Рішення № 137523870, 19.06.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 201/10465/24

Провадження № 2/314/67/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Кононенка І.О.,

секретаря судового засідання Баланюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вільнянськ справу за позовом за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа: відділ опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 44013254, м. Дніпро, вул. Шевченка,7) про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

04.10.2024 за підсудністю із Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшла цивільна справа № 201/10465/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини. Позов обґрунтовано тим, що у період із 18.09.2015 до 09.06.2022 сторони перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 09.06.2022, у якому ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 . Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 332/930/22. На момент розірвання шлюбу питання щодо встановлення місця проживання дитини у судовому порядку не вирішувалось. Представник позивачки зазначає, що з моменту розірвання шлюбу ОСОБА_1 разом із дочкою мешкають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором оренди квартири № ДОК 254 від 31.01.2022. Позивачка зазначає, що самостійно займається вихованням та розвитком дитини. Дочка має окрему, мебльовану кімнату, забезпечена одягом, їжею, іграшками, не обмежена у спілкуванні з однолітками, має стійкий емоційний зв`язок із матір`ю. Позивачка не чинить перешкод у спілкуванні дочки із батьком-відповідачем по справі. Проте досудове врегулювання спору між сторонами на даний час неможливе. Зазначає, що дитина тривалий час проживає окремо від батька, вважає, що місце проживання дитини повинно бути визначено за позивачкою. Просить встановити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із матір`ю- ОСОБА_1 . Стягнути із відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою суду від 08.10.2024 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

24.10.2024 до суду представником позивачки подано клопотання про долучення доказів, а саме роздруківки з месенджеру «Телеграм» спілкування дитини з батьком-відповідачем по справі; фотографії наслідків вчинення домашнього насильства.

18.11.2024 до суду представником позивачки подано клопотання про долучення доказів, а саме довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 11.11.2024 № 133 , зі змісту якої вбачається, що згідно результатів психологічного диагностування ОСОБА_4 виявлено, що дитина дружелюбна, настрій дівчинки стабільний, позитивно забарвлений, вона охоче йшла на контакт із спеціалістами центру. Когнітивний розвиток дитини відповідає віковим нормам. На малюнку « ІНФОРМАЦІЯ_4 родина в образах тварин» ОСОБА_5 зобразила себе та матір (себе у вигляді рисі, а матір у вигляді собаки хаскі) та позначила стрілочками взаємозв`язок між ними, що свідчить про наявну міцну прив`язаність дитини до матері. На прохання фахівців дівчинка зобразила на цьому ж малюнку батька (у вигляді собаки) та позначила стрілочкою вліво за межі аркуша, що свідчить про деформований емоційний зв`язок дитини з батьком. ОСОБА_5 коментує малюнок так: « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Під час діагностичного інтерв`ю ОСОБА_5 розповідала: « ІНФОРМАЦІЯ_4 , добрая, хорошая, я ее обожаю. Папу я не видела уже год или полтора. Описать не могу папу, не знаю, какой он. Разговаривать я с ним не хочу, но нам с мамой приходится записывать «кружочки» («мини-видео») для папы. Папу я плохо помню, только помню, как папа облил маму горячим чаем. Мама плакала, и сейчас она плачет часто из-за судов, я думаю, папа ее судами обижает. Я не хочу с папой разговаривать. Он мне не нравится. Когда он мне звонит, я сбрасываю. Если папа перестанет заставлять маму ходить суды, принесет торт и цветы маме, может быть, я с ним бы общалась. Пусть изменит отношение к маме, будет к ней добрее. Мама мне не запрещает видеться с папой сама не хочу». Згідно результатів діагностування було виявлено, що на даний час ОСОБА_5 домінуючою особою в своєму житті вважає матір, з якою ідентифікує себе (хоче бути схожою) та бажає захистити. Дівчинка має тісний емоційний зв`язок з матір`ю ОСОБА_1 . При використанні відстороненого метода спостереження було виявлено, що спілкування матері з дитиною носить позитивно забарвлений характер. Матір для дитини є авторитетом, символізує захист, безпеку та стабільність. Можна зробити висновок, що ОСОБА_3 , разом з матір`ю відчуває себе комфортно, спокійно та захищено, в родині панує психологічно здорова атмосфера. Ситуація необхідності примусового спілкування з батьком викликає психоемоційний дискомфорт та когнітивний дисонанс у дитини (стан, що характеризується суперечливими уявленнями, переконаннями та поведінковими установками), що може надалі призвести до дестабілізації психоемоційного стану дитини. Матір ОСОБА_1 не маніпулює думкою дитини, не навіює донці негативне ставлення до батька ОСОБА_2 ». Також центр соціально-психологічної допомоги рекомендував: спілкування з батьками не повинно набувати риси психотравмуючих подій. Виховний процес повинен сприяти емоційному, когнітивному, особистому розвитку дітей та допомагати набувати корисні навички для подолання труднощів у подальшому, дорослому житті. ОСОБА_3 повинна перебувати в режимі емоційної стабільності та в безпечному середовищі, цю потребу забезпечує родина, в якій на данний час проживає дівчинка. Оскільки між дитиною ОСОБА_7 та батьком ОСОБА_2 існують деформовані стосунки, недоцільно на даний час примушувати дитину до спілкування, не бажано організовувати ночівлі вдома у батька, оскільки це не є звичне для дитини місце перебування. Батькові ОСОБА_2 необхідно намагатись налагоджувати конструктивні відносини за допомогою матері дитини, так як дитина проживає з нею, спілкування дитини з батьком бажано проводити в присутності матері за бажанням дитини; Задля більш об`єктивної оцінки ситуації батькові ОСОБА_2 рекомендовано пройти психологічне діагностування психоемоційного стану, визначення батьківського потенціалу».

19.11.2024 до суду надійшли пояснення відповідача із яких вбачається, що жодних дій щодо встановлення місця проживання дитини із ОСОБА_2 він не здійснював ані у 2022 році, до під час або після розірвання шлюбу, ані на теперішній час. Наразі спільна дочка ОСОБА_3 та її матір ОСОБА_1 проживають разом. Зазначає, що наразі є солдатом, обіймає посаду навідника-оператора 1 взводу оперативного призначення 1 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення, в період з 18.08.2024 по 31.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Оріхів Пологівського району Запорізької області. Відповідач стверджує, що у зв`язку з його військовою службою будь-якого іншого місця проживання дитини, окрім як з матір`ю, він не бачить, а тому у справі № 201/10465/24 відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі.

12.02.2025 до суду представником позивачки надано заяву про долучення до матеріалів справи в якості письмових доказів оригіналу листа № Б-93/01/09-24 від 22.01.2025 разом з оригіналом Акту обстеження умов проживання від 20.01.2025.

21.04.2025 до суду надійшло клопотання представника відділу опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради у якому представник просить справу розглядати за його відсутності. Одночасно із заявою до суду подано висновок Дніпровської міської ради Адміністрації Соборного району від 03.04.2025 № 5/6-51, у якому вважає за недоцільне визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із підстав відсутності спору між сторонами.

28.04.2025 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивачки у яких не погоджуючись із висновком Дніпровської міської ради Адміністрації Соборного району від 03.04.2025 № 5/6-51 останній стверджує, що умови для проживання дитини створені силами та за рахунок позивачки, аліменти відповідач сплачує вкрай нерегулярно. Щоб отримати від відповідача обов`язковий мінімум на утримання дитини, довелось судитись рік. У висновку зазначено, що відповідач, є солдатом, перебуває на військовій службі з 12.05.2023, тож місце проживання відповідача орган опіки не обстежував. Зі слів відповідача третя особа зазначила у висновку як факт ту обставину, що в нього стосовно місця проживання дитини претензій немає, а позивачка чинить йому перешкоди в спілкуванні з дитиною через заблокований телефон. У висновку третьої особи зазначена неправдива інформація про те, що на комісії обидві сторони визнали ніби спір у них відсутній. Спір між сторонами наявний, що підтверджується наступним:

-пред`явлення позову вже свідчить про відсутність взаємної домовленості сторін;

-наявність заперечень відповідача проти задоволення позову також свідчить про наявність спору між сторонами;

-між сторонами відсутній будь-який письмовий нотаріально посвідчений договір, що визначав би місце проживання дитини. Відповідач не вчиняє активних дій, що підтверджують свою позицію.

