Ухвала суду № 137524996, 16.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8885/26

Провадження №: 1кс/755/2682/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, працюючого офіційно, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040001388 від 12.06.2026 року,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Cлідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001388 від 12.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та місці, у невстановленому досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 10.06.2026 року (тобто в період дії правового режиму воєнного стану, який у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введений в дію Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, який діє по теперішній час), вступив у злочинну змову разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, спрямовану на заволодіння грошовими коштами невизначеного кола громадян шляхом обману, в особливо великих розмірах.

З цією метою, невстановлені досудовим розслідуванням особи, розробили злочинний план, відповідно до якого, за допомогою телефонних дзвінків, невстановлені досудовим розслідуванням особи, здійснювали пошук осіб похилого віку, у яких наявні грошові кошти, рухоме та нерухоме майно та які, на їх думку, здатні піддатися психологічному тиску та обману, з метою отримання від таких осіб грошових коштів. Крім того, невстановлені досудовим розслідуванням особи, з тією ж метою, здійснювали пошук особи, яка нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до людської гідності та літнього віку потерпілих осіб, а також незважаючи на військову агресію російської федерації та діючий воєнний стан на території України, могла б виконувати протиправні дії за їхніми вказівками, з метою особистого незаконно матеріального збагачення за рахунок чужого майна.

Інші співучасники, в ході підготовки до вчинення злочинів, попередньо реєстрували в месенжері «Вайбер» профілі на вигадані імена, використовуючи різні номери мобільних телефонів, при цьому додаючи на аватар в месенжері «Вайбер» герби різних силових структур, а саме СБУ, НПУ, та інших для справлення враження на потерпілих осіб, а також вчинення на них певного психологічного тиску.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відповідно до відведеної їй злочинної ролі, 10.06.2026 року приблизно о 13:58, використовуючи месенжер «Вайбер» та профіль з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , зателефонували до потерпілого ОСОБА_9 на його номер телефону мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_2 та жіночим голосом, представившись працівником Служби безпеки України «ОСОБА_12», повідомила останньому, що його нібито було викрито у співпраці з державою-агресором, та для справлення психологічного впливу скерували через месенжер «Вайбер» повістку про явку до органів служби безпеки для проведення допиту. Для посилення психологічного тиску на потерпілого, останні в месенжері «Вайбер» надіслали фото документу, який мав назву «Повістка», та містив, зображення печатки Служби безпеки України, та підпис «Начальник слідчого відділу полковник СБУ ОСОБА_10 », про виклик для проведення слідчих дій на 11.06.2026 року за підозрою у державній зраді.

Надалі, 10.06.2026 року о 14:58, на зазначений номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_9 з номеру НОМЕР_3 зателефонувала невстановлена особа, яка представилась співробітником СБУ « ОСОБА_10 », та з метою справлення психологічного впливу повідомила потерпілому ОСОБА_9 , що на даний час його підорюють у державній зраді через співпрацю з рф, як одного з співучасників злочину, та використовуючи методи залякування, почали здійснювати психологічний тиск, під приводом використання потерпілим ОСОБА_9 грошових коштів, що пов`язані з країною агресором та співпрацю з останніми. Одночасно з цим, останньому повідомили, що він має перейти на сеанс відеозв`язку, в ході якого продемонструвати на камеру наявні у нього грошові кошти, після чого передати їх для перевірки «працівнику СБУ».

У подальшому, після того як грошові кошти в сумі 16900 Євро та 20900 доларів США в ході сеансу відеозв`язку через месенжер «Вайбер» були продемонстровані потерпілим на камеру, невстановлені досудовим розслідуванням особи, відповідно до відведеної їм злочинної ролі, використовуючи психологічний тиск, шляхом обману, запевнили потерпілого ОСОБА_9 , що перевіривши передані ним грошові кошти повернуть їх назад та домовились з ним про передачу грошових коштів нібито працівнику СБ України, який повинен зустрітись з потерпілим та використавши цифровий пароль, для підтвердження, що він є саме працівником СБ України, забрати у нього грошові кошти.

З цією метою, невстановлені досудовим розслідуванням особи, відповідно до відведеної їм злочинної ролі, в ході телефонної розмови, 10.06.2026 року приблизно о 22:13, використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_4 , повідомили потерпілому ОСОБА_9 , що йому необхідно вийти з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (за адресою проживання потерпілого), підійти до будівлі салону краси «Корона», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2В, де зустрівшись з нібито працівником СБ України, та передати останньому грошові кошти, при цьому назвати в момент передачі коштів цифровий пароль.

