Ухвала суду № 137525981, 16.06.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/3752/26

Провадження №: 1-кс/332/318/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 р. м. Запоріжжя

Слідча суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082030000256 від 17.04.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в місті Запоріжжя, має професійно-технічну освіту, не одруженого, утриманців не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді кулеметника другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу шостої стрілецької роти другого стрілецького батальйону, у спеціальному званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 08.06.2026 Дніпровським районним судом м.Запоріжжя за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, вирок не набрав законної сили,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

Слідчий СВ ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082030000256 від «17» квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13 листопада 2024 року наказом командира (по стройовій частині) військової частини НОМЕР_1 № 53 ОСОБА_5 , призначено на посаду кулеметника другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу шостої стрілецької роти другого стрілецького батальйону, у військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат» та він вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за вказаною посадою.

15 квітня 2026 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи у приміщенні кухні житлової квартири АДРЕСА_3 , виявив мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «RedmiNote 15 Pro» в корпусі чорного кольору, об`ємом пам`яті 8/256 Gb, IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3 , який належить потерпілому ОСОБА_7 .

Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_5 , діючи без розриву у часі, умисно, таємно, переслідуючи корисливі мотиви, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «RedmiNote 15 Pro» в корпусі чорного кольору, об`ємом пам`яті 8/256 Gb, IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_3 , який належить потерпілому ОСОБА_7 .

Після викрадення вищевказаного майна ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 11445 гривень 60 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом ЄО №6386 від 16.04.2026 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.04.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом огляду предмету за участю ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду відеозапису за участю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколом допиту підозрюваного; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження та встановленими фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, а також матеріалами, що характеризують особу підозрюваного.

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 передбаченого ч.4 ст.185 КК України кримінального правопорушення, а також вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, для їх запобігання, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий ОСОБА_9 та прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі та послалися на обставини, які у ньому були викладені. Також стверджували, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував,зазначив, що переховуватись не збирається, з братом, який є потерпілим, продовжує нормально спілкуватися, у нього є житло відмінне від місця проживання брата, брат (потерпілий у даному кримінальному провадженні) проживає в його квартирі, тому просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Встановлено, що групою слідчих СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12026082030000256 від 17.04.2026, за ч.4 ст.185 КК України.

Клопотання слідчого погоджене з прокурором та оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA, №182).

Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

В поряду ст.208 КК України ОСОБА_5 не затримувався.

16 червня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими слідчим доказами.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні злочину.

На початковій стадії досудового розслідування кримінальний процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.

Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

У справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Вказане свідчить про те, що на стадії вирішення питання щодо запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку "обґрунтованості підозри" в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.

Повідомивши ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, слідчий зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачене покарання, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.

Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.

На думку слідчого судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, а саме скоєння тяжкого злочину в період воєнного стану, конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, свідчить про існування з боку підозрюваної особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення обумовлюється тим, що підозрюваний ОСОБА_5 засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Запоріжжя за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років (на даний час вирок не набрав законної сили).

Таким чином, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що згідно зібраної в ході досудового розслідування інформації підозрюваний зареєстрований та безпосередньо проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з потерпілим ОСОБА_7 , та свідком ОСОБА_8 , тому є ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, з метою уникнення покарання, у тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів. Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

У разі перебування на волі підозрюваного ОСОБА_5 , орган досудового розслідування не зможе контролювати такі спроби, що зашкодить об`єктивному розслідуванню провадження та призведе до спотворення істини у даному провадженні.

Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , про які вказує слідчий та прокурор, є досить високою.

При цьому, жодних доказів, які б вказували на неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_5 в слідчому ізоляторі у зв`язку зі станом його здоров`я стороною захисту слідчому судді не надано.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Приймаючи до уваги вимоги ч.5 ст.182 КПК України, з урахуванням майнового стану підозрюваного, його характеристик, суд вбачає доцільним визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 гривень.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного покладаються обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого слідчого відділення Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 серпня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 16 червня 2026 року.

Одночасно ОСОБА_5 визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA928201720355289002015001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 26316700, в призначенні платежу обов`язково зазначати інформацію про ПІБ підозрюваного, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 2 (два) місяці:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

В задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою - відмовити.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено 19 червня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1