Рішення № 137523511, 17.06.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/675/26

Провадження № 2/386/358/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом направлення 21.04.2026 позовної заяви через підсистему "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яка надійшла до суду 21.04.2026.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем 13.09.2020 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №3951360, за умовами якого, позикодавець надав відповідачу кредит в розмірі 5000 грн. Вказує, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подачі позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 32850 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 27850 грн - за процентами, чим порушуються права та інтереси позивача, до якого перейшли права за кредитним договором, як до нового кредитора, на підставі договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 32850 грн, а також просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2026 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідач відзив на позов та зустрічний позов не подав, згідно п. 5 ч. 6 ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вважається таким, що 30.05.2026 отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в справі, що підтверджується відміткою на конверті про невручення рекомендованого листа з причин "адресат відсутній", який направлявся з копією ухвали за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Судом встановлено, що 13.09.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем був укладений договір про надання кредиту №3951360.

При цьому вбачається, що позичальником під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку. Далі, за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора на веб-сайті позикодавця, який позичальник отримав на свій фінансовий номер телефону НОМЕР_2, підписано (акцептовано) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), паспорт споживчого кредиту, графік платежів за кредитом, чим підтверджено укладення кредитного договору, отже Договір про надання кредиту №3951360 укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Істотні умови договору такі як сума кредиту, строк, процентна ставка та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов`язання погоджено в договорі, який містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором «PS3951360».

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією договору про надання кредиту №3951360 від 13.09.2020, укладеного між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем; копією додатку №1 до договору про надання кредиту-графіку платежів по таблиці від 13.09.2020, укладеного між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем; копією паспорту споживчого кредиту від 13.09.2020, укладеного між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн, з кінцевою датою повернення кредиту 17.03.2021; процентна ставка за базовий період з 13.09.2020 до 18.09.2020 становить 1,7% в день; процентна ставка за спеціальний період з 19.09.2020 до 17.03.2021 становить 3% в день; орієнтовна загальна вартість кредиту складає 5430,4 грн; кредит надається в безготівковій формі на поточний рахунок клієнта, що вказаний у реквізитах до договору.

Факт надання кредитних коштів відповідачу підтверджується: копією довідки від 02.11.2024, наданої ТОВ "Елаєнс" про перерахування 13.09.2020 коштів у розмірі 5000 грн на вказаний номер платіжної карти НОМЕР_3.

Як вбачається з наданих копії договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025, укладеного між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» з додатками, копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024, копії акту приймання-передачі документів за договором факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025, копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025; копії платіжної інструкції №339 від 30.10.2025, ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» за плату, а останнє приймає належні ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, в тому числі - і до ОСОБА_1 в розмірі 32850 грн.

Як вбачається з наданих копії договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 з додатками, укладеного між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та позивачем, копії акту прийому-передачі документів за договором факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025, копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025, копії платіжної інструкції №1118 від 05.11.2025, ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТОВ «ФК "СОЛВЕНТІС" за плату, а останнє приймає належні ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, в тому числі - і до ОСОБА_1 в розмірі 32850 грн.

З наданої позивачем копії розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 29.10.2025 має заборгованість у розмірі 32850 грн, яка складається із заборгованості: по тілу кредиту в розмірі 5000 грн та по відсоткам за користування кредитом в розмірі 27850 грн за період з 14.09.2020 по 29.10.2025.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, а також знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідач не оспорює заявлені проти нього позовні вимоги і протягом дії договору не сплачує кредит вчасно та у повному обсязі, а відтак, враховуючи викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частин 1, 2, 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Як вбачається з наданої позивачем платіжної інструкції №3951360 від 10.04.2026 та виписки про зарахування судового збору, останній за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,4 грн, виходячи з розміру, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", що підлягає відшкодуванню відповідачем.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено.

Також на відповідача слід покласти понесені позивачем витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, що підтверджується: копією договору про надання правової допомоги №43657029/01 від 02.01.2026, укладеного між позивачем та АБ "СЕРГІЯ ПОШЕЛЮЗНОГО"; копією додаткової угоди №3951360 від 27.03.2026, укладеного між позивачем та АБ "СЕРГІЯ ПОШЕЛЮЗНОГО"; копією детального опису робіт, складеного АБ "СЕРГІЯ ПОШЕЛЮЗНОГО"; копією акту наданих послуг №3951360 від 27.03.2026, складеного позивачем та АБ "СЕРГІЯ ПОШЕЛЮЗНОГО"; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Пошелюзного С.В.; копією посвідчення адвоката Пошелюзного С.В.

Отже, позивачем надані належні докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн, які, у зв`язку з відсутністю клопотань про їх зменшення, слід стягнути в повному обсязі з відповідача.

При стягненні витрат на правову допомогу суд враховує правовий висновок Верховного Суду в постанові від 13.03.2025 по справі №275/150/22 про те, що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Таким чином, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 137, 141-142, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" заборгованість за кредитним договором №3951360 від 13.09.2020 в розмірі 32850 (тридцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят) грн, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.

Місцезнаходження позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС": вул. Симона Петлюри, буд. №21/1, м. Бровари Київської області, поштовий індекс 07406; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43657029.

Місце проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гарбуз О. С.