Представник позивача зазначає, що цей спір не тільки про факт місця проживання, а про обсяг батьківських прав і обов`язків у майбутньому: право самостійно змінювати місце реєстрації дитини; виїзд дитини за кордон без згоди іншого з батьків; лікування, навчання та інші рішення. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги потребою захисту інтересів дитини, забезпеченням реалізації своїх прав безперешкодно в майбутньому. Позивачка не довіряє сьогоденним заявам відповідача та вважає їх неправдивими, що також є спором. Звичайне місце проживання дитини визначається з урахуванням ступеня прив`язаності дитини до соціального та сімейного оточення. Тож навіть за відсутності активного спору між батьками, суд має визначити місце проживання дитини, виходячи з її найкращих інтересів. Представник позивачки вважає орган опіки та піклування не об`єктивним у своєму висновку.

29.04.2025 до суду подано клопотання про визнання доказу, а саме висновку Дніпровської міської ради Адміністрації Соборного району від 03.04.2025 № 5/6-51, недоспустимим/неналежним/недостовірним.

13.05.2025 до суду подано клопотання про витребування з Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради висновку, актів та інших матеріалів, що були складені та прийняті в межах заяви ОСОБА_1 , зокрема письмовий висновок Органу опіки та піклування.

Ухвалою суду від 30.05.2025 у задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 -адвоката Ліфлянчика Станіслава Ігоровича, відмовлено.

16.07.2026 до суду представником позивачки подано клопотання про долучення доказів, зокрема заяви про скоєння кримінального правопорушення.

17.07.2025 до суду відповідачем надані додаткові пояснення по справі, у яких зазначає, що у разі теоретичного задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд, може у тексті рішення, надати відповідачу негативної характеристики, що у подальшому може вплинути на його взаємодію з дочкою, враховуючи постійні нападки, маніпулювання та викривлення фактів з боку позивачки. Не вбачає у справі № 201/10465/24 предмету спору, є діючим військовослужбовцем, не можу собі уявити інше місце проживання дитини, окрім як з матір`ю. Стверджує, що Заводським районним судом м. Запоріжжя у справі № 332/930/22, 25.07.2022 шлюб між сторонами було розірвано. У цьому ж рішення зазначається, що шлюбні відносини припинені з 25.03.2022, спільне життя між сторонами не склалося у зв`язку із відсутністю спільних інтересів та взаєморозуміння, через що були втрачені почуття любові та поваги. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться. Спір про поділ майна та місце проживання дитини наразі відсутній. Дитина після розірвання шлюбу залишається із матір`ю. Зауважує, що самою ОСОБА_1 зазначено, що з моменту розірвання шлюбу та до теперішнього часу вона проживає разом з дочкою. Жодних дій щодо встановлення місця проживання дитини із батьком, відповідач не здійснював.

Відповідач зазначає, що задля спростування довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 11.11.2024 № 133 він звернувся до ОСОБА_8 , докторки філософії у галузі психології (диплом ДР № 001829 від 06.09.2021), психологиня проекту «Надання психосоціальної підтримки та забезпечення правосуддя як складової частини кращого догляду за вразливими дітьми», що реалізується за підтримки представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, супервізорка психологів, які залучаються до слідчих дій за участю дій, залучена експертка Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя дружнього до дітей, задля здійснення науково-психологічного оцінювання вказаної довідки на предмет відповідності складеного документу принципу науковості та об`єктивності. За результатами експертизи встановлено, що у тексті довідки відсутні висновки щодо поставленого завдання, а саме «здійснення психологічного діагностування в динаміці психоемоційного стану її дитини ОСОБА_3 , з`ясування причин небажання дитини спілкуватися з батьком ОСОБА_2 у зв`язку з неможливістю виконати рішення суду щодо спілкування дитини з батьком. За результатами проведеного науково-психологічного аналізу копії довідки від 11.11.2024 № 133 КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради за підписом практичного психолога ОСОБА_9 та соціального педагога ОСОБА_10 , було виявлено порушення принципу детермінізму, розвитку, системності, об`єктивності та науковості. У тексті довідки відсутні умови, які необхідно забезпечити для виконання судового рішення у відповідності до найкращих інтересів дитини. Для надання відповіді на питання «У відповідності до найкращих інтересів дитини, якими є психологічно рекомендації щодо організації зустрічей дитини з батьком?» необхідно провести психологічне дослідження/судово-психіатричну експертизу батьків та дитини, за результатами якого визначаються відповідні рекомендації.

Відповідач зазначає, що заява до поліції, на яку посилається позивачка, була написана 03.04.2025, а долучена до матеріалів цієї справи лише 16.07.2025. Першочергова така заява була долучена до матеріалів апеляційної справи № 201/5358/24 (усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною). Інцидент, який описує позивачка відбувся 05.03.2025, однак, заяву було подано 03.04.2025 року (перед подачею апеляційної скарги), що викликає сумніви щодо реальності цього випадку та наводить на думки, що ця заява була подана навмисно для заподіяння шкоди ОСОБА_2 . Звертає увагу суду на ту обставину, що не позбавлений батьківських прав та має право на спілкування та побачення з дочкою в будь-який час, як і її мати. Ухвала про забезпечення позову від 17.06.2024 лише зобов`язувала ОСОБА_1 надавати бачитися з дитиною хоча б у певні проміжки часу визначені судом, щоб це було можливо проконтролювати державній виконавчій службі. Крім того, події описані у заяви ОСОБА_1 не відповідають дійсності, відповідач стверджує, що насправді 05.03.2025 він перебував у м. Дніпро у Відділі опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, оскільки мати дитини - ОСОБА_1 , перешкоджала йому у побаченні з дочкою. У вищевказаному органі йому порадили навідатися до школи, у якій наразі знаходиться дитина.

Відповідач зауважує, що між сторонами дійсно є спір щодо дитини, який наразі розглядається у Запорізькому апеляційному суді (апелянт - ОСОБА_1 ) (справа № 201/5358/24), однак, предметом позову є саме усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, тому що позивачка чинить такі перешкоди.

Ухвалою суду від 21.07.2025 постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі № 201/10465/24 та призначено справу до судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивачки суд дійшов таких висновків.

У період із 18.09.2015 до 09.06.2022 сторони перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 09.06.2022, у якому ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого Заводським районним у мсті Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Шлюб між сторонами розірвано 09.06.2022 рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 332/930/22.

Матеріали справи містять:

-довідку КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 11.11.2024 № 133, зі змісту якої вбачається, що згідно результатів психологічного диагностування ОСОБА_4 виявлено, що дитина дружелюбна, настрій дівчинки стабільний, позитивно забарвлений, вона охоче йшла на контакт із спеціалістами центру. Когнітивний розвиток дитини відповідає віковим нормам. На малюнку « ІНФОРМАЦІЯ_4 родина в образах тварин» ОСОБА_5 зобразила себе та матір (себе у вигляді рисі, а матір у вигляді собаки хаскі) та позначила стрілочками взаємозв`язок між ними, що свідчить про наявну міцну прив`язаність дитини до матері. На прохання фахівців дівчинка зобразила на цьому ж малюнку батька (у вигляді собаки) та позначила стрілочкою вліво за межі аркуша, що свідчить про деформований емоційний зв`язок дитини з батьком. ОСОБА_5 коментує малюнок так: « Мама всегда рядом со мной, а папа ОСОБА_12 где-то ». Під час діагностичного інтерв`ю ОСОБА_5 розповідала: « ІНФОРМАЦІЯ_4 , добрая, хорошая, я ее обожаю. Папу я не видела уже год или полтора. Описать не могу папу, не знаю, какой он. Разговаривать я с ним не хочу, но нам с мамой приходится записывать «кружочки» («мини-видео») для папы. Папу я плохо помню, только помню, как папа облил маму горячим чаем. Мама плакала, и сейчас она плачет часто из-за судов, я думаю, папа ее судами обижает. Я не хочу с папой разговаривать. Он мне не нравится. Когда он мне звонит, я сбрасываю. Если папа перестанет заставлять маму ходить суды, принесет торт и цветы маме, может быть, я с ним бы общалась. Пусть изменит отношение к маме, будет к ней добрее. Мама мне не запрещает видеться с папой сама не хочу». Згідно результатів діагностування було виявлено, що на даний час ОСОБА_5 домінуючою особою в своєму житті вважає матір, з якою ідентифікує себе (хоче бути схожою) та бажає захистити. Дівчинка має тісний емоційний зв`язок з матір`ю ОСОБА_1 . При використанні відстороненого метода спостереження було виявлено, що спілкування матері з дитиною носить позитивно забарвлений характер. Матір для дитини є авторитетом, символізує захист, безпеку та стабільність. Можна зробити висновок, що ОСОБА_3 , разом з матір`ю відчуває себе комфортно, спокійно та захищено, в родині панує психологічно здорова атмосфера. Ситуація необхідності примусового спілкування з батьком викликає психоемоційний дискомфорт та когнітивний дисонанс у дитини (стан, що характеризується суперечливими уявленнями, переконаннями та поведінковими установками), що може надалі призвести до дестабілізації психоемоційного стану дитини. Матір ОСОБА_1 не маніпулює думкою дитини, не навіює донці негативне ставлення до батька ОСОБА_2 ». Також центр соціально-психологічної допомоги рекомендував: спілкування з батьками не повинно набувати риси психотравмуючих подій. Виховний процес повинен сприяти емоційному, когнітивному, особистому розвитку дітей та допомагати набувати корисні навички для подолання труднощів у подальшому, дорослому житті. ОСОБА_3 повинна перебувати в режимі емоційної стабільності та в безпечному середовищі, цю потребу забезпечує родина, в якій на данний час проживає дівчинка. Оскільки між дитиною ОСОБА_7 та батьком ОСОБА_2 існують деформовані стосунки, недоцільно на даний час примушувати дитину до спілкування, не бажано організовувати ночівлі вдома у батька, оскільки це не є звичне для дитини місце перебування. Батькові ОСОБА_2 необхідно намагатись налагоджувати конструктивні відносини за допомогою матері дитини, так як дитина проживає з нею, спілкування дитини з батьком бажано проводити в присутності матері за бажанням дитини; Задля більш об`єктивної оцінки ситуації батькові ОСОБА_2 рекомендовано пройти психологічне діагностування психоемоційного стану, визначення батьківського потенціалу»;

-акт від 08.08.2024 № 46 про встановлення факту проживання громадянок ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 ;

-довідку Дніпровської гімназії № 82 Дніпропетровської міської ради від 12.08.2024 № 02.1-20/83;

-довідку ФОП « ОСОБА_11 » від 12.08.2024, про те, що ОСОБА_3 є вихованкою дитячого закладу «Планета радості», згідно договору № 132 від 01.05.2022;

-договір оренди квартири № ДОК 254, укладений на період з 31.01.2022 по 31.01.2028;

-характеристику дитячого закладу «Планета радості» від 12.08.2024 стосовно ОСОБА_3 ;

-виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 (дитина здорова, розвивається за віком, мати систематично приводить дитину на огляд);

-виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 № 256958 (соматично здорова);

-довідку від 06.08.2024 № 06/08/2024-1, про те, що ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «ДЕНТАЛ КЛІНІК ДНІПРО» на посаді лікаря-стоматолога із 13.03.2021;

-характеристику ОСОБА_1 , виданої ТОВ «ДЕНТАЛ КЛІНІК ДНІПРО»;

-витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судомості» відносно ОСОБА_1 ;

-довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 386, виданої 05.05.2024 ОСОБА_1 ;

- роздруківки з месенджеру «Телеграм» спілкування дитини з батьком-відповідачем по справі;

-довідку військової частини НОМЕР_6 Національної гвардії України від 08.10.2024 № 8305, видану солдату ОСОБА_2 , який перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_6 АДРЕСА_5 із 12.05.2023;

-довідку військової частини НОМЕР_6 Національної гвардії України від 22.10.2024 № 8556, про безпосередню участь ОСОБА_2 в період з 18.08.2024 по 31.08.2024 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України;

-довідку військової частини НОМЕР_6 Національної гвардії України про те, що солдат ОСОБА_2 обіймає посаду навідника-оператора 1 взводу оперативного призначення 1 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення;

-акт обстеження умов проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- висновок Дніпровської міської ради Адміністрації Соборного району від 03.04.2025 № 5/6-51, у якому вважає за недоцільне визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із підстав відсутності спору між сторонами;

-висновок науково-психологічного аналізу від 17.12.2024 № 02/12/2024 ФОП ОСОБА_8 .

За ч.1, 2 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог ст. 3 Конвенції про права дитини.

Враховуючи вимоги ст. 51 Конституції України, ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, ст. 7 СК України, а також положення прецедентної практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні справи, зокрема, про визначення місця проживання дитини встановлення обставин, які, на думку суду, забезпечують найкращі інтереси дитини та зазначення указаних обставин у відповідному рішенні є обов`язком суду.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Висновок, який наданий суду першої інстанції відповідає вимогам, які повинна здійснювати зазначена установа.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Згідно ст.ст. 8, 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував позитивні зобов`язання держави щодо забезпечення вказаних інтересів в аспекті дотримання статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вказував, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови. По-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків з сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або неблагонадійною. По-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним («NeulingerandShuruk v. Switzerland» від 8 січня 2009 року, заява № 41615/07, «Mamchur v. Ukraine» від 16 липня 2015 року, заява № 10383/09,«М. С. проти України», заява № 2091/13).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати інтереси батьків.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Оцінивши докази, зібрані у справі, суд вважає, що мати піклується про здоров`я та виховання дитини, щодо твердження про те, не дається можливості спілкуватися з дитиною, суд не приймає до уваги, оскільки це не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, в разі вчинення перешкод у спілкуванні з дитиною батько має право звернутися до органу опіки та піклування або до суду з вимогою про усунення даних перешкод у спілкуванні, відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження того, що проживання дитини разом з матір`ю не відповідає інтересам дитини, які є вирішальними при розгляді даного спору.

Суд не приймає до уваги висновок органу опіки оскільки на думку суду в ньому не зазначено об`єктивних причин чому місце проживання дитини не може бути встановлено з матір`ю , беручи до уваги всі можливості батьків забезпечити належні умови для виховання та розвитку дитини, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з матір`ю так згідно з матеріалами справи умови проживання дитини у матері задовільні тому враховуючи вік дитини, її найкращих інтересів, беручи до уваги вік та умови виховання дитини і безпекову ситуацію , суд вважає встановити місце проживання з матір`ю, при цьому суд звертає увагу що не є предметом цього спору участь у вихованні дитини, тоді як юридичне встановлення місця проживання дитини у дійсній справі є необхідним і відповідає інтересам дитини, також суд звертає увагу що батьки мають рівні права , але при відсутності згоди місце проживання в даному випадку встановлює суд який виходить з найкращих інтересів дитини , сторони не позбавлені можливості врегулювати спір щодо участі у вихованні, визначення місця проживання дитини з матір`ю, не впливатиме на їх взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дитини з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, батько дитини, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати.

З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн.

При визначенні суми відшкодування правничої допомоги суд, має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту. Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18, від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц, від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц, від 23.05.2022 у справі № 724/318/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі№ 922/1964/21).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відтак, враховуючи, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа: відділ опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 44013254, м. Дніпро, вул. Шевченка,7) про визначення місця проживання дитини - задовольнити частково.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 )витрати на професійнуправничу допомогу 3000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

19.06.2026