Вирок № 137523216, 18.06.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3894/26

Провадження №1-кп/0203/2006/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року місто Дніпро

Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР№12026042110000272 від 19.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста с.Завидо-Борзенко, Добропільського району, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.03.2011 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнений від відбування покарання згідно зі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

- 04.11.2011 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 289, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 14.03.2018 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 17.10.2019 Покровським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.ч.1,2 ст. 70, ст.71 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 23.07.2025 по відбуттю строку покарання (ухвала Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14.07.2025);

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що на всій території України введено воєнний стан, 18.02.2026 року о 08 год. 34 хв. знаходився в приміщенні магазину «Аврора №045» за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, буд. 1, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Вигідна покупка».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 діючи умисно, повторно, з корисливого мотиву, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, 18 лютого 2026 о 08 годині 34 хвилини знаходячись біля торгівельного стелажу, де розміщенні продуктові товари у приміщенні магазину «Аврора №045», розташованого за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, буд. 1, шляхом вільного доступу, взяв з полиць торгівельного стелажу наступні продуктові товари, а саме:

1) Набір цукерок шоколадних «From the heart» праліне, 100 г., код товару 123082, в кількості 9 штук, вартість яких становить 576 грн. 00 коп. (з ПДВ), 479 грн., 97 коп. (Без ПДВ);

2) Торт ваф.глаз. бісквіт-шоколад «Капризуля Шок.», 200 г., код товару 82289, в кількості 4 штуки, вартість яких становить 249 грн. 00 коп. (з ПДВ), 207 грн., 52 коп. (Без ПДВ);

3) Торт вафельн. бісквіт-шоколад «Mary Gold» молоко, 220 г., код товару 123344, в кількості 1 штука, вартість якого становить 64 грн. 30 коп. (з ПДВ), 53 грн., 58 коп. (Без ПДВ), які визначив об`єктом свого злочинного посягання, та поклав до внутрішньої кишені рюкзаку, який ОСОБА_6 мав при собі.

У цей момент 18 лютого 2026 року о 08 годині 36 хвилин свідок ОСОБА_7 , якій повідомили про незаконні дії ОСОБА_6 , розуміючи протиправність дій останнього, намагалась його зупинити, а в подальшому викрикнула «стій» ОСОБА_6 . Проте, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що його дії стали відкритими для оточуючих, бажаючи досягти свого злочинного наміру, діючи умисно, відкрито, з метою уникнення відповідальності, проігнорувавши вимоги свідка ОСОБА_7 щодо припинення його протиправних дій, утримуючи при собі рюкзак з викраденим майном, вибіг з приміщення магазину «Аврора» та з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Таким чином, ОСОБА_6 переслідуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану та звернення його на свою користь, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця покинув місце скоєння злочину, а відкрито викрадені продуктові товари, а саме: 1) Набір цукерок шоколадних «From the heart» праліне, 100 г., код товару 123082, в кількості 9 штук, вартість яких становить 576 грн. 00 коп. (з ПДВ), 479 грн., 97 коп. (Без ПДВ); 2) Торт ваф.глаз. бісквіт-шоколад «Капризуля Шок.», 200 г., код товару 82289, в кількості 4 штуки, вартість яких становить 249 грн. 00 коп. (з ПДВ), 207 грн., 52 коп. (Без ПДВ); 3) Торт вафельн. бісквіт-шоколад «Магу Gold» молоко, 220 г., код товару 123344, в кількості 1 штука, вартість якого становить 64 грн. 30 коп. (з ПДВ), 53 грн., 58 коп. (Без ПДВ), обернув у свою власність та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Вигідна покупка», матеріального збитку на загальну суму 889,30 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_6 на початку судового розгляду, при з`ясуванні судом позиції щодо інкримінованого злочину, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Позиція захисту була побудована на необхідності точного встановлення обставин та правильної кваліфікації правопорушення проти власності. Після дослідження письмових доказів, допиту представника потерпілої особи та свідків, обвинувачений зазначив, що вранці у лютому 2026 року зайшов до магазину «Аврора». Зрозумів, що продавці його не бачать, взяв із полиці цукерки та вафельні торти, поклав їх до рюкзака, після чого попрямував до виходу та вибіг на вулицю. Бігти почав, коли проходив повз касову зону. В цей час почув слово «мужчина», проте не обернувся, оскільки, крім нього там були і інші чоловіки. Майно продав на ринку за 500 грн. До вчиненого ставиться негативно, кається. Вчинив злочин через потребу в грошах на оплату проживання. Просив суд дати йому шанс на виправлення.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ "Вигідна покупка" ОСОБА_8 суду пояснив, що обіймає посаду керівника служби безпеки ТОВ «Вигідна покупка». Очевидцем скоєння злочину особисто не був, однак, у лютому 2026 року співробітники магазину «Аврора №45», що розташований на привокзальній площі, 1 повідомили про викрадення кондитерських виробів (печиво, цукерки) з магазину. Вказані товари обвинувачений поклав у рюкзак та направився до виходу, де його гукнули співробітники, однак останній не відреагував, а навпаки, прискорився та вибіг з магазину. Отримав повідомлення, він через віддалений доступ до сервера магазину переглянув відеозапис, на якому зафіксовано момент злочину, впевнився, що це грабіж, здійснив запис на ноутбуці. Особисто займався збором матеріалів за фактом, аналізував запис з камер відеоспостереження. Після скоєння злочину в магазині проведено інвентаризацію, складено акт та довідку про вартість товару. Зібрані матеріали та відеозапис ним було передано до поліції, де його під час виконання слідчих дій визнано та допитано як представника потерпілого

