Вирок № 137524544, 18.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/16566/26

Провадження № 1-кп/686/1959/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому кримінальне провадження № 12026243000000873 від 23.04.2026 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ярмолинці, Хмельницької обл., українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб немаючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України -

в с т а н о в и в:

23.04.2026 року в період часу з 13 год. 10 хв. по 13 год. 25 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Sinsay» ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», що розташований на першому поверсі ТРЦ «Оазис» по вул. C Бандери, 2 А в м. Хмельницькому, помітив на стелажах вказаного магазину товари для продажу, після чого реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, пересвідчившись, що за його протиправними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, з метою особистого незаконного збагачення, розуміючи та усвідомлюючи, що в державі діє воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», згідно якого на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє продовжено Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026 року строком на 90 діб з 05 год. 30 хв. 03.02.2026 року, діючи умисно з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу із стелажів з продажу товарів, викрав належні ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» речі, а саме, одну піжаму чоловічу вартістю 449,00 грн., одні штани чоловічі вартістю 239,20 грн., одні сандалі чоловічі вартістю 449,00 грн., одні сандалі чоловічі вартістю 299,00 грн., одну куртку чоловічу вартістю 699,00 грн., два піджака чоловічі вартістю 899,00 грн. кожен загальною вартістю 1798,00 грн., та один рюкзак вартістю 899,00 грн. за одиницю, з яких два викрадених піджака та одну викрадену куртку одягнув під належний йому верхній одяг, а інше викрадене майно помістив у викрадений рюкзак, після чого, не розрахувавшись за товар, пройшов повз розрахункові каси вказаного магазину.

Проте, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, ОСОБА_4 кримінальне правопорушення не закінчив з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками магазину біля виходу з приміщення вказаного магазину.

Вказаними умисними протиправними діями ОСОБА_4 міг завдати ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» майнову шкоду на загальну суму 4832,2 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав та показав, що за обставин зазначених в обвинувальному акті, він викрав з магазину, що в ТЦ «Оазис» одяг та рюкзак, проте був зупинений працівниками магазину біля виходу з приміщення магазину.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст. 349 КПК України показами обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого злочину, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене обвинуваченому обвинувачення.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб немає, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, проте перебуває на обліку у лікаря нарколога, за місцем проживання характеризується посередньо.

Суд враховує, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, що є обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відсутні.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, правову позицію прокурора, конкретні обставини справи, характер і ступінь небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги особу винного, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, позицію прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням іспитового строку, а також інші в сукупності обставини, які пом`якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку у відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, така міра покарання є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень та сприятиме позитивному впливу на інших осіб.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання залишити ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлявся.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта, у відповідності до ч. 2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, скасувавши, на підставі ст. 174 КПК України, арешт, накладений на ці речові докази.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374-376 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_4 залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь державного бюджету документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 12 996 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 72 коп..

Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 24.04.2026 року на: гумові тапки (пара) зеленого кольору, 43 розміру з маркуванням «Sinsay»; гумові тапки (пара) зеленого кольору,42/43 розміру з маркуванням «Sinsay»; дві куртки чорного кольору, розміру XL; чоловічу жилетку чорного кольору, стьобану горизонтальними секціями з маркуванням «Sinsay mеn»; штани чорного кольору; піжаму чоловічу, яка складається з футболки синього кольору та шортів чорного кольору; рюкзак чорного кольору з маркуванням «Sinsay» скасувати.

Речові докази по справі:

- гумові тапки (пара) зеленого кольору, 43 розміру, з маркуванням «Sinsay»; гумові тапки (пара) зеленого кольору,42/43 розміру з маркуванням «Sinsay»; дві куртки чорного кольору, розміру XL; чоловічу жилетку чорного кольору, стьобану горизонтальними секціями, з маркуванням «Sinsay mеn»; штани чорного кольору; піжаму чоловічу, яка складається з футболки синього кольору та шортів чорного кольору; рюкзак чорного кольору з маркуванням «Sinsay», які відповідно до квитанцій від 22.05.2026 року передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій обл. повернути представнику ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП».

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: