Постанова № 137525259, 10.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2034/26

3/758/1903/26

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ларіонова Н.М., за участю представника митниці - Швед А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником ТОВ «ВЕ Ойл», проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

В період серпень - вересень 2022 року ТОВ «ВЕ ОЙЛ» (далі ЛЕНДІФОР») здійснювала зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 17 710 кг, який був оформлений за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» від 24.08.2022 № UA903070/2022/001792. Заявлена митна вартість товару складала 488 768,27 грн, заявлений код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД) - 2711 13 97 00, країна походження товару «LT» (Литовська Республіка).

Поставка товару відбувалась в рамках зовнішньоекономічного контракту від 26.07.2022 № 26/07-2022, укладеного між ТОВ «ВЕ ОЙЛ» в особі директора ОСОБА_2 та чеським підприємством «PPS Group» S.r.o. (Sazovicka 457/20, 155 21 Praha 55, Czech Republic) в особі директора ОСОБА_3 .

Відправку товару здійснено з території Литовської Республіки підприємством UAB «Gazimpeksas» (Konstitucijos, pr. 4A, LT-09308, Vilnius).

До митного контролю та оформлення вказаного товару були надані документи, передбачені статтею 335 Митного кодексу України, зокрема:

інвойс (invoice) від 23.08.2022 № 560072022;

декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером, від 23.08.2022 № GAZ 0409912;

міжнародна товаротранспортна накладна (CMR) від 23.08.2022 № BL/6A 1089950;

сертифікат якості від 08.08.2022 № В 22-17 UKR.

Відповідно до поданих документів та заявлених у митній декларації відомостей було сплачено: мито у сумі 0,00 грн (ставка мита 0%); акцизний податок у сумі 0,00 грн (ставка 0,00 Євро за 1 000 літрів при 15оС); податок на додану вартість у сумі 34 213,78 грн (на день оформлення товару ставка становила 7%).

Декларування товарів здійснювалось агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_4 на підставі договору про надання брокерських послуг та декларування товарів від 29.07.2022 № 29/07/22.

Відповідно до вимог частини 2 статті 44 Митного кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент митного оформлення та діяла з 27.07.2022) у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Положеннями частин 2 і 3 статті 48 Митного кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент митного оформлення та діяла з 27.07.2022) передбачено, що товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2020 № 719 «Про запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з російської федерації, що ввозяться на митну територію України» (далі Постанова КМУ № 719) запроваджено спеціальне мито на товари походженням з російської федерації, незалежно від інших видів мита у відсотках до митної вартості товарів за ставкою для газів скраплених за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 та вуглеводнів з кодом згідно з УКТЗЕД 2901 10 00 10, що ввозяться на митну територію України в режимі імпорту - 3%.Цією ж Постановою визначено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними ставками.

Згідно пунктів 6 та 7 частини 3 статті 335 Митного кодексу України у вставленому цим кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особовою зазначаються відомості про документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень) у випадках, передбачених Митним кодексом України, надаються документи, що підтверджують країну походження товару.

Таким чином, з метою підтвердження заявленої в графі 34 МД країни походження товару «LT» (Литовська Республіка), ТОВ «ВЕ ОЙЛ» надало до митного оформлення декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером від 23.08.2022 № GAZ 0409912, відомості про яку внесені до графи 44 митної декларації.

Враховуючи вищезазначене, митне оформлення заявленого товару ТОВ «ВЕ ОЙЛ» за митною декларацією здійснено без застосування спеціальних заходів, а саме зі звільненням від сплати спеціального мита.

Згідно з частиною 8 статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

30.10.2025 року Управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил отримано службову записку Управління проведення митного аудиту № 19/19-02/6721 з додатками.

Відповідно до вказаної службової записки та додатків до неї, посадовими особами Управління проведення митного аудиту Енергетичної митниці в період з 15.09.2025 по 18.09.2025 згідно наказу Енергетичної митниці від 01.09.2025 №127, проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ЛЕНДІФОР» (стара назва ТОВ «ВЕ ОЙЛ») вимог законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині застосування спеціального мита за митними деклараціями, в тому за МД № UA903070/2022/001792.

За результатами, проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «ЛЕНДІФОР», посадовими особами Енергетичної митниці складений Акт від 29.09.2025 №25/25/7.6-19/44879446 (далі-Акт) та винесені податкові повідомлення - рішення від 29.10.2025 №№ UA903000202544, UA903000202545 (далі - ППР).