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працює заступником керуючого магазином «Аврора», на площі Вокзальній, 1. 18.02.2026 приблизно з 08.00 до 09.00 ранку була її зміна, вона працювала в залі магазину, де до неї підійшов клієнт, жінка повідомила, що невідомий чоловік бере товар з полиць та кладе до портфелю. Прямуючи до зали, де перебував цей чоловік, вона побачила, що він уже виходить із магазину, а в його рюкзаку помітила товари, пакування яких належить до асортименту їхнього магазину. Вона зробила зауваження, крикнув «стій!», однак він прискорився і вибіг з магазину. Ці події були зафіксовані камерами відеоспостереження магазину, та після їх перегляду, коли прийшла охорона, з`ясувалось що він дійсно викрав товар з магазину, серед якого були цукерки, вафельний торт і ще якісь солодощі. Це був обвинувачений. Жінка-покупець, яка повідомила про викрадення товарів їй не знайома, крім неї ще були покупці в магазині.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що працює в магазині «Аврора» продавцем-касиром, площа Вокзальна,1. 18.02.2026 року приблизно з 08.00 до 09.00 години вона перебувала на касі магазину, де до неї підійшла незнайома жінка та повідомила про чоловіка, який поклав товар з полиць собі в рюкзак. Це був обвинувачений. Вказаний інцидент також побачила керуюча магазину ОСОБА_10 , яка виходила з кабінету в цей час, попрямувала за чоловіком, намагалась зупинити крикнув на його адресу «стій!», однак чоловік на зауваження не відреагував, а навпаки побіг. Вона особисто не бачила як він поклав товар до рюкзака, та який саме товар він викрав, однак пізніше, після перегляду відеозапису з камер відеоспостереження магазину їй стало відомо що він викрав цукерки і вафельні торти. На вході-виході з магазину в цей час були й інші покупці.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 18.02.2026 вранці йому зателефонувало керівництво ТОВ «Вигідна покупка», повідомив, що в магазині «Аврора», площа Вокзальна, 1, викрадено товари. Прибувши до магазину, переглянув запис з камер відеоспостереження, побачив, як обвинувачений зайшов до магазину, почав складати до рюкзака кондитерські вироби, після чого направився до виходу. Адміністратор магазину ОСОБА_12 прискорила крок за ним, однак він вибіг із магазину, не розрахувавшись за товар. Очевидцем не був, обставини відомі з перегляду відеозапису, відеозапис переглядав без звуку. Особа, яку він бачив на відеозаписі, та обвинувачений це одна й та сама людина, оскільки він зробив фото чоловіка, шляхом збільшення зображення з відеозапису і запам`ятав його обличчя. Також пам`ятає, що на ньому була дублянка коричневого кольору та синя шапка.