У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконно матеріального збагачення за рахунок чужого майна, залучив до вчинення вказаного кримінального правопорушення свого знайомого ОСОБА_11 та, використовуючи мобільний зв`язок через месенжери «Ватсап» та «Телеграм», здійснював координацію дій ОСОБА_11 , а також надавав вказівки щодо конспірації.

Так, ОСОБА_4 , діючи у співучасті з іншими невстановленими особами, 10.06.2026 року о 21:01, використовуючи месенжер «Телеграм» з акаунтом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надав вказівку ОСОБА_11 орієнтовно через 40 хвилин прибути за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2в, де на нього чекатиме потерпілий ОСОБА_9 , надавши при цьому фото місця передачі грошових коштів, опис потерпілого ОСОБА_9 та приблизну суму грошових коштів, що мають бути отримані від останнього. При цьому ОСОБА_4 надав інструкції, щодо забезпечення конспірації та надав вказівку перевірити наявність на місці передачі коштів камер відеоспостереження.

У свою чергу, ОСОБА_11 , чітко виконуючи інструкції, які надались йому ОСОБА_4 відповідно до відведеної йому злочинної ролі, видаючи себе за співробітника СБ України, 10.06.2026 року приблизно о 22:45, прибув за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2В, де зустрівшись із потерпілим ОСОБА_9 , мав намір отримати грошові кошти. Разом з тим, в момент зустрічі з потерпілим ОСОБА_9 , інші співучасники злочину не встигли повідомити йому числовий пароль, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_9 відмовився передавати грошові кошти до моменту, поки ОСОБА_11 не назве йому числовий пароль. Про відмову потерпілим ОСОБА_9 передати грошові кошти без зазначення числового паролю ОСОБА_11 негайно повідомив ОСОБА_4 в ході листування в месенжері «Телеграм». Діючи єдиним умислом з невстановленими особами, маючи на меті отримати від потерпілого ОСОБА_9 грошові кошти, використовуючи месенжер «Телеграм», ОСОБА_11 звернувся до ОСОБА_4 , який координував його дії, з вимогою якнайскоріше надати йому числовий код, що дозволить отримати грошові кошти від потерпілого ОСОБА_9 .

У свою чергу, ОСОБА_4 відповідно до відведеної йому злочинної ролі, дізнався у інших співучасників числовий пароль, який має бути названий потерпілому ОСОБА_9 , та 10.06.2026 року о 23:00 надіслав зазначений цифровий пароль «НОМЕР_5» ОСОБА_11 через месенжер «Телеграм».

Отримавши зазначений числовий пароль, ОСОБА_11 повідомив потерпілому ОСОБА_9 та отримав від нього грошові кошти в сумі 16900 Євро та 20900 доларів США, які знаходились в пакеті, про що негайно поінформував ОСОБА_4 , в свою чергу, маючи на меті отримати підтвердження отримання грошових коштів, наказав ОСОБА_11 здійснити перерахунок зазначених грошових коштів під відеозапис та надіслати йому в месенжері «Телеграм» у вигляді відеоповідомлення. Чітко слідуючи інструкціям, виконуючи вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , перебуваючи за місцем свого мешкання перерахував кошти та скерував відповідний відеозапис ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , який після отримання вказаного доказу отримання коштів від потерпілого ОСОБА_9 , керуючись єдиним умислом з невстановленими досудовим розслідуванням особами, організував процес здачі грошових коштів до пункту обмін валют для подальшого зарахування на підконтрольний зловмисникам криптогаманець, та надав вказівку ОСОБА_11 11.06.2026 року доставити грошові кошти до пункту обміну валют та переказати їх на вказаний криптогаманець.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами, шляхом обману заволоділи грошовими коштами в сумі 20900 доларів США (що в перерахунку, відповідно до курсу НБУ 44,82 гривень за 1 долар станом на 10.06.2026 становить 936 738 гривень), та 16900 Євро (що в перерахунку, відповідно до курсу НБУ 51,90 гривень за 1 євро станом на 10.06.2026 становить 877 110 гривень), що належать потерпілому ОСОБА_9 , чим завдали матеріального збитку на суму 1 813 848 гривень.