Відповідно до Акту було встановлено, що з врахуванням інформації, наданої уповноваженим органом країни відправлення (лист Митного Департаменту Міністерства фінансів Литовської республіки від 07.08.2025 № (1.50Mr./20-05)3ВЕ-4829), преференційне походження товарів (Європейський Союз), вказаних в декларації-інвойсі, складеної уповноваженим (схваленим) експортером від 23.08.2022 № GAZ 0409912, не підтверджено.

Таким чином, декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 23.08.2022 № GAZ 0409912, не може розглядатися як документ, що підтверджує походження товарів, відповідно нарахування спеціального мита у розмірі 3% (14 663,05 грн) було обов`язковим.

Крім цього, порядок визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України визначено Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Враховуючи, що мито є однією із складових бази оподаткування ПДВ, а спеціальне мито не було застосоване, відповідно до інформації, зазначеної в графі 47 МД, зазначене спричинило невірний розрахунок ПДВ.

Таким чином, за МД мало бути сплачено ПДВ у сумі 35 240,19 грн, що на 1 026,41 грн менше ніж фактично надійшло до Державного бюджету.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України бо території вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів та предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Враховуючи те, що країна походження товару не підтверджена, зазначені дії призвели до недоборів митних платежів у розмірі 15 689,46 грн (спеціальне мито у сумі 14 663,05 грн, ПДВ у сумі 1 026,41 грн) згідно пункту 1 додатку 1 до Акту.

Статтею 278 МКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Частиною 2 статті 293 МКУ передбачено, що особою, на яку покладається обов`язок зі сплати донарахованих митних платежів - грошового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків, а саме ТОВ «ВЕ ОЙЛ».

Відповідно до інформації, що міститься у ПІК «Податковий блок», керівником ТОВ «ВЕ ОЙЛ» на момент митного оформлення був гр. України ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 354 МК України ТОВ «ЛЕНДІФОР» заперечення на Акт не подавалися та ППР не оскаржувалися.

Енергетичною митницею на адресу ТОВ «ЛЕНДІФОР» (вул. Космонавтів, буд.32-А, м.Одеса) за вих. № 7.6-3/19-02/13/4057 від 30.09.2025 надсилався Акт від 29.09.2025 №25/25/7.6-19/44879446 з додатками, але поштове відправлення №R0601197854425 повернуто в митницю за закінченням зберігання. Рекомендованим листом від 29.10.2025 вих.№ 7.6-3/19-02/13/4613 надсилались ППР від 29.10.2025 №№ UA903000202544, UA903000202545, але поштове відправлення № R067028294600 було повернуто в митницю, причина повернення адресат відсутній.

До Енергетичної митниці ОСОБА_1 на запрошення від 06.11.2025 №7.6-3/20-01/13/4780 не з`явився, жодних клопотань про перенесення на іншу дату та/чи його пояснення по суті справи до митниці не надходили.

06.11.2025 року на підставі ч. 5 ст. 334 МК України, ФОП ОСОБА_4 було направлено запрошення, однак останній до митниці не прибув, але направив на електронну пошту лист в якому зазначив, що згідно умов договору, укладеного з ТОВ «ВЕ ОЙЛ» були подані до митного оформлення митні декларації, в тому числі декларація №UA903070/2022/001792. Декларування товарів здійснював згідно документів, отриманих від замовника електронною поштою та сумнівів у їх справжності у нього не виникало.

Відповідно до частини 2 статті 459 МКУ суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Таким чином, в діях керівника ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ст. 485 Митного кодексу України, а саме вчинення дій, спрямованих на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів у розмірі 15 689,46 грн (спеціальне мито у сумі 14 663,05 грн, ПДВ у сумі 1 026,41 грн).