Судом досліджено представлені прокурором письмові докази, зібрані під час досудового розслідування:

матеріали кримінального провадження прокурора (т.2)

- витяг з ЄРДР №12026042110000272 від 19.02.2026 за ч.4 ст. 186 КК України, про реєстрацію повідомлення ОСОБА_7 про відкрите викрадення майна з магазину "Аврора " на суму 1000 грн. з рапортом, протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 якими зафіксовано реєстрацію повідомлення про подію (т.2, а.с.1-2,7,8);

- протокол огляду місця події від 18.02.2026 року в приміщенні магазину «Аврора» за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 1 в період часу з 15.30 до 15.45 год. з фототаблицею, згідно з яким зафіксовано місце події, вхід до магазину, розміщення торгівельної та касової зон, а також відділу з солодощами, цукерками та тортами (т.2, а.с. 10-14);

- протокол зняття показань технічних засобів, що мають функції відеозапису від 20.02.2026, згідно з яким в період часу з 11.15 до 11.40 год. на диск DVD-R, 4.7GB скопійовано запис з камер 18.02.2026 8.30-8.40 год. (т.2 а.с.48-49);

- протокол перегляду відеозапису від 20.02.2026 з15.30 до 16.20 відеофайлу, на якому зафіксовано як (08:34:13) в магазин заходить чоловік, підходить до прилавку з товаром, бере товар, що кладе в рюкзак (08:34:59), проходить на вихід, не сплатив за товар, жінка, вказує пальцем на цього чоловіка (08:36:46), співробітниця магазину в цей час звертається в його бік, кричить «стій», чоловік прискорюється і тікає (08:36:49). Долучений до протоколу диск з відеозаписом досліджено в судовому засіданні, відеозапис переглянуто разом з учасниками (т.2 а.с.50-54а);

- висновок експерта судово-товарознавчої експертизи від 23.02.2026 № 307, згідно з яким ринкова вартість станом на момент вчинення правопорушення, а саме на 18.02.2026, такого майна:

1. Набір цукерок шоколадних «From the heart» праліне, 100 г., код товару 123082, в кількості 9 штук, в первинному пакуванні, з урахуванням ПДВ становить 576,00 грн. (П`ятсот сімдесят шість гривень 00 копійок) та без урахування ПДВ становить 479,97 грн. (Чотириста сімдесят дев`ять гривень 97 копійок).

2. Торт ваф.глаз. бісквіт-шоколад «Капризуля Шок.», 220 г., код товару 82289, в кількості 4 штуки, в первинному пакуванні, з урахуванням ПДВ становить 249,00 грн. (Двісті сорок дев`ять гривень 00 копійок) та без урахування ПДВ становить 207,52 грн. (Двісті сім гривень 52 копійки).

3. Торт вафельн. бісквіт-шоколад «Магу Gold» молоко, 220 г., код товару 123344, в кількості 1 штука, в первинному пакуванні, з урахуванням ПДВ становить 64,30 грн. (Шістдесят чотири гривні 30 копійок) та без урахування ПДВ становить 53,58 грн. (П`ятдесят три гривні 58 копійок). (т.2 а.с.58-64);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.02.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_7 впізнала особу за загальною сукупністю зовнішніх ознак: формою обличчя, носа, губ, щетини на обличчі на фотознімку під № 4 (відповідно до довідки ОСОБА_6 ), яка заволоділа майном магазину «Аврора» 18.02.2026 орієнтовно о 08.35 год. (т. 2, а.с.69-71);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_11 впізнав особу за загальною сукупністю зовнішніх ознак: вигляд приблизно 30-35 років, худорлявої статури, а також за формою обличчя, носа, губ, очей, мав густі брови, тонкі губи, незначну щетину на фотознімку під № 1 (відповідно до довідки ОСОБА_6 ), яка заволоділа майном магазину «Аврора» 18.02.2026 о 08.35 год. (т. 2, а.с.76-78);

- протокол слідчого експерименту від 25.02.2026, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_6 на місці відтворив обставини події 18.02.2026 о 08.36, зазначив, як зайшов до магазину, вказав полицю, де взяв солодощі, і перебування біля касової зони, де до нього звернулась працівниця, після чого він вибіг з магазину (т.2 а.с.101-105);

- протокол слідчого експерименту від 10.04.2026, згідно з яким свідок ОСОБА_7 на місці відтворила обставини події 18.02.2026 (т.2 а.с.112-116).