13.06.2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 22:40 12.06.2026 року). 14.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Беручи до уваги те, що на даний час існують ризики, а саме:

- п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років. Так, 12.06.2026 року, після того як ОСОБА_4 стало відомо про затримання ОСОБА_11 за вчинення вказаного злочину, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, намагався покинути територію України, а саме через пункт перетину державного кордону «Шегині-Медика». Таким чином, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, маючи змогу перетинати державний кордон, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, також має місце, оскільки досудове розслідування на даний час триває та слідством встановлюються додаткові докази для формулювання подальшого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжких злочинів, останній достовірно знаючи план та спосіб вчинення інкримінованого йому злочину, володіючи інформацією про наявні у органу розслідування докази, так як відомості про них зазначено в повідомленні про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу, може знищити додаткові докази, про які на даний час невідомо слідству. Зокрема, на даний час ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що належний йому мобільний телефон, містить докази його протиправної діяльності (листування з іншими співучасниками) свідомо приховав зазначений засіб зв`язку, внаслідок чого в момент його затримання 13.06.2026 року в порядку ч.6 ст. 615 КПК України, останній перебував без будь-якого засобу зв`язку.

- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі буде незаконно впливати на свідків, потерпілого, з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні. Разом з тим, на даний час не встановлені інші співучасники вчиненого злочину та при спілкуванні з останніми може розголосити дані досудового розслідування, які стануть йому відомі, буде мати реальну можливість незаконно впливати на інших учасників процесу з метою уникнення відповідальності, зокрема повідомити своїм спільникам, які на даний час ще не встановлені, про наявні у органу досудового розслідування докази.

- п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування, у тому числі зможе продовжити протиправну діяльність.

У свою чергу, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за виконанням ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків і потерпілих та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.

У той же час, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину і тому вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією Європейського суду з прав щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, вказаний запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки підозрюваний матиме змогу продовжити свою протиправну діяльність, може мати можливість спілкування з іншими співучасниками, а також вчинив особливо тяжкий злочин.

- особисту поруку неможливо застосувати у зв`язку з відсутністю осіб, яких сторона обвинувачення вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки є обгрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення та існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, зазначив, що затримання ОСОБА_4 відбулося з дотриманням норм КПК України.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки підозра та ризики, що наведенні у клопотанні, є не обгрунтованими та не доведеними у судовому засіданні. Зазначила, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки (має дружину та трьох малолітніх дітей), офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, у за`язку з чим просила застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання. Крім того, захисник у судовому засіданні заявила про визнання незаконим затримання ОСОБА_4 та тримання його під вартою, навела відповідні доводи. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав позицію свого колеги, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме нічний домашній арешт, а у разі задоволення слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу - визначити розмір застави. Щодо незаконного затримання ОСОБА_4 підтримав думку захисника ОСОБА_7 . Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію своїх колег. Зазначив, що ОСОБА_4 має проблеми із здоров`ям, не причетний до кримінального провадження, бажає співпрацювати зі слідством, у зв`язку з чим просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, а у разі задоволення слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу - визначити розмір застави. Крім того, щодо незаконного затримання ОСОБА_4 підтримав думку захисника ОСОБА_7 .

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисників щодо обрання до нього більш м`якого запобіжного заходу та доводи захисників щодо його незаконного затримання і тримання під вартою. Зазначив, що він має дружину та трьох малолітніх дітей, є волонтером, працює офіційно, у зв`язку з чим потрібно йому виконувати свої зобов`язання, яке перед сім`єю так і перед колегами по роботі. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисників, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні. Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Слідчим суддею встановлено, що 12.06.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040001388 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. 14.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконано вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12026100040001388 від 12.06.2026 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у злочину; протоколом обшуку особи; протоколом допиту підозрюваного; протоколом допиту свідка; протоколом огляду предмета та іншими матеріалами кримінального провадження. Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; вік підозрюваного та відстуність захворювань, які б перешкоджали знаходженню у ДУ "Київський слідчий ізолятор"; наявність міцних соціальних звязків; раніше не судимий. Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним можливо вчиненні особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Тому даний ризик є цілком реальним. Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та обставини його вчинення, ризик впливу останнього на потерпілого та свідків, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами, є досить реальним. Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення на час розгляду клопотання не обґрунтовано ризики, передбаченні п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді підозрюваному не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, тому що це не знівелює спроби підозрюваного ухилятися від слідства та вливати на свідків.

Крім того, на думку слідчого судді, у разі застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, про який просила сторона захисту, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити. Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України. Доводи сторони захисту щодо визнання незаконним затримання ОСОБА_4 та тримання його під вартою є не обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що достатньою мірою гарантування виконання ним, покладених на нього обов`язків, може бути застава, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

Зазначений розмір застави, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також буде стимулюючим розміром для запобігання реалізації підозрюваного встановлених слідчим суддею ризиків та не є завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 10 серпня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 998 400 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої особа підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватися з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 19 червня 2026 року о 09 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1