ОСОБА_1 було подано письмові пояснення, у яких зазначено, що у його діях не вбачає порушення митних правил. Мотивує тим, що компанія ТОВ «ВЕ ОЙЛ» проводили діяльність з оптової торгівлі пальним (ліцензія № 990614202200413 від 03.06.2022 року) та здійснювала імпорт продуктів нафтопереробки, а саме: дизельне пальне, бензин та скраплений газ, роблячи таким чином свій внесок в енергетичну стабільність та енергетичну безпеку України Енергетична митниця (надалі - ЕМ) вважає, що ТОВ "ВЕ ОЙЛ" під керівництвом ОСОБА_1 в 2022 році ввезло на територію України товар, що підпадав під дію Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2020 року №719 "Про запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з російської федерації, що ввозяться на митну територію України", у зв`язку з чим має доплатити спец мито та ПДВ, з чим я категорично не погоджуюсь з наступних причин. Згідно умов договору ТОВ «ВЕ ОЙЛ» оплатили, а PPS Group S.R.O. (Чехія) шляхом залучення третьої сторони товаровідправника JOINT-STOCK COMPANY "GAZIMPEKSAS" (як товаровідправник) відвантажили Товар 23.08.2022 року в рамках Додаткової угоди № 5 від 22.08.2022 та Advance invoice(попередній рахунок) № 760392299 від 22.08.2022 року Договору, та надали товаросупроводжуючі документи для розмитнення Товару на території України згідно митної декларації № UA903070/2022/001792 від 24.08.2022 року, а саме: Товаротранспортна накладна CMR № BL/6A 1089950 від 23.08.2022; Рахунок (invoice) № 560072022 від 23.08.2022 від PPS Group S.R.O. (Чехія); № №GAZ 0409912 від 23.08.2022 Декларація-рахунок (invoice) № № GAZ 0409912 від 23.08.2022 від JOINT STOCK COMPANY "GAZIMPEKSAS" (Литва) Сертифікат якості № B 22-17 UKR від 08.08.2022 року Додаткова угода № 5 від 22.08.2022 року; Advance invoice (попередній рахунок) № 760392299 від 22.08.2022. Так, за митною декларацією типу ІМ 40 ЕА UA903070/2022/001792 від 24.08.2022р., підставі договору з постачальником PPS Group S.R.O. (Чехія) було доставлено на митну територію України скраплений газ згідно Додаткової угоди № 5 від 22.08.2022 та Advance invoice(попередній рахунок) № 760392299 від 22.08.2022 року. Країну походження товару також вказано в попередніх рахунках (Advance invoice) № 760392299 від 22.08.2022 року згідно яких Товар виготовлено в Литовській Республіці. Також інформацію про походження товару зазначено в рахунку (Invoice) № 560072022 від 23.08.2022 та декларації-рахунку (Invoice) №GAZ 0409912 від 23.08.2022 згідно яких товар походить з Литовської Республіки, що не суперечить попереднім документам. Враховуючи попередні успішні відносини з «PPS Group S.R.O. (Чехія), сумнівів в достовірності та повноті задекларованих даних по цих поставках не виникало. Враховуючи специфіку завантаження та транспортування пального перевірити товаросупровідні документи що надає Постачальник на предмет достовірності, зокрема в частині відповідності декларування Постачальником країни походження Товару за даними документами неможливо. Відтак ТОВ «ВЕ ОЙЛ» було ввезено Товар "Газ вуглеводневий скраплений пропан" за кодом згідно з УКТЗЕД 2711139700. Країна походження товару - Литва (LT), Доставка зазначених вантажів на митну територію України здійснювалась автомобільним транспортом ТОВ «ПРЕМІУМ-АВТОГАЗ». Постачальник Товару PPS Group S.R.O. (Чехія), Відправник Товару: UAB "Gazimpeksas" (Литва); Отримувач ТОВ "ВЕ ОЙЛ" (Україна). З чого вбачається, що прямих договірних відносин у ТОВ "ВЕ ОЙЛ" із відправником товару UAB "Gazimpeksas" не існувало. Надання товаросупровідних документів (Invoice, CMR, сертифікат якості) здійснювався шляхом надання оригіналів документів водієві транспортного засобу що здійснював перевезення та Договір, Додаткова угода, Advens-invoice шляхом обміну документами за допомогою засобів електронного зв`язку. При завантаженні та отриманні документів, підстав сумніватись в достовірності наданих документів не було. Документи які були надані водієві та документи надані шляхом надсилання сканованих копій на електронну адресу ТОВ «ВЕ ОЙЛ» співпадали. Відтак ТОВ «ВЕ ОЙЛ» подав документи у відповідності до вимог митного законодавства, для декларування Товару, що ввозився на митну територію України, з усвідомленням їх правильності, достовірності та повноти. Завантаження та відправлення товару здійснювалось не Постачальником, а товаровідправником JOINT STOCK COMPANY "GAZIMPEKSAS", які є ліцензованим митними органами Литовської Республіки експортером пального. Безпосереднє декларування здійснювалось ФОП ОСОБА_4 згідно Договору № 29/07/2022 від 29.07.2022 року про надання брокерських послуг та декларування товарів. На момент декларування та проходження митних процедур, ні в декларанта, ні в митних органів не виникало підстав вважати про недостовірність даних товаросупроводжуючих документів що надавались Постачальником, зокрема в частині походження Товару. Той факт, що ні митними органами, ні водієм, ні декларантом (митним брокером) не було помічено ні помилок ні сумнівів в правдивості задекларованого Постачальником та експортером підтверджує твердження про неможливість пересвідчитись в справжності сертифікату чи інших документів при відвантаженні товару. У декларанта - суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, відсутній обов`язок перевірки справжності документів, отриманих від нерезидентів України, та зазначених в них відомостей. Крім того, митними органами безапеляційно надано перевагу одних документів над іншими, без належного на те обґрунтування та доказів достовірності тих чи інших документів. Литовська компанія UAB "Gazimpeksas" в підтвердження права на надання преференцій надавала разом із товаром декларації походження (декларації інвойси) за встановленою Конвенцією формою. Права на такі преференції у UAB "Gazimpeksas" виникло на підставі присвоєного їй номера а вторизованого експортера. Митними органами України та Литовської Республіки підтверджується факт, що на момент вчинення угоди UAB "Gazimpeksas" діяли з повноваженнями як затверджений експортер № LT/VM0/052. Дана ліцензія діяла на момент здійснення поставок Товару. ЕМ в матеріалах справи визнає Invoice як належним чином складену декларацію про походження Товару. ОСОБА_1 здійснено дії з метою пересвідчення подання достовірних даних, а саме перевірено декларування походження Товару, а також перевірено наявність ліцензії уповноваженого експортера UAB "Gazimpeksas" за допомогою електронних сервісів та перевірки сайту компанії (http://gazimpeksas.com/ ), який на той момент працював. Жодних дій (передбачених статтею 485 МК України) які б свідчили що ОСОБА_1 свідомо, з умислом та з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги я не вчиняв. Проект запиту до митних органів Литовської Республіки та власне відповідь митних органів не доводить винуватості директора ТОВ «ВЕ ОЙЛ». У відповіді Митної служби Литовської Республіки не міститься інформації, яка могла б поставити під сумнів правдивість відомостей, наданих декларантами товару.

Крім того, ОСОБА_1 звернув увагу суду на пропуск строків притягнення до адміністративної відповідальності, вказав, що згідно матеріалів справи 05.11.2024 року № 7.6-3/19-01/4/5316 Держмитслужбою надіслано лист до Енергетичної митниці про отримання відповіді від митних органів Литовської Республіки, зі змісту якого випливає що на момент написання даного листа була інформація, яка могла вказувати на можливе порушення митних правил. Відповідно митниця в межах строків притягнення до адміністративної відповідальності (6 місяців) мала б передати справу до суду для вирішення питання про притягнення до відповідальності за порушення митних правил до 05.05.2025 року .

Від представника Енергетичної митниці Носко Ю.Ю. на адресу суду письмові пояснення, в яких зазначено, що пунктом 8 ч.1 ст. 4 МКУ визначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Декларування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_4 на підставі Договору про надання брокерських послуг та декларування товарів №29/07/22 від 29.07.2022, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (Декларант) та ТОВ «ВЕ ОЙЛ» (Замовник). Відповідно до п.2.1 Розділу 2 «ОБОВ`ЯЗКИ ЗАМОВНИКА» зазначеного Договору Замовник надає Декларанту справжні, достовірні документи на переміщувані через митний кордон України товари та інші предмети, а також інформацію і відомості, необхідні для митного контролю та митного оформлення. Згідно п.5.6. Розділу 5 «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН» Договору за достовірність і вірогідність документів та інформації, необхідної для митного контролю та митного оформлення. Отже ФОП ОСОБА_4 діяв лише за дорученням Замовника - ТОВ «ВЕ ОЙЛ» і подав до митного оформлення лише ті товаросупровідні документи, які отримав від Замовника - ТОВ «ВЕ ОЙЛ». Відповідно до ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємстві. Пунктом 43 частини 1 статті 4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених МКУ, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. Відтак саме директор ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 , який є імпортером нафтопродуктів на митну територію України та пред`являє документи митним органам, повинен додержуватись вимог законодавства, виконувати митні правила України (п.43 ст.4, ст.459, 485 МК України). Так, на підставі ч.1 ст.45 МК України Енергетичною митницею до Державної митної служби України листом від 05.11.2024 №7.6-3/19-01/4/5316 було направлено проект запиту до митних органів Республіки Литва щодо перевірки достовірності документів про походження, оформлених експортером «JOINT-STOCK COMPANY «GAZIMPEKSAS». Митний Департамент Міністерства фінансів Литовської Республіки листом від 07.08.2025 №(1.50Mr./20-05)3ВЕ-4829) повідомив, що: «… за період з 01 серпня 2022 року по 31 травня 2023 року було проведено тематичну перевірку господарської діяльності, бухгалтерського обліку та фінансової звітності компанії UAB «GAZIMPEKSAS», пов`язану з використанням повноважень затвердженого експортера №LT/VM0/052.За результатами перевірки встановлено, що за зазначений період, компанія, підтверджуючи преференційне походження скрапленого нафтового газу, виписала 1 249 рахунків-фактур на товар, експортований до України, що не мав преференційного походження з Європейського Союзу. Також Митним Департаментом Міністерства фінансів Литовської республіки надано таблицю зі списком рахунків-фактур та експортних декларацій, оформлених за період з 01серпня 2022 року по 31 травня 2023 року, за якими компанія UAB «GAZIMPEKSAS» здійснювала експорт в Україну скрапленого нафтового газу, який не має преференційного походження з Європейського Союзу. Декларації про походження … від 23.08.2022 № GAZ 0409912…, надані ТОВ «ЛЕНДІФОР» при здійсненні митного оформлення товару «Газ автомобільний вуглеводневий скраплений нафтовий», містяться у таблиці рахунків-фактур, за якими компанія UAB «GAZIMPEKSAS» здійснювала експорт в Україну скрапленого нафтового газу, який не має преференційного походження з Європейського Союзу…». Враховуючи викладене, декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером, від 23.08.2022 № GAZ 0409912 (деклараація про походження, складена на інвойсі), видана компанією-експортером UAB «GAZIMPEKSAS» та подана ТОВ «ВЕ ОЙЛ» до митного оформлення товарів за митною декларацією від 24.08.2022 №UA903070/2022/001792 з урахуванням листа уповноваженого органу країни експорту - Митний Департамент Міністерства фінансів Литовської Республіки - не може вважатись належною підставою для визначення Литовської Республіки країною походження товарів, зазначеною в цій декларації про походження.

Отже, товари, оформлені за митною декларацією від 24.08.2022 №UA903070/2022/001792 мають невизначену країну походження, а тому повинні бути оподатковані спеціальним митом за ставкою 3% згідно вимог Постанови КМУ №719.