З приводу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 сторона захисту висловила зауваження, що по суті ця слідча дія не є слідчим експериментом, а є допитом, своєрідним способом закріплення показань.

Суд зазначає, що дійсно в цій частині погоджується з думкою захисника, оскільки в даному випадку слідчий експеримент в повному обсязі не містив ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань. Разом з тим, оскільки проведена слідча дія не суперечить позиції свідка, матеріалам провадження та й самій позиції обвинуваченого, суд бере до уваги встановлені обставини в частині зазначення та встановлення саме місця та обставновки вчинення кримінального правопорушення.

Суд, аналізуючи вищезазначені докази, вважає, що вони є належними, допустимими та достовірними, взаємопов`язаними, такими, що узгоджуються між собою, підтверджують фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження, а їх сукупність є достатньою для висновку про те, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, доведена під час судового розгляду поза розумним сумнівом.

Оскільки позиція обвинуваченого була не точно сформульованою під час судового розгляду, суд дослідив докази в повному обсязі та дає оцінку всім зауваженням та доводам сторони захисту.

Практика Верховного Суду є сталою, що для відмежування крадіжки від грабежу слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, кваліфікуються як грабіж.

Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину (постанова Верховного Суду від 14.05.2019 № 569/3671/17, від 13.11.2018 № 401/2807/16-к).

Обвинувачений ОСОБА_6 зайшов до магазину, взяв солодощі з полиці, які заховав до рюкзаку, приховав товар, не маючи наміру оплати за нього, відтак, дійсно його умисел та первісні дії були спрямовані на таємне викрадення майна. Дії обвинуваченого були помічені стороннім покупцем, яка повідомила персонал магазину. В свою чергу, співробітник магазину ОСОБА_7 , крикнула обвинуваченому "стій!", що натомість не зупинило останнього, він, прискорився та покинув магазин.

Ці фактичні обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , як безпосередніми очевидцями, відеозаписом з камер відеоспостереження, та показаннями обвинуваченого, який підтвердив, що дійсно почув крики продавця, все розумів.

Таким чином, наведені докази свідчать, що дії ОСОБА_6 під час викрадення майна викриті співробітницею магазину, яка намагалась його зупинити, проте обвинувачений, утримуючи викрадене, покинув магазин. Крім того, з цих доказів видно, що ОСОБА_6 чув крик працівниці магазину, розумів (не міг не розуміти), що його злочинні дії помітили інші особи, про що свідчить його поведінка, а саме після крику «стій!» він не зупинився, а прискорив рух.

Суд зауважує, що спосіб розпорядження майном, яким заволодів обвинувачений значення для кваліфікації не має, оскільки грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном. Таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпорядитися вилученим майном (винести, передати іншим особам тощо) (постанова Верховного Суду від 15.11.2018 № 335/1893/16-к).

Під час судового розгляду захисник звертав увагу щодо розміру спричиненої шкоди й одночасно надміру суворої санкції статті.

Разом з тим, суд зазначає, що для такого злочину як грабіж не встановлено нижньої межі шкоди, яка може бути завдана власнику майна і вказана обставина лише свідчить про підвищену суспільну небезпечність цього злочину (постанова Верховного Суду від 13.11.2018 № 401/2807/16-к).

Практика розгляду подібних справ є послідовною, постанови Верховного Суду від 18 лютого 2020 №705/623/18, від 23 липня 2024 №201/11135/20.

Таким чином, суд доходить висновку, що діяння обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковане за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до позиції, висловленої у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року в справі № 205/7091/16-к (№ 51 - 1532 км 19), поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

У постанові від 06 лютого 2020 року (справа № 756/6268/18, провадження №51-1763 км 19) ККС ВС зазначив, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й в межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

В даному випадку санкція статті передбачає один вид покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема, ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий та даний злочин вчинив у період не знятої та непогашеної судимості, через сім місяців з моменту звільнення з місць позбавлення волі, офіційно не працював, тимчасово підробляв вантажником на ринку, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має неповнолітню дитину доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обвинувачений зазначив, що вину визнає повністю та щиро кається.

