перевірити тільки під час судового розгляду, справа підсудна Ковпаківському районному суду м. Суми, оскільки злочин було припинено затриманням ОСОБА_3 на території Ковпаківського району м. Суми.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України.

Відповідно ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК.

Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.

Згідно висновку Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03.07.2019 у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Суд приходить до висновку, що в клопотанні сторони захисту не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, такої невідповідності судом не встановлено під час розгляду цього клопотання.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження підсудне Ковпаківському районному суду м. Суми. Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК, є триваючим, оскільки починається з моменту самовільного залишення військової частини чи місця служби або ж нез`явлення вчасно без поважних причин на службу, і триває безперервно аж до моменту його припинення. У разі зміни в період самовільного залишення військової частини кримінального закону застосовується закон про кримінальну відповідальність, який був чинним на момент його закінчення. Дана правова позиція висловлена в Постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 28.04.2026 у справі № 159/140/24 (провадження № 51-4657км25).

Згідно обвинувального акту, 21.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 під час проведення якого, було встановлено місце знаходження ОСОБА_3 та в подільшому затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1 - 4 частини 3 статті 314 КПК України - не встановлено, а тому є достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Розгляд кримінального провадження, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України - відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З`ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

За таких обставин суд вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту.

Інші процесуальні рішення, заходи забезпечення кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 подав письмове клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки строк його тримання під вартою закінчується 20.06.2026 о 00.00 год. ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який є тяжким злочином, наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, встановлених у рішенні слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу 23.04.2026 на даний час не зменшились.

Захисник та обвинувачений просять відмовити в задоволенні даного клопотання і просять змінити відносно обвинуваченого запобіжний захід на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави, так як на їх думку прокурор не довів існування тих ризиків, на які послався в своєму клопотанні, підозра та обвинувачення не обґрунтовані.

Судом при розгляді клопотання прокурора встановлено обставини справи та він приходить до таких висновків.

ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.04.2026 справа № 592/6532/26 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 00 год. 00 хв. 20.06.2026 без визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні. Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано з метою запобігання ризикам, визначених ст. 177 КПК України.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 21.05.2026 ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.04.2026, якою до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.06.2026 справа № 592/9118/26 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - відмовлено.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 09.06.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.06.2026, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу.

ОСОБА_3 перебуває у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК), а згідно ст.177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний/обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, тобто: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Судом встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування обвинуваченого від суду. Такий висновок підтверджується тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а також фактичними обставинами справи, зокрема тривалим ухиленням обвинуваченого від виконання обов`язків військової служби. При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, суд дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості продовження кримінального правопорушення. Враховуючи, що обвинувачений є військовослужбовцем та, за версією сторони обвинувачення, вже виявив небажання виконувати обов`язки військової служби, існують об`єктивні підстави вважати, що у разі перебування на волі він може продовжити протиправну поведінку.

Водночас суд не бере до уваги та критично оцінює доводи сторони обвинувачення щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та визнає його недоведеним.

Посилання захисника на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, позитивну характеристику, відсутність судимостей та сімейний стан не спростовують твердження прокурора, оскільки такі обставини враховуються судом, однак у сукупності з іншими даними не виключають наявності встановлених ризиків, тим більше, що ці обставини існували і на час вчинення протиправної дії, однак не запобігли їх вчиненню.

Доводи сторони захисту щодо незаконності призову підозрюваного на військову службу, а також посилання на його релігійні переконання, не можуть бути предметом перевірки під час розгляду питання про продовження застосованого запобіжного заходу, оскільки підлягають оцінці під час розгляду кримінального провадження по суті, дослідженні відповідних доказів, зібраних під час досудового розслідування.

Суд також погоджується з позицією прокурора про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів. Враховуючи встановлені ризики, характер та обставини інкримінованого правопорушення, а також специфіку правового регулювання в умовах воєнного стану, застосування альтернативних запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Окремо слід зазначити, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються/обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою. Таким чином, доводи сторони захисту щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу суперечать прямій нормі закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст.407 КК України.

За таких обставин виходячи з вимог ч. 8 ст. 176 КПК України та враховуючи, що на даний час вказані ризики визначені ст. 177 КПК України не змінились та не зменшились, суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави, задовольнивши клопотання сторони обвинувачення та відмовивши в задоволенні клопотання сторони захисту про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 314-316, 369-372 КПК України, суд,

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження за територіальною підсудністю.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акта.

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення прокурору обвинувального акта.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62026240020000682, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у відкритому судовому засіданні на 13 год. 15 хв. 25.06.2026 у залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми № 4.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 14.08.2026 включно.

Для участі у судовому засіданні викликати прокурора, захисника, вирішити питання доставки з Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» до залу судового засідання Ковпаківського районного суду м. Суми обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Суддя ОСОБА_8