Об`єктивною стороною даного правопорушення є вчинення директором ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 дій, спрямованих на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів у розмірі 15 689, 46 грн. Відтак, зазначені твердження ОСОБА_1 не відповідають дійсності, є хибними та голослівними, оскільки під час провадження у справі про порушення митних правил №0502/UA903000/2025 Енергетичною митницею було встановлено наступне: -ланцюг постачання - продавець підприємством «AdNext OU» Ltd (Естонія), відправник та підприємство, що видавало декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером, від 23.08.2022 № GAZ 0409912 - жодних договірних відносин не має; -UAB «GAZIMPEKSAS» є лише базою, а не заводом - виробником; -елементарна та доступна перевірка корпоративної історії підприємства UAB «GAZIMPEKSAS» за допомогою відкритих офіційних джерел та ресурсів дозволила б встановити, що директором підприємства UAB «GAZIMPEKSAS» з 2021 року по липень 2024 року був ОСОБА_7 (з липня 2024 його дружина) - громадянин росії, який працював головою департаменту трейдингу газу компанії ПАО НК «роснефть» (підсканкційна юридична особа, у т.ч. за списками РНБО). Більше того за інформацією з тих же відкритих джерел здійснює поставки скрапленого газу з рф. Зазначене підтверджується також розлідуванням Центру журналістських розслідувань Siena (https://siena.lt/news/kruvini-milijonai-lietuvos-imones-ukrainai-slapta-tieke-rusiskus-naftos-produktus); -будь-які докази та документальне підтвердження так званого «здійснення ОСОБА_1 дій з метою пересвідчення подання достовірних даних, а саме перевірено декларування походження Товару, а також перевірено наявність ліцензії уповноваженого експортера UAB «Gazimpeksas» за допомогою електронних сервісів та перевірки сайту компанії (http://gazimpeksas.com/), який на той момент працював» як то, листування з/запити до UAB «GAZIMPEKSAS» з метою отримання інформації про наявність (підтвердження) у нього статуса уповноваженого (схваленого) експортера, листування з /запити до митних органів Литовської Республіки, що надали UAB «GAZIMPEKSAS відповідний статус уповноваженого (схваленого) експортера з метою отримання інформації про наявність (підтвердження) у останнього такого статусу, прінт-скріни/витяги/роздруківки з електронних сервісів, сайту UAB «Gazimpeksas» в матеріалах справи відсутні, навіть не були подані під час здійснення перевірки; -маючи довготриваючий зовнішньоекономічний від 03.08.2022 №ANXT_1708_2022 з естонським підприємством «AdNext OU» Ltd працюючи з деклараціями-інвойсами, складеними уповноваженим (схваленим) експортером UAB «Gazimpeksas», маючи 10 протоколів за Актом - жодних претензій ТОВ «ВЕ ОЙЛ» / ТОВ «ЛЕНДІФОР» продавцю «AdNext OU» Ltd та відправнику UAB «Gazimpeksas» не було пред`явлено. Всі наведені обставини та факти свідчить про цілком пасивну поведінку ТОВ «ВЕ ОЙЛ». А тому посилання ОСОБА_1 на те, що він здійснив перевірку UAB «Gazimpeksas» спростовується матеріалами справи. Так, за чинним Актом встановлено, що преференційне походження товару з Литовської Республіки за декларацією-інвойсом, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 23.08.2022 № GAZ 0409912 не підтверджено. Порядок переміщення та митне оформлення базується на додержанні учасником ЗЕД вимог законодавства про обов`язкове декларування, тобто у поданні відомостей (документів) митним органам про всі товари, що переміщується через митний кордон України. ТОВ «ВЕ ОЙЛ», яке є імпортером газу на митну територію України та пред`являє документи митним органам, повинно додержуватись вимог законодавства, виконувати митні правила України та достовірно та повно нараховувати та сплачувати митні платежі до бюджету України. У відповідності до Постанови КМУ №719 на окремі товари походженням з російської федерації, що ввозяться на митну територію України нараховувалось спеціальне мито - на товари, що переміщувались залізничним та автомобільним транспортом в розмірі 3%. Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується умисною або необережною (самовпевненість чи недбалість) формами вини. Директором ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 вчинено порушення митних правил з умисною формою вини, яка полягає у наступному - ОСОБА_1 чітко розумів та усвідомлювала характер протиправної дії, що виразилось у заявленні в митній декларації від 24.08.2022 №UA903070/2022/001792 з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості - декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером, від 23.08.2022 №GAZ0409912, в якій вказане преференційне походження товарів (Європейський Союз) - не підтверджено (не може розглядатися як документ, що підтверджує походження товарів), не сплатив спеціальне мито у розмірі 3%, яке було обов`язковим, а тому досяг своєї мети, що виразилось у несплаті до Державного бюджету України спеціального мита, та бажав настання шкідливих наслідків (недоотримання держбюджетом коштів).

Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності, зазначає таке, Після отримання митницею листа Митного Департаменту Міністерства фінансів Литовської республіки від 07.08.2025 №(1.50Mr./20-05)3ВЕ-4829) здійснювались доперевірочні заходи та попередня перевірка достовірності декларування країни походження, а також вживались заходи щодо добровільного донарахування і сплати сум митних платежів за зазначеним листом. Відтак лист Митного Департаменту Міністерства фінансів Литовської республіки від 07.08.2025 №(1.50Mr./20-05)3ВЕ-4829) не є тим документом (доказом), який містить достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення, оскільки виключно на підставі проведення документальних перевірок встановлюється своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати митних платежів після їх випуску у вільний обіг, та став однією з підстав для проведення перевірки. Посадовими особами Управління проведення митного аудиту Енергетичної митниці в період з 15.09.2025 по 18.09.2025 згідно наказу Енергетичної митниці від 01.09.2025 №127, проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ЛЕНДІФОР» вимог законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині застосування спеціального мита за митними деклараціями, в тому числі за митною декларацією від 24.08.2022 №UA903070/2022/001792. За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «ЛЕНДІФОР» посадовими особами Енергетичної митниці складений Акт та винесені ППР. Відповідно до п.7 ст.345 МК України у разі виявлення митним органом під час проведення перевірки ознак порушення митних правил або контрабанди посадові особи митного органу вживають передбачених законом заходів. Листом ДМСУ від 14.01.2021 №08-1/19-01/7/599 надсилались Тимчасові методичні рекомендацій щодо порядку організації взаємодії між структурними підрозділами митних органів та митними органами під час організації, проведення та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (надалі - Методичні рекомендації). Згідно з п.п. 4.3.1 п.4.3 розд. 4 Методичних рекомендацій 30.10.2025 Управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил отримано службову записку Управління проведення митного аудиту №19/19-02/6721 з додатками. Саме 30.10.2025 є датою виявлення правопорушення та тим днем, коли уповноважена посадова особа, яка має право складати протокол про адміністративне правопорушення отримала інформацію та документи, що об`єктивно дозволяють прийти до обґрунтованого висновку про наявність в діях певної (конкретної) особи ознак адміністративного правопорушення, передбаченого МК України. Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Враховуючи викладене, шестимісячний термін для накладення адміністративного стягнення, починаючи з дати виявлення правопорушень 30.10.2025 та дати отримання справи судом про порушення митних правил, не сплинув, оскільки ця справа отримана судом - 10.02.2026 (3 місяці і 10 днів) та на час розгляду яких строк зупиняється.

У судовому засіданні представник митного органу Швед А.О. підтримала подані письмові пояснення, просила визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 150% несплаченої суми митних платежів - 23 534,19 грн.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надіслав заяву через електронний суд, в які просить розглядати справу у його відсутність, підтримує свої письмові заперечення та просить справу про порушення митних правил закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши учасників та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про порушення митних правил № 0502/UA903000/2025 додано копії таких документів: лист (вих. № 7.6-3/20-01/13/4920 від 18.11.2025) ОСОБА_1 про направлення протоколу про ПМП № 0502/UA903000/2025, копія службової записки про обставини складання протоколу про ПМП №0502/UA903000/2025 від 17.11.2025 №20-01/20-01/7092; МД ІМ 40 ЕА№UA903070/2022/001792, копія інвойсу GAZ №0409912 від 23.08.2022; копія декларації-інвойсу експортера GAZ №0409912 від 23.08.2022; копія міжнародної автотранспортної накладної (CMR) BL/6А №1089950 від 23.08.2022; копія рахунку №5600720022 від 23.08.2022; копія сертифікату якості від 08.08.2022 №В 22-17 U; копія контракту №26/07-2022 від 26.07.2022; копія договору №29/07/22 від 29.07.2022.

З огляду на докази, додані до протоколу про порушення митних правил, доводи ОСОБА_1 є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. У даному випадку - за місцем знаходження Енергетичної митниці.

Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.02.2019 по справі № 149/2498/17 зазначив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Днем виявлення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1 ст. 490 МК України протокол про порушення митних правил мають право складати посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил.

Відповідно до вимог ст. 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Правопорушення виявлене 30 жовтня 2025 року, матеріали надійшли до суду 10 лютого 2026 року, тобто, до закінчення шестимісячного строку, встановленого ч. 1 ст. 467 МК України.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За приписами ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 1статті 293Митного кодексу України визначено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант.

Відповідно до ч. 1 ст. 485МК України відповідальність встановлено за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про правопорушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 271 МК України визначено, що мито - це загальнодержавний податок, встановлений ПК України та МК України, який нараховується та сплачується відповідно до МК України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мита, додатковий імпортний збір (ч. 1 ст. 275 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 275 МК України спеціальне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»:

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» у разі якщо інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, у відповідь на такі дії можуть застосовуватися адекватні заходи. У разі якщо такі дії завдають шкоди або створюють загрозу її заподіяння державі та/або суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені заходи можуть передбачати її відшкодування.

Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань здійснюються відповідно до законів України, міжнародних договорів України, загальноприйнятих правил, стандартів та норм міжнародного права та одним з таких заходів є запровадження спеціального мита.

У разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, заходи у відповідь, визначені частиною третьою цієї статті, можуть застосовуватися за рішенням Кабінету Міністрів України.

Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27.01.2015 № 129-VIII Російську Федерацію визнано державою-агресором.

Відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону № 959-ХІІ та з метою вжиття заходів, необхідних для захисту суттєвих інтересів безпеки під час надзвичайних обставин у міжнародних відносинах Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 719, якою було запроваджено спеціальне мито на важкі дистиляти (газойлі), гази скраплені, вуглеводні та на окремі типи вугілля походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України, незалежно від інших видів мита.

Так, Постановою № 719 було встановлено спеціальне мито для газів скраплених за кодами 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 згідно з УКТ ЗЕД та вуглеводнів за кодом 2901 10 00 10 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту та країною походження яких є Російська Федерація, у розмірі 3 %.