Верховний суд в Постанові від 05.08.2020 справа № 334/5670/18 зауважив, що незгода засудженого з кваліфікацією його дій є правом особи та не впливає на щирість розкаяння, осуд своєї поведінки та відчуття жалю щодо вчинених протиправних дій.

Одночасно в постанові від 25.01.2025 справа № 341/390/23 Верховним судом роз`яснено, що щире каяття, враховуючи системне тлумачення законодавства та судову практику, характеризує ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, яке проявляється у тому, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, яка склалася та готова нести відповідальність за вчинене.

На переконання суду щире каяття, як обставина, що пом`якшує покарання, передусім ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності понести кримінальну відповідальність.

Відтак, обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

03.03.2022 року законодавцем внесено зміни до КК України, зокрема, і ст. 186 КК України. Сама назва Закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство" свідчить про те, що законодавець свідомо посилив відповідальність, щоб стримати такі явища як мародерство та інші злочини в період вразливості суспільства, пов`язаної з воєнним станом. Держава продемонструвала, що в умовах війни, коли суспільство спільними силами працює на захист держави, суверенітету, економіки, життя, відсутня можливість відволікатись та толерувати навіть загальнокримінальну злочинність.

Сторона захисту просила суд дослухатися до доводів щодо невідповідності такого суворого виду та розміру покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, обставинам вчинення злочину.

Захисник просила суд, у зв`язку з встановленими обставинами, з огляду на принципи співмірності та індивідуалізації покарання, застосувати покарання згідно з вимогами ст.ст. 69,75 КК України. Посилалась на щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, його молодий вік 32 років, бажання відшкодувати шкоду, наявність тяжких захворювань, неповнолітню дитину, перебування у тяжких життєвих обставинах, його домівка залишилась на тимчасово окупованій території України. Зазначила, що він мріє побачити свою дитину та має намір пройти лікування в реабілітаційному центрі.

Суд зазначає, що ст. 69 КК України застосовується у виключних випадках, за умови не тільки встановлення декількох обставин, передбачених ст. 66 КК, а коли такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Хоча в статті 69 КК закон передбачає, що можуть існувати й інші обставини чи сукупність обставин, за яких призначення покарання в межах санкції статті кримінального закону може бути явно несправедливим, однак, виходячи з системного тлумачення кримінального закону, обставини чи сукупність обставин, які відповідно до статті 69 КК надають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають бути такого ж характеру і сили, які зумовили створення привілейованих складів злочинів. (Постанова Верховного Суду від 17.09.2019 справа №744/884/17).

Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Намагання засудженого працевлаштуватися та відшкодувати шкоду потерпілому є щирим каяттям, що було враховано судом під час призначення особі покарання як обставина, що його пом`якшує, та не вказує на можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства (Постанова Верховного Суду від 10.08.2021 справа №235/689/20).

Суд не знайшов підтвердження щодо існування інших обставин, які пом`якшують покарання, ніж щире каяття. Навіть наявність неповнолітньої дитини не може бути врахована судом, як така, оскільки фактично обвинувачений повідомив, що дитина перебуває на утриманні його матері.

Водночас, при призначенні ОСОБА_6 покарання суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, вчинення ним грабежу без застосування насильства або погрози його застосування, вартість майна, яким заволодів обвинувачений, яка становить 889,30 грн., стан його здоров`я, наявність тяжкого захворювання, життєві обставини, пов`язані з соціалізацією після звільнення з місць позбавлення волі, як характеризуючі його особу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України.

На переконання суду, саме таке покарання відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства, що захищаються та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Витрати на залучення експерта №307 від 23.02.2026 (експерт зазначений в Реєстрі атестованих експертів України), підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, за рахунок яких державою відшкодовується експерту вартість проведеної експертизи.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 25.02.2026 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з заставою в розмірі 66 560,00 грн.

Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Оскільки обвинуваченому обирається покарання у виді позбавлення волі, підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає і вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 395, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з часу набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 25 лютого 2026 року до набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на залучення експерта, висновок експерта судово-товарознавчої експертизи від 23.02.2026 №307, в розмірі 458 (чотириста п`ятдесят вісім) грн. 01 коп.

Речові докази:

- оптичний носій інформації диск DVD-R, марки "My Media", 4.7 GB, 120 min (т.2 а.с. 54а-54б), що долучений до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1