У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито згідно з цим пунктом, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними цим пунктом ставками.

Згідно з ч. 1 ст. 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Під час митного оформлення товарів за МД, наведеними у Додатку № 3 до Акту перевірки, скаржником на підставі декларацій про походження, складених на інвойсах, виданих компанією-експортером UAB «GAZIMPEKSAS», заявлено країною походження товарів Литовську Республіку.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, умови складання декларацій про походження або декларацій про походження EUR-MED, а також процедура перевірки підтверджень походження товарів та правильності інформації, що в них міститься, зазначених у перелічених вище документах, встановлені у Доповненні ІІ до Регіональної Конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 08.11.2017 № 2187-VIII.

Пунктом 2 статті 31 Доповнення І до Конвенції встановлено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та EUR-MED, декларацій про походження і декларацій про походження EUR-MED та правильності інформації, що міститься в цих документах.

Статтею 32 Доповнення І до Конвенції передбачено процедуру здійснення перевірки достовірності підтверджень походження товарів та правильності інформації, що в них міститься. Так, пунктом 1 зазначеної статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог Конвенції.

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (п. 3 ст. 32 Доповнення І до Конвенції).

Експортер, який складає декларацію про походження або декларацію про походження EUR-MED, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера надати всі належні документи на підтвердження походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов Конвенції (п. 5 ст. 21 Доповнення І до Конвенції).

З метою реалізації положень п. 1 ст. 32 Доповнення І до Конвенції митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (п. 2 ст. 32 Доповнення I до Конвенції).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам Конвенції (п. 5 ст. 32 Доповнення І до Конвенції).

При цьому положеннями ст. 32 Доповнення І до Конвенції не передбачено надання митними органами Договірної сторони - експортера митним органам, на запит яких була здійснена перевірка, інформації про здійснені в рамках перевірки заходи, зокрема про направлення запитів компанії-експортеру.

Пунктом 6 статті 32 Доповнення І до Конвенції встановлено, що якщо відповідь на запит про перевірку не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Крім того п. 1 ст. 3 Протоколу ІІ «Про взаємну адміністративну допомогу в митних справах» до Конвенції встановлено, що на запит органа-заявника запитуваний орган повинен надати йому всю необхідну інформацію, яка може допомогти йому у забезпеченні правильного застосування митного законодавства, в тому числі інформацію про помічену чи плановану помічену чи плановану діяльність, яка є або могла б бути порушенням митного законодавства.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 352 МК України отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, можуть використовуватись як матеріали для підготовки висновків за результатами перевірок.

Пунктом 54.4 статті 54 ПК України встановлено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених п. 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, передбачених МК України або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідну позицію з цього питання сформульовано Верховним Судом та викладено у постанові від 05.06.2024 у справі № 380/2397/22. Так, Верховний Суд визначив, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, стосовно країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника на підставі відомостей, зазначених у таких документах, безвідносно до завершення митного оформлення товарів та їх випуску.

Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній раніше у постановах від 11.04.2022 у справі № 260/2805/20, від 11.08.2022 у справі № 460/8509/21, від 26.04.2023 у справі № 260/4347/20.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 289 МК України обов`язок зі сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Таким чином, відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України на підставі відомостей, надісланих уповноваженим органом Литовської Республіки, контролюючий орган самостійно визначив суму грошових зобов`язань у зв`язку з тим, що результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження ТОВ «ВЕ ОЙЛ» податкових зобов`язань, вказаних у МД, наведеними у Додатку № 3 до Акта перевірки.

Дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, слід дійти висновку, що директором ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 були вчиненні дії спрямовані на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митного органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів.

Провадження у справах про порушення митних правил згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так Верховний Суд у своїй постанові від 22 травня 2018 року у справі № 359/1615/16-а, вказав, що диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю). Протилежний висновок судів про те, що суб`єктивна сторона даного правопорушення можлива лише у формі умислу, є безпідставним, оскільки особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу в розмірі 150 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 23 534,19 гривень.

Оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні обставини справи в їх сукупності, вбачається, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, а тому остання підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 665,60 грн., в зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.

Керуючись ст. ст. 465, 485, 527, 529 МК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 23 534,19 грн. (дванадцять три тисячі п`ятсот тридцять чотири грн 19 коп.), що становить 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Згідно з ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Н. М. Ларіонова